A A A A A
Bible Book List

Йов 17-19 Ukrainian Bible (UKR)

17 Мій дух заламавсь, мої дні погасають, зостались мені самі гроби!...

Дійсно, насмішки зо мною, й моє око в розгірченні їхнім ночує...

Поклади, дай заставу за мене Ти Сам, хто ж то той, що умову зо мною заб'є по руках?

Бо від розуміння закрив Ти їх серце тому не звеличуєш їх.

Він призначує ближніх на поділ, а очі синів його темніють,

Він поставив мене за прислів'я в народів, і став я таким, на якого плюють...

З безталання потемніло око моє, а всі члени мої як та тінь...

Праведники остовпіють на це, і невинний встає на безбожного.

І праведний буде держатись дороги своєї, а хто чисторукий побільшиться в силі.

10 Але всі ви повернетеся, і приходьте, та я не знаходжу між вами розумного...

11 Мої дні проминули, порвалися думи мої, мого серця маєток,

12 вони мені ніч обертають на день, наближують світло при темряві!

13 Якщо сподіваюсь, то тільки шеолу, як дому свого, в темноті постелю своє ложе...

14 До гробу я кличу: О батьку ти мій! До черви: Моя мамо та сестро моя!...

15 Де ж тоді та надія моя? А надія моя, хто побачить її?

16 До шеолових засувів зійде вона, коли зійдемо разом до пороху...

18 І заговорив шух'янин Білдад та й сказав:

Як довго ви будете пастками класти слова? Розміркуйте, а потім собі поговоримо!

Чому пораховані ми, як худоба? Чому в ваших очах ми безумні?

О ти, що розшарпуєш душу свою в своїм гніві, чи для тебе земля опустіє, а скеля осунеться з місця свого?

Таж світильник безбожних погасне, і не буде світитися іскра огню його:

його світло стемніє в наметі, і згасне на ньому світильник його,

стануть тісні кроки сили його, і вдарить його власна рада!...

Бо він кинений в пастку ногами своїми, і на ґраті він буде ходити:

пастка схопить за стопу його, зміцниться сітка на ньому,

10 на нього захований шнур на землі, а пастка на нього на стежці...

11 Страхіття жахають його звідусіль, і женуться за ним по слідах.

12 Його сила голодною буде, а нещастя при боці його приготовлене.

13 Його шкіра поїджена буде хворобою, поїсть члени його первороджений смерти.

14 Відірвана буде безпека його від намету його, а Ти до царя жахів його приведеш...

15 Він перебуває в наметі своєму, який не його, на мешкання його буде кинена сірка.

16 Здолу посохнуть коріння його, а згори його віття зів'яне.

17 Його пам'ять загине з землі, а на вулиці ймення не буде йому.

18 Заженуть його з світла до темряви, і ввесь світ проганяє його.

19 У нього немає в народі нащадка, ні внука, і немає останку в місцях його мешкання.

20 На згадку про день його остовпівали останні, за волосся ж хапались давніші...

21 Ось такі то мешкання неправедного, і це місце того, хто Бога не знає!

19 А Йов відповів та й сказав:

Аж доки смутити ви будете душу мою, та душити словами мене?

Десять раз це мене ви соромите, гнобити мене не стидаєтесь!...

Якщо справді зблудив я, то мій гріх при мені позостане.

Чи ви величаєтесь справді над мною, і виказуєте мою ганьбу на мене?

Знайте тоді, що Бог скривдив мене, і тенета Свої розточив надо мною!

Ось ґвалт! я кричу, та не відповідає ніхто, голошу, та немає суду!...

Він дорогу мою оточив і я не перейду, Він поклав на стежки мої темряву!

Він стягнув з мене славу мою і вінця зняв мені з голови!

10 Звідусіль Він ламає мене, і я йду, надію мою, як те дерево, вивернув Він...

11 І на мене Свій гнів запалив, і зарахував Він мене до Своїх ворогів:

12 полки Його разом приходять, і торують на мене дорогу свою, і таборують навколо намету мого...

13 Віддалив Він від мене братів моїх, а знайомі мої почужіли для мене,

14 мої ближні відстали, і забули про мене знайомі мої...

15 Мешканці дому мого, і служниці мої за чужого вважають мене, чужаком я став в їхніх очах...

16 Я кличу свойого раба і він відповіді не дає, хоч своїми устами благаю його...

17 Мій дух став бридкий для моєї дружини, а мій запах синам моєї утроби...

18 Навіть діти малі зневажають мене, коли я встаю, то глузують із мене...

19 Мої всі повірники бридяться мною, а кого я кохав обернулись на мене...

20 До шкіри моєї й до тіла мого приліпилися кості мої, ще біля зубів лиш зосталася шкіра моя...

21 Змилуйтеся надо мною, о, змилуйтеся надо мною ви, ближні мої, бо Божа рука доторкнулась мене!...

22 Чого ви мене переслідуєте, немов Бог, і не насичуєтесь моїм тілом?

23 О, коли б записати слова мої, о, коли б були в книжці вони позазначувані,

24 коли б рильцем залізним та оливом в скелі навіки вони були витесані!

25 Та я знаю, що мій Викупитель живий, і останнього дня Він підійме із пороху

26 цю шкіру мою, яка розпадається, і з тіла свойого я Бога побачу,

27 сам я побачу Його, й мої очі побачать, а не очі чужі... Тануть нирки мої в моїм нутрі!...

28 Коли скажете ви: Нащо будемо гнати його, коли корень справи знаходиться в ньому!

29 то побійтесь меча собі ви, бо гнів за провину то меч, щоб ви знали, що є ще Суддя!...

Дії 10:1-23 Ukrainian Bible (UKR)

10 Проживав же один чоловік у Кесарії, на ймення Корнилій, сотник полку, що звавсь Італійським.

З усім домом своїм він побожний був та богобійний, подавав людям щедру милостиню, і завжди Богові молився.

Явно він у видінні, десь коло години дев'ятої дня, бачив Ангола Божого, що до нього зійшов і промовив йому: Корнилію!

Він поглянув на нього й жахнувся, й сказав: Що, Господи? Той же йому відказав: Молитви твої й твоя милостиня перед Богом згадалися.

Тепер же пошли до Йоппії людей, та й приклич Симона, що зветься Петром.

Він гостює в одного гарбарника Симона, що дім має при морі. Він скаже тобі, що ти маєш робити.

Коли ж Ангол, що йому говорив, відійшов, той закликав двох із своїх слуг домових, і вояка богобійного з тих, що служили при ньому,

і розповів їм усе та й послав їх в Йоппію.

А наступного дня, як у дорозі були вони та наближались до міста, Петро вийшов на горницю, щоб помолитись, о годині десь шостій.

10 І став він голодний, і їсти схотів. Як йому ж готували, захоплення на нього найшло,

11 і бачить він небо відкрите, і якуюсь посудину, що сходила, немов простирало велике, яка, за чотири кінці прив'язана, спускалась додолу.

12 У ній же знаходились чотириногі всілякі, і земне гаддя, і небесні пташки.

13 І голос почувся до нього: Устань, заколи, Петре, і їж!

14 А Петро відказав: Жадним способом, Господи, бо ніколи не їв я нічого огидного чи то нечистого!

15 І знов голос удруге до нього: Що від Бога очищене, не вважай за огидне того!

16 І це сталося тричі, і посудина знов була взята на небо.

17 Як Петро ж у собі бентежився, що б то значило те видіння, що бачив, то ось посланці від Корнилія, розпитавши про Симонів дім, спинилися перед ворітьми,

18 і спиталися, крикнувши: Чи то тут сидить Симон, що зветься Петро?

19 Як Петро ж над видінням роздумував, Дух промовив до нього: Онде три чоловіки шукають тебе.

20 Але встань і зійди, і піди з ними без жадного сумніву, бо то Я їх послав!

21 І зійшовши Петро до тих мужів, промовив: Ось я той, що його ви шукаєте. З якої причини прийшли ви?

22 А вони відказали: Сотник Корнилій, муж праведний та богобійний, слави доброї в усього люду юдейського, святим Анголом був у видінні наставлений, щоб до дому свого покликати тебе та послухати слів твоїх.

23 Тоді він покликав й гостинно прийняв їх. А другого дня він устав та й із ними пішов; також дехто з братів із Йоппії пішли з ним.

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes