Add parallel Print Page Options

(8-23) Бо не буде темноти для того, хто утискуваний. Перша пора злегковажила була край Завулонів та край Нефталимів, а остання прославить дорогу приморську, другий бік Йордану, округу поганів.

(9-1) Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!

(9-2) Ти помножиш народ цей, Ти збільшиш йому радість. Вони перед лицем Твоїм будуть радіти, як радіють в жнива, як тішаться в час, коли ділять здобич!

(9-3) Бо зламав Ти ярмо тягару його, і кия з рамена його, жезло його пригнобителя, як за днів Мадіяма.

(9-4) Усякий бо чобіт військовий, що гупає гучно, та одежа, поплямлена кров'ю, стане все це пожежею, за їжу огню!

(9-5) Бо Дитя народилося нам, даний нам Син, і влада на раменах Його, і кликнуть ім'я Йому: Дивний Порадник, Бог сильний, Отець вічности, Князь миру.

(9-6) Без кінця буде множитися панування та мир на троні Давида й у царстві його, щоб поставити міцно його й щоб підперти його правосуддям та правдою відтепер й аж навіки, ревність Господа Саваота це зробить!

(9-7) Проти Якова слово послав був Господь, а впало воно на Ізраїля,

(9-8) і пізнає народ, увесь він, Єфрем та мешканець Самарії, що говорять з пихою й надутістю серця:

10 (9-9) Попадали цегли, а ми побудуємо з каменя тесаного, сікомори позрубувано, та замінимо їх кедрами!

11 (9-10) Та над ним Господь зміцнив противників Реціна, а його ворогів нацькував:

12 (9-11) Арама попереду, а филистимлян позаду, і пожерли Ізраїля цілою пащею... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!

13 (9-12) Та народ не звернувся до Того, Хто вразив його, і не шукали Господа Саваота...

14 (9-13) Тому то Господь відсік від Ізраїля голову й хвіст, пальму й очеретину за одного дня.

15 (9-14) Старий та поважаний це та голова, а пророк, що навчає неправди, це хвіст.

16 (9-15) І сталося, що поводатарі цього народу зробилися звідниками, і гинуть проваджені ними.

17 (9-16) Тому то його юнаками радіти не буде Господь, а до сиріт його й його вдів милосердя не матиме, бо кожен безбожний й злочинець, і злобне всі уста говорять. При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

18 (9-17) Бо злоба горить, як огонь, пожирає тернину й будяччя, і палає по запустах лісу, і крутяться вверх стовпи диму...

19 (9-18) Від лютости Господа Саваота земля загориться, і стане народ, як пожива огню, і не пощадить жоден брата свого!...

20 (9-19) І різати буде праворуч, та буде голодний, і жертиме зліва, але не насититься, кожен жертиме тіло рамена свого:

21 (9-20) Манасія Єфрема, а Єфрем Манасію, разом обоє на Юду... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

10 Горе законодавцям несправедливим, та писарям, які пишуть на лихо,

щоб від правосуддя усунути бідних, і щоб відняти права від убогих народу Мого, щоб стали вдовиці здобичею їм, і пограбувати сиріт...

А що ви чинитимете в день навіщення, і наглої згуби, що прийде здалека, до кого втечете за поміччю, і де позоставите славу свою?

Нічого не лишиться тільки зігнутися між полоненими, і попадати між позабиваними... При цьому всьому не відвернувсь Його гнів, і витягнена ще рука Його!...

Біда асирійцеві, жезлові гніву Мого, а кий у руках його це пересердя Моє!

На люд нечестивий пошлю Я його, про народ Мого гніву йому накажу, щоб набрати здобичі й вчинити грабунок, і щоб потоптати його, як болото на вулицях.

Та не так він собі розуміє, а серце його не так мислить, бо в серці його щоб немало народів понищити та погубити!

Бо говорить: Хіба мої провідники разом усі не царі?

Чи ж Кално не такий, як Кархеміш? Чи ж Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж не така Самарія, як Дамаск?

10 Тому що рука моя царства божків досягла, а в них більші боввани, як в Єрусалимі та в Самарії,

11 то хіба не зроблю я так само для Єрусалиму й бовванів його, як зробив я був для Самарії й божків її?

12 І станеться, як доконає ввесь чин Свій Господь на Сіонській горі та в Єрусалимі, то скаже: Навіщу я плоди гордовитости серця царя асирійського та пишноту чванливих очей його!

13 Бо він каже: Вчинив я це міццю своєї руки й своїм розумом, я бо розумний, і відміняю границі народів, а їхній маєток грабую, й як сильний, скидаю пануючих!

14 І досягла, мов кубло те, багатства народів рука моя, й як збирають покинені яйця, я всю землю зібрав, і ніхто не порушив крилом, і дзюбка не відкрив, і не зацвірінькав...

15 Чи буде сокира пишатися понад свого рубача? Чи понад свого пилувальника буде гордитися пилка? Ніби жезло повищує тих, хто його підіймає, ніби підносить кий того, хто не є дерево!

16 Зате Господь, Бог Саваот пошле сухорлявість на ситих його, і під його славою полум'я буде палати, немов би пожар!

17 І Світло Ізраїля стане огнем, а Святий його полум'ям, і запалить воно, й пожере його терня й будяччя його в один день!

18 І славу лісу його й його саду вигубить Він від душі й аж до тіла, і буде, що знидіє він, мов той хворий,

19 і буде останок дерев його лісу такий нечисленний, що й хлопець їх спише!

20 І станеться в день той, останок Ізраїля і врятовані дому Якова не будуть вже більш опиратись на того, хто б'є їх, й обіпруться у правді на Господа, Святого Ізраїлевого.

21 Рештки навернуться, рештки Якова, до Сильного Бога.

22 Бо коли б був народ твій, Ізраїль, як морський пісок, тільки рештки із нього навернуться! Загибіль призначена є, щоб виповнилась справедливість,

23 бо виконає Господь, Бог Саваот постановлену згубу посеред всієї землі.

24 Тому так промовляє Господь, Бог Саваот: Мій народе, мешканче Сіону, не бійсь асирійця! Він палицею тебе вдарить, і кия свого підійме на тебе, як колись на дорозі єгипетській.

25 Бо мало ще, трохи побуде, та й скінчиться лють, і звернеться гнів Мій на знищення їх!

26 І збудить на нього бича Господь Саваот, як уразив був Він Мадіяма при скелі Орев, і кий Його буде на морі, і його Він простягне, як колись на Єгипет!

27 І станеться в день той, з твого рамена тягар його здійметься, а з-над шиї твоєї ярмо його, і через ситість ярмо буде знищене!

28 Він прийде навпроти Айяту, перейде в Мігрон, свої речі складе до Міхмашу.

29 Перейдуть провалля, Гева ночліг нам, затремтіла Рама, утекла Саулова Гів'а.

30 Заголоси ти, о дочко Галліму, послухай, Лаїше, о бідний Анатоте!

31 Мадмена розбіглась, мешканці Гевіму втікають...

32 Ще сьогодні зостанеться він у Нові; своєю рукою грозить горі дочки Сіону, пагірку Єрусалиму.

33 Ось Господь, Бог Саваот відтинає галузки застрашальною силою, і найвищі поставою будуть постинані, а високі будуть понижені.

34 І буде обтята навколо залізом гущавина лісу, і Ліван упаде від Могутнього!

Через це я, Павло, є в'язень Ісуса Христа за вас, поган,

якщо ви тільки чули про зарядження Божої благодаті, що для вас мені дана.

Бо мені відкриттям об'явилась була таємниця, як писав я вам коротко вище,

з чого можете ви, читаючи, пізнати моє розуміння таємниці Христової.

А вона за інших поколінь не була оголошена людським синам, як відкрилась тепер через Духа Його святим апостолам і пророкам,

що погани співспадкоємці, і одне тіло, і співучасники Його обітниці в Христі Ісусі через Євангелію,

якій служителем я став через дар благодаті Божої, що дана мені чином сили Його.

Мені, найменшому від усіх святих, дана була оця благодать, благовістити поганам недосліджене багатство Христове,

та висвітлити, що то є зарядження таємниці, яка від віків захована в Бозі, Який створив усе,

10 щоб тепер через Церкву була оголошена початкам та владам на небі найрізніша мудрість Божа,

11 за відвічної постанови, яку Він учинив у Христі Ісусі, Господі нашім,

12 в Якім маємо відвагу та доступ у надії через віру в Нього.

13 Тому то благаю я вас не занепадати духом через терпіння моє через вас, бо воно ваша слава.

14 Для того схиляю коліна свої перед Отцем,

15 що від Нього має ймення кожен рід на небі й на землі,

16 щоб Він дав вам за багатством слави Своєї силою зміцнитися через Духа Його в чоловікові внутрішнім,

17 щоб Христос через віру замешкав у ваших серцях, щоб ви, закорінені й основані в любові,

18 змогли зрозуміти зо всіма святими, що то ширина й довжина, і глибина й вишина,

19 і пізнати Христову любов, яка перевищує знання, щоб були ви наповнені всякою повнотою Божою.

20 А Тому, Хто може зробити значно більш над усе, чого просимо або думаємо, силою, що діє в нас,

21 Тому слава в Церкві та в Христі Ісусі на всі покоління на вічні віки. Амінь.