A A A A A
Bible Book List

Екклезіяст 10-12Ukrainian Bible (UKR)

10 Мертві мухи псують та зашумовують оливу мироварника, так трохи глупоти псує мудрість та славу.

Серце мудрого тягне праворуч, а серце безумного ліворуч.

Коли нерозумний і прямою дорогою йде, йому серця бракує, і всім він говорить, що він нерозумний.

Коли гнів володаря стане на тебе, не лишай свого місця, бо лагідність доводить до прощення навіть великих провин.

Є зло, що я бачив під сонцем, мов помилка, що повстає від володаря:

на великих висотах глупота буває поставлена, а багаті сидять у низині!

Я бачив на конях рабів, князі ж пішки ходили, немов ті раби...

Хто яму копає, той в неї впаде, а хто валить мура, того гадина вкусить.

Хто зносить каміння, пораниться ним; хто дрова рубає, загрожений ними.

10 Як залізо ступіє, й хтось леза не вигострить, той мусить напружити свою силу, та мудрість зарадить йому!

11 Коли вкусить гадюка перед закляттям, тоді ворожбит не потрібний.

12 Слова з уст премудрого милість, а губи безумного нищать його:

13 початок слів його уст глупота, а кінець його уст зле шаленство.

14 Нерозумний говорить багато, та не знає людина, що буде; а що буде по ньому, хто скаже йому?

15 Втомляє безумного праця його, бо не знає й дороги до міста.

16 Горе, краю, тобі, коли цар твій хлопчина, а владики твої спозаранку їдять!

17 Щасливий ти, краю, коли син шляхетних у тебе царем, а владики твої своєчасно їдять, як ті мужі, а не як п'яниці!

18 Від лінощів валиться стеля, а з опущення рук тече дах.

19 Гостину справляють для радощів, і вином веселиться життя, а за срібло все це можна мати.

20 Навіть у думці своїй не злослов на царя, і в спальні своїй не кляни багача, небесний бо птах віднесе твою мову, а крилатий розкаже про слово твоє...

11 Хліб свій пускай по воді, бо по багатьох днях знов знайдеш його.

Давай частку на сім чи й на вісім, бо не знаєш, яке буде зло на землі.

Коли переповняться хмари дощем, то виллють на землю його. А коли деревина на південь впаде чи на північ, залишиться на місці, куди деревина впаде.

Хто вважає на вітер, не буде той сіяти, а хто споглядає на хмари, не буде той жати.

Як не відаєш ти, яка то путь вітру, як кості зростають в утробі вагітної, так не відаєш ти чину Бога, що робить усе.

Сій ранком насіння своє, та й під вечір хай не спочиває рука твоя, не знаєш бо ти, котре вийде на краще тобі, оце чи оте, чи обоє однаково добрі.

І світло солодке, і добре очам сонце бачити,

і коли б людина жила й довгі роки, хай за всіх їх вона тішиться, і хай пам'ятає дні темряви, бо їх буде багато, усе, що надійде, марнота!

Тішся, юначе, своїм молодецтвом, а серце твоє нехай буде веселе за днів молодощів твоїх! І ходи ти дорогами серця свого й видінням очей своїх, але знай, що за все це впровадить тебе Бог до суду!

10 Тому жени смуток від серця свого, і віддаляй зле від тіла твого, бо й дитинство, і рання життєва зоря то марнота!

12 І пам'ятай в днях юнацтва свого про свого Творця, аж поки не прийдуть злі дні, й не наступлять літа, про які говорити ти будеш: Для мене вони неприємні!

аж поки не стемніє сонце, і світло, і місяць, і зорі, і не вернуться хмари густі за дощем,

у день, коли затремтять ті, хто дім стереже, і зігнуться мужні, і спинять роботу свою млинарі, бо їх стане мало, і потемніють ті, хто в вікно визирає,

і двері подвійні на вулицю замкнені будуть, як зменшиться гуркіт млина, і голос пташини замовкне, і затихнуть всі дочки співучі,

і будуть боятись високого місця, і жахи в дорозі їм будуть, і мигдаль зацвіте, й обтяжіє кобилка, і загине бажання, бо людина відходить до вічного дому свого, а по вулиці будуть ходити довкола голосільники,

аж поки не пірветься срібний шнурок, і не зломиться кругла посудина з золота, і при джерелі не розіб'ється глек, і не зламається коло, й не руне в криницю...

І вернеться порох у землю, як був, а дух вернеться знову до Бога, що дав був його!

Наймарніша марнота, сказав Проповідник, марнота усе!...

Крім того, що Проповідник був мудрий, він навчав ще народ знання. Він важив та досліджував, склав багато приповістей.

10 Проповідник пильнував знаходити потрібні слова, і вірно писав правдиві слова.

11 Слова мудрих немов оті леза в ґірлизі, і мов позабивані цвяхи, складачі ж таких слів, вони дані від одного Пастиря.

12 А понад те, сину мій, будь обережний: складати багато книжок не буде кінця, а багато навчатися мука для тіла!

13 Підсумок усього почутого: Бога бійся, й чини Його заповіді, бо належить це кожній людині!

14 Бо Бог приведе кожну справу на суд, і все потаємне, чи добре воно, чи лихе!

До галатів 1Ukrainian Bible (UKR)

Апостол Павло, поставлений ні від людей, ані від чоловіка, але від Ісуса Христа й Бога Отця, що з мертвих Його воскресив,

і присутня зо мною вся браття, до Церков галатійських:

благодать вам і мир від Бога, Отця нашого, і Господа Ісуса Христа,

що за наші гріхи дав Самого Себе, щоб від злого сучасного віку нас визволити, за волею Бога й Отця нашого,

Йому слава на віки вічні, амінь!

Дивуюся я, що ви так скоро відхилюєтесь від того, хто покликав Христовою благодаттю вас, на іншу Євангелію,

що не інша вона, але деякі є, що вас непокоять, і хочуть перевернути Христову Євангелію.

Але якби й ми або Ангол із неба зачав благовістити вам не те, що ми вам благовістили, нехай буде проклятий!

Як ми перше казали, і тепер знов кажу: коли хто вам не те благовістить, що ви прийняли, нехай буде проклятий!

10 Бо тепер чи я в людей шукаю признання чи в Бога? Чи людям дбаю я догоджати? Бо коли б догоджав я ще людям, я не був би рабом Христовим.

11 Звіщаю ж вам, браття, що Євангелія, яку я благовістив, вона не від людей.

12 Бо я не прийняв, ні навчився її від людини, але відкриттям Ісуса Христа.

13 Чули бо ви про моє поступовання перше в юдействі, що Божу Церкву жорстоко я переслідував та руйнував її.

14 І я перевищував в юдействі багатьох своїх ровесників роду мого, бувши запеклим прихильником моїх отцівських передань.

15 Коли ж Бог, що вибрав мене від утроби матері моєї і покликав благодаттю Своєю, уподобав

16 виявити мною Сина Свого, щоб благовістив я Його між поганами, я не радився зараз із тілом та кров'ю,

17 і не відправився в Єрусалим до апостолів, що передо мною були, а пішов я в Арабію, і знову вернувся в Дамаск.

18 По трьох роках потому пішов я в Єрусалим побачити Кифу, і в нього пробув днів із п'ятнадцять.

19 А іншого з апостолів я не бачив, крім Якова, брата Господнього.

20 А що вам пишу, ось кажу перед Богом, що я не обманюю!

21 Потому пішов я до сирських та кілікійських країн.

22 Церквам же Христовим в Юдеї я знаний не був особисто,

23 тільки чули вони, що той, що колись переслідував їх, благовістить тепер віру, що колись руйнував був її.

24 І славили Бога вони через мене!

  Back

1 of 1

You'll get this book and many others when you join Bible Gateway Plus. Learn more

Viewing of
Cross references
Footnotes