Add parallel Print Page Options

А першого року Кіра, царя перського, щоб сповнилось слово Господнє, проречене устами Єреміїними, збудив Господь духа Кіра, царя перського, і він оголосив по всьому царству своєму, а також на письмі, говорячи:

Так говорить Кір, цар перський: Усі земні царства дав мені Господь, Бог Небесний, і Він наказав мені збудувати Йому храма в Єрусалимі, що в Юдеї.

Хто між вами з усього Його народу, нехай буде Бог його з ним, і нехай він іде до Єрусалиму, що в Юдеї, і нехай будує дім Господа, Бога Ізраїлевого. Це той Бог, що в Єрусалимі.

А кожному позосталому по всіх тих містах, хто мешкає там, нехай допоможуть йому люди його місця сріблом, і золотом, і маєтком, і худобою, з добровільною жертвою для дому Божого, що в Єрусалимі.

І повставали голови батьківських родів Юди та Веніямина, і священики, і Левити, аж до всякого, що Бог збудив духа його, щоб піти будувати дім Господа, що в Єрусалимі.

А все їхнє довкілля зміцнило їм руки речами срібними та золотими, маєтком, і худобою, і коштовностями, окрім того, що хто пожертвував був добровільно.

А цар Кір повиносив речі Господнього дому, які забрав був Навуходоносор з Єрусалиму, і дав їх до дому бога свого,

і повиносив їх Кір, цар перський, рукою скарбника Мітредата, а той відрахував їх Шешбаццарові, Юдиному начальникові.

І оце їхнє число: мисок золотих тридцять, мисок срібних тисяча, ножів двадцять і дев'ять,

10 келіхів золотих тридцять, келіхів срібних подвійних чотири сотні й десять, посуду іншого тисяча.

11 Усього золотого й срібного посуду п'ять тисяч і чотири сотні. Усе це завіз Шешбаццар, коли вигнанці верталися з Вавилону до Єрусалиму.

А оце виходьки з округи, що прийшли з полону вигнання, яких вигнав був Навуходоносор, цар вавилонський, до Вавилону, і вони повернулися до Єрусалиму та Юдеї, кожен до міста свого,

ті, що прийшли були з Зоровавелем, Ісусом, Неємією, Сераєю, Реелаєю, Мордехаєм, Білшаном, Міспаром, Біґваєм, Рехумом, Бааною. Число людей Ізраїлевого народу:

синів Пар'ошових дві тисячі сто сімдесят і два,

синів Шефатіїних три сотні сімдесят і два,

синів Арахових сім сотень сімдесят і п'ять,

синів Пахат-Моавових, із синів Ісусових та Йоавових дві тисячі вісім сотень і дванадцять,

синів Еламових тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

синів Заттуєвих дев'ять сотень і сорок і п'ять,

синів Заккеєвих сім сотень і шістдесят,

10 синів Банієвих шість сотень сорок і два,

11 синів Беваєвих шість сотень двадцять і три,

12 синів Азґадових тисяча двісті двадцять і два,

13 синів Адонікамових шість сотень шістдесят і шість,

14 синів Біґваєвих дві тисячі п'ятдесят і шість,

15 синів Адінових чотири сотні п'ятдесят і чотири,

16 синів Атерових, від Єзекії дев'ятдесят і вісім,

17 синів Бецаєвих три сотні двадцять і три,

18 синів Йориних сто й дванадцять,

19 синів Хашумових двісті двадцять і три,

20 синів Ґіббарових дев'ятдесят і п'ять,

21 виходьків з Віфлеєму сто двадцять і три,

22 людей з Нетофи п'ятдесят і шість,

23 людей з Анатоту сто двадцять і вісім,

24 виходьків з Азмавету сорок і два,

25 виходьків з Кір'ят-Аріму, Кефіри та Беероту сім сотень і сорок і три,

26 виходьків з Рами та Ґеви: шість сотень двадцять і один,

27 людей з Міхмасу сто двадцять і два,

28 людей з Бет-Елу та Аю двісті двадцять і три,

29 виходьків з Нево п'ятдесят і два,

30 виходьків з Маґбішу сто п'ятдесят і шість,

31 виходьків з Еламу Другого тисяча двісті п'ятдесят і чотири,

32 виходьків з Харіму три сотні й двадцять,

33 виходьків з Лоду, Хадіду та Оно сім сотень двадцять і п'ять,

34 виходьків з Єрихону три сотні сорок і п'ять,

35 виходьків з Сенаї три тисячі і шість сотень і тридцять.

36 Священиків: синів Єдаєвих з Ісусового дому дев'ять сотень сімдесят і три,

37 синів Іммерових тисяча п'ятдесят і два,

38 синів Пашхурових тисяча двісті сорок і сім,

39 синів Харімових тисяча й сімнадцять.

40 Левитів: синів Ісусових і Кадміїлових, з синів Гадавії сімдесят і чотири.

41 Співаків: синів Асафових сто двадцять і вісім.

42 Синів придверних: синів Шаллумових, синів Атерових, синів Талмонових, синів Аккувових, синів Хатітиних, синів Шоваєвих, усіх сто тридцять і дев'ять.

43 Храмових підданців: синів Ціхіних, синів Хасуфіних, синів Таббаотових,

44 синів Керосових, синів Сіагіних, синів Падонових,

45 синів Леваниних, синів Хаґавиних, синів Аккувових,

46 синів Хаґавових, синів Самлаєвих, синів Хананових,

47 синів Ґідделових, синів Ґахарових, синів Реаїних,

48 синів Рецінових, синів Некодиних, синів Ґаззамових,

49 синів Уззиних, синів Пасеахових, синів Бесаєвих,

50 синів Асниних, синів Меунімових, синів Нефусімових,

51 синів Бакбукових, синів Хакуфиних, синів Хархурових,

52 синів Бацлутових, синів Мехідиних, синів Харшиних,

53 синів Баркосових, синів Сісриних, синів Темахових,

54 синів Незіхових, синів Хатіфиних,

55 синів Соломонових рабів: синів Сотаєвих, синів Соферетових, синів Терудиних,

56 Синів Яалиних, синів Дарконових, синів Ґідделових,

57 синів Шефатіїних, синів Хаттілових, синів Похерет-Гаццеваїмових, синів Амієвих,

58 усього цих храмових підданців та синів Соломонових рабів три сотні дев'ятдесят і два.

59 А оце ті, що прийшли з Тел-Мелаху, з Тел-Харші, Керув-Аддану та Іммеру, та не могли довести роду батьків своїх та свого насіння, чи вони з Ізраїля:

60 синів Делаїних, синів Товійїних, синів Некодиних шість сотень п'ятдесят і два.

61 І з синів священичих: сини Ховайїні, сини Коцові, сини Барзіллая, що взяв жінку з дочок ґілеадянина Барзіллая, і звався їхнім ім'ям.

62 Вони шукали свого запису родоводу, та не знайшли, і були вони вилучені зо священства,

63 а намісник сказав їм, щоб вони не їли зо Святого Святих, аж поки не стане священик до уріму та тумміму.

64 Усього збору разом сорок дві тисячі три сотні шістдесят,

65 окрім їхніх рабів та невільниць, цих було сім тисяч три сотні тридцять і сім; а їхніх співаків та співачок двісті.

66 Їхніх коней було сім сотень тридцять і шість, їхніх мулів двісті сорок і п'ять,

67 їхніх верблюдів чотири сотні тридцять і п'ять, ослів шість тисяч сім сотень і двадцять.

68 А з голів батьківських родів, коли вони прийшли до Господнього дому, що в Єрусалимі, то вони жертвували до Божого дому, щоб поставити його на його становищі.

69 За своєю спроможністю вони дали до скарбу на працю: золота шістдесят одну тисячу дарейків, а срібла п'ять тисяч мін, а священичих убрань сто.

70 І осілися священики й Левити, та з народу, і співаки, і придверні, і храмові підданці по своїх містах, і ввесь Ізраїль по своїх містах.

23 Розп'явши ж Ісуса, вояки взяли одіж Його, та й поділили на чотири частині, по частині для кожного вояка, теж і хітона. А хітон був не шитий, а витканий цілий відверху.

24 Тож сказали один до одного: Не будемо дерти його, але жереба киньмо на нього, кому припаде. Щоб збулося Писання: Поділили одежу Мою між собою, і метнули про шату Мою жеребка. Вояки ж це й зробили...

25 Під хрестом же Ісуса стояли Його мати, і сестра Його матері, Марія Клеопова, і Марія Магдалина.

26 Як побачив Ісус матір та учня, що стояв тут, якого любив, то каже до матері: Оце, жоно, твій син!

27 Потім каже до учня: Оце мати твоя! І з тієї години той учень узяв її до себе.

28 Потім, знавши Ісус, що вже все довершилось, щоб збулося Писання, проказує: Прагну!

29 Тут стояла посудина, повна оцту. Вояки ж, губку оцтом наповнивши, і на тростину її настромивши, піднесли до уст Його.

30 А коли Ісус оцту прийняв, то промовив: Звершилось!... І, голову схиливши, віддав Свого духа...

31 Був же день Приготовлення, тож юдеї, щоб тіла на хресті не зосталися в суботу, був бо Великдень тієї суботи просили Пилата зламати голінки розп'ятим, і зняти.

32 Тож прийшли вояки й поламали голінки першому й другому, що розп'ятий з Ним був.

33 Коли ж підійшли до Ісуса й побачили, що Він уже вмер, то голінок Йому не зламали,

34 та один з вояків списом бока Йому проколов, і зараз витекла звідти кров та вода.

35 І самовидець засвідчив, і правдиве свідоцтво його; і він знає, що правду говорить, щоб повірили й ви.

36 о це сталось тому, щоб збулося Писання: Йому кості ламати не будуть!

37 І знов друге Писання говорить: Дивитися будуть на Того, Кого прокололи.

38 Потім Йосип із Аріматеї, що був учень Ісуса, але потайний, бо боявся юдеїв, став просити Пилата, щоб тіло Ісусове взяти. І дозволив Пилат. Тож прийшов він, і взяв тіло Ісусове.

39 Прибув також і Никодим, що давніше приходив вночі до Ісуса, і смирну приніс, із алоєм помішану, щось літрів із сто.

40 Отож, узяли вони тіло Ісусове, та й обгорнули його плащаницею із пахощами, як є звичай ховати в юдеїв.

41 На тім місці, де Він був розп'ятий, знаходився сад, а в саду новий гріб, що в ньому ніколи ніхто не лежав.

42 Тож отут, з-за юдейського дня Приготовлення вони поклали Ісуса, бо поблизу був гріб.

Read full chapter