Add parallel Print Page Options

14 Бо Господь змилосердиться над Яковом, і вибере знову Ізраїля, і на їхній землі їх поселить. І чужинець долучений буде до них, і приєднані будуть до дому Якового.

І народи їх візьмуть, і їх попровадять до їхнього місця, а Ізраїлів дім на Господній землі за рабів та за невільниць їх прийме собі на спадщину. І візьмуть вони до неволі тих, хто їх поневолив, і вони над своїми гнобителями запанують!

І буде в той день, як Господь дасть тобі відпочинок із терпіння твого та з неспокою твого, та з праці тяжкої, яку ти був мусів робити,

то ти заспіваєш оцю пісню глумливу про царя Вавилону та й скажеш: Як гнобитель минувся, минулося гноблення!

Господь зламав кия безбожних і жезла пануючих,

що народи постійним ударом у лютості бив, що в гніві гнобив був людей переслідуванням безупинним.

Спочила була, заспокоїлася вся земля, і виспівує голосно.

Кипариси та кедри ливанські тобою втішаються й кажуть: Відколи ти ліг, не приходить на нас дроворуб!

Заворушивсь тобою іздолу шеол назустріч твоєму приходу; померлих тобі побудив, усіх проводирів на землі, і підняв з їхніх тронів всіх людських царів.

10 Вони всі зачнуть говорити та й скажуть тобі: І ти ослабів, як і ми, став подібний до нас!

11 Зіпхнута в шеол твоя гордість та гра твоїх арф; вистелено під тобою червою, і червяк накриває тебе...

12 Як спав ти з небес, о сину зірниці досвітньої, ясная зоре, ти розбився об землю, погромнику людів!

13 Ти ж сказав був у серці своєму: Зійду я на небо, повище зір Божих поставлю престола свого, і сяду я на горі збору богів, на кінцях північних,

14 підіймуся понад гори хмар, уподібнюсь Всевишньому!

15 Та скинений ти до шеолу, до найглибшого гробу!

16 Ті, що на тебе дивитися будуть, приглядатися будуть до тебе, звернути увагу на тебе: Чи то той чоловік, що змушував землю тремтіти, що зневолював царства труситись,

17 що він обертав у пустиню вселенну, а міста її бурив, що в'язнів своїх не пускав він додому?

18 Усі царі людів, вони всі у славі лягли, кожен у своїй усипальні,

19 ти ж від гробу свого відкинений геть, мов галузка бридка, оточений вбитими та мечем перешитими, що до гробу між камінь спускаються, як потоптаний труп...

20 Ти не будеш поєднаний з ними у гробі, бо землю свою зруйнував, свій народ повбивав... Насіння злочинців повік не згадається!

21 Його дітям зготуйте різню за вину їхніх батьків, щоб вони не повстали, і землі не вспадкували, і не наповнили світу містами.

22 І на них Я повстану, говорить Господь Саваот, і витну ім'я Вавилону й останок його, і нащадка й онука, говорить Господь!

23 І вчиню Я його їжакові оселею та водним багном, і мітлою вигублення позамітаю його, говорить Господь Саваот!

24 Присягав був Господь Саваот та казав: Поправді, як мислив собі Я, так станеться, й як Я був врадив те сповниться,

25 щоб стовкти асирійця в країні Моїй, і на горах Моїх розтопчу Я його! І ярмо його здійметься з них, і тягар його скинеться з їхніх рамен!

26 Це та рада, яка про всю землю ураджена, і це та рука, що простягнена на всі народи.

27 Бо врадив Господь Саваот, і хто Його раду відмінить? А рука Його витягнена, й хто відверне її?

28 У році смерти царя Ахаза було таке пророцтво:

29 Не тішся, уся филистимськая земле, що зламане жезло, яке тебе вдарило, бо з гадючого кореня виповзе люта змія, і огнистий летючий дракон буде плодом її!

30 І пастися будуть перворідні бідних, і вбогі безпечно лежатимуть, а твій корень Я голодом виморю, і рештки твої він доб'є!

31 Плач же, брамо, ти ж місто, кричи, розпливлася ти, вся филистимськая земле, бо приходить із півночі дим, і не буде нікого, хто відстав би з його вояків!

32 І що відповісться народнім послам? Що Сіона Господь заложив, і сховаються в ньому убогі з народу Його!

15 Пророцтво про Моава. Справді вночі Ар-Моав пограбований був та понищений, справді вночі Кір-Моав пограбований був та понищений.

Він пішов до святині, а Дивон на верхів'я, щоб плакати; на Нево й на Медеву голосить Моав. На всіх головах його лисина, обстрижена кожна його борода,

на всіх його вулицях підперезались веретою, на дахах його та на площах його всі голосять, з плачу розпливаються...

І кричали Ешбон та Ел'але, аж до Ягацу був чутий їхній голос, тому то голосять вояки Моава, і душа його в ньому тремтить.

Моє серце кричить про Моава, втікачі його аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї, бо з плачем ходять збіччям Лухіту, бо на Хоронаїмській дорозі встає крик загибелі,

бо води Німріму спустошенням будуть, бо посохла трава, мурава позникала, немає нічого зеленого...

Тому то набутий останок і маєток вони віднесуть за потік степовий.

Бо країну Моава той крик оточив, по Еглаїм його голосіння, і по Беер-Елім голосіння його.

Бо наповнилась кров'ю димонська вода, бо Я покладу на Димон додаткове: лева для втікачів із Моава, і на останок землі.

16 Овечки пошліть власникові землі, із Сели на пустиню, на гору Сіонської дочки.

І станеться, мов те сполошене птаство, з кубла повигонене, будуть дочки Моавські при бродах Арнону:

Подай раду, зроби присуд, учини нічну тінь свою повного полудня, сховай вигнаних, біженця не видавай...

Нехай мешкають в тебе вигнанці Моаву, стань їм захистом перед грабіжником, бо не стало насильника, скінчився грабунок, загинув топтач із землі...

І буде утверджений милістю трон, і сяде на ньому у правді в наметі Давида суддя, що дбатиме за правосуддя та буде в справедливості вправний.

Ми чули про гордість Моава, що гордий він дуже, про сваволю його й його гордість, про лютість його, про неслушні його нісенітниці...

Буде тому голосити Моав над Моавом, увесь голосити він буде! За паляницями з грон Кір-Харесету плакати будуть насправді побиті,

бо посохли хешбонські поля, і виноградник Сівми; володарі народів понищили грозна добірні, які до Язеру сягали й зникали в пустині; галузки ж його розтягалися, і море вони перейшли.

Тому то язерським плачем буду плакати за виноградину Сівми. Сльозою своєю тебе орошу, о Хешбоне й Ел'але, бо крик бою напав на твій збір та на жниво твоє.

10 І буде забрана радість та втіха із саду, а по виноградниках пісні не буде й не здійметься окрик. Вина по чавилах не буде топтати чавильник, окрик радости Я припинив!

11 Тому то в жалобі звучать про Моав мої нутрощі, мов би та арфа, а нутро моє про Кір-Херес.

12 І буде, як виявиться, що змучивсь на взгір'ї Моав, і ввійде молитись у святиню свою, та він не осягне нічого.

13 Оце слово, яке говорив був віддавна Господь про Моава.

14 А тепер Господь каже, говорячи: За три роки, однакові з літами наймита, буде зневажена слава Моава з усім велелюддям його, а позосталість мала та дрібна, невелика!

Отже, будьте наслідувачами Богові, як улюблені діти,

і поводьтеся в любові, як і Христос полюбив вас, і видав за нас Самого Себе, як дар і жертву Богові на приємні пахощі.

А розпуста та нечисть усяка й зажерливість нехай навіть не згадуються поміж вами, як личить святим,

і гидота, і марнословство або жарти, що непристойні вам, але краще дякування.

Знайте бо це, що жаден розпусник, чи нечистий, або зажерливий, що він ідолянин, не має спадку в Христовому й Божому Царстві!

Нехай вас не зводить ніхто словами марнотними, бо гнів Божий приходить за них на неслухняних,

тож не будьте їм спільниками!

Ви бо були колись темрявою, тепер же ви світло в Господі, поводьтеся, як діти світла,

бо плід світла знаходиться в кожній добрості, і праведності, і правді.

10 Допевняйтеся, що приємне для Господа,

11 і не беріть участи в неплідних ділах темряви, а краще й докоряйте.

12 Бо соромно навіть казати про те, що роблять вони потаємно!

13 Усе ж те, що світлом докоряється, стає явне, бо все, що явне стає, то світло.

14 Через це то й говорить: Сплячий, вставай, і воскресни із мертвих, і Христос освітлить тебе!

15 Отож, уважайте, щоб поводитися обережно, не як немудрі, але як мудрі,

16 використовуючи час, дні бо лукаві!

Read full chapter