Від Матвія 23
Ukrainian Bible
23 Тоді промовив Ісус до народу й до учнів Своїх,
2 і сказав: На сидінні Мойсеєвім усілися книжники та фарисеї.
3 Тож усе, що вони скажуть вам, робіть і виконуйте; та за вчинками їхніми не робіть, бо говорять вони та не роблять того!
4 Вони ж в'яжуть тяжкі тягарі, і кладуть їх на людські рамена, самі ж навіть пальцем своїм не хотять їх порушити...
5 Усі ж учинки свої вони роблять, щоб їх бачили люди, і богомілля свої розширяють, і здовжують китиці.
6 І люблять вони передніші місця на бенкетах, і передніші лавки в синагогах,
7 і привіти на ринках, і щоб звали їх люди: Учителю!
8 А ви вчителями не звіться, бо один вам Учитель, а ви всі брати.
9 І не називайте нікого отцем на землі, бо один вам Отець, що на небі.
10 І не звіться наставниками, бо один вам Наставник, Христос.
11 Хто між вами найбільший, хай слугою вам буде!
12 Хто бо підноситься, буде понижений, хто ж понижується, той піднесеться.
13 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що перед людьми зачиняєте Царство Небесне, бо й самі ви не входите, ані тих, хто хоче ввійти, увійти не пускаєте!
14 Горе ж вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що вдовині хати поїдаєте, і напоказ молитесь довго, через те осуд тяжчий ви приймете!
15 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що обходите море та землю, щоб придбати нововірця одного; а коли те стається, то робите його сином геєнни, вдвоє гіршим від вас!
16 Горе вам, проводирі ви сліпі, що говорите: Коли хто поклянеться храмом, то нічого; а хто поклянеться золотом храму, то той винуватий.
17 Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи золото, чи той храм, що освячує золото?
18 І: Коли хто поклянеться жертівником, то нічого, а хто поклянеться жертвою, що на нім, то він винуватий.
19 Нерозумні й сліпі, що бо більше: чи жертва, чи той жертівник, що освячує жертву?
20 Отож, хто клянеться жертівником, клянеться ним та всім, що на ньому.
21 І хто храмом клянеться, клянеться ним та Тим, Хто живе в нім.
22 І хто небом клянеться, клянеться Божим престолом і Тим, Хто на ньому сидить.
23 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що даєте десятину із м'яти, і ганусу й кмину, але найважливіше в Законі покинули: суд, милосердя та віру; це треба робити, і того не кидати.
24 Проводирі ви сліпі, що відціджуєте комаря, а верблюда ковтаєте!
25 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що чистите зовнішність кухля та миски, а всередині повні вони здирства й кривди!
26 Фарисею сліпий, очисти перше середину кухля, щоб чистий він був і назовні!
27 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що подібні до гробів побілених, які гарними зверху здаються, а всередині повні трупних кісток та всякої нечистости!
28 Так і ви, назовні здаєтеся людям за праведних, а всередині повні лицемірства та беззаконня!
29 Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, що пророкам надгробники ставите, і праведникам прикрашаєте пам'ятники,
30 та говорите: Якби ми жили за днів наших батьків, то ми не були б спільниками їхніми в крові пророків.
31 Тим самим на себе свідкуєте, що сини ви убивців пророків.
32 Доповніть і ви міру провини ваших батьків!
33 О змії, о роде гадючий, як ви втечете від засуду до геєнни?
34 І ось тому посилаю до вас Я пророків, і мудрих, і книжників; частину їх ви повбиваєте та розіпнете, а частину їх ви бичуватимете в синагогах своїх, і будете гнати з міста до міста.
35 Щоб спала на вас уся праведна кров, що пролита була на землі, від крови Авеля праведного, аж до крови Захарія, Варахіїного сина, що ви замордували його між храмом і жертівником!
36 Поправді кажу вам: Оце все спаде на рід цей!
37 Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як та квочка збирає під крила курчаток своїх, та ви не захотіли!
38 Ось ваш дім залишається порожній для вас!
39 Говорю бо Я вам: Відтепер ви Мене не побачите, аж поки не скажете: Благословенний, Хто йде у Господнє Ім'я!
Від Луки 20-21
Ukrainian Bible
20 І сталось одного з тих днів, як навчав Він у храмі людей, та Добру Новину звіщав, прийшли первосвященики й книжники з старшими,
2 та й до Нього промовили, кажучи: Скажи нам, якою владою Ти чиниш оце? Або хто Тобі владу цю дав?
3 І промовив до них Він у відповідь: Запитаю й Я вас одну річ, і відповідайте Мені:
4 Іванове хрищення з неба було, чи від людей?
5 Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: З неба, відкаже: Чого ж ви йому не повірили?
6 А як скажемо: Від людей, то всі люди камінням поб'ють нас, бо були переконані, що Іван то пророк.
7 І вони відповіли, що не знають, ізвідки...
8 А Ісус відказав їм: То й Я не скажу вам, якою владою Я це чиню.
9 І Він розповідати почав людям притчу оцю. Один чоловік насадив виноградника, і віддав його винарям, та й відбув на час довший.
10 А певного часу послав він раба до своїх винарів, щоб дали йому частку з плодів виноградника. Та побили його винарі, і відіслали ні з чим.
11 І знову послав він до них раба іншого, а вони й того збили й зневажили, та й відіслали ні з чим.
12 І послав він ще третього, а вони й того зранили й вигнали.
13 Сказав тоді пан виноградника: Що маю робити? Пошлю свого сина улюбленого, може його посоромляться...
14 Винарі ж, як його вгледіли, міркували собі та казали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, щоб спадщина наша була.
15 І вони його вивели за виноградника, та й убили... Що ж зробить їм пан виноградника?
16 Він прийде та й вигубить цих винарів, виноградника ж іншим віддасть. Слухачі ж повіли: Нехай цього не станеться!
17 А Він глянув на них та й сказав: Що ж оце, що написане: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем!
18 Кожен, хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде, то розчавить його.
19 А книжники й первосвященики руки на Нього хотіли накласти тієї години, але побоялись народу. Бо вони розуміли, що про них Він цю притчу сказав.
20 І вони слідкували за Ним, і підіслали підглядачів, які праведних із себе вдавали, щоб зловити на слові Його, і Його видати урядові й владі намісника.
21 І вони запитали Його та сказали: Учителю, знаємо ми, що Ти добре говориш і навчаєш, і не дивишся на обличчя, але наставляєш на Божу дорогу правдиво.
22 Чи годиться давати податок для кесаря, чи ні?
23 Знаючи ж їхню хитрість, сказав Він до них: Чого ви Мене випробовуєте?
24 Покажіте динарія Мені. Чий образ і напис він має? Вони відказали: Кесарів.
25 А Він їм відказав: Тож віддайте кесареве кесареві, а Богові Боже!
26 І не могли вони перед людьми зловити на слові Його. І дивувались вони з Його відповіді, та й замовкли.
27 І підійшли дехто із саддукеїв, що твердять, ніби немає воскресіння, і запитали Його,
28 та сказали: Учителю, Мойсей написав нам: Як умре кому брат, який має дружину, а помре бездітний, то нехай його брат візьме дружину, і відновить насіння для брата свого.
29 Було ж сім братів. І перший, узявши дружину, бездітний умер.
30 І другий узяв був ту дружину, та й той вмер бездітний.
31 І третій узяв був її, так само й усі семеро, і вони дітей не позоставили, та й повмирали.
32 А по всіх умерла й жінка.
33 А в воскресінні котрому із них вона дружиною буде? Бо семеро мали за дружину її.
34 Ісус же промовив у відповідь їм: Женяться й заміж виходять сини цього віку.
35 А ті, що будуть достойні того віку й воскресіння з мертвих, не будуть ні женитись, ні заміж виходити,
36 ні вмерти вже не можуть, бо рівні вони Анголам, і вони сини Божі, синами воскресіння бувши.
37 А що мертві встають, то й Мойсей показав при кущі, коли він назвав Господа Богом Авраамовим, і Богом Ісаковим, і Богом Якововим.
38 Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі в Нього живуть.
39 Дехто ж із книжників відповіли та сказали: Учителю, Ти добре сказав!
40 І вже не насмілювалися питати Його ні про що.
41 І сказав Він до них: Як то кажуть, що Христос син Давидів?
42 Таж Давид сам говорить у книзі Псалмів: Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене,
43 поки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм!
44 Отже, Давид Його Господом зве, як же Він йому син?
45 І, як увесь народ слухав, Він промовив до учнів Своїх:
46 Стережіться книжників, що хочуть у довгих одежах ходити, і люблять привіти на ринках, і перші лавки в синагогах, і перші місця на бенкетах,
47 що вдовині хати поїдають, і моляться довго напоказ, вони тяжче осудження приймуть!
21 І поглянув Він угору, і побачив заможних, що кидали дари свої до скарбниці.
2 Побачив і вбогу вдовицю одну, що дві лепті туди вона вкинула.
3 І сказав Він: Поправді кажу вам, що ця вбога вдовиця вкинула більше за всіх!
4 Бо всі клали від лишка свого в дар Богові, а вона поклала з убозтва свого ввесь прожиток, що мала...
5 Коли ж дехто казав про храм, що прикрашений дорогоцінним камінням та дарами, тоді Він прорік:
6 Надійдуть ті дні, коли з того, що бачите, не зостанеться й каменя на камені, який не зруйнується...
7 І запитали Його та сказали: Учителю, коли ж оце станеться? І, яка буде ознака, коли має початися це?
8 Він же промовив: Стережіться, щоб вас хто не звів. Бо багато-хто прийдуть в Ім'я Моє, кажучи: Це Я, і Час наблизився. Та за ними не йдіть!
9 І, як про війни та розрухи почуєте ви, не лякайтесь, бо перш статись належить тому. Але це не кінець ще.
10 Тоді промовляв Він до них: Повстане народ на народ, і царство на царство.
11 І будуть землетруси великі та голод, та помір місцями, і страшні та великі ознаки на небі.
12 Але перед усім тим накладуть на вас руки свої, і переслідувати будуть, і видаватимуть вас у синагоги й в'язниці, і поведуть вас до царів та правителів через Ім'я Моє.
13 Але це стане вам на свідоцтво.
14 Отож, покладіть у серця свої наперед не гадати, що будете відповідати,
15 бо дам Я вам мову та мудрість, що не зможуть противитись чи суперечити їй всі противники ваші.
16 І будуть вас видавати і батьки, і брати, і рідня, і друзі, а декому з вас заподіють і смерть.
17 І за Ім'я Моє будуть усі вас ненавидіти.
18 Але й волосина вам із голови не загине!
19 Терпеливістю вашою душі свої ви здобудете.
20 А коли ви побачите Єрусалим, військом оточений, тоді знайте, що до нього наблизилося спустошення.
21 Тоді ті, хто в Юдеї, нехай у гори втікають; хто ж у середині міста, нехай вийдуть; хто ж в околицях, хай не вертаються в нього!
22 Бо то будуть дні помсти, щоб виконалося все написане.
23 Горе ж вагітним та тим, хто годує грудьми, у ті дні, бо буде велика нужда на землі та гнів над цим людом!
24 І поляжуть під гострим мечем, і заберуть до неволі поміж усі народи, і погани топтатимуть Єрусалим, аж поки не скінчиться час тих поган...
25 І будуть ознаки на сонці, і місяці, і зорях, і тривога людей на землі, і збентеження від шуму моря та хвиль,
26 коли люди будуть мертвіти від страху й чекання того, що йде на ввесь світ, бо сили небесні порушаться.
27 І побачать тоді Сина Людського, що йтиме на хмарах із силою й великою славою!
28 Коли ж стане збуватися це, то випростуйтесь, і підійміть свої голови, бо зближається ваше визволення!
29 І розповів Він їм притчу: Погляньте на фіґове дерево, і на всілякі дерева:
30 як вони вже розпукуються, то, бачивши це, самі знаєте, що близько вже літо.
31 Так і ви, як побачите, що діється це, то знайте, що Боже Царство вже близько!
32 Поправді кажу вам: Не перейде цей рід, аж усе оце станеться.
33 Небо й земля проминуться, але не минуться слова Мої!
34 Уважайте ж на себе, щоб ваші серця не обтяжувалися ненажерством та п'янством, і життєвими клопотами, і щоб день той на вас не прийшов несподівано,
35 немов сітка; бо він прийде на всіх, що живуть на поверхні всієї землі.
36 Тож пильнуйте, і кожного часу моліться, щоб змогли ви уникнути всього того, що має відбутись, та стати перед Сином Людським!
37 За дня ж Він у храмі навчав, а на ніч виходив та перебував на горі, що зветься Оливна.
38 А зранку всі люди до Нього приходили в храм, щоб послухати Його.