Софония 1-3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Це слово Господа, що було Софонії, синові Куші, сина Ґедалії, сина Амарії, сина Езекії, за часів правління царя Юдеї Йосії, сина Амона.
День Господнього суду над людьми
2 Так говорить Господь:
«Я неодмінно вигублю все з лиця землі.
3 Я вигублю людину й тварину,
Я вигублю птаха в небі, й рибу в морі,
і все нечестиве, що веде до гріха.
Я остаточно викоріню людину з лиця землі».
Так говорить Господь:
4 «Я занесу руку над Юдеєю
й над усіма мешканцями Єрусалима.
Я зітру всі сліди й пам’ять про Ваала
та його священиків.
5 Я вигублю тих,
що низько вклоняються на дахах будинків своїх,
вшановуючи воїнство Небесне[a],
і тих, хто низько вклоняється, присягаючись Господу,
і водночас цареві своєму Мілкому.
6 Я вигублю тих, хто відвернувся від Господа,
не шукав Господа, не звертався до Мене».
7 Замовкніть перед Господом, Володарем моїм,
бо день Господній[b] близько вже,
бо Господь приготував жертву
і посвятив запрошених гостей Своїх[c].
8 Так говорить Господь:
«У день пожертви Господньої
Я покараю вельмож царських і синів царя,
і всіх тих, хто рядиться в чуже[d].
9 Того дня Я напущу кару на кожного,
хто переступить поріг храму Господнього[e],
і тих, хто сповнив дім Володаря Свого
насильством і шахрайством».
10 Так говорить Господь:
«Того дня крик по допомогу
лунатиме від Рибної брами,
лемент ітиме від Нової частини міста[f]
і страшенний гуркіт доноситиметься з вершин.
11 Голосіть, жителі Мортару,
бо винищено всіх торговців,
вигублено всіх купців багатих.
12 Тоді Я обшукаю Єрусалим зі світильником
і покараю самовдоволених і впевнених,
бо процвітали вони довго, тих, що твердять собі:
„Господь нічого не робить!
Від Нього ні добра, ані зла немає”.
Тож Я знайду та покараю їх.
13 Багатство їхнє стане здобиччю для інших,
оселі їхні стануть руїнами.
Вони зведуть будинки, та в них не житимуть,
насадять виноградники, та вина з них не питимуть».
14 «Великий день Господа вже близько,
він наближається швидко.
Гіркий голос у дня Господнього—
то воїнів крики.
15 Цей день—день гніву, клопотів і труднощів,
спустошення й руїни, день темряви й мороку,
день пітьми й чорних хмар.
16 То день сурми і гуків бойових (як у війни годину)
проти укріплених міст і високих башт.
17 Я наведу біду на людство,
тож никатимуть вони, мов сліпі.
Бо проти Господа згрішили, кров їхня розіллється,
немов порох, а плоть їхню розкидають, як гній.
18 Ніяке срібло й золото не зможуть порятувати їх
у день гніву Господнього.
Ревний вогонь Його пожере всю землю,
Він остаточно й жахливо знищить
усіх мешканців землі».
Бог просить людей змінити своє життя
2 Люди безсоромні,
змініть серця свої,
2 поки вас не розвіяли, мов полову,
що зникає за день,
поки палкий гнів Господній
не впав на вас,
поки день Господнього гніву
не настав для вас.
3 Господа шукайте, всі ви, сумирні краю цього,
ви, хто дотримувалися настанов Господніх.
Шукайте праведності й покори!
Шукайте, можливо ви знайдете схованку
у день Господнього гніву.
Господь покарає сусідів Ізраїлю
4 Бо Ґазу буде покинуто, Ашкелон зруйновано,
опівдні Ашдод буде спустошено,
а Екрон[g] викорінено[h].
5 Горе тим филистимлянам, хто живе біля моря,
горе народу критському[i]!
Слово Господа—проти вас:
«Ханаане, земле филистимська, Я тебе зруйную,
Я вигублю всіх мешканців твоїх».
6 Приморські землі пасовиськом стануть,
притулком для пастухів, кошарами для овець.
7 Край цей належатиме решткам народу Юдеї.
Вони випасатимуть там худобу.
Увечері вони лягатимуть спати у будинках Ашкелона,
бо Господь їхній Бог дбатиме про них
і віддасть їм те, що було забране від них.
8 «Я чув докори Моава й образи аммонійців,
що вони кидали Моєму народу,
і як вони вихвалялися тим, що забирали їхні землі,
щоб приєднати їх до своїх кордонів.
9 Тому так само правда, як те, що Я є,—
говорить Господь Всемогутній, Бог Ізраїлю,—
Моав спіткає доля Содома,
а аммонійців—доля Ґоморри.
Тоді земля заросте бур’янами,
вкриється сіллю, як у Мертвому морі,
і стане пусткою навіки.
Решта Мого народу захопить їх,
ті, хто лишилися з народу Мого, успадкують їх».
10 Ось що матимуть вони за пиху свою,
бо ображали народ Господа Всевишнього
і збиткувалися з нього.
11 Господь страшним їм стане,
бо винищить усіх ідолів землі.
І тоді всі народи світу вклоняться низько Йому,
кожен у своєму домі, в кожному далекому краю.
12 «Навіть ви, ефіопи, поляжете від Мого меча»,—
каже Господь.
13 Він простягне руку Свою на північ
і знищить Ассирію.
Він з Ниневії зробить руїну,
суху, немов пустеля.
14 Тоді отари й усіляка звірина
спочиватимуть посеред неї.
Сови кричатимуть у вікна
і ворони сидітимуть на одвірках;
чорні птахи будуть вити гнізда в тих безлюдних,
порожніх будівлях.
15 Ниневія—це таке пихате місто,
що так собі безпечно живе,
але воно стане такою пусткою,
що тільки дикі звірі мешкатимуть там.
Кожен, хто повз нього йде,
присвисне і махне рукою, дивлячись,
якою руїною воно стало.
Єрусалим у майбутньому
3 Горе тобі, Єрусалиме,
бунтівному й опоганеному гріхом місту,
що гнобить людей,
2 воно нікого не слухається
і не сприйняло ніякої науки.
Воно Господу не вірило,
до свого Бога не йшло.
3 Його вельможі, наче рикаючі леви,
його судді—вовки нічні,
що пожирають здобич враз.
4 Його пророки нерозсудливі й зрадливі.
Його священики осквернили те, що є святим,
й заподіяли шкоду Закону.
5 Та Господь все ще живе у цьому місті,
й Він не чинить зла.
Від ранку до ранку допомагає Він Своєму народові,
та творить для нього тільки добро.
Жодного разу не зробить Всевишній для людей того,
що було б нечестиве або соромне.
6 Господь говорить:
«Я винищив народи, твердині їхні зруйновано.
Я спустошив вулиці їхні,
тож ніхто не ходить ними.
Міста їхні обезлюдніли,
тож ніхто в них більше не живе.
7 Сказав Я так, щоб безумовно,
ти боялася Мене, та прийняла Мою науку.
Тоді ж дім твій не буде зруйнований,
та не нашлю жодної кари на тебе,
що Я приготував.
Але вони знову зухвало беруться
за свої огидні діла!»
8 «Тому чекайте на Мене,—говорить Господь,—
на день, коли Я встану свідчити проти вас,
бо таке Моє рішення:
скликати народи, зібрати царства,
щоб міг Я вилити на вас Свій гнів, всю палку лють,
бо Мій ревний вогонь пожере всю землю.
9 Тож тоді очищу Я мови народів,
щоб усі вони призивали ім’я Господа,
щоб вони Мені служили одностайно».
Останні настанови
10 З-за річок Ефіопії народ Мій, що був розвіяний,
але молиться Мені, принесе Мені пожертви.
11 Того дня не будеш ти соромитися всіх тих злочинів,
заподіяних проти Мене.
Бо тоді Я заберу від тебе хвальків твоїх пихатих,
і ти вже більш ніколи не поводитимешся
так зухвало на Моїй Святій горі[j].
12 Але Я лишу серед тебе немічних та вбогих людей,
що покладатимуться на ім’я Господа.
13 Ті рештки Ізраїлю, що залишуться в живих,
не чинитимуть зла, не брехатимуть,
не знайдеться в устах їхніх язика зрадливого,
бо вони будуть пастися й спочивати у мирі,
і не буде їм чого лякатися.
Пісня радості
14 Співай, дочко Сіону,[k]
Ізраїлю, втішайся!
Радій і веселись від усього серця, Єрусалиме!
15 Господь твій вирок скасував,
відкинув ворогів твоїх.
Господь з царем Ізраїлю,
тож більше не боятиметься лиха цар.
16 Єрусалиму буде сказано в той день:
«Сіоне, не лякайся, будь сильним!
17 Бо Господь твій Бог з тобою, як воїн-рятівник.
Співатиме Він й радо прославлятиме тебе,
і відновить Він любов Свою до тебе.
З криками радості Він буде тішитися з тебе,
як у святковий день.
18 Я прожену твій сором,
не збиткуватимуться більше з тебе[l].
19 Край покладу Я всім, від кого ти страждаєш.
Врятую Я кульгавих і розпорошених
та зберу їх до купи.
Я дам їм славу й шану в кожнім краї світу,
де їх раніш ганьбили.
20 Настане час, і Я вас приведу додому,
тоді Я зберу вас і дам вам славу й шану
серед усіх народів землі.
Тоді Я ваші долі відновлю
перед очима вашими».
Так каже Господь.
Notas al pie
- 1:5 воїнство Небесне Поклоняючись зіркам або планетам, неначе богам, які контролюють їх життя.
- 1:7 день Господній День, коли Господь переможе ворогів Своїх.
- 1:7 Господь… гостей Своїх У цьому вірші день суду порівнюється з приношенням Господу мирної жертви, коли люди очищалися для того, щоб спожити їжу у присутності Бога.
- 1:8 всіх… в чуже Йдеться про тих, хто прийняв чужоземні звички, релігію тощо.
- 1:9 переступить… Господнього Можливо, тут маються на увазі священики, котрі поклонялися іноземним богам. Див.: 1 Сам. 5:5.
- 1:10 від Нової… міста Північна частина Єрусалима, яка з’явилася за 50 років до часів Софонії. Дослівний переклад «Друга чверть».
- 2:4 Ґаза, Ашкелон, Ашдод, Екрон Це були филистимські міста.
- 2:4 викорінено Це слово звучить подібно до слова «филистимляни». Також див.: Зеф. 2:6.
- 2:5 народу критському Филистимляни були родом з острова Крит.
- 3:11 на Моїй… горі Тобто на «Сіоні». Див.: «Сіон».
- 3:14 дочко Сіону Або «Єрусалим».
- 3:18 Я прожену… з тебе У древньогебрейських рукописах значення цього вірша незрозуміле.
Откровение 16
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Сім чаш гніву Божого
16 Тоді почув я гучний голос, що промовив із храму до семи Ангелів: «Підіть і вилийте на землю сім чаш Божого гніву».
2 І пішов перший Ангел і вилив свою чашу на землю, й страшні болючі хвороби обкидали тих людей, які позначені були печаткою звіра і вклонялись образу[a] його.
3 Потім другий Ангел вилив чашу свою в море. І перетворилося воно на кров, як у мерця, й тоді все, що живе було в морі, загинуло.
4 Тоді третій Ангел вилив чашу свою в річки й водні джерела, й перетворилися вони на кров. 5 І почув я голос Ангела води, звернений до Бога:
«Ти справедливий у вироках Своїх.
Ти Той, Хто є і завжди був,—єдиний святий.
6 Бо пролили люди кров святих і пророків,
отож дав Ти і їм крові напитися.
Саме на це вони й заслуговують».
7 І почув я, як вівтар промовив:
«Так, Господи Боже Всемогутній,
Твій суд—праведний і справедливий».
8 Тоді четвертий Ангел вилив чашу свою на сонце, й дано йому було спалювати людей у вогні. 9 І спека страшенна палила людей. Вони паплюжили ім’я Боже, у владі Якого були всі ті кари, але не покаялися й не прославили Його.
10 Коли п’ятий Ангел вилив чашу свою на престол звіра, то затьмарилося царство його. Люди від болю кусали собі язики. 11 Вони проклинали Бога Небесного за біль й хвороби, але не покаялися у вчинках своїх.
12 Тоді шостий Ангел вилив чашу свою у велику річку Євфрат, і вода в ній висохла. Тож відкрилася дорога царям зі сходу. 13 І побачив я, як вийшли із уст змія, звіра і лжепророка три нечисті духи, немов жаби. 14 Ці духи були демонами і вміли чинити дива. Вони пішли до царів усього світу, щоб зібрати їх разом на битву у Великий День Всемогутнього Бога.
15 «Стережіться! Я з’явлюся несподівано, немов злодій. Щасливий той, хто в цей час не спить і має поруч одяг, щоб не голим вийти і щоб люди не бачили сорому його!»
16 Отож зібрали нечисті духи царів у місці, яке гебрейською мовою називається Армаґеддон.
17 Коли сьомий Ангел вилив чашу свою у повітря, то гучний голос долинув з престолу, що у храмі. Він сказав: «Збулося!» 18 І засвітилися блискавки, почувся гуркіт, розлігся грім, і стався великий землетрус. Це був найстрашніший землетрус за всі часи, відколи людина з’явилася на землі. 19 Велике місто розкололося на три частини, і впали міста поганські. Бог не забув і про великий Вавилон, й дав йому випити чашу вина Свого страшного гніву. 20 Зникли всі острови й гори. 21 І величезний град, мов каменюки вагою приблизно в тридцять кілограмів[b], падав на людей з неба, і вони проклинали Бога за цю кару, бо лихо то було страшне.
Copyright © 2007 by Bible League International