12 А оце священики та Левити, що прийшли з Зоровавелем, сином Шеалтіїловим, та з Ісусом: Серая, Їрмея, Ездра,

² Амарія, Маллух, Хаттуш,

³ Шеханія, Рехум, Меремот,

⁴ Іддо, Ґіннетой, Авійя,

⁵ Мійямін, Маадія, Білґа,

⁶ Шемая, і Йоярів, Єдая,

⁷ Саллу, Амок, Хілкійя, Єдая. Це голови священиків та брати їхні за днів Ісуса.

⁸ А Левити: Ісус, Біннуй, Кадміїл, Шеревея, Юда, Матанія, головний над славослов'ям він та брати його.

⁹ І Бакбукія та Унні, їхні брати, були навпроти них на сторожі.

¹⁰ А Ісус породив Йоякима, а Йояким породив Ел'яшіва, а Ел'яшів породив Йояду,

¹¹ а Йояда породив Йонатана, а Йонатан породив Яддуя.

¹² А за Йоякимових днів були священики, голови батьківських родів: з роду Сераїного Мерая, з Їрмеїного Хананія,

¹³ з Ездриного Мешуллам, з Амаріїного Єгоханан,

¹⁴ з Меліхового Йонатан, з Шеваніїного Йосип,

¹⁵ з Харімового Адна, з Мерайотового Хелкай,

¹⁶ з Іддового Захарій, з Ґіннетонового Мешуллам,

¹⁷ з Авійїного Зіхрі, з Мін'ямінового та з Моадеїного Пілтай,

¹⁸ з Білґиного Шаммуя, з Шемаїного Йонатан,

¹⁹ а з Йоярівового Маттенай, з Єдаїного Уззі,

²⁰ з Саллаєвого Каллай, з Амокового Евер,

²¹ з Хілкійїного Хашавія, з Єдаїного Натанаїл.

²² Левити, голови батьківських родів, були записані за днів Ел'яшіва, Йояди, і Йоханана, і Яддуя, а священики за царювання Дарія перського.

²³ Сини Левія, голови батьківських родів, записані в Книгу Хронік, і аж до днів Йоханана, сина Ел'яшівового.

²⁴ А голови Левитів: Хашавія, Шеревія, і Ісус, син Кадміїлів, та брати їхні були навпроти них, щоб хвалити та славити за наказом Давида, Божого чоловіка, черга за чергою.

²⁵ Матанія, і Бакбукія, Овадія, Мешуллам, Талмон, Аккув, придверні, сторожа в брамних складах.

²⁶ Вони були за днів Йоякима, сина Ісуса, сина Йоцадакового, та за днів намісника Неемії та священика вчителя Ездри.

²⁷ А в свято освячення єрусалимського муру шукали Левитів по всіх їхніх місцях, щоб привести їх до Єрусалиму справити свято освячення та радости з похвалами, із піснею, цимбалами, арфами та з цитрами.

²⁸ І позбиралися сини співаків та з округи навколо Єрусалиму та з осель нетофатян,

²⁹ і з Бет-Гаґґілґала, і з піль Ґеви та Азмавету, бо співаки побудували собі двори навколо Єрусалиму.

³⁰ І очистилися священики та Левити, і вони очистили народ, і брами та мур.

³¹ І повводив я Юдиних зверхників на мур, і поставив два великі збори славословників та походи, з них один пішов праворуч по муру до Смітникової брами.

³² А за ними йшов Гошая та половина Юдиних зверхників,

³³ і Азарія, Ездра, і Мешуллам,

³⁴ Юда, і Веніямин, Шемая, і Ірмея.

³⁵ А з священичих синів із сурмами: Захарій, син Йонатана, сина Шемаї, сина Маттанії, сина Міхаї, сина Заккура, сина Асафового,

³⁶ а брати його: Шемая, і Азаріїл, Мілай, Ґілалай, Маай, Натанаїл, і Юда, Ханані з музичними знаряддями Давида, Божого чоловіка, а вчитель Ездра перед ними.

³⁷ А при Джерельній брамі, навпроти них, вони йшли ступенями Давидового Міста, входом на стіну над Давидовим домом і аж до Водної брами на схід.

³⁸ А другий збір славословників ішов ліворуч, а за ним я та половина народу, зверху по муру вище башти Печей та аж до Широкого муру,

³⁹ і від Єфремової брами та до брами Старої, і до брами Рибної, і башти Ханан'їла, і башти Меа, і аж до брами Овечої, і спинилися біля брами Ув'язнення.

⁴⁰ І стали обидва збори славословників біля Божого дому, і я, і половина заступників зо мною,

⁴¹ і священики: Ел'яким, Маасея, Мін'ямин, Міхая, Елйоенай, Захарій, Хананія з сурмами,

⁴² і Маасея, і Шемая, і Елеазар, і Уззі, і Єгоханан, і Малкійя, і Елам, і Езер. І співаки співали, а Їзрахія був провідником.

⁴³ І вони приносили того дня великі жертви та раділи, бо Бог порадував їх великою радістю. І раділи також жінки та діти, і аж далеко чута була радість Єрусалиму!

⁴⁴ І того дня були попризначувані люди над коморами для скарбів, для приношень, для первоплодів та для десятин, щоб зносити в них з міських піль законні частки священикам та Левитам, бо радість Юдеї була дивитися на священиків та на Левитів, що стояли!

⁴⁵ І вони стерегли постанови свого Бога, і постанови про очищення, і були співаками та придверними за наказом Давида та сина його Соломона.

⁴⁶ Бо віддавна, за днів Давида та Асафа, були голови співаків та пісні хвали й збори славословників для Бога.

⁴⁷ І ввесь Ізраїль за днів Зоровавеля та за днів Неемії давав частки співацькі та придверничі, щодня належне, і освячував це Левитам, а Левити освячували Аароновим синам.

13 Того дня читане було з Мойсеєвої книги вголос народу, і було знайдене написане в ній, що Аммонітянин та Моавітянин не ввійде до Божої громади, і так буде аж навіки,

² бо вони не стріли були Ізраїлевих синів хлібом та водою, і найняли були на нього Валаама проклясти його, та Бог наш обернув те прокляття на благословення.

³ І сталося, як почули вони Закон, то відділили від Ізраїля все чуже.

⁴ А перед тим священик Ел'яшів, призначений до комори дому нашого Бога, близький Товійїн,

⁵ то зробив йому велику комору, а туди давали колись жертву хлібну, ладан, і посуд, і десятину збіжжя, молоде вино та оливу, призначені заповіддю для Левитів, і співаків, і придверних, і священичі принесення.

⁶ А за ввесь цей час не був я в Єрусалимі, бо в тридцять другому році Артаксеркса, царя вавилонського, я прийшов був до царя, та по певному часі випросився я від царя.

⁷ І прийшов я до Єрусалиму, і розглянувся в тому злі, що зробив Єл'яшів Товійї, роблячи йому комору на подвір'ях Божого дому.

⁸ І було мені дуже зле, й я всі домашні Товійїні речі повикидав геть із комори.

⁹ І я сказав, і очистили комори, а я вернув туди посуд Божого дому, хлібну жертву та ладан.

¹⁰ І довідався я, що левитські частки не давалися, а вони повтікали кожен на поле своє, ті Левити та співаки, що робили свою працю.

¹¹ І докоряв я заступникам та й сказав: Чого опущений дім Божий? І зібрав я їх, і поставив їх на їхніх місцях.

¹² І вся Юдея приносила десятину збіжжя, і молодого вина, і оливи до скарбниць.

¹³ І настановив я над скарбницями священика Шелемію й книжника Садока та Педаю з Левитів, а на їхню руку Ханана, сина Заккура, сина Маттаніїного, бо вони були уважані за вірних. І на них покладено ділити частки для їхніх братів.

¹⁴ Пам'ятай же мене, Боже, за це, і не зітри моїх добродійств, які я зробив у Божому домі та в сторожах!

¹⁵ Тими днями бачив я в Юдеї таких, що топтали в суботу чавила, і носили снопи, і нав'ючували на ослів вино, виноград, і фіґі, і всілякий тягар, і везли до Єрусалиму суботнього дня. І я при свідках остеріг їх того дня, коли вони продавали живність.

¹⁶ А тиряни мешкали в ньому, і постачали рибу й усе на продаж, і продавали в суботу Юдиним синам та в Єрусалимі.

¹⁷ І докоряв я Юдиним шляхетним та й сказав їм: Що це за річ, яку ви робите, і безчестите суботній день?

¹⁸ Чи ж не так робили ваші батьки, а наш Бог спровадив усе це зло на нас та на це місто? А ви побільшуєте жар гніву на Ізраїля зневажанням суботи.

¹⁹ І бувало, як падала вечерова тінь на єрусалимські брами перед суботою, то я наказував, і були замикувані брами. І звелів я, щоб не відчиняли їх, а тільки аж по суботі. А біля брам я поставив слуг своїх, щоб тягар не входив суботнього дня!

²⁰ І ночували крамарі та продавці всього продажного раз і два поза Єрусалимом.

²¹ І остеріг я їх при свідках та й сказав їм: Чого ви ночуєте навпроти муру? Якщо ви повторите це, я простягну руку на вас! Від того часу вони не приходили в суботу.

²² І сказав я Левитам, щоб вони очистилися й приходили стерегти брами, щоб освятити суботній день. Також це запам'ятай мені, Боже мій, і змилуйся надо мною за великістю милости Твоєї!

²³ Тими днями бачив я також юдеїв, що брали собі за жінок ашдодянок, аммонітянок, моавітянок.

²⁴ А їхні сини говорили наполовину по-ашдодському, і не вміли говорити по-юдейському, а говорили мовою того чи того народу.

²⁵ І докоряв я їм, і проклинав їх, і бив декого з них, і рвав їм волосся, і заприсягав їх Богом, кажучи: Не давайте ваших дочок їхнім синам, і не беріть їхніх дочок для ваших синів та для вас.

²⁶ Чи ж не цим згрішив був Соломон, Ізраїлів цар, а між багатьма народами не було такого царя, як він, і був уподобаний Богові своєму, і Бог настановив його царем над усім Ізраїлем, і його ввели в гріх ті чужі жінки?

²⁷ І тому чи ж чуте було таке, щоб чинити все це велике лихо на спроневірення проти нашого Бога, щоб брати чужих жінок?

²⁸ А один із синів Йояди, сина Ел'яшіва, великого священика, був зятем хоронянина Санваллата, і я вигнав його від себе!

²⁹ Запам'ятай же їм, Боже мій, за сплямлення священства та заповіту священичого та левитського!

³⁰ І очистив я їх від усього чужого, і встановив черги для священиків та для Левитів, кожного в службі їх,

³¹ і для пожертви дров в означених часах, і для первоплодів. Запам'ятай же мене, боже мій, на добро!

²³ Коли ж їх відпустили, вони до своїх прибули й сповістили, про що первосвященики й старші до них говорили.

²⁴ Вони ж, вислухавши, однодушно свій голос до Бога піднесли й промовили: Владико, що небо, і землю, і море, і все, що в них є, Ти створив!

²⁵ Ти устами Давида, Свого слуги, отця нашого, сказав Духом Святим: Чого люди бунтуються, а народи задумують марне?

²⁶ Повстають царі земні, і збираються старші докупи на Господа та на Христа Його.

²⁷ Бо справді зібралися в місці оцім проти Отрока Святого Твого Ісуса, що Його намастив Ти, Ірод та Понтій Пилат із поганами та з народом Ізраїлевим,

²⁸ учинити оте, що рука Твоя й воля Твоя наперед встановили були, щоб збулося.

²⁹ І тепер споглянь, Господи, на їхні погрози, і дай Своїм рабам із повною сміливістю слово Твоє повідати,

³⁰ коли руку Свою простягатимеш Ти на вздоровлення, і щоб знамена та чуда чинились Ім'ям Твого Святого Отрока Ісуса.

³¹ Як вони ж помолились, затряслося те місце, де зібрались були, і переповнилися всі Святим Духом, і зачали говорити Слово Боже з сміливістю!

³² А люди, що ввірували, мали серце одне й одну душу, і жаден із них не вважав що з маєтку свого за своє, але в них усе спільним було.

³³ І апостоли з великою силою свідчили про воскресення Ісуса Господа, і благодать велика на всіх них була!

³⁴ Бо жаден із них не терпів недостачі: бо, хто мав поле чи дім, продавали, і заплату за продаж приносили,

³⁵ та й клали в ногах у апостолів, і роздавалося кожному, хто потребу в чім мав.

³⁶ Так, Йосип, що Варнавою що в перекладі є син потіхи був прозваний від апостолів, Левит, родом кіпрянин,

³⁷ мавши поле, продав, а гроші приніс, та й поклав у ногах у апостолів.

Read full chapter