A A A A A
Bible Book List

Приповісті 19-21Ukrainian Bible (UKR)

19 Ліпший убогий, що ходить в своїй неповинності, ніж лукавий устами та нерозумний.

Теж не добра душа без знання, а хто наглить ногами, спіткнеться.

Глупота людини дорогу її викривляє, і на Господа гнівається її серце.

Маєток примножує друзів численних, а від бідака відпадає й товариш його...

Свідок брехливий не буде без кари, а хто брехні говорить, не буде врятований.

Багато-хто годять тому, хто гостинці дає, і кожен товариш людині, яка не скупиться на дари.

Бідаря ненавидять всі браття його, а тимбільш його приятелі відпадають від нього; а коли за словами поради женеться, нема їх!

Хто ума набуває, кохає той душу свою, а хто розум стереже, той знаходить добро.

Свідок брехливий не буде без кари, хто ж неправду говорить, загине.

10 Не лицює пишнота безумному, тим більше рабові панувати над зверхником.

11 Розум людини припинює гнів її, а величність її перейти над провиною.

12 Гнів царя немов рик левчука, а ласкавість його як роса на траву.

13 Син безумний погибіль для батька свого, а жінка сварлива як ринва, що з неї вода тече завжди.

14 Хата й маєток спадщина батьків, а жінка розумна від Господа.

15 Лінощі сон накидають, і лінива душа голодує.

16 Хто заповідь охороняє, той душу свою стереже; хто дороги свої легковажить, помре.

17 Хто милостивий до вбогого, той позичає для Господа, і чин його Він надолужить йому.

18 Картай свого сина, коли є надія навчити, та забити його не піднось свою душу.

19 Людина великого гніву хай кару несе, бо якщо ти врятуєш її, то вчиниш ще гірше.

20 Слухай ради й картання приймай, щоб мудрим ти став при своєму кінці.

21 У серці людини багато думок, але виповниться тільки задум Господній.

22 Здобуток людині то милість її, але ліпший бідар за людину брехливу.

23 Страх Господній веде до життя, і хто його має, той ситим ночує, і зло не досягне його.

24 У миску стромляє лінюх свою руку, до уст же своїх не підійме її.

25 Як битимеш нерозважного, то помудріє й немудрий, а будеш розумного остерігати, то він зрозуміє поуку.

26 Хто батька грабує, хто матір жене? Це син, що застиджує та осоромлює,

27 перестань же, мій сину, навчатися від нерозумних, щоб відступитися від слів знання!

28 Свідок нікчемний висміює суд, а уста безбожних вибризкують кривду.

29 На насмішників кари готові постійно, і вдари на спину безумним.

20 Вино то насмішник, напій п'янкий галасун, і кожен, хто блудить у ньому, немудрий.

Страх царя як рик лева; хто до гніву доводить його, проти свого життя прогрішає.

Слава людині, що гнів покидає, а кожен глупак вибухає.

Лінивий не оре із осени, а захоче в жнива і нічого нема.

Рада в серці людини глибока вода, і розумна людина її повичерпує.

Багато людей себе звуть милосердними, та вірну людину хто знайде?

У своїй неповинності праведний ходить, блаженні по ньому сини його!

Цар сидить на суддевім престолі, всяке зло розганяє своїми очима.

Хто скаже: Очистив я серце своє, очистився я від свого гріха?

10 Вага неоднакова, неоднакова міра, обоє вони то огида для Господа.

11 Навіть юнак буде пізнаний з чинів своїх, чи чин його чистий й чи простий.

12 Ухо, що слухає, й око, що бачить, Господь учинив їх обоє.

13 Не кохайся в спанні, щоб не збідніти; розплющ свої очі та хлібом наситься!

14 Зле, зле! каже той, хто купує, а як піде собі, тоді хвалиться купном.

15 Є золото й перел багато, та розумні уста найцінніший то посуд.

16 Візьми його одіж, бо він поручивсь за чужого, і за чужинку візьми його застав.

17 Хліб з неправди солодкий людині, та піском потім будуть наповнені уста її.

18 Тримаються заміри радою, і війну провадь мудрими радами.

19 Виявляє обмовник таємне, а ти не втручайся до того, легко хто розтулює уста свої.

20 Хто кляне свого батька та матір свою, погасне світильник йому серед темряви!

21 Спадок спочатку заскоро набутий, не буде кінець його поблагословлений!

22 Не кажи: Надолужу я зло! май надію на Господа, і Він допоможе тобі.

23 Вага неоднакова то огида для Господа, а оманливі шальки не добрі.

24 Від Господа кроки людини, а людина як вона зрозуміє дорогу свою?

25 Тенета людині казати святе нерозважно, а згодом свої обітниці досліджувати.

26 Мудрий цар розпорошить безбожних, і зверне на них своє коло для мук.

27 Дух людини світильник Господній, що все нутро обшукує.

28 Милість та правда царя стережуть, і трона свого він підтримує милістю.

29 Окраса юнацтва їхня сила, а пишність старих сивина.

30 Синяки від побоїв то масть лікувальна на злого, та вдари нутру живота.

21 Водні потоки цареве це серце в Господній руці: куди тільки захоче, його Він скеровує.

Всяка дорога людини пряма в її очах, та керує серцями Господь.

Справедливість та правду чинити для Господа це добірніше за жертву.

Муж гордого ока та серця надутого несправедливий, а світильник безбожних це гріх.

Думки пильного лиш на достаток ведуть, а всякий квапливий на збиток.

Набування майна язиком неправдивим це скороминуща марнота шукаючих смерти.

Насильство безбожних прямує на них, бо права чинити не хочуть.

Дорога злочинця крута, а чистий прямий його чин.

Ліпше жити в куті на даху, ніж з сварливою жінкою в спільному домі.

10 Лихого жадає душа нечестивого, і в очах його ближній його не отримає милости.

11 Як карають глумливця мудріє безумний, а як мудрого вчать, знання набуває.

12 До дому свого приглядається праведний, а безбожний доводить до зла.

13 Хто вухо своє затикає від зойку убогого, то й він буде кликати, та не отримає відповіді.

14 Таємний дарунок погашує гнів, а неявний гостинець лють сильну.

15 Радість праведному правосуддя чинити, а злочинцеві страх.

16 Людина, що зблуджує від путі розуму, у зборі померлих спочине.

17 Хто любить веселощі, той немаючий, хто любить вино та оливу, той не збагатіє.

18 Безбожний то викуп за праведного, а лукавий за щирого.

19 Ліпше сидіти в пустинній країні, ніж з сварливою та сердитою жінкою.

20 Скарб цінний та олива в мешканні премудрого, та нищить безумна людина його.

21 Хто женеться за праведністю та за милістю, той знаходить життя, справедливість та славу.

22 До міста хоробрих увійде премудрий, і твердиню надії його поруйнує.

23 Хто стереже свої уста й свого язика, той душу свою зберігає від лиха.

24 Надутий пихою насмішник ім'я йому, він робить усе із бундючним зухвальством.

25 Пожадання лінивого вб'є його, бо руки його відмовляють робити,

26 він кожного дня пожадливо жадає, а справедливий дає та не жалує.

27 Жертва безбожних огида, а надто тоді, як за діло безчесне приноситься.

28 Свідок брехливий загине, а людина, що слухає Боже, говоритиме завжди.

29 Безбожна людина жорстока обличчям своїм, а невинний зміцняє дорогу свою.

30 Нема мудрости, ані розуму, ані ради насупроти Господа.

31 Приготовлений кінь на день бою, але перемога від Господа!

2 до коринтян 7Ukrainian Bible (UKR)

Отож, мої любі, мавши ці обітниці, очистьмо себе від усякої нечисти тіла та духа, і творімо святиню у Божім страху!

Дайте місце для нас! Ми нікого не скривдили, нікого не зіпсували, нікого не ошукали!

Говорю не на осуд, бо я перед тим був сказав, що ви в серцях наших, щоб нам із вами чи померти чи жити.

У мене велика сміливість до вас, велика мені похвала з вас, я повний потіхи, збагачаюся радістю при всякому нашому горі.

Бо коли ми прийшли в Македонію, тіло наше не мало спочинку ніякого, у всьому бідуючи: назовні бої, страхіття всередині.

Але Бог, що тішить принижених, потішив нас приходом Тита,

і не тільки його прибуттям, а й потішенням, що ним він потішився з вас, коли розповідав нам про вашу журбу, про ваш смуток, про вашу горливість до мене, так що я більше тішився.

Коли я й засмутив вас листом, то не каюся, хоч і каявся був, бо бачу, що той лист засмутив вас, хоч і часово.

Я радію тепер не тому, що ви засмутились, а що ви засмутилися на покаяння, бо ви засмутились для Бога, щоб ні в чому не мати втрати від нас.

10 Бо смуток для Бога чинить каяття на спасіння, а про нього не жалуємо, а смуток світський чинить смерть.

11 Бо ось саме це, що ви засмутились для Бога, яку пильність велику воно вам зробило, яку оборону, яке обурення, який страх, яке бажання, яку горливість, яку помсту! Ви в усім показали, що чисті ви в справі.

12 А коли я й писав вам, то не через того, хто кривдить, і не через покривдженого, а щоб виявилася для вас наша пильність про вас перед Богом.

13 Тому то потіхою вашою втішились ми, а ще більше зраділи ми радістю Тита, що ви всі заспокоїли духа його.

14 Бо коли я про вас йому чим похвалився, то не осоромився; але як ми вам говорили все правду, так і наша хвала перед Титом правдива була!

15 І серце його прихильніше до вас, коли згадує він про покору всіх вас, як його прийняли ви були зо страхом і тремтінням.

16 Отож, тішуся я, що можу покластись у всьому на вас!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes