Add parallel Print Page Options

І сталося за днів Ахаза, сина Йотама, Уззіїного сина, царя Юди, вийшов Рецін, цар сирійський, і Пеках, син Ремаліїн, цар Ізраїлів, до Єрусалиму на війну на нього, та не міг звоювати його.

І сповіщено Давидів дім, і сказано: Став табором Арам у землі Єфремовій. І захиталося серце його й серце народу його, як хитаються лісові дерева від вітру!

І сказав Господь до Ісаї: Вийди навпроти Ахаза, ти та твій син Шеар-Яшув, до кінця водоводу горішнього ставу, на биту дорогу Поля-Валюшників.

І скажеш до нього: Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки тих димлячих головешок, від полум'я гніву Реціна й Арама та сина Ремаліїного,

за те, що Арам, Єфрем та син Ремаліїн радили проти тебе лихе, говорячи:

Ходім на Юдею та її налякаємо, і здобудемо для себе, і настановимо царем серед нього Тавеїлового сина.

Так сказав Господь Бог: Цього не станеться й не буде!

Бо голова Араму Дамаск, а голова Дамаску Рецін, та ще шістдесят і п'ять літ, і буде зламаний Єфрем, так що перестане бути народом!

А голова Єфрему Самарія, а голова Самарії син Ремаліїн. Якщо ви не повірите, то не встоїте.

10 І Господь далі говорив до Ахаза й казав:

11 Зажадай собі знака від Господа, Бога твого, і зійди глибоко до шеолу, або зійди високо догори!

12 А Ахаз відказав: Не пожадаю я, і не буду спокушувати Господа.

13 І він сказав: Послухайте, доме Давидів, чи мало вам трудити людей, що трудите також Бога мого?

14 Тому Господь Сам дасть вам знака: Ось Діва в утробі зачне, і Сина породить, і назвеш ім'я Йому: Еммануїл.

15 Масло та мед буде Він споживати, аж поки не пізнає того, як зло відкидати та добро вибирати.

16 Бо поки пізнає Та Дитина, як зло відкидати та добро вибирати, буде покинена та земля, що ти лякаєшся перед двома царями її.

17 Спровадить Господь на тебе, і на народ твій, і на дім батька твого дні, які не приходили від дня відступлення Єфрема від Юди, спровадить царя асирійського.

18 І станеться в день той, привабить Господь муху, що в кінці рік Єгипту, та бджолу, що в асирійському краї,

19 і вони прилетять, та усядуться всі по проваллях стрімких та по щілинах скельних, і в усіх терновиннях, та на луках усіх...

20 Дня того оголить Господь немов бритвою, найнятою по тім боці ріки, царем асирійським, голову та волосся ніг, забере також бороду.

21 І буде дня того, що хто прогодує корівку та дві штуки худоби дрібної,

22 то станеться, що від многоти молока, що надоїть, споживатиме масло, бо масло та мед буде їсти всякий, хто зостанеться серед землі.

23 І буде дня того: кожне місце, що в нім буде тисяча лоз винограду на тисячу срібла, стане терниною та будяком!

24 Зо стрілами й з луком він буде ходити туди, бо стане терниною та будяком уся земля...

25 А на всі гори, що заступом копано їх, ти не зійдеш туди, бо будеш боятись тернини й будяччя, і стануться місцем вони, куди волів посилатимуть, і топтатимуть вівці його...

І промовив до мене Господь: Візьми собі велику таблицю, і напиши на ній людським письмом: Квапиться здобич, скорий грабіж.

І взяв я за свідків собі свідків вірних, священика Урію та Захарія, Єверехіїного сина.

І зблизився я до пророчиці, і вона зачала, і породила сина. Господь же до мене промовив: Назви ім'я йому: Квапиться здобич, скорий грабіж.

Бо поки юнак той умітиме кликати Батьку мій, та: Мамо моя, понесеться багатство Дамаску та здобич Самарії перед обличчя царя асирійського.

І Господь ще далі говорив до мене й казав:

За те, що народ цей знехтував воду Сілоамську, яка тихо пливе, і має радість з Реціном і з сином Ремаліїним,

то тому ось Господь піднесе на них воду ріки, сильну й велику, царя асирійського та всю славу його. І підійметься вона понад усі свої річища, і піде понад усі береги свої.

І перейде по Юді вона, заллє та затопить, аж до шиї досягне, і розтягне вона свої крила на всю широчінь твого краю, о Еммануїле!

Озлобляйтесь народи, й збентежені будете, почуй, уся земле далека! Озбройтесь, і збентежені будете, озбройтесь, і збентежені будете!

10 Радьте раду і буде вона поруйнована, слово кажіть і не збудеться, бо з нами Бог!

11 Бо так говорив був до мене Господь у силі Своєї руки надо мною, й остерігав мене, щоб не ходити дорогою цього народу, і казав:

12 Не кажіть змова на все, на що каже змова цей народ, і не бійтесь того, чого він боїться, і не лякайтеся!

13 Господа Саваота Його свято шануйте, і Його вам боятись, Його вам лякатись!

14 І буде Він за святиню, і за камінь спотикання, і за скелю спокуси для двох домів Ізраїля, за сітку й за пастку для мешканця Єрусалиму.

15 І спіткнуться об них багатохто, і попадають, і будуть поламані, і заплутаються, і будуть схоплені.

16 Зв'яжи свідоцтво, запечатай Закона між Моїми учнями.

17 І я буду чекати Господа, що ховає лице Своє від Якового дому, і буду надіятись на Нього.

18 Ось я та ті діти, що дав мені Господь, вони на знаки та на чуда в Ізраїлі від Господа Саваота, що пробуває на горі Сіон.

19 А коли вам скажуть: Запитуйте духів померлих та чародіїв, що цвірінькають та муркають, то відповісте: Чи ж народ не звертається до свого Бога? За живих питатися мертвих?

20 До Закону й свідоцтва! Як вони не так кажуть, як це, то немає для них зорі ранньої!

21 І буде блукати утискуваний та голодний. І станеться, коли він зголодніє, то запіниться, і прокляне царя свого та Бога свого, і погляне догори,

22 і подивиться він на землю, аж ось тут горе та темнота, темрява утиску, і він буде пхнутий у темність...

І вас, що мертві були через ваші провини й гріхи,

в яких ви колись проживали за звичаєм віку цього, за волею князя, що панує в повітрі, духа, що працює тепер у неслухняних,

між якими й усі ми проживали колись у пожадливостях нашого тіла, як чинили волю тіла й думок, і з природи були дітьми гніву, як і інші,

Бог же, багатий на милосердя, через Свою превелику любов, що нею Він нас полюбив,

і нас, що мертві були через прогріхи, оживив разом із Христом, спасені ви благодаттю,

і разом із Ним воскресив, і разом із Ним посадив на небесних місцях у Христі Ісусі,

щоб у наступних віках показати безмірне багатство благодаті Своєї в добрості до нас у Христі Ісусі.

Бо спасені ви благодаттю через віру, а це не від вас, то дар Божий,

не від діл, щоб ніхто не хвалився.

10 Бо ми Його твориво, створені в Христі Ісусі на добрі діла, які Бог наперед приготував, щоб ми в них перебували.

11 Отож, пам'ятайте, що ви, колись тілом погани, що вас так звані рукотворно обрізані на тілі звуть необрізаними,

12 що ви того часу були без Христа, відлучені від громади ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі.

13 А тепер у Христі Ісусі ви, що колись далекі були, стали близькі Христовою кров'ю.

14 Він бо наш мир, що вчинив із двох одне й зруйнував серединну перегороду, ворожнечу, Своїм тілом,

15 Він Своєю наукою знищив Закона заповідей, щоб з обох збудувати Собою одного нового чоловіка, мир чинивши,

16 і хрестом примирити із Богом обох в однім тілі, ворожнечу на ньому забивши.

17 І, прийшовши, Він благовістив мир вам, далеким, і мир близьким,

18 бо обоє Ним маємо приступ у Дусі однім до Отця.

19 Отже, ви вже не чужі й не приходьки, а співгорожани святим, і домашні для Бога,

20 збудовані на основі апостолів і пророків, де наріжним каменем є Сам Ісус Христос,

21 що на ньому вся будівля, улад побудована, росте в святий храм у Господі,

22 що на ньому і ви разом будуєтеся Духом на оселю Божу.