Буття 4-6
Ukrainian Bible
4 І пізнав Адам Єву, жінку свою, і вона завагітніла, і породила Каїна, і сказала: Набула чоловіка від Господа.
2 А далі вона породила брата йому Авеля. І був Авель пастух отари, а Каїн був рільник.
3 І сталось по деякім часі, і приніс Каїн Богові жертву від плоду землі.
4 А Авель, він також приніс від своїх перворідних з отари та від їхнього лою. І зглянувся Господь на Авеля й на жертву його,
5 а на Каїна й на жертву його не зглянувся. І сильно розгнівався Каїн, і обличчя його похилилось.
6 І сказав Господь Каїнові: Чого ти розгнівався, і чого похилилось обличчя твоє?
7 Отож, коли ти добре робитимеш, то підіймеш обличчя своє, а коли недобре, то в дверях гріх підстерігає. І до тебе його пожадання, а ти мусиш над ним панувати.
8 І говорив Каїн до Авеля, брата свого. І сталось, як були вони в полі, повстав Каїн на Авеля, брата свого, і вбив його.
9 І сказав Господь Каїнові: Де Авель, твій брат? А той відказав: Не знаю. Чи я сторож брата свого?
10 І сказав Господь: Що ти зробив? Голос крови брата твого взиває до Мене з землі.
11 А тепер ти проклятий від землі, що розкрила уста свої, щоб прийняти кров твого брата з твоєї руки.
12 Коли будеш ти порати землю, вона більше не дасть тобі сили своєї. Мандрівником та заволокою будеш ти на землі.
13 І сказав Каїн до Господа: Більший мій гріх, аніж можна знести.
14 Ось Ти виганяєш сьогодні мене з цієї землі, і я буду ховатись від лиця Твого. І я стану мандрівником та заволокою на землі, і буде, кожен, хто стріне мене, той уб'є мене.
15 І промовив до нього Господь: Через те кожен, хто вб'є Каїна, семикратно буде пімщений. І вмістив Господь знака на Каїні, щоб не вбив його кожен, хто стріне його.
16 І вийшов Каїн з-перед лиця Господнього, й осів у країні Нод, на схід від Едену.
17 І Каїн пізнав свою жінку, і стала вона вагітна, і вродила Еноха. І збудував він місто, і назвав ім'я тому містові, як ім'я свого сина: Енох.
18 І народився в Еноха Ірад, а Ірад породив Мехуяїла, а Мехуяїл породив Метушаїла, а Метушаїл породив Ламеха.
19 І взяв собі Ламех дві жінки, ім'я одній Ада, а ймення другій Цілла.
20 І породила Ада Явала, він був батьком тих, що сидять по наметах і мають череду.
21 А ймення брата його Ювал, він був батьком усім, хто держить у руках гусла й сопілку.
22 А Цілла також породила Тувалкаїна, що кував всіляку мідь та залізо. А сестра Тувалкаїнова Ноема.
23 І промовив Ламех до жінок своїх: Адо й Цілло, послухайте ви мого голосу, жони Ламехові, почуйте ви слова мого! Бо якби я мужа забив за уразу свою, а дитину за рану свою,
24 і як буде усемеро пімщений Каїн, то Ламех у сімдесятеро й семеро!
25 І пізнав Адам ще свою жінку, і сина вона породила. І назвала ймення йому: Сиф, бо Бог дав мені інше насіння за Авеля, що забив його Каїн.
26 А Сифові теж народився був син, і він назвав імення йому: Енош. Тоді зачали були призивати Ймення Господнє.
5 Оце книга нащадків Адамових. Того дня, як створив Бог людину, Він її вчинив на подобу Божу.
2 Чоловіком і жінкою Він їх створив, і поблагословив їх. І того дня, як були вони створені, назвав Він їхнє ймення: Людина.
3 І жив Адам сто літ і тридцять, та й сина породив за подобою своєю та за образом своїм, і назвав ім'я йому: Сиф.
4 І було Адамових днів по тому, як він Сифа породив, вісім сотень літ. І породив він синів і дочок.
5 А всіх Адамових днів було, які жив, дев'ять сотень літ і тридцять літ. Та й помер він.
6 І жив Сиф сто літ і п'ять літ, та й породив він Еноша.
7 І жив Сиф по тому, як Еноша породив, вісім сотень літ і сім літ. І породив він синів і дочок.
8 А були всі дні Сифові дев'ять сотень літ і дванадцять літ.
9 І жив Енош дев'ятдесят літ, та й породив він Кенана.
10 І жив Енош по тому, як Кенана породив, вісім сотень літ і п'ятнадцять літ. І породив він синів та дочок.
11 А були всі Еношеві дні дев'ять сотень літ і п'ять літ. Та й помер він.
12 І жив Кенан сімдесят літ, та й породив він Магалал'їла.
13 І жив Кенан по тому, як породив Магалал'їла, вісім сотень літ і сорок літ. І породив він синів та дочок.
14 А всіх Кенанових днів було дев'ять сотень літ і дев'ять літ. Та й помер він.
15 І жив Магалал'їл шістдесят літ і п'ять літ, та й породив він Яреда.
16 І жив Магалал'їл по тому, як Яреда породив, вісім сотень літ і тридцять літ. І породив він синів та дочок.
17 А були всі дні Магалал'їлові вісім сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. Та й помер він.
18 І жив Яред сто літ і шістдесят і два роки, та й породив він Еноха.
19 І жив Яред по тому, як породив він Еноха, вісім сотень літ. І породив він синів та дочок.
20 А були всі Яредові дні дев'ять сотень літ і шістдесят і два роки. Та й помер він.
21 І жив Енох шістдесят і п'ять літ, та й породив Метушалаха.
22 І ходив Енох з Богом по тому, як породив він Метушалаха, три сотні літ. І породив він синів та дочок.
23 А всіх Енохових днів було три сотні літ і шістдесят і п'ять літ.
24 І ходив із Богом Енох, і не стало його, бо забрав його Бог.
25 І жив Метушалах сто літ і сімдесят і сім літ, та й Ламеха породив.
26 І жив Метушалах по тому, як породив він Ламеха, сім сотень літ і вісімдесят і два роки. І породив він синів та дочок.
27 А всіх Метушалахових днів було дев'ять сотень літ і шістдесят і дев'ять літ. Та й помер він.
28 І жив Ламех сто літ і вісімдесят і два роки, та й сина породив,
29 ім'я йому назвав: Ной, говорячи: Цей нас потішить у наших ділах та в труді рук наших коло землі, що Господь її викляв.
30 І жив Ламех по тому, як Ноя породив, п'ять сотень літ і дев'ятдесят і п'ять літ. І породив він синів та дочок.
31 А всіх Ламехових днів було сім сотень літ і сімдесят і сім літ. Та й помер він.
32 І був Ной віку п'ять сотень літ, та й породив Ной Сима, Хама та Яфета.
6 І сталося, що розпочала людина розмножуватись на поверхні землі, і їм народилися дочки.
2 І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали.
3 І промовив Господь: Не буде Мій Дух перемагатися в людині навіки, бо блудить вона. Вона тіло, і дні її будуть сто і двадцять літ.
4 За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини до людських дочок. І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку.
5 І бачив Господь, що велике розбещення людини на землі, і ввесь нахил думки серця її тільки зло повсякденно.
6 І пожалкував був Господь, що людину створив на землі. І засмутився Він у серці Своїм.
7 І промовив Господь: Зітру Я людину, яку Я створив, з поверхні землі, від людини аж до скотини, аж до плазунів, і аж до птаства небесного. Бо жалкую, що їх Я вчинив.
8 Але Ной знайшов милість у Господніх очах.
9 Це ось оповість про Ноя. Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях. Ной з Богом ходив.
10 І Ной породив трьох синів: Сима, Хама й Яфета.
11 І зіпсулась земля перед Божим лицем, і наповнилась земля насильством.
12 І бачив Бог землю, і ось зіпсулась вона, кожне бо тіло зіпсуло дорогу свою на землі.
13 І промовив Господь до Ноя: Прийшов кінець кожному тілу перед лицем Моїм, бо наповнилась земля насильством від них. І ось Я винищу їх із землі.
14 Зроби собі ковчега з дерева ґофер. З перегородками зробиш ковчега, і смолою осмолиш його ізсередини та ізнадвору.
15 І отак його зробиш: три сотні ліктів довжина ковчега, п'ятдесят ліктів ширина йому, а тридцять ліктів височина йому.
16 Отвір учиниш в ковчезі, і звузиш на лікоть його від гори, а вхід до ковчегу влаштуєш на боці його. Зробиш його на поверхи долішні, другорядні й третьорядні.
17 А Я ось наведу потоп, воду на землю, щоб з-під неба винищити кожне тіло, що в ньому дух життя. Помре все, що на землі!
18 І складу Я заповіта Свойого з тобою, і ввійдеш до ковчегу ти, і сини твої, і жінка твоя, і жінки твоїх синів із тобою.
19 І впровадиш до ковчегу по двоє з усього, з усього живого, із кожного тіла, щоб їх заховати живими з тобою. Вони будуть самець і самиця.
20 Із птаства за родом його, і з худоби за родом її, і з усіх плазунів на землі за родом їх, по двоє з усього увійдуть до тебе, щоб їх зберегти живими.
21 А ти набери собі з кожної їжі, що вона на споживання, і буде для тебе й для них на поживу.
22 І зробив Ной усе, як звелів йому Бог, так зробив він.
Від Матвія 2
Ukrainian Bible
2 Коли ж народився Ісус у Віфлеємі Юдейськім, за днів царя Ірода, то ось мудреці прибули до Єрусалиму зо сходу,
2 і питали: Де народжений Цар Юдейський? Бо на сході ми бачили зорю Його, і прибули поклонитись Йому.
3 І, як зачув це цар Ірод, занепокоївся, і з ним увесь Єрусалим.
4 І, зібравши всіх первосвящеників і книжників людських, він випитував у них, де має Христос народитись?
5 Вони ж відказали йому: У Віфлеємі Юдейськім, бо в пророка написано так:
6 І ти, Віфлеєме, земле Юдина, не менший нічим між осадами Юдиними, бо з тебе з'явиться Вождь, що буде Він пасти народ Мій ізраїльський.
7 Тоді Ірод покликав таємно отих мудреців, і докладно випитував їх про час, коли з'явилась зоря.
8 І він відіслав їх до Віфлеєму, говорячи: Ідіть, і пильно розвідайтеся про Дитятко; а як знайдете, сповістіть мене, щоб і я міг піти й поклонитись Йому.
9 Вони ж царя вислухали й відійшли. І ось зоря, що на сході вони її бачили, ішла перед ними, аж прийшла й стала зверху, де Дитятко було.
10 А бачивши зорю, вони надзвичайно зраділи.
11 І, ввійшовши до дому, знайшли там Дитятко з Марією, Його матір'ю. І вони впали ницьма, і вклонились Йому. І, відчинивши скарбниці свої, піднесли Йому свої дари: золото, ладан та смирну.
12 А вві сні остережені, щоб не вертатись до Ірода, відійшли вони іншим шляхом до своєї землі.
13 Як вони ж відійшли, ось Ангол Господній з'явивсь у сні Йосипові та й сказав: Уставай, візьми Дитятко та матір Його, і втікай до Єгипту, і там зоставайся, аж поки скажу тобі, бо Дитятка шукатиме Ірод, щоб Його погубити.
14 І він устав, узяв Дитятко та матір Його вночі, та й пішов до Єгипту.
15 І він там зоставався аж до смерти Іродової, щоб збулося сказане від Господа пророком, який провіщає: Із Єгипту покликав Я Сина Свого.
16 Спостеріг тоді Ірод, що ті мудреці насміялися з нього, та й розгнівався дуже, і послав повбивати в Віфлеємі й по всій тій околиці всіх дітей від двох років і менше, за часом, що його в мудреців він був випитав.
17 Тоді справдилось те, що сказав Єремія пророк, промовляючи:
18 Чути голос у Рамі, плач і ридання та голосіння велике: Рахиль плаче за дітьми своїми, і не дається розважити себе, бо нема їх...
19 Коли ж Ірод умер, ось Ангол Господній з'явився в Єгипті вві сні Йосипові, та й промовив:
20 Уставай, візьми Дитятко та матір Його, та йди в землю Ізраїлеву, бо вимерли ті, хто шукав був душу Дитини.
21 І він устав, узяв Дитятко та матір Його, і прийшов у землю Ізраїлеву.
22 Та прочувши, що царює в Юдеї Архелай, замість Ірода, батька свого, побоявся піти туди він. А вві сні остережений, відійшов до країв галілейських.
23 А прибувши, оселився у місті, на ім'я Назарет, щоб збулося пророками сказане, що Він Назарянин буде званий.