Add parallel Print Page Options

34 І говорив Елігу та й сказав:

Слухайте, мудрі, слова ці мої, ви ж, розважні, почуйте мене!

Бо ухо слова випробовує, а піднебіння їжу куштує.

Виберім право собі, між собою пізнаймо, що добре.

Бо Йов говорив: Я був справедливий, та відкинув Бог право моє.

Чи буду неправду казати за право своє? Без вини небезпечна стріла моя...

Чи є такий муж, як цей Йов, що п'є глузування, як воду,

і товаришує з злочинцями, і ходить з людьми беззаконними?

Бо він каже: Нема людині користи, коли її Бог уподобає.

10 Тож вислухайте, ви розумні, мене: Бог далекий від несправедливости, і Всемогутній від кривди!

11 Бо за чином людини Він їй надолужить, і згідно з своєю дорогою знайде людина заплату!

12 Тож поправді, не чинить Бог несправедливого, і Всемогутній не скривлює права.

13 Хто землю довірив Йому, і хто на Нього вселенну поклав?

14 Коли б Він до Себе забрав Своє серце, Свій дух, і Свій подих до Себе забрав,

15 всяке тіло погинуло б вмить, а людина повернулася б на порох!...

16 Коли маєш ти розум, послухай же це, почуй голос оцих моїх слів:

17 Хіба стримувати може ненависник право? І хіба осудити ти зможеш Всеправедного?

18 Хіба можна сказати цареві: Негідний, а вельможним: Безбожний?

19 Таж Він не звертає уваги на зверхників, і не вирізнює можного перед убогим, бо всі вони чин Його рук,

20 за хвилину вони помирають, опівночі... Доторкнеться Він можних і гинуть вони, сильний усунений буде рукою не людською.

21 Бо очі Його на дорогах людини, і Він бачить всі кроки її,

22 немає темноти, немає і темряви, де б злочинці сховались.

23 Бо людині Він не призначає означений час, щоб ходила до Бога на суд.

24 Він сильних ламає без досліду, і ставить на місце їх інших.

25 Бож знає Він їхні діла, оберне вночі і почавлені будуть!

26 Як несправедливих уразить Він їх, на видному місці,

27 за те, що вони відступили від Нього, і не розуміли доріг Його всіх,

28 щоб зойк сіромахи спровадити до Нього, бо Він чує благання пригнічених.

29 Коли Він заспокоїть, то хто винуватити буде? Коли Він закриє лице, хто побачить Його? А це робиться і над народом, і над людиною разом,

30 щоб не панував чоловік нечестивий із тих, що правлять за пастку народові.

31 Бо Богові треба отак говорити: Несу я заслужене, злого робити не буду!

32 Чого я не бачу, навчи Ти мене; коли кривду зробив я, то більше не буду чинити!

33 Чи на думку твою надолужить Він це, бо відкинув ти те? Бо вибереш ти, а не я, а що знаєш, кажи!

34 Мені скажуть розумні та муж мудрий, який мене слухає:

35 Йов говорить немудро, а слова його без розуміння.

36 О, коли б Йов досліджений був аж навіки за відповіді, як злі люди,

37 бо він додає до свойого гріха ще провину, між нами він плеще в долоні та множить на Бога промови свої...

35 І говорив Елігу та й сказав:

Чи це полічив ти за право, як кажеш: Моя праведність більша за Божу?

Бо ти говорив: Що поможе тобі? Яку користь із цього я матиму більшу, аніж від свойого гріха?

Я тобі відповім, а з тобою і ближнім твоїм.

Подивися на небо й побач, і на хмари споглянь, вони вищі за тебе.

Як ти будеш грішити, що зробиш Йому? А стануть численні провини твої, що ти вчиниш Йому?

Коли праведним станеш, що даси ти Йому? Або що Він візьме з твоєї руки?

Для людини, як ти, беззаконня твоє, і для людського сина твоя справедливість!...

Від безлічі гноблення стогнуть вони, кричать від твердого плеча багатьох...

10 Та не скаже ніхто: Де ж той Бог, що мене Він створив, що вночі дає співи,

11 що нас над худобу земну Він навчає, і над птаство небесне вчиняє нас мудрими?

12 Вони там кричать, але через бундючність злочинців Він відповіді не дає.

13 Тільки марноти не слухає Бог, і Всемогутній не бачить її.

14 Що ж тоді, коли кажеш: Не бачив Його! Та є суд перед Ним, і чекай ти його!

15 А тепер, коли гнів Його не покарав, і не дуже пізнав про глупоту,

16 то намарно Йов уста свої відкриває та множить слова без знання...

15 А дехто, що з Юдеї прийшли, навчали братів: Якщо ви не обріжетеся за звичаєм Мойсеєвим, то спастися не можете.

Коли ж суперечка повстала й чимале змагання в Павла та в Варнави з ними, то постановили, щоб Павло та Варнава, та дехто ще інший із них, пішли в справі цій до апостолів й старших у Єрусалим.

Тож вони, відпроваджені Церквою, ішли через Фінікію та Самарію, розповідуючи про поганське навернення, і радість велику чинили всім браттям.

Коли ж в Єрусалим прибули вони, були прийняті Церквою, та апостолами, та старшими, і вони розповіли, як багато вчинив Бог із ними.

Але дехто, що ввірували з фарисейської партії, устали й сказали, що потрібно поганів обрізувати й наказати, щоб Закона Мойсеєвого берегли.

І зібрались апостоли й старші, щоб розглянути справу оцю.

Як велике ж змагання повстало, Петро встав і промовив до них: Мужі-браття, ви знаєте, що з давнішніх днів вибрав Бог поміж нами мене, щоб погани почули слово Євангелії через уста мої, та й увірували.

І засвідчив їм Бог Серцезнавець, давши їм Духа Святого, як і нам,

і між нами та ними різниці Він жадної не вчинив, очистивши вірою їхні серця.

10 Отож, чого Бога тепер спокушуєте, щоб учням на шию покласти ярмо, якого ані наші отці, ані ми не здолали понести?

11 Та ми віруємо, що спасемося благодаттю Господа Ісуса так само, як і вони.

12 І вся громада замовкла, і слухали пильно Варнаву й Павла, що розповідали, які то знамена та чуда вчинив через них Бог між поганами!

13 Як замовкли ж вони, то Яків озвався й промовив: Мужі-браття, послухайте також мене.

14 Симон ось розповів, як зглянувся Бог від початку, щоб вибрати люд із поганів для Ймення Свого.

15 І пророчі слова з цим погоджуються, як написано:

16 Потому вернуся, і відбудую Давидову скинію занепалу, і відбудую руїни її, і наново поставлю її,

17 щоб шукали Господа люди зосталі та всі народи, над якими Ім'я Моє кликано, говорить Господь, що чинить це все!

18 Господеві відвіку відомі всі вчинки Його.

19 Тому думаю я, щоб не турбувати поган, що до Бога навертаються,

20 але написати до них, щоб стримувались від занечищення ідольського, та від блуду, і задушенини, і від крови.

21 Бо своїх проповідників має Мойсей по містах здавендавна, і щосуботи читають його в синагогах.

Read full chapter