2 Самуїлова 22-23
Ukrainian Bible
22 І промовив Давид до Господа слова оцієї пісні того дня, як Господь урятував був його з руки всіх його ворогів та з долоні Саулової,
2 та й сказав: Господь моя скеля й твердиня моя, і для мене Спаситель Він мій!
3 Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій і ріг, Він спасіння мого, Він башта моя та моє пристановище! Спасителю мій, Ти врятуєш мене від насилля!
4 Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
5 Бо хвилі смертельні мене оточили, потоки велійяала лякають мене.
6 Тенета шеолу мене оточили, а пастки смертельні мене попередили!
7 В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я волаю, І Він почує мій голос із храму Свого, і в ушах Його зойк мій.
8 Захиталась земля й затремтіла, затряслися й хитались небесні підвалини, бо Він запалився від гніву!
9 з ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, запаливсь жар від Нього!
10 Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
11 Усівся Він на херувима й летів, і явився на вітряних крилах.
12 А навколо Себе поклав темряву, мов куріні, збір води, густі хмари високі.
13 Від блиску, що був перед Ним, запалилось вугілля горюче.
14 Господь загримів у небесах, і Свій голос Всевишній подав.
15 Він послав Свої стріли та їх розпорошив, послав блискавку й їх побентежив.
16 І показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від свару Твойого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Його.
17 Він послав із високости, узяв Він мене, витяг мене з вод великих.
18 Він мене врятував від мойого потужного ворога, від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони.
19 Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям.
20 І на місце широке Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
21 Нехай Господь зробить мені по моїй справедливості, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх!
22 Бо беріг я дороги Господні, і від Бога свойого я не відступив,
23 бо всі Його присуди передо мною, постанови ж Його, не вступлюся від них!
24 І був я Йому непорочним, і стерігся своєї провини.
25 Господь заплатив був мені по моїй справедливості, за чистотою моєю перед очима Його.
26 З справедливим Ти справедливо поводишся, із чесним по-чесному,
27 із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його!
28 І народ із біди Ти спасаєш, а очі Твої на зухвалих, яких Ти принижуєш.
29 Бо світильник Ти, Господи, мій, і освітить Господь мою темряву!
30 Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, із Богом своїм проберусь через мур!
31 Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
32 Бо хто Бог, окрім Господа? І хто скеля, крім нашого Бога?
33 Бог сильне моє пристановище, і дорогу мою Непорочний вивідував.
34 Він чинить ноги мої, як оленячі, і ставить мене на висотах моїх,
35 Мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
36 І дав Ти мені щит спасіння Свого, і чинить великим мене Твоя поміч!
37 Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
38 Жену я своїх ворогів, і повигублюю їх, і не вернуся, аж поки не винищу їх!
39 Я їх повигублюю й їх потрощу, і не встануть вони, і повпадають під ноги мої.
40 Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
41 Повернув Ти плечима до мене моїх ворогів, моїх ненависників, й я їх понищу!
42 Озирались вони та немає спасителя, кликали до Господа і не відповів їм!
43 І я їх зітру, як той порох землі, як болото на вулицях їх розітру й розтопчу їх!
44 Ти ж від бунту народу мойого мене бережеш, на голову люду мене стережеш, мені будуть служити народи, яких я й не знав!
45 Передо мною чужинці підлещуються, на вістку про мене слухняні мені.
46 В'януть чужинці, і тремтять у твердинях своїх.
47 Живий Господь, і благословенна будь, Скеле моя, і нехай піднесеться Бог скелі спасіння мого!
48 Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене познижував,
49 що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
50 Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, Іменню Твоєму співаю!
51 Ти башта спасіння Свойого царя, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві, Давиду й насінню його аж навіки!
23 А оце останні Давидові слова: Слово Давида, сина Єссеєвого, і слово мужа високопоставленого, помазаного Богом Якововим, і солодкого піснотворця Ізраїлевого.
2 Дух Господній говорить в мені, а слово Його на моїм язику!
3 Сказав Бог Ізраїлів, Скеля Ізраїлева говорила мені: пануючий серед людей, справедливий панує у Божім страху!
4 І він буде, як світло поранку безхмарного, коли сонце виходить уранці, як з блиску трава виростає з землі по дощі!
5 Чи мій дім не такий перед Богом? Вічного бо заповіта в усьому мені там укладено і він стережеться, бо він усе спасіння моє й усе жадання! Хіба Він не дасть, щоб він виріс?
6 А нечестивий, як терен, відкинений, і вони всі, бо рукою його не беруть.
7 А хто хоче до них доторкнутись, нехай запасеться залізом чи держаком списа, і на місці своїм огнем будуть попалені!
8 А оце імена Давидових лицарів: Йошев-Башшевет, тахкемонець, голова ґвардії, він вимахував своїм держаком одним разом на вісім сотень побитих.
9 По ньому Елеазар, син Додо, сина Ахохі, був серед трьох лицарів з Давидом. Коли филистимляни зневажали ізраїльтян, що зібралися там на війну, і повтікали всі ізраїльтяни,
10 він устав, та й ударив на филистимлян, аж змучилася рука його, і приліпилася рука його до меча. І зробив Господь велике спасіння того дня, а народ вертався за ним тільки на грабування.
11 А по ньому Шамма, син Аґе, гарарянин. І зібралися филистимляни до Лехи, а там була ділянка поля, повна сочевиці, а народ повтікав перед филистимлянами.
12 І став він посередині тієї ділянки та й врятував її, а филистимлян побив. І зробив Господь велике спасіння.
13 І зійшли троє з тридцяти напочатку, і прийшли в жнива до Давида, до твердині Адуллам. А громада филистимлян таборувала в долині Рефаїм.
14 Давид же тоді був у твердині, а залога филистимська була тоді в Віфлеємі.
15 І спрагнув Давид та й сказав: Хто напоїть мене водою з криниці, що в брамі?
16 І продерлися ці три лицарі до филистимського табору, і зачерпнули води з віфлеємської криниці, що в брамі. І вони винесли, і принесли до Давида, та він не схотів її пити, і вилив її для Господа,
17 та й сказав: Борони мене, Господи, чинити таке! Чи я буду пити кров тих мужів, що ходили, наражаючи життям своїм? І не хотів він пити її... Оце зробили три ці лицарі.
18 А Авішай, брат Йоава, Церуїного сина, він голова цих тридцяти. І він вимахував своїм списом над трьома сотнями, що побив. І він мав славу серед тих трьох.
19 Із тих тридцятьох він був найбільше поважаний, і став він їм за провідника. А до тих трьох не належав.
20 А Беная, син Єгоядин, син хороброго мужа, багаточинний, з Кавцеїлу, побив двох синів Аріїла моавського. І він зійшов, і забив лева в середині ями сніжного дня.
21 Також побив він одного єгиптянина, мужа поставного, а в руці цього єгиптянина був спис. І зійшов він до нього з києм, і видер списа з руки того єгиптянина, та й убив його списом його.
22 Оце зробив Беная, син Єгоядин, і його слава була серед тих трьох лицарів.
23 З тих тридцяти він був поважніший, а до тих трьох не належав. І Давид призначив його до своєї таємної ради.
24 Асаїл, Йоавів брат, серед тих тридцяти; Елханан, син Додів, із Віфлеєму;
25 Шамма хародянин, Еліка хародянин,
26 Хелец цалтянин; Іра, син Іквешів, текоїтянин;
27 Авіезер аннетотянин, Мевуннай хушатянин,
28 Цалмон ахохянин, Магарай нетофатянин,
29 Хелев, син Баанин, нетофатянин; Іттай, син Ріваїв, міґґів'атянин, сини Веніяминові;
30 Беная пір'ятонянин, Гіддай з Нахале-Ґаашу,
31 Аві-Алвон арватянин, Азмавет бархум'янин,
32 Ел'яхба шаалвонянин, сини Яшемові, Йонатан,
33 Шамма гарарянин; Ахіам, син Шарарів, арарянин;
34 Еліфелет, син Ахасбаїв, сина маахатянина; Еліям, син Ахітофелів, ґіллонянин;
35 Хецрав кармелянин, Паарай арб'янин,
36 Їґ'ал, син Натанів, з Цови; Бані ґадянин,
37 Целек аммонеянин; Нахарай бееротянин, зброєноша Йоава, сина Церуїного;
38 Іра їтрянин, Ґарев їтрянин,
39 Урія хіттянин, усіх тридцять і сім.
Псалми 57
Ukrainian Bible
57 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!
2 (57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.
3 (57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою
4 (57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.
5 (57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!
6 (57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.
7 (57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!
8 (57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!
9 (57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,
10 (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!
11 (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!