Add parallel Print Page Options

10 (10-2) А між тих, що поклали печатки, були: намісник Неемія, син Хахаліїн, і Цідкійя,

(10-3) Серая, Азарія, Єремія,

(10-4) Пашхур, Амарія, Малкійя,

(10-5) Хаттуш, Шеванія, Маллух,

(10-6) Харім, Меремот, Овадія,

(10-7) Даніїл, Ґіннетон, Барух,

(10-8) Мешуллам, Авійя, Мійямін,

(10-9) Маазія, Білґай, Шемая, оце священики.

(10-10) А Левити: Ісус, син Азаніїн, Біннуй, з Хенададових синів, Кадміїл.

10 (10-11) А їхні брати: Шеванія, Годійя, Келіта, Пелая, Ханан,

11 (10-12) Міха, Рехов, Хашавія,

12 (10-13) Заккур, Шеревія, Шеванія,

13 (10-14) Годійя, Бані, Беніну.

14 (10-15) Голови народу: Пар'ош, Пахат-Моав, Елам, Затту, Бані,

15 (10-16) Бунні, Аз'дад, Бевай,

16 (10-17) Адонійя, Біґвай, Адін,

17 (10-18) Атер, Хізкійя, Аззур,

18 (10-19) Годійя, Хашум, Бецай,

19 (10-20) Харіф, Анатот, Невай,

20 (10-21) Маґпіяш, Мешуллам, Хезір,

21 (10-22) Мешезав'їл, Садок, Яддуя,

22 (10-23) Пелатія, Ханан, Аная,

23 (10-24) Осія, Хананія, Хашшув,

24 (10-25) Галлохеш, Пілха, Шовек,

25 (10-26) Рехум, Хашавна, Маасея,

26 (10-27) і Ахійя, Ханан, Анан,

27 (10-28) Маллух, Харім, Баана.

28 (10-29) І решта народу, священики, Левити, придверні, співаки, храмові підданці, і кожен, відділений від народів краю до Божого Закону, їхні жінки, їхні сини, та їхні дочки, кожен знаючий та розуміючий,

29 (10-30) зміцняють присягу при браттях своїх, при своїх шляхетних, і вступили в клятву та присягу, щоб ходити в Божому Законі, що був даний через Мойсея, Божого раба, і щоб дотримуватися, і щоб виконувати всі заповіді Господа, нашого Бога, і права Його, і постанови Його,

30 (10-31) і що не дамо наших синів народам Краю, а їхніх дочок не візьмемо для наших синів.

31 (10-32) А від народів цього Краю, що спроваджують товари та всяке збіжжя в день суботній на продаж, не візьмемо від них у суботу та в святі дні, і сьомого року понехаємо землю та всякого роду борги.

32 (10-33) І поставили ми собі за обов'язок, щоб давати нам третину шекля в рік на службу дому нашого Бога,

33 (10-34) на хліб показний, і на постійний дар, і на постійне цілопалення, на суботи, на молодики, на свята, і на освячені речі, і на жертви за гріх на окуплення за Ізраїля, і на всяку працю дому нашого Бога.

34 (10-35) І кинули ми жеребки про пожертву дров, священики, Левити та народ, щоб приносити до дому нашого Бога, за домом наших батьків, на означені часи рік-річно, щоб палити на жертівнику Господа, нашого Бога, як написано в Законі,

35 (10-36) і щоб приносити первоплоди нашої землі та первоплоди всякого плоду зо всякого дерева рік-річно до Господнього дому,

36 (10-37) і первороджених синів наших та нашої худоби, як написано в Законі, і первороджених худоби нашої великої та худоби нашої дрібної, щоб приносити до дому нашого Бога до священиків, що служать у домі нашого Бога,

37 (10-38) і первопочаток наших діж, і наші приношення, і плід усякого дерева, молоде вино та оливу спровадимо священикам до кімнат дому нашого Бога, а десятину нашої землі Левитам. А вони, Левити, будуть збирати десятину по всіх містах нашої роботи.

38 (10-39) І буде священик, син Ааронів, із Левитами, коли Левити будуть збирати десятину, і Левити віднесуть десятину від десятини до дому нашого Бога до комір, до скарбниці.

39 (10-40) Бо до комір будуть зносити сини Ізраїлеві та сини Левитів приношення збіжжя, молодого вина та оливи, і там є речі святині, служачі священики, і придверні, і співаки. І ми не опустимо дому нашого Бога!

11 І сиділи зверхники народу в Єрусалимі, а решта народу кинули жеребки, щоб привести одного з десяти сидіти в Єрусалимі, місті святому, а дев'ять частин зостаються по інших містах.

І поблагословив народ усіх тих людей, що пожертвувалися сидіти в Єрусалимі.

А оце голови округи, що сиділи в Єрусалимі, а по Юдиних містах сиділи, кожен у своїй посілості, по своїх містах, Ізраїль, священики, і Левити, і храмові підданці, і сини Соломонових рабів.

А в Єрусалимі сиділи оці з синів Юдиних та з синів Веніяминових. Із синів Юдиних: Атая, син Уззійї, сина Захарія, сина Амарії, сина Шефатії, сина Магаліїла, із синів Перецових.

І Маасея, син Баруха, сина Кол-Хозе, сина Хазаї, сина Адаї, сина Йояріва, сина Захарія, сина Шілоні.

Усіх синів Перецових, що сиділи в Єрусалимі, було чотири сотні шістдесят і вісім хоробрих людей.

А оце Веніяминові сини: Саллу, син Мешуллама, сина Йоеда, сина Педаї, сина Кадаї, сина Маасеї, сина Ітіїла, сина Ісаї.

А по ньому: Ґаббай, Саллай, дев'ять сотень двадцять і вісім.

А Йоїл, син Зіхрі, був провідником над ними, а Юда, син Сенуїн, другий над містом.

10 Із священиків: Єдая, син Йоярів, Яхін,

11 Серая, син Хілкійї, сина Мешуллама, сина Садока, сина Мерайота, сина Ахітува, начальник у Божому домі.

12 А їхніх братів, що робили службу для Божого дому, вісім сотень і двадцять і два. І Адая, син Єрохама, сина Пелалії, сина Амці, сина Захарія, сина Пашхура, сина Малкійї,

13 а їхніх братів, голів батьківських родів, двісті сорок і два. І Амашсай, син Азаріїла, сина Ахезая, сина Мешіллемота, сина Іммера,

14 а їхніх братів, хоробрих вояків, сто двадцять і вісім, а провідник над ними Завдіїл, син Ґедоліма.

15 А з Левитів: Шемая, син Хашшува, сина Азрікама, сина Хашавії, сина Бунні.

16 А Шаббетай та Йозавад були над зовнішньою службою для Божого дому, з голів Левитів.

17 А Матанія, син Міхи, сина Завді, сина Асафового, був головою, що починав славословити при молитві, і Бакбукія, другий з братів його, і Авда, син Шаммуї, сина Ґалала, сина Єдутунового.

18 Усіх Левитів у святому місті було двісті вісімдесят і чотири.

19 А придверні: Аккув, Талмон та їхні брати, що сторожили при брамах, сто сімдесят і два.

20 А решта Ізраїля, священики, Левити були по всіх Юдиних містах, кожен у наділі своїм.

21 А храмові підданці сиділи в Офелі, а Ціха та Ґішпа були над підданцями.

22 А провідником Левитів в Єрусалимі був Уззі, син Бані, сина Хашавії, сина Маттанії, сина Міхи, з Асафових синів, співаків при службі Божого дому,

23 бо був царів наказ про них та певна оплата на співаків про кожен день.

24 А Петахія, син Мешезав'їла, із синів Зераха, сина Юдиного, був при руці царя для всіх справ народу.

25 А по дворах на полях своїх з Юдиних синів сиділи: в Кір'ят-Арбі та залежних її містах, і в Дівоні та залежних його містах, і в Єкавцеїлі та залежних його містах,

26 і в Єшуї, і в Моладі, і в Бет-Пелеті,

27 і в Хасар-Шуалі, і в Беер-Шеві та залежних його містах,

28 і в Ціклаґу, і в Мехоні та в залежних її містах,

29 і в Ен-Ріммоні, і в Цор'ї, і в Ярмуті,

30 Заноаху, Адулламі та дворах її, в Лахішу та полях його, в Азці та залежних її містах. І таборували вони від Беер-Шеви аж до долини Гінном.

31 А Веніяминові сини, починаючи від Ґеви, заселили оці міста: Міхмаш, і Айя, і Бет-Ел та залежні його міста,

32 Анатот, Нов, Ананія,

33 Хацор, Рама, Ґіттаїм,

34 Хадід, Цевоїм, Неваллат,

35 Лод і Оно, долина Харашім.

36 А з Левитів Юдині відділи жили в краю Веніямина.

А коли промовляли вони до народу оце, до них приступили священики, і влада сторожі храму й саддукеї,

обурюючись, що навчають народ та звіщають в Ісусі воскресіння з мертвих.

І руки наклали на них, і до в'язниці всадили до ранку, бо вже вечір настав був.

І багато-хто з тих, хто слухав слово, увірували; число ж мужів таких було тисяч із п'ять.

І сталось, що ранком зібралися в Єрусалимі начальники їхні, і старші та книжники,

і Анна первосвященик, і Кайяфа, і Іван, і Олександер, і скільки було їх із роду первосвященичого.

І, поставивши їх посередині, запиталися: Якою ви силою чи яким ви ім'ям те робили?

Тоді Петро, переповнений Духом Святим, промовив до них: Начальники люду та старшини Ізраїлеві!

Як сьогодні беруть нас на допит про те добродійство недужій людині, як вона вздоровлена,

10 нехай буде відомо всім вам, і всім людям Ізраїлевим, що Ім'ям Ісуса Христа Назарянина, що Його розп'яли ви, то Його воскресив Бог із мертвих, Ним поставлений він перед вами здоровий!

11 Він камінь, що ви, будівничі, відкинули, але каменем став Він наріжним!

12 І нема ні в кім іншім спасіння. Бо під небом нема іншого Ймення, даного людям, що ним би спастися ми мали.

13 А бачивши сміливість Петра та Івана, і спостерігши, що то люди обидва невчені та прості, дивувалися, і пізнали їх, що вони з Ісусом були.

14 Та бачивши, що вздоровлений чоловік стоїть з ними, нічого навпроти сказати не могли.

15 І, звелівши їм вийти із синедріону, зачали радитися між собою,

16 говорячи: Що робити нам із цими людьми? Бож усім мешканцям Єрусалиму відомо, що вчинили вони явне чудо, і не можемо того заперечити.

17 Та щоб більш не поширювалось це в народі, то з погрозою заборонімо їм, щоб нікому з людей вони не говорили про Це Ім'я.

18 І, закликавши їх, наказали їм не говорити, і взагалі не навчати про Ісусове Ймення.

19 І відповіли їм Петро та Іван, та й сказали: Розсудіть, чи це справедливе було б перед Богом, щоб слухатись вас більш, як Бога?

20 Бо не можемо ми не казати про те, що ми бачили й чули!

21 А вони пригрозили їм ще, і відпустили їх, не знайшовши нічого, щоб їх покарати, через людей, бо всі славили Бога за теє, що сталось.

22 Бо років більш сорока мав той чоловік, що на нім відбулося це чудо вздоровлення.

Read full chapter