Add parallel Print Page Options

13 А Ісус постарівся й увійшов у дні. І сказав Господь до нього: Ти постарівся та ввійшов у дні, а Краю позостається ще дуже багато, щоб посісти його.

Оце позосталий Край: усі округи филистимські, і ввесь Ґешурей,

від Шіхору, що навпроти Єгипту, і аж до границі Екрону на північ, що до ханаанеянина залічений, п'ять филистимських князів: аззатський, ашдодський, ашкелонський, ґаттійський і екронський, та аввеї.

Від півдня вся ханаанська земля та Меара, що сидонська, аж до Афеки, аж до аморейської границі,

і ґівлейська земля, і ввесь Ливан на схід сонця від Баал-Ґаду під горою Гермон аж до входу до Хамату.

Усіх мешканців гір від Ливану аж до Місрефот-Маїму, усіх сидонян, Я повиганяю їх перед Ізраїлевими синами. Тільки поділи її жеребком на спадок Ізраїлеві, як Я наказав був тобі.

А тепер поділи цей Край на спадок дев'яти племенам та половині племени Манасіїному.

Разом із ним Рувимові та Ґадові взяли свій спадок що дав їм Мойсей по той бік Йордану на схід, як дав їм Мойсей, раб Господній,

від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся медевська рівнина аж до Дівону,

10 і всі міста Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, аж до границі Аммонових синів,

11 і Ґілеад, і границя ґешурейська та маахейська, і вся гора Гермон, і ввесь Башан аж до Салхи,

12 усе царство Оґа в Башані, що царював в Аштароті та в Едреї, він позостався з останку рефаїв, а Мойсей повбивав їх та повиганяв їх.

13 І не вигнали Ізраїлеві сини ґешуреянина, і маахатеянина, і сидів Ґешур та Маахат серед Ізраїля, і так є аж до цього дня.

14 Тільки Левієвому племені не дав він спадку, огняні жертви Господа, Бога Ізраїля, то спадок його, як Я говорив був йому.

15 І дав Мойсей племені Рувимових синів спадок за їхніми родами.

16 І була їм границя від Ароеру, що на березі арнонського потоку, і місто, що серед тієї долини, і вся рівнина при Медеві,

17 Хешбон і всі міста його, що на рівнині, Дівон, і Бамот-Баал, і Бет-Баал-Меон,

18 і Ягца, і Кедемот, і Мефаат,

19 і Кір'ятаїм, і Сівма, і Церет-Гашшахар на горі Емеку,

20 і Бет-Пеор, і узбіччя Пісґі, і Бет-Гаєшімот,

21 і всі міста рівнини, і все царство Сигона, царя аморейського, що царював у Хешбоні, що Мойсей убив його та мідіянських начальників: Евія, і Рекема, і Цура, і Хура, і Реву, сигонових князів, мешканців того краю.

22 А Валаама, Беорового сина, чарівника, Ізраїлеві сини забили мечем серед інших, яких вони побили.

23 І була границя Рувимових синів: Йордан і границя. Це спадок Рувимових синів за їхніми родами, їхні міста та їхні оселі.

24 І дав Мойсей Ґадовому племені, синам Ґада за їхніми родами,

25 і була їм границя: Язер, і всі ґілеадські міста, і половина краю аммонових синів аж до Ароеру, що навпроти Рабби,

26 А з Хешбону аж до Рамат Гамміцпі й Бетоніму, а від Маханаїму аж до границі Девіру,

27 і в долині Бет-Гараму, і Бет-Німра, і Суккот, і Цафон, останок царства Сигона, царя хешбонського, Йордан і границя аж до кінця озера Кіннерет по тім боці Йордану на схід.

28 Це спадок Ґадових синів за їхніми родами, міста та їхні оселі.

29 І дав Мойсей половині племени Манасіїного, і воно було половині племени Манасіїних синів за їхніми родами.

30 І була їхня границя від Манахаїму, увесь Башан, усе царство Оґа, царя башанського, і всі села Яіру, що в Башані, шістдесят міст.

31 А половина Ґілеаду, і Аштарот, і Едрея, міста Оґового царства в Башані, синам Махіра, Манасіїного сина, половині синів Махіра за їхніми родами.

32 Оце те, що Мойсей дав на спадок в моавських степах по тім боці Йордану на схід.

33 А Левієвому племені Мойсей не дав спадку, Господь, Бог Ізраїлів, Він їхній спадок, як говорив їм.

14 А оце те, що посіли Ізраїлеві сини в ханаанському Краї, що дали їм на спадок священик Елеазар, і Ісус, син Навинів, та голови батьків племен Ізраїлевих синів.

Жеребком приділили їхній спадок, як наказав був Господь через Мойсея, дев'яти племенам і половині племени.

Бо дав Мойсей насліддя двох племен, та половини племени по той бік Йордану, а Левитам спадку не дав серед них.

Бо Йосипових синів було двоє поколінь, Манасія та Єфрем, а Левитам не дали спадку в Краю, а тільки міста на оселення та їхні пасовиська для їхньої худоби та для їхнього маєтку.

Як наказав був Господь Мойсеєві, так зробили Ізраїлеві сини, та й поділили Край.

І підійшли Юдині сини до Ісуса в Ґілґалі, та й сказав до нього Калев, син Єфуннеїв, кеназзеянин: Ти знаєш те слово, що Господь говорив до Мойсея, Божого чоловіка, про мене та про тебе в Кадеш-Барнеа.

Я був віку сорока літ, коли Мойсей, раб Господній, посилав мене з Кадеш-Барнеа вивідати той Край. І я доклав йому справу, як було в серці моїм.

А мої браття, що ходили зо мною, знесилили були серце народу, а я обставав за Господом, Богом моїм.

І присягнув Мойсей того дня, говорячи: Поправді кажу, той Край, що нога твоя ходила в ньому, буде на спадок тобі та синам твоїм аж навіки, бо ти обставав за Господом, Богом моїм.

10 А тепер оце Господь позоставив мене при житті, як говорив. Оце сорок і п'ять літ відтоді, як Господь говорив був це слово Мойсеєві, коли Ізраїль ходив у пустині. А тепер ось я віку восьмидесяти й п'яти літ.

11 Сьогодні я ще сильний, як того дня, коли Мойсей посилав мене, яка сила моя тоді, така сила моя й тепер, щоб воювати, і виходити, і приходити.

12 А тепер дай же мені цей гористий край, про який Господь говорив того дня, бо ти чув того дня, що там велетні та великі укріплені міста. Може Господь буде зо мною, і я повиганяю їх, як говорив був Господь.

13 І поблагословив його Ісус, і дав Калевові, синові Єфуннеєвому, Хеврон за спадок.

14 Тому став Хеврон Калевові, синові Єфуннеєвому, кеназзеянинові, за спадок, і так є аж до цього дня, за те, що він обставав за Господом, Богом Ізраїля.

15 А ім'я Хеврону давніше було Кір'ят-Арба, що між велетнів був найбільший чоловік. А Край заспокоївся від війни.

15 І був жеребок для племени Юдиних синів за їхніми родами: до едомської границі пустиня Цін, на південь від теманського краю.

І була їм південна границя від кінця Солоного моря, від затоки, зверненої на південь.

І йде вона на південь від Маале-Акраббіму, і переходить до Ціну, і підіймається з півдня, від Кадеш-Барнеа й переходить до Хецрону, і підіймається до Аддару й обертається до Кар до Каркаї.

І переходить вона до Адмону, і йде до єгипетського потоку, і границя закінчується на захід. Це буде для вас південна границя.

А границя на схід Солоне море аж до кінця Йордану. А границя у бік півночі: від морської затоки з кінця Йордану,

і підіймається границя до Бет-Хоґли й переходить на північ від Бет-Гаарови; і підіймається та границя до Евен-Боган-Бен-Рувена.

І підіймається та границя від ахорської долини, а на півночі звертається до Ґілґалу, що навпроти Маале-Адумміму, що на південь від потоку. І переходить та границя до Ме-Ен-Шемешу, і закінчується при Ен-Роґелі.

І підіймається та границя до Ґе-Бен-Гінному побіч євусеянина з півдня, це Єрусалим. І підіймається та границя до верхів'я гори, що навпроти Ґе-Гінному на захід, що в кінці Емек-Рефаіму на північ.

І біжить та границя від верхів'я гори до джерела Ме-Нефтоаху, і йде до міст гори Ефрону; і біжить та границя до Баали, це Кір'ят-Єарім.

10 І обертається та границя з Баали на захід до гори Сеїр, і переходить до плеча гори Єарім з півночі, це Кесалон; і сходить до Бет-Шемешу й переходить до Тімни.

11 І йде та границя по край Екрону на північ, і біжить та границя до Шіккарону, і переходить до гори Баали, і йде до Явнеїлу. І границя закінчується при заході.

12 А західня границя до Великого моря. А границя ця границя Юдиних синів навколо за їхніми родами.

13 А Калеву, синові Єфуннеєвому, він дав частку серед Юдиних синів, за Господнім наказом до Ісуса, Кір'ят-Арби, батька велетнів, воно Хеврон.

14 І Калев повиганяв звідти трьох велетнів: Шешая, і Ахімана, і Талмая, уроджених велетнів.

15 І пішов він звідти до девірських мешканців, а ім'я Девіра давніше Кір'ят-Сефер.

16 І сказав Калев: Хто поб'є Кір'ят-Сефер та здобуде його, то дам йому дочку мою Ахсу за жінку.

17 І здобув його Отніїл, син Кеназів, брат Калевів. І він дав йому свою дочку Ахсу за жінку.

18 І сталося, коли вона відходила, то намовила його жадати поля від її батька. І зійшла вона з осла, а Калев сказав їй: Що тобі?

19 І вона сказала: Дай мені дар благословення! Бо ти дав мені землю суху, то даси мені це й водні джерела. І він дав їй Ґуллот горішній та Ґуллот долішній.

20 Оце спадок племени Юдиних синів за їхніми родами.

21 І були ті міста від краю племени Юдиних синів до едомської границі на півдні: Кавцеїл, і Едер, і Яґур,

22 і Кіна, і Дімона, і Ад'ада,

23 і Кедеш, і Хацор, і Їтнан,

24 Зіф, і Телем, і Беалот,

25 і Хацор-Хадатта, і Керійот-Хецрон, це Хацор,

26 Амам, і Шема, і Молада,

27 і Хацор-Ґадда, і Хешмон, і Бет-Пелет,

28 і Хацар-Шуал, і Беер-Шева, і Бізйотея,

29 Баала, і Ійїм, і Ецем,

30 і Елтолад, і Хесіл, і Хорма,

31 і Ціклаґ, і Мадманна, і Сансанна,

32 і Леваот, і Шілхім, і Аїн, і Ріммон. Усіх міст двадцять і дев'ять та їхні оселі.

33 На Шефалі: Ештаол, і Цор'а, і Ашна,

34 і Заноах, і Ен-Ґаннім, Таппуах і Гаенам,

35 Ярмут, і Адуллам, Сохо й Азека,

36 і Шаараїм, і Адітаїм, і Ґедера, і Ґедеротаїм, чотирнадцять міст та їхні оселі.

37 Ценан, і Хадаша, і Міґдал-Ґад,

38 і Діл'ан, і Міцпе, і Йоктеїл,

39 Лахіш, і Боцкат, і Еґлон,

40 і Каббон, і Лахмас, і Кітліш,

41 і Ґедерот, Бет-Даґон, і Наама, і Маккеда, шістнадцять міст та їхні оселі.

42 Лівна, і Етер, і Ашан,

43 і Ївтах, і Ашна, і Неців,

44 і Кеіла, і Ахзів, і Мареша, дев'ять міст та їхні оселі.

45 Екрон і підлеглі міста його та оселі його.

46 Від Екрону й до моря усе, що при Ашдоді та їхні оселі.

47 Ашдод, підлеглі міста його та оселі його; Азза, підлеглі міста її та оселі її до єгипетського потоку, і море Велике, і границя.

48 І на горах: Шамір, і Яттір, і Сохо,

49 і Данна, і Кір'ят-Санна, він Девір,

50 і Анав, і Ештемо, і Анім,

51 і Ґошен, і Холон, і Ґіло, одинадцять міст та їхні оселі.

52 Арав, і Дума, і Еш'ан,

53 і Янім, і Бет-Таппуах, і Афека,

54 і Хумта, і Кір'ят-Арба, це Хеврон, і Ціор, дев'ять міст та їхні оселі.

55 Маон, Кармел, і Зіф, і Юта,

56 Їзреїл, і Йокдеам, і Заноах,

57 Каїн, Ґів'а, і Тімна, десять міст та їхні оселі.

58 Халхул, Бет-Цур, і Ґедор,

59 і Маарат, і Бет-Анот, і Елтекон, шість міст та їхні оселі.

60 Кір'ят-Баал, він Кір'ят-Єарім, і Рабба, двоє міст та їхні оселі.

61 На пустині: Бет-Гаарава, Міддін, і Сехаха,

62 і Нівшан, і Ір-Гаммелах, і Ен-Ґеді, шість міст та їхні оселі.

63 А євусеян, мешканців Єрусалиму, Юдини сини не могли їх вигнати, і осів Євусеянин із Юдиними синами в Єрусалимі, і так є аж до цього дня,

57 А Єлисаветі настав час родити, і сина вона породила.

58 І почули сусіди й родина її, що Господь Свою милість велику на неї послав, та й утішалися разом із нею.

59 І сталося восьмого дня, прийшли, щоб обрізати дитя, і хотіли назвати його йменням батька його Захарій.

60 І озвалася мати його та й сказала: Ні, нехай названий буде Іван!

61 А до неї сказали: Таж у родині твоїй нема жадного, який названий був тим ім'ям!

62 І кивали до батька його, як хотів би назвати його?

63 Попросивши ж табличку, написав він слова: Іван імення йому. І всі дивувались.

64 І в тій хвилі уста та язик розв'язались йому, і він став говорити, благословляючи Бога!

65 І страх обгорнув усіх їхніх сусідів, і по всіх верховинах юдейських пронеслася чутка про це все...

66 А всі, що почули, розважали у серці своїм та казали: Чим то буде дитина оця?... І Господня рука була з нею.

67 Його ж батько Захарій наповнився Духом Святим, та й став пророкувати й казати:

68 Благословенний Господь, Бог Ізраїлів, що зглянувся й визволив люд Свій!

69 Він ріг спасіння підніс нам у домі Давида, Свого слуги,

70 як був заповів відвіку устами святих пророків Своїх,

71 що від ворогів наших визволить нас, та з руки всіх наших ненависників,

72 що вчинить Він милість нашим отцям, і буде пригадувати Свій святий заповіт,

73 що дотримає й нам ту присягу, якою Він присягавсь Авраамові, отцю нашому,

74 щоб ми, визволившись із руки ворогів, служили безстрашно Йому

75 у святості й праведності перед Ним по всі дні життя нашого.

76 Ти ж, дитино, станеш пророком Всевишнього, бо будеш ходити перед Господом, щоб дорогу Йому приготувати,

77 щоб народу Його дати пізнати спасіння у відпущенні їхніх гріхів,

78 через велике милосердя нашого Бога, що ним Схід із висоти нас відвідав,

79 щоб світити всім тим, хто перебуває в темряві й тіні смертельній, щоб спрямувати наші ноги на дорогу миру!

80 А дитина росла, і скріплялась на дусі, і перебувала в пустинях до дня свого з'явлення перед Ізраїлем.

Read full chapter