Захария 8-14

Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version

Господь обіцяє благословити Єрусалим

8 Слово Господа Всемогутнього було знову. ² Ось що Господь Всемогутній говорить: «Великою любов’ю кохаю Я Сіон, але ревно Я розгніваний на неї». ³ Ось що Господь говорить: «Я повертаюсь до Сіону й житиму серед Єрусалима. Єрусалим називатимуть „Вірне місто”, а гору Господа Всемогутнього—„Свята гора”».

⁴ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Знову старі чоловіки й жінки сидітимуть вздовж вулиць Єрусалима. Кожен із ціпком у руці через глибоку старість. ⁵ Вулиці міста сповнені будуть хлопцями й дівчатами, що гратимуться там».

⁶ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Хоча це може видаватися неможливим решткам цього народу в ті дні, хіба воно також неможливе для Мене?»

⁷ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Я визволю народ Мій із країн сходу і з країн заходу. ⁸ Я приведу їх сюди, й вони житимуть у Єрусалимі. Вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом у правді та праведності».

⁹ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Хай сильними будуть руки ваші, ви, хто чує тепер ці слова з уст пророків, що жили, коли закладено було підвалини дому Господа Всемогутнього, щоб збудувати храм. ¹⁰ Бо перед тим не було грошей найняти робітників і не орендувати худобу^[a]. Небезпечно було подорожувати, існувала постійна загроза, бо Я людей одне на одного підбурив. ¹¹ Нині не так, як колись, Я буду з рештками цього народу».

Так говорить Господь Всемогутній: ¹² «Справді, вони мирно сіятимуть, лоза даватиме плоди, земля даватиме врожай, а небо дасть росу. І це все Я дам у спадщину решткам Мого народу. ¹³ І буде так: як ви, доме Юди і доме Ізраїля, були прокляттям поміж народів, так само Я визволю вас, і ви будете благословенням. Не бійтеся, хай силою наповнитеся ви».

¹⁴ Бо ось що говорить Господь Всемогутній: «Як Я намислив заподіяти вам лихо, коли предки ваші Мене розгнівали». Так говорить Господь Всемогутній: «Я не змилостивився, ¹⁵ Я знову вирішив зробити добро в ці дні Єрусалиму й дому Юди. Та не бійтеся! ¹⁶ Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, провадьте правду й мирну справедливість у судах. ¹⁷ Ніхто хай не замислює в серці своєму лиха іншому, не беріть собі за звичку облудно присягатися, бо Я все це ненавиджу». Так говорить Господь.

¹⁸ І було мені слово Господа Всемогутнього. ¹⁹ Ось що Господь Всемогутній говорить: «Піст четвертого місяця, піст п’ятого місяця, піст сьомого місяця й піст десятого місяця^[b] стануть радісними й веселими святами, щасливими святами для дому Юди. Отже, любіть правду й мир».

²² Багато народів і могутніх племен прийдуть умилостивити Господа Всемогутнього в Єрусалимі, шукаючи милості Господа. ²³ Ось що Господь Всемогутній каже: «У ті дні багато людей із усіх різномовних народів прийдуть до юдеїв, ухопляться за край вбрання кожного єврея і скажуть: „Дозвольте ми підемо з тобою, щоб Всевишньому служити, бо чули ми, що Господь з вами”».

Суд над іншими народами

9 Це слово Господа проти землі Гадрах^[c] та Дамаску:

Майбутній цар

Господь врятує Свій народ

Господні обіцянки

Бог покарає інші народи

⁴ Ось що говорить Господь мій Бог: «Паси овець, призначених на забій». ⁵ Ті, хто купує їх, ріже безкарно і каже: «Благословен Господь, бо я розбагатів». Їхні пастухи співчуття до них не мають. ⁶ Тож більше не матиму Я співчуття до тих, хто мешкає у краї. Так говорить Господь: «Я видам кожного з них до рук сусіди і його царя. Вони спустошать землю, та Я не визволю народ із рук їхніх.

⁷ Виходить, Я випасав овець, призначених на заріз, овець, що належали торговцям. Тож взяв Я собі дві палиці, одну назвав Ласка, а другу—Згода, і випасав овець. ⁸ Я здихався трьох пастухів за один місяць. Бо урвався Мій терпець, і вони теж відчули до Мене огиду». ⁹ І Я сказав: «Я не пастиму вас. Хай та, що вмирає, помре, а та, що має загинути, загине, жінки, що лишаються, хай пожеруть плоть одне одного. ¹⁰ Тож узяв Я Свою палицю Ласка і зламав навпіл, щоб показати, що ламаю Я Мій Заповіт, укладений з усіма народами. ¹¹ І того ж дня був він зламаний. І торгівці вівцями, що спостерігали за Мною, зрозуміли, що то було слово Господа».

¹² І сказав Я їм: «Якщо це правильно в ваших очах, дайте мені платню мою, а якщо ні, не платіть». І вони сплатили Мені тридцять срібняків. ¹³ Тоді Господь сказав мені: «Поклади до скарбниці ту „велику ціну”^[n], в яку вони оцінили Мене». Тож узяв я тридцять срібняків і поклав їх у храмі Господа в скарбницю. ¹⁴ Тоді я поламав свою другу палицю—палицю Згоди, щоб показати, що я розриваю братерство між Юдеєю та Ізраїлем.

¹⁵ І Господь сказав мені: «Знову візьми знаряддя пастуха дурного. ¹⁶ Бо ось Я поставлю над краєм пастуха, який не дбатиме про тих, що пропали, не шукатиме молодих, не лікуватиме поранених, не годуватиме здорових. Але усі вгодовані будуть пожерті—лише ратиці залишаться».

З’ява про народи довкола Юдеї

12 Сумне пророцтво Господа про Ізраїль, Того, Хто створив небеса, Хто заснував землю, Хто вселив дух у людину. Господь говорить: ² «Я оберну Єрусалим на чашу отрути для всіх навколишніх народів. Вони нападуть на Юдею, тож під час облоги Єрусалим попаде у пастку. ³ Того дня зроблю Я Єрусалим тяжким каменем для всіх народів. І всіх, хто намагатиметься зрушити його, буде тяжко вражено. І зберуться разом усі народи землі проти нього. ⁴ Того дня Я вражу кожного коня переляком, а його вершника панікою вдарю. Я пильнуватиму за домом Юди і кожного коня усіх народів осліплю. ⁵ Тоді старійшини Юдеї скажуть у серці: „Сила мешканців Єрусалима в Господі, Всемогутньому Богові їхньому”. ⁶ Того дня покладу Я старійшин Юдеї, мов жаровню, на купу хмизу, будуть вони мов смолоскип на снопі. Вони пожеруть усі навколишні народи праворуч і ліворуч, а Єрусалим знову житиме безпечно на своєму місці, в Єрусалимі».

⁷ Першими Господь врятує намети Юдеї, щоб слава дому Давида і мешканців Єрусалима не перевершила славу Юдеї. ⁸ Того дня Господь захистить мешканців Єрусалима, і той серед них, хто спотикався, того дня буде, стане великим воїном, немов Давид, а дім Давидів буде, мов богів зібрання, мов Посланець Господній йде перед ними.

⁹ Того дня Я заходжусь нищити всі народи, що виходять проти Єрусалима. ¹⁰ Я виллю на дім Давида й мешканців Єрусалима дух ласки й молитви, і вони дивитимуться на Мене як на Того, Кого вони простромили, і тужитимуть за Ним як за єдиним сином, гірко побиватимуться, як за первістком. ¹¹ Того дня в Єрусалимі здійметься велике голосіння, як голосіння за Хадад-Риммоном^[o] у долині Меґіддо. ¹² Голоситиме земля, кожна родина окремо, рід дому Давида сам і жінки їхні самі, рід дому Натана сам по собі, й жінки їхні окремо, ¹³ рід дому Левія окремо, і жінки їхні окремо, рід Сімеона окремо й жінки їхні окремо. ¹⁴ Всі роди, що лишилися, кожна родина окремо і жінки їхні лементуватимуть окремо.

Не буде більше лжепророків

13 Того дня відкриється джерело дому Давида і мешканцям Єрусалима для очищення від гріха й нечистоти.

² «Того дня,—Господь Всемогутній говорить,—Я викоріню імена бовванів з краю, і більше не згадуватимуть їх. Я викоріню як пророків, так і дух нечистоти з цього краю. ³ А якщо хтось усе ще пророкує, тоді батько й мати, що породили його, скажуть: „Не жити тобі, бо брешеш іменем Господа”. Тож батько й мати, що породили його, проштрикнуть його, коли пророкуватиме. ⁴ Того дня кожен пророк засоромиться розповідати людям про те, що бачив у з’явах. І більше вони не вдягатимуть волосяницю заради обдурювання, які вони видають за пророцтва. ⁵ І кожен мовить: „Я не пророк. Я селянин, бо батракував із малку”. ⁶ І якщо хтось його спитає: „Що то за рани в тебе на руках?”—Він відповість: „Мене поранено було в домі друзів моїх”».

День суду

14 Надходить день Господній, і здобич буде поділено між тебе. ² Я зберу всі народи разом до Єрусалима, щоб воювати проти нього. Місто буде здобуто, будинки пограбовано, жінок зґвалтовано. Половина міста в неволю піде, але решту людей не буде викорінено з міста. ³ Тоді виступить Господь і воюватиме проти тих народів, як воював Він раніше. ⁴ Того дня стоятиме Він на Оливній горі, навпроти Єрусалима—на сході. І гора Оливна розколеться навпіл зі сходу на захід і стане величезна долина. Половина гори зсунеться на північ, а друга на південь. ⁵ І втечете ви долиною між горами Моїми, бо долина між горами сягатиме аж Азалу^[p]. Ви втікатимете, як утікали від землетрусу під час царювання Уззії, царя юдейського. Тоді прийде Господь Бог мій і всі святі з Тобою.

^6-7 То буде особливий день, коли не буде ані світла, ані холоду, ані морозу. Тільки Господь знає як, але в той день не буде ані дня, ані ночі, бо світло буде навіть увечері. ⁸ Того дня жива вода потече з Єрусалима. Половина її потече на схід, а друга—до Середземного моря на заході. Так буде влітку і взимку. ⁹ І Господь царюватиме на всієї землі. Того дня Господь буде Богом єдиним, єдиним іменем, якому будуть поклонятимуться люди. ¹⁰ І весь край від Ґеви до Риммона, на південь від Єрусалима, стане мов Арава^[q]. Він підніметься і лишиться на своєму місці від брами Веніаминової до краю Першої брами (Кутової брами), і від вежі Гананел до царських винодавилень. ¹¹ І житимуть у ньому люди, й ніколи більше зруйнуєтеся його ворог, і Єрусалим житиме безпечно.

¹² І буде чума, якою Господь вразить усі народи, які воювали проти Єрусалима. Він віддасть тіла їхні гниттю, ще як вони стоятимуть на ногах. Очі їхні гнитимуть в зіницях, і язик їхній гнитиме в роті. ¹³ Того дня Господь спричинить страшний розпач серед них. Вони хапатимуть одне одного за руку, намагаючись убити одне одного. ¹⁴ Навіть Юдея воюватиме проти Єрусалима, навіть коли армії інших народів оточуватимуть місто. Після битви залишаться гори золота, срібла і багатого вбрання.

¹⁵ Така ж чума вразить коней і мулів, верблюдів і віслюків. Справді кожну тварину в таборах вразить та чума. ¹⁶ І всі, хто лишиться з усіх народів, які виступлять проти Єрусалима, щороку приходитимуть поклонятися Царю, Господу Всемогутньому, і святкуватимуть Свято Кущів. ¹⁷ Коли ж якесь із племен на землі не піде до Єрусалима, щоб вклонитися Царю, Господу Всемогутньому, то не проллється на них дощ. ¹⁸ Коли ж плем’я Єгипту не підніметься й не прийде до Єрусалима, то чума, якою Господь вражає народи, що не приходять відзначати Свято Кущів, напевне впаде на них. ¹⁹ Це буде кара Єгипту і кара всім народам, що не приходять відзначати Свято Кущів.

²⁰ Того дня на дзвіночках у коней написано буде: «Святиня для Господа». І казани в храмі Господньому так само вважатимуться святими, як чаші перед вівтарем. ²¹ Кожен казан в Єрусалимі та в Юдеї буде посвячено Господу Всемогутньому. І всі, хто жертвуватиме, прийдуть до храму, варитимуть у них пожертви. І більше ніколи в храмі Господа Всемогутнього не буде ханаанців^[r].