A A A A A
Bible Book List

Приповісті 22-24 Ukrainian Bible (UKR)

22 Ліпше добре ім'я за багатство велике, і ліпша милість за срібло та золото.

Багатий та вбогий стрічаються, Господь їх обох створив.

Мудрий бачить лихе і ховається, а безумні йдуть і караються.

Заплата покори і страху Господнього, це багатство, і слава, й життя.

Тернина й пастки на дорозі лукавого, а хто стереже свою душу, відійде далеко від них.

Привчай юнака до дороги його, і він, як постаріється, не уступиться з неї.

Багатий панує над бідними, а боржник раб позичальника.

Хто сіє кривду, той жатиме лихо, а бич гніву його покінчиться.

Хто доброго ока, той поблагословлений буде, бо дає він убогому з хліба свого.

10 Глумливого вижени, й вийде з ним сварка, і суперечка та ганьба припиняться.

11 Хто чистість серця кохає, той має хороше на устах, і другом йому буде цар.

12 Очі Господа оберігають знання, а лукаві слова Він відкине.

13 Лінивий говорить: На вулиці лев, серед майдану я буду забитий!

14 Уста коханки яма глибока: на кого Господь має гнів, той впадає туди.

15 До юнакового серця глупота прив'язана, та різка картання віддалить від нього її.

16 Хто тисне убогого, щоб собі збагатитись, і хто багачеві дає, той певно збідніє.

17 Нахили своє вухо, і послухай слів мудрих, і серце зверни до мого знання,

18 бо гарне воно, коли будеш ти їх у своєму нутрі стерегти, хай стануть на устах твоїх вони разом!

19 Щоб надія твоя була в Господі, я й сьогодні навчаю тебе.

20 Хіба ж не писав тобі тричі з порадами та із знанням,

21 щоб тобі завідомити правду, правдиві слова, щоб ти істину міг відповісти тому, хто тебе запитає.

22 Не грабуй незаможнього, бо він незаможній, і не тисни убогого в брамі,

23 бо Господь за їхню справу судитиметься, і грабіжникам їхнім ограбує Він душу.

24 Не дружись із чоловіком гнівливим, і не ходи із людиною лютою,

25 щоб доріг її ти не навчився, і тенета не взяв для своєї душі.

26 Не будь серед тих, хто поруку дає, серед тих, хто поручується за борги:

27 коли ти не матимеш чим заплатити, нащо візьмуть з-під тебе постелю твою?

28 Не пересувай вікової границі, яку встановили батьки твої.

29 Ти бачив людину, моторну в занятті своїм? Вона перед царями спокійно стоятиме, та не встоїть вона перед простими.

23 Коли сядеш хліб їсти з володарем, то пильно вважай, що перед тобою,

і поклади собі в горло ножа, якщо ти ненажера:

не жадай його ласощів, бо вони хліб обманливий!

Не мордуйся, щоб мати багатство, відступися від думки своєї про це,

свої очі ти звернеш на нього, й нема вже його: бо конче змайструє воно собі крила, і полетить, мов орел той, до неба...

Не їж хліба в злоокого, і не пожадай лакоминок його,

бо як у душі своїй він обраховує, такий є. Він скаже тобі: Їж та пий! але серце його не з тобою,

той кавалок, якого ти з'їв, із себе викинеш, і свої гарні слова надаремно потратиш!

Не кажи до ушей нерозумному, бо погордить він мудрістю слів твоїх.

10 Не пересувай вікової границі, і не входь на сирітські поля,

11 бо їхній Визволитель міцний, Він за справу їхню буде судитись з тобою!

12 Своє серце зверни до навчання, а уші свої до розумних речей.

13 Не стримуй напучування юнака, коли різкою виб'єш його, не помре:

14 ти різкою виб'єш його, і душу його від шеолу врятуєш.

15 Мій сину, якщо твоє серце змудріло, то буде радіти також моє серце,

16 і нутро моє буде тішитись, коли уста твої говоритимуть слушне.

17 Нехай серце твоє не завидує грішним, і повсякчас пильнуй тільки страху Господнього,

18 бо існує майбутнє, і надія твоя не загине.

19 Послухай, мій сину, та й помудрій, і нехай твоє серце ступає дорогою рівною.

20 Не будь поміж тими, що жлуктять вино, поміж тими, що м'ясо собі пожирають,

21 бо п'яниця й жерун збідніють, а сонливий одягне лахміття.

22 Слухай батька свого, він тебе породив, і не гордуй, як постаріла мати твоя.

23 Купи собі й не продавай правду, мудрість, і картання та розум.

24 Буде вельми радіти батько праведного, і родитель премудрого втішиться ним.

25 Хай радіє твій батько та мати твоя, хай потішиться та, що тебе породила.

26 Дай мені, сину мій, своє серце, і очі твої хай кохають дороги мої.

27 Бо блудниця то яма глибока, а криниця тісна чужа жінка.

28 І вона, мов грабіжник, чатує, і примножує зрадників поміж людьми.

29 В кого ой, в кого ай, в кого сварки, в кого клопіт, в кого рани даремні, в кого очі червоні?

30 У тих, хто запізнюється над вином, у тих, хто приходить попробувати вина змішаного.

31 Не дивись на вино, як воно рум'яніє, як виблискує в келіху й рівненько ллється,

32 кінець його буде кусати, як гад, і вжалить, немов та гадюка,

33 пантруватимуть очі твої на чужі жінки, і серце твоє говоритиме дурощі...

34 І ти будеш, як той, хто лежить у середині моря, й як той, хто лежить на щогловім верху.

35 І скажеш: Побили мене, та мені не боліло, мене штурхали, я ж не почув, коли я прокинусь, шукатиму далі того ж...

24 Не завидуй злим людям, не бажай бути з ними,

бо їхне серце говорить про здирство, а уста їхні мовлять про зло.

Дім будується мудрістю, і розумом ставиться міцно.

А через пізнання кімнати наповнюються усіляким маєтком цінним та приємним.

Мудрий сильніший від сильного, а людина розумна від повносилого.

Тому то провадь війну мудрими радами, бо спасіння в численності радників.

Для безумного мудрість занадто висока, своїх уст не розкриє при брамі.

Хто чинити лихе заміряє, того звуть лукавим.

Замір глупоти то гріх, а насмішник огида людині.

10 Якщо ти в день недолі знесилився, то мала твоя сила.

11 Рятуй узятих на смерть, також тих, хто на страчення хилиться, хіба не підтримаєш їх?

12 Якщо скажеш: Цього ми не знали! чи ж Той, хто серця випробовує, знати не буде? Він Сторож твоєї душі, і він знає про це, і поверне людині за чином її.

13 Їж, сину мій, мед, бо він добрий, а мед щільниковий солодкий він на піднебінні твоїм,

14 отак мудрість пізнай для своєї душі: якщо знайдеш її, то ти маєш майбутність, і надія твоя не понищиться!

15 Не чатуй на помешкання праведного, ти безбожнику, не ограблюй мешкання його,

16 бо праведний сім раз впаде та зведеться, а безбожний в погибіль впаде!

17 Не тішся, як ворог твій падає, а коли він спіткнеться, хай серце твоє не радіє,

18 щоб Господь не побачив, і це не було в Його очах лихим, і щоб Він не звернув Свого гніву від нього на тебе!

19 Не пались на злочинців, не заздри безбожним,

20 бо злому не буде майбутности, світильник безбожних погасне.

21 Бійся, сину мій, Господа та царя, не водися з непевними,

22 бо погибіль їхня нагло постане, а біду від обох тих хто знає?

23 І оце ось походить від мудрих: Звертати увагу в суді на обличчя не добре.

24 Хто буде казати безбожному: Праведний ти! того проклинатимуть люди, і гніватись будуть на того народи.

25 А тим, хто картає його, буде миле оце, і прийде на них благословення добра!

26 Мов у губи цілує, хто відповідає правдиве.

27 Приготуй свою працю надворі, й оброби собі поле, а потім збудуєш свій дім.

28 Не будь ложним свідком на свого ближнього, і не підговорюй устами своїми.

29 Не кажи: Як зробив він мені, так зроблю я йому, верну людині за чином її!

30 Я проходив край поля людини лінивої, та край виноградника недоумкуватого,

31 і ось все воно позаростало терням, будяками покрита поверхня його, камінний же мур його був поруйнований...

32 І бачив я те, і увагу звернув, і взяв я поуку собі:

33 Ще трохи поспати, подрімати ще трохи, руки трохи зложити, щоб полежати,

34 і приходить, немов мандрівник, незаможність твоя, і нужда твоя, як озброєний муж!...

2 до коринтян 8 Ukrainian Bible (UKR)

Повідомляємо ж вас, браття, про Божу благодать, що дана Церквам македонським,

що серед великого досвіду горя вони мають радість рясну, і глибоке їхнє убозтво збагатилось багатством їхньої щирости;

бо вони добровільні в міру сил своїх, і над силу, засвідчую,

із ревним благанням вони нас просили, щоб ми прийняли дар та спільність служіння святим.

І не так, як надіялись ми, але віддали себе перш Господеві та нам із волі Божої,

щоб ми благали Тита, щоб він, як був перше зачав, так і скінчив би в вас оце добре діло.

А ви, як у всім, збагачуєтесь: вірою, і словом, і розумом, і всякою пильністю, і вашою любов'ю до нас, щоб збагачувались ви і в благодаті оцій.

Не кажу це, як наказа, але пильністю інших досвідчую щирість любови й вашої.

Бо ви знаєте благодать Господа нашого Ісуса Христа, Який, бувши багатий, збіднів ради вас, щоб ви збагатились Його убозтвом.

10 І раду даю вам про це, бо це вам на пожиток, що не тільки чинили, але перші ви стали й бажати з минулого року.

11 А тепер закінчіть роботу, щоб ви, як горливо бажали, так і виконали б у міру можности.

12 Бо коли є охота, то приємна вона згідно з тим, що хто має, а не з тим, чого хто не має.

13 Хай не буде для інших полегша, а тягар для вас, але рівність для всіх.

14 Часу теперішнього ваш достаток нехай нестаткові їхньому допоможе, щоб і їхній достаток був на ваш нестаток, щоб рівність була,

15 як написано: Хто мав багато, той не мав зайвини, а хто мало, не мав недостачі.

16 Та Богові дяка, що Він таку пильність про вас дав у Титове серце,

17 бо благання прийняв він, але, бувши горливий, удався до вас добровільно.

18 А з ним разом послали ми брата, якого по всіх Церквах хвалять за Євангелію,

19 і не тільки оце, але вибраний був від Церков бути товаришем нашим у дорозі для благодаті тієї, якій служимо ми на хвалу Самого Господа,

20 остерігаючись того, щоб хто не дорікав нам цим достатком, що ним служимо ми,

21 дбаючи про добро не тільки перед Богом, але й перед людьми.

22 А ми з ними послали були брата нашого, про пильність якого ми часто досвідчувались у речах багатьох, який ще пильніший тепер через велике довір'я до вас.

23 Щодо Тита, то він мій товариш, а ваш співробітник; щождо наших братів вони посланці від Церков, вони слава Христова!

24 Отож, дайте їм доказа своєї любови й нашого хваління вас перед Церквами!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes