Añadir traducción en paralelo Imprimir Opciones de la página

42 А коли настав вечір, через те, що було Приготовлення, цебто перед суботою,

43 прийшов Йосип із Ариматеї, радник поважний, що сам сподівавсь Царства Божого, і сміливо ввійшов до Пилата, і просив тіла Ісусового.

44 А Пилат здивувався, щоб Він міг уже вмерти. І, покликавши сотника, запитався його, чи давно вже Розп'ятий помер.

45 І, дізнавшись від сотника, він подарував тіло Йосипові.

46 А Йосип купив плащаницю, і, знявши Його, обгорнув плащаницею, та й поклав Його в гробі, що в скелі був висічений. І каменя привалив до могильних дверей.

47 Марія ж Магдалина й Марія, мати Йосієва, дивилися, де ховали Його.

16 Як минула ж субота, Марія Магдалина, і Марія Яковова, і Саломія накупили пахощів, щоб піти й намастити Його.

І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули,

і говорили одна одній: Хто відвалить нам каменя від могильних дверей?

А зиркнувши, побачили, що камінь відвалений; був же він дуже великий...

І, ввійшовши до гробу, побачили там юнака, що праворуч сидів, і був одягнений в білу одежу, і жахнулись вони...

А він промовляє до них: Не жахайтесь! Ви шукаєте Розп'ятого, Ісуса Назарянина. Він воскрес, нема Його тут! Ось місце, де Його поховали були.

Але йдіть, скажіть учням Його та Петрові: Він іде в Галілею попереду вас, там Його ви побачите, як Він вам говорив.

А як вийшли вони, то побігли від гробу, бо їх трепет та страх обгорнув. І не сказали нікому нічого, бо боялись...