Від Матвія 20-21
Ukrainian Bible
20 Бо Царство Небесне подібне одному господареві, що вдосвіта вийшов згодити робітників у свій виноградник.
2 Згодившися ж він із робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника.
3 А вийшовши коло години десь третьої, побачив він інших, що стояли без праці на ринку,
4 та й каже до них: Ідіть і ви до мого виноградника, і що буде належати, дам вам.
5 Вони ж відійшли. І вийшов він знов о годині десь шостій й дев'ятій, і те саме зробив.
6 А вийшовши коло години одинадцятої, знайшов інших, що стояли без праці, та й каже до них: Чого тут стоїте цілий день безробітні?
7 Вони кажуть до нього: Бо ніхто не найняв нас. Відказує їм: Ідіть і ви в виноградник.
8 Коли ж вечір настав, то говорить тоді до свого управителя пан виноградника: Поклич робітників, і дай їм заплату, почавши з останніх до перших.
9 І прийшли ті, що з години одинадцятої, і взяли по динарію.
10 Коли ж прийшли перші, то думали, що вони візьмуть більше. Та й вони по динару взяли.
11 А взявши, вони почали нарікати на господаря,
12 кажучи: Ці останні годину одну працювали, а ти прирівняв їх до нас, що витерпіли тягар дня та спекоту...
13 А він відповів і сказав до одного із них: Не кривджу я, друже, тебе, хіба не за динарія згодився зо мною?
14 Візьми ти своє та й іди. Але я хочу дати й цьому ось останньому, як і тобі.
15 Чи ж не вільно мені зо своїм, що я хочу, зробити? Хіба око твоє заздре від того, що я добрий?
16 Отак будуть останні першими, а перші останніми!
17 Побажавши ж піти до Єрусалиму, Ісус взяв осібно Дванадцятьох, і на дорозі їм сповістив:
18 Оце в Єрусалим ми йдемо, і первосвященикам і книжникам виданий буде Син Людський, і засудять на смерть Його...
19 І посганам Його вони видадуть на наругу та на катування, і на розп'яття, але третього дня Він воскресне!
20 Тоді приступила до Нього мати синів Зеведеєвих, і вклонилась, і просила від Нього чогось.
21 А Він їй сказав: Чого хочеш? Вона каже Йому: Скажи, щоб обидва сини мої ці сіли в Царстві Твоїм праворуч один, і ліворуч від Тебе один.
22 А Ісус відповів і сказав: Не знаєте, чого просите. Чи ж можете ви пити чашу, що Я її питиму або христитися хрищенням, що я ним хрищуся? Вони кажуть Йому: Можемо.
23 Він говорить до них: Ви питимете Мою чашу і будете христитися хрищенням, що Я ним хрищуся. А сидіти праворуч Мене та ліворуч не Моє це давати, а кому від Мого Отця те вготовано.
24 Як почули це десятеро, стали гніватися на обох тих братів.
25 А Ісус їх покликав і промовив: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, а вельможі їх тиснуть.
26 Не так буде між вами, але хто великим із вас хоче бути, хай буде слугою він вам.
27 А хто з вас бути першим бажає, нехай буде він вам за раба.
28 Так само й Син Людський прийшов не на те, щоб служили Йому, а щоб послужити, і душу Свою дати на викуп за багатьох!
29 Як вони ж з Єрихону виходили, за Ним ішов натовп великий.
30 І ось двоє сліпих, що сиділи при дорозі, почувши, що переходить Ісус, стали кричати, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
31 Народ же сварився на них, щоб мовчали, вони ж іще більше кричали, благаючи: Змилуйсь над нами, Господи, Сину Давидів!
32 Ісус же спинився, покликав їх та й сказав: Що хочете, щоб Я вам зробив?
33 Вони Йому кажуть: Господи, нехай нам розкриються очі!
34 І змилосердивсь Ісус, доторкнувся до їхніх очей, і зараз прозріли їм очі, і вони подалися за Ним.
21 А коли вони наблизились до Єрусалиму, і прийшли до Вітфагії, до гори до Оливної, тоді Ісус вислав двох учнів,
2 до них, кажучи: Ідіть у село, яке перед вами, і знайдете зараз ослицю прив'язану та з нею осля; відв'яжіть, і Мені приведіть їх.
3 А як хто вам що скаже, відкажіть, що їх потребує Господь, і він зараз пошле їх.
4 А це сталось, щоб справдилось те, що сказав був пророк, промовляючи:
5 Скажіте Сіонській доньці: Ось до тебе йде Цар твій! Він покірливий, і всів на осла, на осля, під'яремної сина.
6 А учні пішли та й зробили, як звелів їм Ісус.
7 Вони привели до Ісуса ослицю й осля, і одежу поклали на них, і Він сів на них.
8 І багато народу стелили одежу свою по дорозі, інші ж різали віття з дерев і стелили дорогою.
9 А народ, що йшов перед Ним і позаду, викрикував, кажучи: Осанна Сину Давидовому! Благословенний, хто йде у Господнє Ім'я! Осанна на висоті!
10 А коли увійшов Він до Єрусалиму, то здвигнулося ціле місто, питаючи: Хто це такий?
11 А народ говорив: Це Пророк, Ісус із Назарету Галілейського!
12 Потому Ісус увійшов у храм Божий, і вигнав усіх продавців і покупців у храмі, і поперевертав грошомінам столи, та ослони продавцям голубів.
13 І сказав їм: Написано: Дім Мій буде домом молитви, а ви робите з нього печеру розбійників.
14 І приступили у храмі до Нього сліпі та криві, і Він їх уздоровив.
15 А первосвященики й книжники, бачивши чуда, що Він учинив, і дітей, що в храмі викрикували: Осанна Сину Давидовому, обурилися,
16 та й сказали Йому: Чи ти чуєш, що кажуть вони? А Ісус відказав їм: Так. Чи ж ви не читали ніколи: Із уст немовлят, і тих, що ссуть, учинив Ти хвалу?
17 І покинувши їх, Він вийшов за місто в Віфанію, і там ніч перебув.
18 А вранці, до міста вертаючись, Він зголоднів.
19 І побачив Він при дорозі одне фіґове дерево, і до нього прийшов, та нічого, крім листя самого, на нім не знайшов. І до нього Він каже: Нехай плоду із тебе не буде ніколи повіки! І фіґове дерево зараз усохло.
20 А учні, побачивши це, дивувалися та говорили: Як швидко всохло це фіґове дерево!...
21 Ісус же промовив у відповідь їм: Поправді кажу вам: Коли б мали ви віру, і не мали сумніву, то вчинили б не тільки як із фіґовим деревом, а якби й цій горі ви сказали: Порушся та кинься до моря, то й станеться те!
22 І все, чого ви в молитві попросите з вірою, то одержите.
23 А коли Він прийшов у храм і навчав, поприходили первосвященики й старші народу до Нього й сказали: Якою Ти владою чиниш оце? І хто Тобі владу цю дав?
24 Ісус же промовив у відповідь їм: Запитаю й Я вас одне слово. Як про нього дасте Мені відповідь, то й Я вам скажу, якою владою Я це чиню.
25 Іванове хрищення звідки було: із неба, чи від людей? Вони ж міркували собі й говорили: Коли скажемо: Із неба, відкаже Він нам: Чого ж ви йому не повірили?
26 А як скажемо: Від людей, боїмося народу, бо Івана вважають усі за пророка.
27 І сказали Ісусові в відповідь: Ми не знаємо. Відказав їм і Він: То й Я вам не скажу, якою владою Я це чиню.
28 А як вам здається? Один чоловік мав двох синів. Прийшовши до першого, він сказав: Піди но, дитино, сьогодні, працюй у винограднику!
29 А той відповів і сказав: Готовий, панотче, і не пішов.
30 І, прийшовши до другого, так само сказав. А той відповів і сказав: Я не хочу. А потім покаявся, і пішов.
31 Котрий же з двох учинив волю батькову? Вони кажуть: Останній. Ісус промовляє до них: Поправді кажу вам, що митники та блудодійки випереджують вас у Боже Царство.
32 Бо прийшов був до вас дорогою праведности Іван, та йому не повірили ви, а митники та блудодійки йняли йому віри. А ви бачили, та проте не покаялися й опісля, щоб повірити йому.
33 Послухайте іншої притчі. Був господар один. Насадив виноградника він, обгородив його муром, видовбав у ньому чавило, башту поставив, і віддав його винарям, та й пішов.
34 Коли ж надійшов час плодів, він до винарів послав рабів своїх, щоб прийняти плоди свої.
35 Винарі ж рабів його похапали, і одного побили, а другого замордували, а того вкаменували.
36 Знов послав він інших рабів, більш як перше, та й їм учинили те саме.
37 Нарешті послав до них сина свого і сказав: Посоромляться сина мого.
38 Але винарі, як побачили сина, міркувати собі стали: Це спадкоємець; ходім, замордуймо його, і заберемо його спадщину!
39 І, схопивши його, вони вивели за виноградник його, та й убили.
40 Отож, як прибуде той пан виноградника, що зробить він тим винарям?
41 Вони кажуть Йому: Злочинців погубить жорстоко, виноградника ж віддасть іншим винарям, що будуть плоди віддавати йому своєчасно.
42 Ісус промовляє до них: Чи ви не читали ніколи в Писанні: Камінь, що його будівничі відкинули, той наріжним став каменем; від Господа сталося це, і дивне воно в очах наших!
43 Тому кажу вам, що від вас Царство Боже відійметься, і дасться народові, що плоди його буде приносити.
44 І хто впаде на цей камінь розіб'ється, а на кого він сам упаде то розчавить його.
45 А як первосвященики та фарисеї почули ці притчі Його, то вони зрозуміли, що про них Він говорить.
46 І намагались схопити Його, але побоялись людей, бо вважали Його за Пророка.