7 І сталося, як був збудований мур, то повставляв я двері, і були понаставлювані придверні, співаки та Левити.

² І призначив я над Єрусалимом свого брата Ханані та зверхника твердині Хананію, бо він був чоловік правдивий, і Бога боявся більше від багатьох інших.

³ І сказав я до них: Нехай не відчиняються єрусалимські брами аж до спеки сонця. І поки вони самі стоять, нехай позамикають двері, і так тримайте. І поставити варти з єрусалимських мешканців, кожного на його сторожі, і кожного навпроти його дому!

⁴ А місто було широко-просторе й велике, та народу в ньому мало, і доми не були побудовані.

⁵ І поклав мені Бог мій на серце моє зібрати шляхетних, і заступників та народ, щоб переписати. І знайшов я книжку перепису тих, хто прийшов перше, а в ній я знайшов написане таке:

⁶ Оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, і вони повернулися до Єрусалиму та до Юдеї, кожен до міста свого,

⁷ ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неемією, Азарією, Раамією, Нахаманієм, Мордехаєм, Білшаном, Місперетом, Біґваєм, Нехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:

⁸ синів Пар'ошових дві тисячі сто й сімдесят і два,

⁹ синів Шеватіїних три сотні і сімдесят і два,

¹⁰ синів Арахових шість сотень п'ятдесят і два,

¹¹ синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі й вісім сотень вісімнадцять,

¹² синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

¹³ синів Заттуєвих вісім сотень сорок і п'ять,

¹⁴ синів Заккаєвих сім сотень і шістдесят,

¹⁵ синів Біннуєвих шість сотень сорок і вісім,

¹⁶ синів Беваєвих шість сотень двадцять і вісім,

¹⁷ синів Азґадових дві тисячі три сотні двадцять і два,

¹⁸ синів Адонікамових шість сотень шістдесят і сім,

¹⁹ синів Біґваєвих дві тисячі шістдесят і сім,

²⁰ синів Адінових шість сотень п'ятдесят і п'ять,

²¹ синів Атерових, з синів Хізкійїних дев'ятдесят і вісім,

²² синів Хашумових три сотні двадцять і вісім,

²³ синів Бецаєвих три сотні двадцять і чотири,

²⁴ синів Харіфових сто дванадцять,

²⁵ синів Ґів'онових дев'ятдесят і п'ять,

²⁶ людей з Віфлеєму та Нетофи сто вісімдесят і вісім,

²⁷ людей з Анототу сто двадцять і вісім,

²⁸ людей з Бет-Азмавету сорок і два,

²⁹ людей з Кір'ят-Єаріму, Кефіри та Беероту сім сотень сорок і три,

³⁰ людей з Рами та Ґави шість сотень двадцять і один,

³¹ людей з Міхмасу сто двадцять і два,

³² людей з Бет-Елу та Аю сто двадцять і три,

³³ людей з Нево Другого п'ятдесят і два,

³⁴ виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

³⁵ виходьків з Харіму три сотні й двадцять,

³⁶ виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,

³⁷ виходьків з Лоду, Хадіду й Оно сім сотень і двадцять і один,

³⁸ виходьків з Сенаї три тисячі дев'ять сотень і тридцять.

³⁹ Священиків: синів Єдаїних з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,

⁴⁰ синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,

⁴¹ синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,

⁴² синів Харімових тисяча сімнадцять.

⁴³ Левитів: синів Ісусових з Кадміїлового дому, з Годевиних синів сімдесят і чотири.

⁴⁴ Співаків: синів Асафових сто сорок і вісім.

⁴⁵ Придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих сто тридцять і вісім.

⁴⁶ Храмових підданців: сини Ціхині, сини Хасуфині, сини Таббаотові,

⁴⁷ сини Керосові, сини Сіїні, сини Падонові,

⁴⁸ сини Леванині, сини Хаґавині, сини Салмаєві,

⁴⁹ сини Хананові, сини Ґідделові, сини Ґахарові,

⁵⁰ сини Реаїні, сини Рецінові, сини Некодині,

⁵¹ сини Ґаззамові, сини Уззині, сини Пасеахові,

⁵² сини Бесаєві, сини Меунімові, сини Нефішесінові,

⁵³ сини Бакбутові, сини Хакуфині, сини Хархурові,

⁵⁴ сини Бацлітові, сини Мехидині, сини Харшині,

⁵⁵ сини Баркосові, сини Сісерині, сини Темахові,

⁵⁶ сини Неціяхові, сини Хатіфині.

⁵⁷ Синів Соломонових рабів: сини Сотаєві, сини Соферетові, сини Перідині,

⁵⁸ сини Яалині, сини Дарконові, сини Ґідделові,

⁵⁹ сини Шефатіїні, сини Хаттілові, сини Похерет-Гаццеваїмові, сини Амонові,

⁶⁰ усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.

⁶¹ А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддону та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:

⁶² синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень сорок і два.

⁶³ А з священиків: сини Ховаїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і став зватися їхнім ім'ям.

⁶⁴ Вони шукали запису свого родоводу, але він не знайшовся, і були вони вилучені зо священства,

⁶⁵ а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.

⁶⁶ Усього збору разом сорок дві тисячі триста й шістдесят,

⁶⁷ окрім їхніх рабів та їхніх невільниць, цих було сім тисяч триста тридцять і сім; а в них співаків та співачок двісті й сорок і п'ять.

⁶⁸ Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,

⁶⁹ верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч і сім сотень і двадцять.

⁷⁰ А частина голів батьківських родів дали на працю: намісник дав до скарбниці: золота тисячу дарейків, кропильниць п'ятдесят, священичих шат п'ятсот і тридцять.

⁷¹ А з голів батьківських родів дали до скарбниці на працю: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі й двісті мін.

⁷² А що дала решта народу: золота двадцять тисяч дарейків, а срібла дві тисячі мін, а священичих шат шістдесят і сім.

⁷³ І осілися священики, і Левити, і придверні, і співаки, і дехто з народу, і храмові підданці, і ввесь Ізраїль по своїх містах. Як настав сьомий місяць, то Ізраїлеві сини були по своїх містах.

8 І зібрався ввесь народ, як один чоловік, на майдан, що перед Водною брамою, і сказали учителеві Ездрі принести книги Мойсеєвого Закону, що наказав був Господь Ізраїлеві.

² І приніс священик Ездра Закона перед збори з чоловіків та аж до жінок, і всіх, хто розумів чуте, першого дня сьомого місяця.

³ І читав він у нім на майдані, що перед Водною брамою, від світанку аж до полудня, перед чоловіками й жінками та тими, хто розуміє, а уші всього народу були звернені до книги Закону.

⁴ І стояв учитель Ездра на дерев'яному підвищенні, що зробили для цієї справи, а при ньому стояв Маттітія, і Шема, і Аная, і Урійя, і Хілкійя, і Маасея на правиці його, а на лівиці його: Педая, і Мішаїл, і Малкійя, і Хашум, і Хашбаддана, Захарій, Мешуллам.

⁵ І розгорнув Ездра цю книгу на очах усього народу, бо він був вище від усього народу, а коли він розгорнув, увесь народ устав.

⁶ І поблагословив Ездра Господа, Бога великого, а ввесь народ відповів: Амінь, Амінь! з піднесенням своїх рук. І всі схилялися, і вклонялися Господеві обличчям до землі!

⁷ А Ісус, і Бані, і Шеревея, Ямін, Аккув, Шаббетай, Годійя, Маасея, Келіта, Азарія, Йозавад, Ханан, Пелая та Левити пояснювали народові Закона, а народ був на своєму місці.

⁸ І читали в книзі, у Божому Законі виразно, і вияснювали значення, і робили зрозумілим читане.

⁹ І сказав намісник Неемія, і священик учитель Ездра й Левити, що вияснювали народові, до всього народу: День цей святий він для Господа, Бога вашого, не будьте в жалобі й не плачте! Бо плакав увесь народ, як почув слова Закону...

¹⁰ І сказав він до них: Ідіть, їжте сите та пийте солодке, і посилайте частки тому, в кого нема наготовленого. Бо святий цей день для нашого Господа, і не сумуйте, бо радість у Господі це ваша сила!

¹¹ І Левити потішали ввесь народ, говорячи: Мовчіть, бо цей день святий, і не сумуйте!

¹² І пішов увесь народ їсти та пити, і посилати частки та чинити велику радість, бо розумів ті слова, що розповіли йому.

¹³ А другого дня зібралися голови батьківських родів усього народу, священики та Левити, до вчителя Ездри, щоб він виясняв їм слова Закону.

¹⁴ І знайшли написане в Законі, що наказав був Господь через Мойсея, щоб Ізраїлеві сини сиділи в кучках у свято сьомого місяця,

¹⁵ і щоб розголосили й оголосили по всіх своїх містах та в Єрусалимі, говорячи: Вийдіть на гору, і понаносьте галуззя оливкового, і галуззя дерева оливкового, і галуззя миртового, і галуззя пальмового, і галуззя густолистого дерева, щоб поробити кучки, як написано.

¹⁶ І вийшов народ, і поназношували, і поробили собі кучки кожен на даху своїм, і в подвір'ях своїх, і в подвір'ях Божого дому, і на майдані Водної брами, і на майдані брами Єфремової.

¹⁷ І поробила кучки вся громада, що вернулася з полону, і сиділа в кучках, бо не робили так Ізраїлеві сини від днів Ісуса, Навинового сина, аж до дня цього. І була дуже велика радість!

¹⁸ І читали в книзі Божого Закону щоденно, від першого дня аж до дня останнього. І справляли свято сім день; а восьмого дня віддання, за уставом.

9 А двадцятого й четвертого дня того місяця зібралися Ізраїлеві сини в пості та в веретищах, а на них порох.

² А Ізраїлеве насіння відділилося від усіх чужинців, і поставали й визнавали гріхи свої та провини своїх батьків.

³ І стали на місті своїм, і чверть дня читали з книги Закону Господа, Бога свого, а чверть сповідалися і вклонялися Господеві, Богові своєму.

⁴ І стали не левитському підвищенні Ісус, і Бані, Кадміїл, Шеванія, Бунні, Шеревея, Бані, Кенані, і кликали сильним голосом до Господа, Бога свого.

⁵ І сказали Левити: Ісус, і Кадміїл, Бані, Хашавнея, Шеревея, Годійя, Шеванія, Петахія: Устаньте, поблагословіть Господа, Бога свого, від віку аж до віку! І нехай благословляють Ім'я слави Твоєї, і нехай воно буде звеличене над усяке благословення та славу!

⁶ Ти Господь єдиний! Ти вчинив небо, небеса небес, і все їхнє військо, землю та все, що на ній, моря та все, що в них, і Ти оживляєш їх усіх, а небесне військо Тобі вклоняється!

⁷ Ти то Господь, Бог, що вибрав Аврама, і вивів його з халдейського Уру, і дав йому ім'я Авраам.

⁸ І Ти знайшов серце його вірним перед лицем Своїм, і склав був із ним заповіта, щоб дати Край хананеян, хіттеян, амореян, періззеян, євусеян, ґірґасеян, щоб дати насінню його. І Ти виконав слова Свої, бо Ти праведний!

⁹ І побачив Ти біду наших батьків ув Єгипті, а їхній зойк Ти почув над Червоним морем.

¹⁰ І дав Ти знаки та чуда на фараоні та на всіх його рабах, і на всім народі краю його, бо пізнав Ти, що вони гордо поводилися з ними, і зробив Ти Собі Ім'я, як видно цього дня.

¹¹ І море Ти розсік перед ними, і вони перейшли серед моря по суходолу, а тих, хто гнався за ними, Ти кинув до глибин, як камінь до бурхливої води.

¹² І Ти провадив їх стовпом хмари вдень, а стовпом огню вночі, щоб освітлювати їм ту дорогу, якою мали йти.

¹³ І Ти зійшов був на гору Сінай, і говорив з ними з небес, і дав їм справедливі права та правдиві закони, устави та заповіді добрі.

¹⁴ І святу Свою суботу Ти вказав їм, а заповіді, й устави та право наказав Ти їм через раба Свого Мойсея.

¹⁵ І хліб із небес дав Ти був їм на їхній голод, і воду зо скелі Ти вивів був їм на їхню спрагу. І Ти сказав їм, щоб ішли посісти Край, який Ти присягнув дати їм.

¹⁶ Та вони й наші батьки були вперті, і робили твердою свою шию, і не слухали Твоїх заповідей.

¹⁷ І відмовлялися вони слухати, і не пам'ятали чуд Твоїх, які Ти чинив був із ними, і стали твердошиї, і настановили собі голову, щоб вернутися до своєї неволі в непослуху. Та Ти Бог, що прощаєш, Ти ласкавий та милосердний, довготерпеливий та багатомилостивий, і Ти не покинув їх!

¹⁸ Хоч вони зробили були собі литого тельця та сказали: Оце бог твій, що вивів тебе з Єгипту, і робили великі образи,

¹⁹ та Ти в великім Своїм милосерді не залишив їх у пустині, стовп хмари не відходив від них удень, щоб вести їх дорогою, а стовп огню вночі, щоб освітлювати їм дорогу, якою мали йти.

²⁰ І Духа Свого доброго Ти давав, щоб зробити їх мудрими, і манни Своєї не стримував від їхніх уст, і воду Ти їм давав на їхнє прагнення.

²¹ І сорок літ живив Ти їх у пустині. Не було недостатку ні в чому, одежі їхні не дерлися, а ноги їхні не пухли.

²² І дав Ти їм царства та народи, які призначив на поділ, і вони посіли край Сигона, і край царя хешбонського, і край Оґа, царя башанського.

²³ А їхніх синів Ти помножив, як зорі небесні, і ввів їх до Краю, що про нього казав Ти їхнім батькам, щоб ішли посісти.

²⁴ І ввійшли сини, і посіли той Край, і Ти впокорив перед ними мешканців того Краю ханаанеян, і дав у їхню руку їх та царів їхніх, та народи того Краю, щоб чинити з ними за своєю волею.

²⁵ І поздобували вони міста укріплені, та землю ситу, і посіли доми, повні всякого добра, повитесувані в скелях водозбори, виноградники, і оливки, і багато овочевих дерев. І вони їли й наситилися, і поставали товсті, і насолоджувалися Твоїм великим добром.

²⁶ І стали вони неслухняні, і побунтувалися проти Тебе, і кинули Закона Твого геть за свою спину, і позабивали пророків Твоїх, що свідчили між ними, щоб навернути їх до Тебе. І чинили вони великі образи.

²⁷ І дав Ти їх у руку їхніх ворогів, а ті утискали їх. А в часі горя свого вони кликали до Тебе, а Ти з неба чув, і за Своїм великим милосердям давав їм спасителів, і вони спасали їх з руки їхніх ворогів.

²⁸ Та коли був їм мир, вони знову чинили зло перед лицем Твоїм, і Ти давав їх у руку їхніх ворогів, і ті панували над ними. І вони знову кликали до Тебе, а Ти з неба їх вислуховував, і спасав їх за милосердям Своїм довгий час.

²⁹ І свідчив Ти проти них, щоб навернути їх до Закону Твого, та вони чинили лихе, і не слухалися заповідей Твоїх, і грішили проти Твоїх прав, які коли б людина чинила, то жила б ними, і ставало рамено їх неслухняне, а шию свою робили твердою, і не слухалися.

³⁰ І зволікав Ти їм довгі роки, і свідчив проти них Своїм Духом через Своїх пророків, та вони не слухали того, і Ти дав їх у руку народів цих країв.

³¹ І через велике Своє милосердя Ти не вигубив і не покинув їх, бо Ти Бог ласкавий та милосердний!

³² А тепер, Боже наш, Боже великий, сильний та страшний, що бережеш заповіта та милість, нехай не буде малою перед лицем Твоїм уся та мука, що спіткала нас, наших царів, наших зверхників, і священиків наших, і пророків наших, і батьків наших, і ввесь Твій народ від днів асирійських царів аж до цього дня!

³³ А ти справедливий у всьому, що приходить на нас, бо Ти правду робив, а ми були несправедливі.

³⁴ А наші царі, наші зверхники, наші священики та наші батьки не виконували Закона Твого, і не слухалися заповідей Твоїх та свідоцтв Твоїх, що Ти свідчив проти них.

³⁵ І вони в царстві своїм та в великім добрі Твоїм, яке Ти їм давав, і в тому просторому та ситому Краї, що Ти дав перед ними, не служили Тобі, і не відвернулися від своїх злих чинів.

³⁶ Ось ми сьогодні раби, а цей Край, що Ти дав його нашим батькам, щоб їсти плід його та добро його, ось ми раби в ньому!

³⁷ І він множить свій урожай для царів, яких Ти дав над нами за наші гріхи, і вони панують над нашими тілами та над нашою худобою за своїм уподобанням, і ми в великому утискові!

³⁸ (10-1) Через те все ми складаємо певну умову, і підписуємо, а печатки кладуть наші зверхники, наші Левити, наші священики.

3 А Петро та Іван на дев'яту годину молитви йшли разом у храм.

² І несено там чоловіка одного, що кривий був з утроби своєї матері. Його садовили щоденно в воротях храму, що Красними звалися, просити милостині від тих, хто до храму йшов.

³ Як побачив же він, що Петро та Іван хочуть у храм увійти, став просити в них милостині.

⁴ Петро ж із Іваном поглянув на нього й сказав: Подивися на нас!

⁵ І той подивився на них, сподіваючися щось дістати від них.

⁶ Та промовив Петро: Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім'я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!

⁷ І, узявши його за правицю, він підвів його. І хвилі тієї зміцнилися ноги й суглобці його!...

⁸ І, зірвавшись, він устав та й ходив, і з ними у храм увійшов, ходячи та підскакуючи, і хвалячи Бога!

⁹ Народ же ввесь бачив, як ходив він та Бога хвалив.

¹⁰ І пізнали його, що це той, що при Красних воротях храму сидів ради милостині. І вони переповнились жахом та подивом із того, що сталось йому!

¹¹ А тому, що тримався він Петра та Івана, увесь народ зачудований збігся до них на той ґанок, який Соломоновим зветься.

¹² І, побачивши це, промовив Петро до народу: Мужі ізраїльські! Чого ви дивуєтесь цим, та чого ви на нас позираєте так, ніби те, що він ходить, ми зробили своєю силою чи благочестям?

¹³ Бог Авраамів, та Ісаків, та Яковів, Бог наших батьків, Сина Свого прославив, Ісуса, Якого ви видали, і відцуралися перед Пилатом, як він присудив був пустити Його.

¹⁴ Але ви відцурались Святого та Праведного, і домагалися видати вам душогубця.

¹⁵ Начальника ж життя ви забили, та Його воскресив Бог із мертвих, чого свідками ми!

¹⁶ І через віру в Ім'я Його вздоровило Ім'я Його того, кого бачите й знаєте. І віра, що від Нього, принесла йому вздоровлення це перед вами всіма.

¹⁷ А тепер, браття, знаю, що вчинили ви це з несвідомости, як і ваші начальники.

¹⁸ А Бог учинив так, як Він провіщав був устами Своїх усіх пророків, щоб терпіти Христові.

¹⁹ Покайтеся ж та наверніться, щоб Він змилувався над вашими гріхами,

²⁰ щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього, і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа,

²¹ що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх!

²² Бо Мойсей провіщав: Господь Бог вам Пророка підійме від ваших братів, як мене; у всім Його слухайтеся, про що тільки Він вам говоритиме!

²³ І станеться, що кожна душа, яка не послухала б того Пророка, знищена буде з народу.

²⁴ Так само всі пророки від Самуїла й наступних, скільки їх говорило, також провіщали ці дні.

²⁵ Сини ви пророків і того заповіту, що Бог вашим батькам заповів, промовляючи до Авраама: І в насінні твоїм усі народи землі благословлені будуть!

²⁶ Воскресивши Свого Отрока, Бог послав Його перше до вас, щоб вас поблагословити, щоб кожен із вас відвернувся від злих своїх учинків!