Add parallel Print Page Options

11 І вийде Пагінчик із пня Єссеєвого, і Галузка дасть плід із коріння його.

І спочине на Нім Дух Господній, дух мудрости й розуму, дух поради й лицарства, дух пізнання та страху Господнього.

Його уподобання в страху Господньому, і Він не на погляд очей своїх буде судити, і не на послух ушей Своїх буде рішати,

але буде судити убогих за правдою, і правосуддя чинитиме слушно сумирним землі. І вдарить Він землю жезлом Своїх уст, а віддихом губ Своїх смерть заподіє безбожному.

І станеться поясом клубів Його справедливість, вірність же поясом стегон Його!

І замешкає вовк із вівцею, і буде лежати пантера з козлям, і будуть разом телятко й левчук, та теля відгодоване, а дитина мала їх водитиме!

А корова й ведмідь будуть пастися разом, разом будуть лежати їхні діти, і лев буде їсти солому, немов та худоба!

І буде бавитися немовлятко над діркою гада, і відняте від перс дитинча простягне свою руку над нору гадюки,

не вчинять лихого та шкоди не зроблять на всій святій Моїй горі, бо земля буде повна пізнання Господнього так, як море вода покриває!

10 І станеться в день той: до Кореня Єссеєвого, що стане прапором народам, погани звертатися будуть до Нього, і буде славою місце спочинку Його!

11 І станеться в день той, і знову подруге простягне Господь Свою руку, щоб набути останок народу Свого, що полишиться з Ашшуру й з Єгипту, і з Патросу та з Етіопії, і з Еламу й з Шін'ару, і з Хамату, та з морських островів.

12 І поганам підійме Він прапора, і згромадить вигнанців Ізраїля, і розпорошення Юди збере з чотирьох країв світу!

13 І спиниться заздрість Єфрема, і витяті будуть супротивники Юди, не буде вже заздрити Юді Єфрем, а Юда не буде гнобити Єфрема.

14 І вони полетять на плече филистимлян до моря, пограбують гуртом синів сходу, на Едома й Моава вони накладуть свою руку, і діти Аммона їх слухати будуть.

15 І вчинить закляттям Господь затоку моря Єгипетського, і руку Свою простягне на ріку в сильнім вітрі Своїм, і на сім потоків розділить її, й буде можна її у взутті переходити.

16 І буде широка дорога для решти народу Його, що з Ашшуру зостанеться, як була для Ізраїля в день, коли він виходив із краю єгипетського.

12 І ти скажеш дня того: Хвалю Тебе, Господи, бо Ти гнівавсь на мене, та гнів Твій вщухає, й мене Ти порадуєш,

оце, Бог спасіння моє! Безпечний я, і не боюсь, бо Господь, Господь сила моя та мій спів, і спасінням для мене Він став!

І ви в радості будете черпати воду з спасенних джерел!

І скажете ви того дня: Дякуйте Господу, кличте Імення Його, сповістіть між народів про вчинки Його, пригадайте, що Ймення Його превеличне!

Співайте для Господа, Він бо величне вчинив, і хай це буде знане по цілій землі!

Радій та співай, ти мешканко Сіону, бо серед тебе Великий, Святий Ізраїлів!

13 Пророцтво про Вавилон, що бачив Ісая, син Амосів.

Підійміте прапора на лисую гору, кличте їх голосніш, помахайте рукою, щоб ішли у ворота!

Я звелів був Своїм посвяченим, теж покликав лицарство Своє на Мій гнів, що зухвало радіють.

Чути гамір у горах, як народу численного, чути гомін згромаджених тут царств народів: це переглядає Господь Саваот бойове Своє військо!

Приходять з далекого краю, із кінців небес, Господь і знаряддя гніву Його, щоб усю землю понищити!

Голосіть, бо близький день Господній, він від Всемогутнього прийде, немов зруйнування...

Тому то ослабнуть всі руки, і кожне серце людини зневіриться.

І вони налякаються, болі та муки їх схоплять, немов породілля та, будуть тремтіти... Остовпіють один перед одним, полум'яні обличчя то їхні обличчя...

Оце день Господній приходить, суворий, і лютість, і полум'я гніву, щоб землю зробити спустошенням, а грішних її повигублювати з неї!

10 Бо зорі небесні та їхні сузір'я не дадуть свого світла, сонце затьмиться при сході своєму, а місяць не буде вже сяяти світлом своїм...

11 І Я покараю всесвіт за зло, а безбожних за їхню провину, бундючність злочинця спиню, а гордість насильників знижу!

12 Я зроблю людину дорожчою від щирого золота, і смертну людину від офірського золота.

13 Тому небеса захитаю, і рухнеться земля з свого місця від лютости Господа Саваота, у День, як палатиме гнів Його...

14 І буде народ, як та сарна сполошена чи як отара, якої зібрати немає кому... До народу свого кожен звернеться, і кожен до краю свого втікатиме.

15 Кожен знайдений буде заколеним, і кожен узятий впаде від меча...

16 А їхні діти на їхніх очах порозбивані будуть, їхні доми пограбовані будуть, а їхніх жінок побезчестять!

17 Оце Я збуджу на них мідян, що срібла не лічать, а золото не чують бажання до нього,

18 і будуть вбивати юнаків їхні луки, і над плодом утроби вони милосердя не матимуть, їхнє око над дітьми не матиме милости...

19 І стане тоді Вавилон, краса царств, пишнота халдейської гордости, таким, як Бог зруйнував був Содом та Гоморру!

20 Не буде назавжди заселений він, нізамешкалий з роду в рід, і араб там не стане наметом, і там пастухи не спочинуть з своєю отарою...

21 Але будуть барложити там звірі пустині, і будуть доми їхні совами повні, і там пробуватимуть струсі, і волохаті демони там танцюватимуть...

22 І завиють шакали в порожніх хоромах його, а гієни в веселих палацах! І близьке вже наступлення часу його, і не забаряться ці його дні!

Отож, благаю вас я, в'язень у Господі, щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас,

зо всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного,

пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру.

Одне тіло, один дух, як і були ви покликані в одній надії вашого покликання.

Один Господь, одна віра, одне хрищення,

один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх.

А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового.

Тому й сказано: Піднявшися на висоту, Ти полонених набрав і людям дав дари!

А те, що піднявся був, що то, як не те, що перше й зійшов був до найнижчих місць землі?

10 Хто зійшов був, Той саме й піднявся високо над усі небеса, щоб наповнити все.

11 І Він, отож, настановив одних за апостолів, одних за пророків, а тих за благовісників, а тих за пастирів та вчителів,

12 щоб приготувати святих на діло служби для збудування тіла Христового,

13 аж поки ми всі не досягнемо з'єднання віри й пізнання Сина Божого, Мужа досконалого, у міру зросту Христової повноти,

14 щоб більш не були ми малолітками, що хитаються й захоплюються від усякого вітру науки за людською оманою та за лукавством до хитрого блуду,

15 щоб були ми правдомовні в любові, і в усьому зростали в Нього, а Він Голова, Христос.

16 А з Нього все тіло, складене й зв'язане всяким допомічним суглобом, у міру чинности кожного окремого члена, чинить зріст тіла на будування самого себе любов'ю.

17 Отже, говорю я це й свідкую в Господі, щоб ви більш не поводилися, як поводяться погани в марноті свого розуму,

18 вони запаморочені розумом, відчужені від життя Божого за неуцтво, що в них, за стверділість їхніх сердець,

19 вони отупіли й віддалися розпусті, щоб чинити всяку нечисть із зажерливістю.

20 Але ви не так пізнали Христа,

21 якщо ви чули про Нього, і навчилися в Нім, бо правда в Ісусі,

22 щоб відкинути, за першим поступованням, старого чоловіка, який зотліває в звабливих пожадливостях,

23 та відновлятися духом вашого розуму,

24 і зодягнутися в нового чоловіка, створеного за Богом у справедливості й святості правди.

25 Тому то, неправду відкинувши, говоріть кожен правду до свого ближнього, бо ми члени один для одного.

26 Гнівайтеся, та не грішіть, сонце нехай не заходить у вашому гніві,

27 і місця дияволові не давайте!

28 Хто крав, нехай більше не краде, а краще нехай працює та чинить руками своїми добро, щоб мати подати нужденному.

29 Нехай жадне слово гниле не виходить із уст ваших, але тільки таке, що добре на потрібне збудування, щоб воно подало благодать тим, хто чує.

30 І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу.

31 Усяке подратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою.

32 А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив!