34 І промовив Господь до Мойсея: Витеши собі дві кам'яні таблиці, як перші, і Я напишу на цих таблицях слова, що були на перших таблицях, які ти розбив.

² І приготовся на рано. І вийдеш рано вранці на гору Сінай, і станеш Мені там на верхів'ї гори.

³ А з тобою ніхто не вийде, і на всій горі нехай нікого не буде видно. І також дрібна худоба й худоба велика нехай не пасеться навпроти тієї гори.

⁴ І витесав він дві кам'яні таблиці, як перші. І встав Мойсей рано вранці, та й вийшов на гору Сінай, як Господь звелів був йому. І взяв він у руку свою дві таблиці кам'яні.

⁵ А Господь зійшов у хмарі, і став там із ним, та й покликав Ім'ям Господа.

⁶ І перейшов Господь перед лицем його, та й викликнув: Господь, Господь, Бог милосердний, і милостивий, довготерпеливий, і многомилостивий та правдивий,

⁷ що дотримує милість для тисяч, що вибачає провину й переступ та гріх, та певне не вважає чистим винуватого, бо карає провину батьків на дітях, і на дітях дітей, і на третіх, і на четвертих поколіннях.

⁸ І Мойсей поквапно вклонився до землі, і впав,

⁹ та й сказав: Якщо я знайшов милість в очах Твоїх, Владико, то нехай же Владика йде серед нас, бо народ цей твердошиїй. І Ти пробачиш нашу провину та наш гріх, і зробиш нас спадком Своїм.

¹⁰ А Він відказав: Ось Я складаю заповіта перед усім народом твоїм. Я чинитиму чуда, які не були творені на всій землі і в жодного народу. І побачить увесь народ, серед якого ти знаходишся, чин Господній, що Я чиню його з тобою, який він страшний!

¹¹ Виконуй те, що Я наказую тобі сьогодні. Ось Я виганяю перед тобою амореянина, і ханаанеянина, і хіттеянина, і періззеянина, і хіввеянина, і євусеянина.

¹² Стережися, щоб не склав ти умови з мешканцем тієї землі, що ти входиш на неї, щоб він не став пасткою серед тебе.

¹³ Бо ви їхні жертівники поруйнуєте, а їхні камінні стовпи для богів поторощите, а їхні дерева святі повирубуєте.

¹⁴ Бо не будеш ти кланятись богові іншому, бо Господь Заздрісний ім'я Його, Бог заздрісний Він!

¹⁵ Щоб не склав ти умови з мешканцем Краю, як будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і будуть богам своїм жертви приносити, то якщо він покличе тебе, то ти не будеш їсти із жертви його.

¹⁶ І не візьмеш із дочок його для синів своїх, бо будуть вони любодіяти вслід за богами своїми, і вчинять розпусниками синів твоїх вслід за богами своїми.

¹⁷ Литих богів не зробиш собі.

¹⁸ Будеш виконувати свято Опрісноків. Сім день будеш їсти опрісноки, що Я наказав був тобі на умовлений час місяця авіва, бо в місяці авіві ти вийшов з Єгипту.

¹⁹ Усе, що відкриває утробу то Моє, як і всяка твоя худоба, що є самець, відкриття утроби вола та вівці.

²⁰ А відкриття утроби осла викупиш ягням. А якщо його не викупиш, то заб'єш його, зламавши шию. Кожного перворідного з синів твоїх викупиш. І не будуть являтися перед обличчя Моє з порожньою рукою.

²¹ Шість день будеш працювати, а дня сьомого спочинеш від праці; в орці й у жнива спочинеш від праці.

²² І свято тижнів зробиш собі, і первоплоду жнив пшениці, і свято збору врожаю під кінець року.

²³ Тричі в році вся чоловіча стать буде являтися перед лице Владики Господа, Бога Ізраїлевого.

²⁴ Бо Я вижену людей перед лицем твоїм, і розширю границю твою, і ніхто не запрагне твоєї землі, коли ти ходитимеш являтися перед лице Господа, Бога твого, тричі в році.

²⁵ Не будеш приносити на квашенім крови жертви твоєї, і не переночує до рана святкова жертва Пасхи.

²⁶ Початок первоплодів твоєї землі принесеш у дім Господа, Бога твого. Не будеш варити ягняти в молоці його матері.

²⁷ І промовив Господь до Мойсея: Напиши собі слова, бо згідно з цими словами склав Я заповіта з тобою та з Ізраїлем.

²⁸ І був він там з Господом сорок день і сорок ночей, хліба не їв і води не пив. І написав на таблицях слова Заповіту, Десять Заповідей.

²⁹ І сталося, коли сходив Мойсей з гори Сінай, а обидві таблиці свідоцтва в Мойсеєвій руці при сході його з гори, що Мойсей не знав, що лице його стало променіти, бо Бог говорив з ним.

³⁰ І побачив Аарон та всі Ізраїлеві сини Мойсея, аж ось лице його променіло, і вони боялися підійти до нього!

³¹ І кликнув до них Мойсей, і звернулися до нього Аарон та всі начальники в громаді. І Мойсей говорив до них.

³² А потім попідходили всі Ізраїлеві сини, і він наказав їм усе, що Господь говорив з ним на горі Сінай.

³³ І скінчив Мойсей говорити з ними, і дав на лице своє покривало.

³⁴ А коли Мойсей входив перед Господнє лице на розмову з Ним, то здіймав покривало аж до свого виходу. І він виходив, і говорив до Ізраїлевих синів, що було наказано йому.

³⁵ І бачили Ізраїлеві сини лице Мойсеєве, що променіло лице Мойсеєве. І Мойсей знов накладав покривало на лице своє аж до відходу свого, щоб говорити з Ним.

35 І зібрав Мойсей усю громаду Ізраїлевих синів, та й промовив до них: Ось ті речі, що Господь наказав їх чинити.

² Шість день буде робитися праця, а дня сьомого буде вам свято, субота спочинку від праці для Господа. Кожен, хто робитиме працю в нім, буде забитий!

³ Не розпалите огню за суботнього дня по всіх ваших осадах.

⁴ І сказав Мойсей до всієї громади Ізраїлевих синів, кажучи: Оце та річ, що Господь наказав, говорячи:

⁵ Візьміть від себе приношення для Господа. Кожен за щедрим серцем своїм принесе його, приношення Господеві: золото, і срібло, і мідь,

⁶ і блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовну козину,

⁷ і начервоно пофарбовані баранячі шкурки, і шкурки тахашеві, і акаційні дерева,

⁸ і оливу на освітлення, і пахощі на оливу помазання, та пахощів на кадило,

⁹ і каміння оніксове, і каміння на оправу до ефоду й до нагрудника.

¹⁰ А кожен із вас мудросердий прийде та зробить, що наказав був Господь:

¹¹ скинію внутрішню та її намета зовнішнього, і покриття її, і гачки її, і дошки її, засуви її, стовпи її та підстави її;

¹² ковчега, і держаки його, віко й завісу заслони;

¹³ стола, і держаки його, і всі речі його, і хліб показний;

¹⁴ і свічника освітлення, і речі його, і лямпадки його, і оливу освітлення;

¹⁵ і жертівника кадила, і держаки його, і оливу помазання, і кадило пахощів та заслону входу при вході;

¹⁶ жертівника цілопалення, і мідяну його сітку, держаки його, і всі речі його, умивальницю й підставу її;

¹⁷ запони подвір'я, стовпи його, і підстави його та заслону брами подвір'я;

¹⁸ кілки скинії, і кілки подвір'я та шнури їхні;

¹⁹ і шати служебні на служення в святині, священні шати для священика Аарона, та шати синів його на священнослуження.

²⁰ І вийшла вся громада Ізраїлевих синів від Мойсея.

²¹ І приходили кожен чоловік, кого вело серце його, і кожен, кого дух його чинив щедрим, і приносили приношення Господеві для роботи скинії заповіту, і на кожну працю його, і на священні шати.

²² І приходили ті чоловіки з жінками, кожен щедросердий, і приносили гачка, і носову сережку, і персня, і сережку, всякі золоті речі, та все, що людина приносила, як золото приношення для Господа.

²³ І кожна людина принесла, що хто мав: блакить, і пурпур, і червень, і віссон, і вовна козина, і баранячі начервоно пофарбовані шкурки, і шкурки тахашеві.

²⁴ Кожен, хто жертвував срібне та мідяне приношення, приносив Господнє приношення, і кожен, хто мав, поприносили акаційне дерево, на всяке зайняття коло тієї роботи.

²⁵ І кожна мудросерда жінка пряла руками своїми, і приносила пряжку: блакить, і пурпур, і червень, і віссон.

²⁶ І всі жінки, кого вело їхнє серце, пряли козину вовну.

²⁷ А начальники поприносили каміння оніксу, і каміння вставлення для ефоду та для нагрудника,

²⁸ і пахощі, і оливу на освітлення, і для оливи помазання, і для запашного кадила.

²⁹ Кожен чоловік та жінка, кого їхнє серце схиляло приносити для кожної праці, яку Господь наказав робити рукою Мойсея, Ізраїлеві сини приносили добровільний дар для Господа.

³⁰ І сказав Мойсей до Ізраїлевих синів: Дивіться, Господь назвав на ім'я Бецал'їла, сина Урієвого, сина Хура, Юдиного роду.

³¹ І наповнив його Духом Божим, мудрістю, розумуванням, і знанням, і здібністю до всякої роботи

³² на обмислення мистецьке, на роботу в золоті, і в сріблі, і в міді,

³³ і в обробленні каменя, щоб всаджувати, і в обробленні дерева, щоб робити в усякій мистецькій роботі.

³⁴ І вклав в його серце, щоб навчав, він і Оголіяв, син Ахісамаха, Данового племени.

³⁵ Він наповнив їх мудрістю серця, щоб робили вони всяку роботу обрібника, і мистця, і гаптівника в блакиті, і в пурпурі, і в червені, і в віссоні, і ткача, що роблять усяку роботу й задумують мистецькі речі.

²³ Того дня приступили до Нього саддукеї, що твердять, ніби нема воскресення, і запитали Його,

²⁴ та й сказали: Учителю, Мойсей наказав: Коли хто помре, не мавши дітей, то нехай його брат візьме вдову його, і відновить насіння для брата свого.

²⁵ Було ж у нас сім братів. І перший, одружившись, умер, і, не мавши насіння, зоставив дружину свою братові своєму.

²⁶ Так само і другий, і третій, аж до сьомого.

²⁷ А по всіх вмерла й жінка.

²⁸ Отож, у воскресенні котрому з сімох вона дружиною буде? Бо всі мали її.

²⁹ Ісус же промовив у відповідь їм: Помиляєтесь ви, не знавши писання, ні Божої сили.

³⁰ Бо в воскресенні ні женяться, ані заміж виходять, але як Анголи ті на небі.

³¹ А про воскресення померлих хіба не читали прореченого вам від Бога, що каже:

³² Я Бог Авраамів, і Бог Ісаків, і Бог Яковів; Бог не є Богом мертвих, а живих.

³³ А народ, чувши це, дивувався науці Його.

³⁴ Фарисеї ж, почувши, що Він уста замкнув саддукеям, зібралися разом.

³⁵ І спитався один із них, учитель Закону, Його випробовуючи й кажучи:

³⁶ Учителю, котра заповідь найбільша в Законі?

³⁷ Він же промовив йому: Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією своєю думкою.

³⁸ Це найбільша й найперша заповідь.

³⁹ А друга однакова з нею: Люби свого ближнього, як самого себе.

⁴⁰ На двох оцих заповідях увесь Закон і Пророки стоять.

⁴¹ Коли ж фарисеї зібрались, Ісус їх запитав,

⁴² і сказав: Що ви думаєте про Христа? Чий Він син? Вони Йому кажуть: Давидів.

⁴³ Він до них промовляє: Як же то силою Духа Давид Його Господом зве, коли каже:

⁴⁴ Промовив Господь Господеві моєму: сядь праворуч Мене, доки не покладу Я Твоїх ворогів підніжком ногам Твоїм.

⁴⁵ Тож, коли Давид зве Його Господом, як же Він йому син?

⁴⁶ І ніхто не спромігся відповісти Йому ані слова... І ніхто з того дня не наважувався більш питати Його.

Read full chapter