A A A A A
Bible Book List

Числа 15-16 Ukrainian Bible (UKR)

15 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

Промовляй до Ізраїлевих синів і скажеш їм: Коли ви ввійдете до Краю ваших осель, що Я даю вам,

і принесете огняну жертву для Господа, цілопалення, або криваву жертву на сповнення обітниці, або в дарі, або в означених часах при спорядженні любих пахощів для Господа з худоби великої або з худоби дрібної,

то той, хто приносить, принесе свою жертву для Господа, хлібну жертву, десяту частину ефи пшеничної муки, мішаної в чверті гіна оливи,

і вина для литої жертви принесеш чверть гіна на цілопалення або для жертви для кожного ягняти.

Або для барана принесеш хлібну жертву, дві десятих частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі третьої частини гіна.

І вина для литої жертви третю частину гіна, принесеш пахощі любі для Господа.

А коли принесеш молодого бичка як цілопалення, або як жертву на сповнення обітниці, або як мирну жертву для Господа,

то принесеш молодого бичка і хлібну жертву, три десяті частини ефи пшеничної муки, мішаної в оливі половини гіна.

10 І принесеш на литу жертву пів гіна вина, жертва огняна, пахощі любі для Господа.

11 Так буде робитися для одного вола, або для одного барана, або для ягняти з-поміж овець, або з-поміж кіз.

12 За числом жертов, що принесете, так зробите для кожної, за числом їх.

13 Кожен тубілець так принесе це, щоб принести огняну жертву, пахощі любі для Господа.

14 А коли з вами буде тимчасово мешкати приходько, або той, що серед вас, постанова для ваших поколінь, то він принесе огняну жертву, пахощі любі для Господа, як принесете ви, так принесе й він.

15 Збори, постанова одна для вас та для приходька, що мешкає тимчасово, постанова вічна для ваших поколінь: як ви, так і приходько буде перед Господнім лицем!

16 Один закон і одна постанова буде вам і приходькові, що мешкає тимчасово з вами.

17 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

18 Промовляй до синів Ізраїлевих, та й скажи їм: Як ви ввійдете до Краю, що Я впроваджую вас туди,

19 то станеться, коли ви їстимете хліб того Краю, ви принесете приношення для Господа.

20 Як початок діж ваших, калача принесете на приношення, як приношення току, принесете його.

21 Від початку діж ваших дасте Господеві приношення, постанова для ваших поколінь!

22 А коли ви помилитеся, і не виконаєте всіх тих заповідей, що Господь говорив до Мойсея,

23 усього, що наказав вам Господь через Мойсея, від дня, коли Господь наказав був і далі для ваших поколінь,

24 то станеться, коли зроблено помилку через недогляд громади, нехай вся громада принесе одного бичка, молоде з великої худоби, на цілопалення, на пахощі любі для Господа, а хлібна його жертва та лита жертва його за постановою, і козла на жертву за гріх.

25 І очистить священик всю громаду синів Ізраїлевих, і буде прощено їм, бо то помилка, а вони принесли жертву свою, жертву огняну для Господа та жертву свою за гріх перед лице Господнє за свою помилку.

26 І буде прощено всій громаді Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, бо то помилковий гріх усього народу.

27 А якщо згрішить помилково одна душа, то вона принесе однорічну козу на жертву за гріх.

28 І очистить священик ту душу, що помилилась, що згрішила помилково перед Господнім лицем, на очищення її, і буде прощено їй.

29 Тубільцеві серед Ізраїлевих синів та приходькові, що мешкає тимчасово серед них, закон один буде вам для того, хто зробить гріх помилково.

30 А та душа, що зробить зухвалою рукою, чи з тубільця, чи з приходька, він Господа зневажає, і буде винищена душа та з-посеред народу її.

31 Бо він знехтував слово Господа, і зламав Його заповідь, конче буде винищена душа та, гріх її на ній.

32 І були Ізраїлеві сини в пустині, та й знайшли чоловіка, що збирає дрова суботнього дня.

33 І привели його ті, хто знайшов його, як збирав дрова, до Мойсея й до Аарона та до всієї громади.

34 І взяли його під сторожу, бо не було вирішене, що зробити йому.

35 І сказав Господь до Мойсея: Конче буде забитий цей чоловік, закидати його камінням усій громаді поза табором!

36 І випровадила його вся громада поза табір, та й закидала його камінням, і він помер, як Господь наказав був Мойсеєві.

37 І сказав Господь до Мойсея, говорячи:

38 Промовляй до Ізраїлевих синів, та й скажи їм: Нехай вони зроблять собі кутаси на краях своїх одеж, вони й їхні покоління, і дадуть на кутаса поли блакитну нитку.

39 І буде вона вам за кутаса, і будете бачити його, і пам'ятатимете всі Господні заповіді, і виконаєте їх, і не будете оглядатися за серцем своїм та за очима своїми, за якими йдучи, ви зраджуєте,

40 щоб згадували ви та виконували всі Мої заповіді, і будьте святі для вашого Бога!

41 Я Господь, Бог ваш, що вивів вас з єгипетського краю, щоб бути вашим Богом. Я Господь, Бог ваш!

16 І взяли Корей, син Їцгара, сина Кегата, сина Левієвого, і Датан, і Авірон, сини Еліявові, та Он, син Пелета, сини Рувимові,

та й повстали проти Мойсея, а з ними двісті й п'ятдесят мужа Ізраїлевих синів, начальники громади, закликувані на збори, люди вельможні.

І зібралися вони на Мойсея та на Аарона, та й сказали до них: Досить вам, бо вся громада усі вони святі, а серед них Господь! І чому ви несетеся понад зборами Господніми?

І почув це Мойсей, та й упав на обличчя своє.

І промовив він до Корея та до всієї громади його, говорячи: Уранці Господь дасть знати, хто Його та хто святий, щоб наблизити його до Себе; а кого вибере, того Він і наблизить до Себе.

Зробіть ви оце: візьміть собі кадильниці, Корею та вся громадо твоя,

і дайте в них огню та покладіть на них кадила перед Господнє лице взавтра. І станеться, той чоловік, що Господь його вибере, він святий. Досить вам, Левієві сини!

І сказав Мойсей до Корея: Слухайте ж, Левієві сини,

чи вам мало, що Бог Ізраїлів відділив вас від Ізраїлевої громади, щоб наблизити вас до Себе, і щоб ви виконували службу Господньої скинії, і стояли перед громадою, щоб служити їй?

10 І Він наблизив тебе та всіх братів твоїх, Левієвих синів, із тобою; а ти будеш домагатися ще й священства?.

11 Тому ти та вся громада твоя змовилися проти Господа. А Аарон, що він, що ви ремствуєте проти нього?

12 І послав Мойсей та Аарон закликати Датана й Авірона, синів Еліявових, та сказали вони: Не вийдемо!

13 Чи мало того, що ти вивів нас із краю, який тече молоком та медом, щоб повбивати нас у пустині? Хочеш ще панувати над нами, щоб бути також вельможею?

14 Ти не впровадив нас ані до Краю, що тече молоком та медом, ані не дав нам на власність поля та виноградники. Чи ти вибереш очі цим людям? Не вийдемо!

15 А Мойсей сильно запалився, та й сказав до Господа: Не обернися до їхнього приношення! Я не взяв від них жодного осла, і зла не вчинив жодному з них!

16 І сказав Мойсей до Корея: Ти та вся громада твоя будьте перед Господнім лицем, ти й вони та Аарон узавтра.

17 І візьміть кожен свою кадильницю, і покладіть на неї кадила та й принесете перед Господнє лице кожен кадильницю свою, двісті й п'ятдесят кадильниць, і ти та Аарон, кожен кадильницю свою.

18 І взяли кожен кадильницю свою, і поклали на них огню, і поклали на неї кадила, та й стали при вході скинії заповіту, а також Мойсей та Аарон.

19 І Корей зібрав на них усю громаду до входу скинії заповіту. І показалася слава Господня всій громаді!

20 І промовив Господь до Мойсея та до Аарона, говорячи:

21 Відділіться від цієї громади, Я винищу їх умить!

22 А вони попадали на обличчя свої та й сказали: Боже, Боже духів і кожного тіла! Як згрішить один чоловік, чи Ти будеш гніватися на всю громаду?

23 І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

24 Скажи до громади, говорячи: Відступіться зо всіх боків від місця мешкання Корея, Датана й Авірона!

25 І встав Мойсей, і пішов до Датана та Авірона, і пішли за ним старші Ізраїлеві.

26 І він промовляв до громади, говорячи: Відступіть від наметів тих несправедливих людей, і не доторкніться до всього, що їхнє, щоб і ви не загинули за всі їхні гріхи!

27 І вони відступилися від місця мешкання Корея, Датана й Авірона зо всіх боків; а Датан та Авірон вийшли, і стояли при вході наметів своїх, і жінки їх, і сини їх, та діти їхні.

28 І сказав Мойсей: Оцим пізнаєте, що Господь послав мене зробити всі діла ці, що вони не з моєї вигадки.

29 Якщо вони повмирають, як умирає кожна людина, і їх спіткає доля кожної людини, то не Господь послав мене!

30 А коли Господь створить щось нове, і земля відкриє уста свої та й поглине їх та все, що їхнє, і вони зійдуть живі до шеолу, то пізнаєте, що люди образили Господа.

31 І сталося, як скінчив він говорити всі ці слова, то розступилася та земля, що під ними!

32 А земля відкрила свої уста, та й поглинула їх, і доми їхні, і кожну людину, що Кореєва, та ввесь їх маєток.

33 І зійшли вони та все, що їхнє, живі до шеолу, і накрила їх земля, і вони погинули з-посеред збору!

34 А ввесь Ізраїль, що був навколо них, повтікав на їхній крик, бо казали: Щоб земля не поглинула й нас!

35 І вийшов огонь від Господа, та й поїв тих двісті й п'ятдесят чоловіка, що приносили кадило!

36 (17-1) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

37 (17-2) Скажи до Елеазара, сина священика Аарона, і нехай він позбирає ті кадильниці з-посеред погорілища, а огонь повикидає геть, бо вони освятилися,

38 (17-3) кадильниці тих грішників, їхньою смертю. І нехай і вони зроблять із них биті бляхи на покриття для жертівника, бо приносили їх перед Господнє лице, і вони освятилися. І будуть вони знаком для Ізраїлевих синів.

39 (17-4) І взяв священик Елеазар мідяні кадильниці, що приносили їх ті, що спалені, і перекували їх на покриття для жертівника,

40 (17-5) пам'ятка для Ізраїлевих синів, щоб чужий чоловік, хто не з Ааронового насіння, не наближався кадити кадило перед Господнім лицем, щоб не сталося з ними, як із Кореєм та з громадою його, як Господь говорив йому через Мойсея.

41 (17-6) А назавтра вся громада Ізраїлевих синів нарікали на Мойсея та на Аарона, говорячи: Ви повбивали Господній народ!

42 (17-7) І сталося, коли громада збиралася на Мойсея та на Аарона, то обернулися вони до скинії заповіту, аж ось покрила її хмара, і показалася слава Господня!

43 (17-8) І ввійшли Мойсей та Аарон до переду скинії заповіту.

44 (17-9) І Господь промовляв до Мойсея, говорячи:

45 (17-10) Вийдіть з-посеред цієї громади, а Я винищу їх умить! І вони попадали на обличчя свої.

46 (17-11) І сказав Мойсей до Аарона: Візьми кадильницю, і поклади на неї огню від жертівника, і поклади кадила, та й понеси швидко до громади, та й очисть її, бо вийшов гнів від Господнього лиця, і розпочалася поразка.

47 (17-12) І взяв Аарон, як говорив Мойсей, і побіг до середини зборів, аж ось розпочалася поразка народу! І він поклав кадила, і очистив народ.

48 (17-13) І став він поміж умерлими та поміж живими, і затрималась та поразка.

49 (17-14) І було померлих поразкою чотирнадцять тисяч і сімсот, окрім померлих у справі Корея.

50 (17-15) І вернувся Аарон до Мойсея до входу скинії заповіту, а поразка припинилася.

Від Марка 6:1-29 Ukrainian Bible (UKR)

І, вийшовши звідти, Він прийшов до Своєї батьківщини, а за Ним ішли учні Його.

Як настала ж субота, Він навчати почав у синагозі. І багато-хто, чувши, дивуватися стали й питали: Звідки в Нього оце? І що за мудрість, що дана Йому? І що за чуда, що стаються руками Його?

Хіба ж Він не тесля, син Маріїн, брат же Якову, і Йосипу, і Юді та Симонові? А сестри Його хіба тут не між нами? І вони спокушалися Ним...

А Ісус їм сказав: Пророка нема без пошани, хіба тільки в вітчизні своїй, та в родині своїй, та в домі своїм.

І Він тут учинити не міг чуда жадного, тільки деяких хворих, руки поклавши на них, уздоровив.

І Він дивувавсь їх невірству. І ходив Він по селах навкруг та навчав.

І, закликавши Дванадцятьох, зачав їх по двох посилати, і владу їм дав над нечистими духами.

І звелів їм нічого в дорогу не брати, крім палиці тільки самої: ні торби, ні хліба, ані мідяків у свій черес,

а ходити в сандалях, і двох убрань не носити.

10 І промовив до них: Коли ви де ввійдете в дім, залишайтеся там, аж поки не вийдете звідти.

11 А як місто яке вас не прийме, і не послухають вас, то, виходячи звідти, обтрусіть порох, що в вас під ногами, на свідчення супроти них. Поправді кажу вам, легше буде Содому й Гоморрі дня судного, аніж місту тому!

12 І вийшли вони, і проповідували, щоб каялися.

13 І багато вигонили демонів, і оливою хворих багато намащували і вздоровляли.

14 І прочув про Ісуса цар Ірод, бо ім'я Його стало загально відоме, і сказав, що то Іван Христитель із мертвих воскрес, і тому творяться чуда від нього.

15 Інші впевняли, що Ілля Він, а знов інші казали, що пророк, або як один із пророків.

16 А Ірод, прочувши, сказав: Іван, якому я голову стяв був, оце він воскрес!

17 Той бо Ірод, пославши, схопив був Івана, і в в'язниці закув його, через Іродіяду, дружину брата свого Пилипа, бо він одружився був із нею.

18 Бо Іван казав Іродові: Не годиться тобі мати за дружину жінку брата свого!

19 А Іродіяда лютилась на нього, і хотіла йому смерть заподіяти, та не могла.

20 Бо Ірод боявся Івана, знавши, що він муж праведний і святий, і беріг його. І, його слухаючи, він дуже бентежився, але слухав його залюбки.

21 Та настав день догідний, коли дня народження Ірод справляв був бенкета вельможам своїм, і тисячникам, і галілейській старшині,

22 і коли прийшла дочка тієї Іродіяди, і танцювала, і сподобалася Іродові та присутнім із ним при столі, тоді цар промовив до дівчини: Проси в мене, чого хочеш, і дам я тобі!

23 І поклявся він їй: Чого тільки від мене попросиш, то дам я тобі, хоча б і півцарства мого!

24 Вона ж вийшла, і спиталася матері своєї: Чого маю просити? А та відказала: Голови Івана Христителя...

25 І зараз квапливо вернулась вона до царя, і просила, говорячи: Я хочу, щоб дав ти негайно мені на полумиску голову Івана Христителя!

26 І засмутився цар, але через клятву й з-за тих, що з ним були при столі, не схотів їй відмовити.

27 І цар зараз послав вояка, і звелів принести Іванову голову.

28 І пішов він, і стяв у в'язниці Івана, і приніс його голову на полумискові, і дівчаті віддав, а дівча віддало її своїй матері...

29 А коли його учні зачули, то прийшли, і взяли його тіло, і до гробу поклали його.

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes