Захарія 5-8
Ukrainian Bible
5 І знову підніс я свої очі, та й побачив, аж ось летить звій.
2 І сказав він до мене: Що ти бачиш? А я відказав: Я бачу летючого звоя. Довжина його двадцять мірою ліктем, а ширина його десять ліктів.
3 І сказав він мені: Це те прокляття, що виходить на поверхню всієї землі. Бо кожен злодій буде безкарний згідно з тим, що з цього боку звою написане, і кожен, хто присягає ложно, буде безкарний згідно з тим, що з того боку звою написане.
4 І привів Я його, прокляття, говорить Господь Саваот, і прийде воно до дому злодія, і до дому того, хто ложно присягає Йменням Моїм, і воно міцно осядеться в середині дому його, і вигубить його, і дерева його та каміння його.
5 І вийшов той Ангол, що говорив зо мною, та й до мене сказав: Зведи но свої очі й побач, що це виходить?
6 І сказав я: Що це таке? А він відказав: Це ефа, що виходить. І ще він сказав: Це їхнє око в усьому Краї.
7 Аж ось піднялася олив'яна покришка, а це була одна жінка, що сиділа посеред ефи.
8 І він сказав: Це та несправедливість. І кинув її до середини ефи, і кинув олив'яного куска до її отвору.
9 І звів я очі свої та й побачив, аж ось дві жінки виходять, і вітер гудів в їхніх крилах, а їхні крила як крила чорногуза. І підняли вони ефу між землею та між небом.
10 І сказав я до Ангола, що зо мною говорив: Куди вони несуть цю ефу?
11 І сказав він до мене: Щоб збудувати їй дім у краю Шін'ар. А коли він буде поставлений, то буде покладена там на місці своєму.
6 І знову звів я очі свої та й побачив, аж ось чотири колесниці виходять з-між двох гір, а ті гори гори з міді.
2 В колесниці першій коні червоні, а в колесниці другій коні чорні,
3 а в колесниці третій коні білі, а в колесниці четвертій коні пасасті, міцні.
4 І відповів я та й сказав до Ангола, що говорив зо мною: Що це таке, мій пане?
5 І Ангол відповів та й сказав до мене: Це чотири небесні вітри, що виходять після стояння перед Господом усієї землі.
6 У котрім коні чорні, ті виходять до північного краю, а ті білі вийшли за ними, а ті пасасті вийшли до південного краю,
7 а ті сильні вийшли й шукали ходи, щоб перейти по землі. І він сказав: Ідіть, ходіть по землі! І ходили вони по землі.
8 І кликнув він до мене й казав мені, говорячи: Побач, ті, що вийшли до північного краю, заспокоїли духа мого в північному краї.
9 І було мені слово Господнє таке:
10 Візьми від вигнання, від Хелдая, і від Товійї, і від Єдаї, і прийдеш ти того дня, і ввійдеш до дому Йошійї, Цефанієвого сина, що прийшли з Вавилону.
11 І візьмеш срібло та золото, і зробиш корону, і покладеш на голову Ісуса, Єгосадакового сина, великого священика.
12 І скажеш до нього, говорячи: Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Оце муж, Цема ім'я йому, і зо свого місця виросте він, і збудує храма Господнього.
13 І він збудує храма Господнього, і він буде носити величність, і сяде, і буде панувати на троні своєму, і він стане священиком на троні своєму, і рада миру буде поміж ними обома.
14 А ті корони будуть Хелдаєві, і Товійї, і Єдаї, і Хенові, сину Цефанії, на пам'ятку в храмі Господньому.
15 І далекі прийдуть, і побудують у храмі Господньому, і ви пізнаєте, що Господь Саваот послав мене до вас. І це станеться, якщо ви конче будете слухати голосу Господа, вашого Бога!
7 І сталося, у четвертому році царя Дарія було Господнє слово до Захарія четвертого дня дев'ятого місяця, кіслева.
2 І послав Бет-Ел Сар'ецера й Реґем-Мелеха та людей його, щоб Господа вблагати,
3 щоб сказати священикам, які в домі Господа Саваота, та пророкам, говорячи: Чи я маю плакати п'ятого місяця та постити, як я робив це багато років?
4 І було слово Господа Саваота таке:
5 Говори до всього народу землі й до священиків, кажучи: Якщо ви постили та лементували п'ятого й сьомого місяця, і то сімдесят років чи то ви постили для Мене?
6 А коли ви їсте та коли ви п'єте, чи ж то не собі ви їсте й не собі ви п'єте?
7 Чи ж це не ті слова, які Господь виголошував через давніх пророків, коли Єрусалим був населений та спокійний, і його міста навколо нього, і південь, і рівнина були населені?
8 І було до Захарія слово Господнє таке:
9 Так говорить Господь Саваот, промовляючи: Судіть суд по правді, і чиніть один одному милосердя та милість.
10 А вдови й сироти, чужинця та вбогого не гнобіть, і не думайте зла один одному в серці своєму!
11 Та вони не хотіли слухати, і відвернули своє рамено від Мене, а вуха свої вчинили тяжкими, щоб не слухати,
12 і серце своє зробили кременем, щоб не слухати Закону, та тих слів, що послав Господь Саваот Своїм Духом через давніх пророків. І був великий гнів від Господа Саваота.
13 І сталося, як Я кликав, то вони не слухалися, так вони будуть кликати, та не буду Я слухати, каже Господь Саваот.
14 І розвіяв Я їх по всіх народах, які не знали їх, а Край був спустошений по них, так що не було такого, хто б переходив чи вертався, і вони зробили улюблений Край спустошенням.
8 І було мені слово Господнє таке:
2 Так говорить Господь Саваот: Заздрю Я за Сіон великою заздрістю, і великою ревністю Я заздрю за нього.
3 Так говорить Господь: Вернуся Я до Сіону, і буду пробувати в середині Єрусалиму, і буде зватися Єрусалим Містом Правди, а гора Господа Саваота горою святою.
4 Так говорить Господь Саваот: Ще будуть сидіти на єрусалимських майданах діди та баби, і кожен з палицею в своїй руці через довгий вік.
5 А міські майдани будуть переповнені хлопцями та дівчатами, що будуть бавитися на майданах його.
6 Так говорить Господь Саваот: Коли дивне це в очах останку народу цього за цих днів, чи ж воно буде дивне в очах Моїх? промовляє Господь Саваот.
7 Так говорить Господь Саваот: Ото Я спасу Свій народ із східнього краю та з краю заходу сонця.
8 І спроваджу Я їх, і вони будуть пробувати в середині Єрусалиму, і стануть народом Моїм, а Я стану їм Богом у правді та в праведності.
9 Так говорить Господь Саваот: Нехай стануть сильними ваші руки, ви, що слухаєте цими днями слова ці з уст пророків, що були в день закладин дому Господа Саваота, храму, щоб був побудований.
10 Бо перед цими днями не було нагороди для людини, ані нагороди для худоби, і для того, хто виходив, і для того, хто входив не було спокою від ворога, і пускав Я всіх людей одного проти одного.
11 Тому Я тепер для останку оцього народу не буду такий, як за тих давніх днів, промовляє Господь Саваот.
12 Бо буде насіння миру: виноград дасть свій плід, а земля урожай свій подасть, а небо дасть росу свою, і вчиню Я, що решта оцього народу це все посяде.
13 І станеться, як були ви прокляттям серед народів, доме Юдин та доме Ізраїлів, так Я вас спасу, і ви станете благословенням. Не бійтесь, хай зміцніють ваші руки!
14 Бо так промовляє Господь Саваот: Як Я думав зробити вам зле, коли ваші батьки прогнівляли Мене, промовляє Господь Саваот, і не жалував Я,
15 так знову задумав Я днями оцими вчинити добро Єрусалимові та Юдиному домові. Не бійтесь!
16 Оце речі, які будете робити: Говоріть правду один одному, правду та суд миру судіть у ваших брамах.
17 І не думайте зла в своїм серці один проти одного, і не любіть неправдивої присяги, бо це все оте, що зненавидив Я, промовляє Господь.
18 І було мені слово Господнє таке:
19 Так говорить Господь Саваот: Піст четвертого, і піст п'ятого, і піст сьомого, і піст десятого місяця стане для Юдиного дому на радість і на втіху, та на веселі свята, але правду та мир кохайте!
20 Так говорить Господь Саваот: Ще прийдуть народи та мешканці численних міст.
21 І прийдуть мешканці одного міста до другого, кажучи: Ходімо, ходімо вблагати Господа, шукати Господа Саваота! Піду також я.
22 І поприходять численні народи та сильні люди шукати Господа Саваота в Єрусалимі, і благати Господа.
23 Так говорить Господь Саваот: І станеться тими днями, що схоплять десять мужів з усіх язиків тих народів, і схоплять за полу юдея, говорячи: Ходімо з вами, бо ми чули: Бог з вами!
Захария 5-8
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Літаючий сувій
5 Я підвів очі і знову побачив сувій, що витав у повітрі. 2 І він спитав мене: «Що ти бачиш?» Я відповів: «Я бачу сувій, що літає в повітрі. Довжина його двадцять ліктів[a], а ширина десять ліктів[b]». 3 І він сказав мені: «На сувої написано прокляття: на одному боці—прокляття, що лягає на всіх злодіїв, а з другого—на тих, хто облудно присягається, та не виконує своїх обіцянок». 4 «Я нашлю прокляття,—Господь Всемогутній говорить,—тож воно ввійде в дім злодія й у дім того, хто облудно присягається іменем Моїм, і залишиться посеред дому його, і зруйнує хату ту: і дерево, й каміння так само».
Жінка і кошик
5 Тоді посланець, що розмовляв зі мною, вийшов і промовив до мене: «Подивись угору і побач, що то наближається до нас?» 6 І я спитав: «Що то?» Він відповів: «То вимірювальний кошик. Він важить скільки гріха[c] наробили люди цієї країни».
7 Тоді кругла олив’яна кришка піднялася, а там сиділа жінка всередині мірила. 8 І він сказав: «Це—нечестивість». Він штовхнув її всередину кошика-мірки й кинув олив’яну кришку на отвір.
9 Я подивився вгору і побачив дві жінки, що наближалися до нас. Мали вони крила, мов лелеки, які розпросторено було, щоб уловлювати вітер. І підняли вони мірило в повітря.
10 І мовив я до посланця, що розмовляв зі мною: «Куди вони несуть кошик-мірило?» 11 Він відповів: «Вони намірилися побудувати йому храм у землі Шинар[d]. Коли його збудовано буде, мірило буде встановлено в підмурівку його».
Чотири колісниці
6 Тоді знову підвів я очі й побачив, як чотири колісниці виходили з-поміж двох бронзових гір. 2 Гніді коні везуть першу колісницю, а вороні коні—другу. 3 Білі коні везуть третю колісницю, а сірі в яблуках—четверту.
4 І спитав я в посланця Ангела, що розмовляв зі мною: «Що це, мій володарю?» 5 Посланець Ангел відповів мені: «Це чотири вітри[e] небесні, що виходять після того, як стояли перед Володарем усієї землі. 6 Вороні коні ідуть у північні землі, білі коні йдуть у західні[f], гніді—на схід, а сірі в яблуках ідуть у південні[g] землі».
7 І могутні коні вийшли, вони рвалися скакати, скакати по всій землі. І сказав він: «Ідіть! Пройдіть усією землею». І пройшли вони всією землею, кожен своєю стороною.
8 Тоді він гукнув до мене: «Дивися, коні, які пішли в північні землі Вавилон, скінчили там працю свою. Тож тим самим вони дали спокій духу моєму, і Я більш не гніваюся!»
Первосвященик Ісус дістає корону
9 Слово Господа було мені: 10 «Дістанеш золото і срібло від засланих Гелдаї, Товії та Єдаї, і того ж дня піди до дому Йосії, сина Софонії, що прийшов з Вавилона. 11 Візьмеш срібло і золото і зробиш корону. І надінеш на Ісуса, сина Йозадака, первосвященика. 12 І скажи йому, що Господь Всемогутній так говорить:
„Ось чоловік, ім’я якого „Пагін”,
він виросте великий,
й дім Господа збудує.
13 Господній храм збудує він
і буде в шані.
Він сидітиме і правитиме на престолі[h],
й стоятиме священик біля нього.
Й обидва працюватимуть у мирі між собою”.
14 А вінець буде пам’яттю[i] в Господньому храмі про Гелдаю, Товію та Єдаю, а ще Йосію, сина Софонії».
15 Ті, хто живуть далеко, прийдуть і збудують храм Господа і знатимуть, що Господь Всемогутній послав мене до вас. І станеться це, якщо зробите ви те, що Господь наказав вам зробити.
Господь прагне миру й добра
7 Четвертого року правління царя Дарія[j] слово Господа було Захарії, четвертого дня дев’ятого місяця Кислева. 2 З Бетела було послано Шарезера, Реґем-Мелека та його людей благати милості Господньої. 3 Вони спитали священиків, що служили в домі Господа Всемогутнього, і пророків: «Чи маємо тужити й поститися протягом п’ятого місяця, як це робили багато років?»
4 Тоді було мені таке слово Господа Всемогутнього: 5 «Скажи всім людям краю і священикам: „Коли ви постилися й тужили п’ятого й сьомого місяця протягом сімдесяти років, чи ви справді для Мене то робили? Ні! 6 Коли ви їсте й п’єте, ви робите все це тільки для свого блага. 7 Це ті самі слова, що Господь проголошував через пророків минулого, коли Єрусалим був заселений і процвітав, а також міста навколо нього: Неґев і Шефела[k]—що були заселені людьми”».
8 То було Захарії таке слово від Господа:
9 «Ось що Господь Всемогутній говорить:
„Судіть праведним судом
і майте співчуття та милосердя до своїх сусідів[l].
10 Не утискайте удовиць й сиріт,
чужинців й бездомних бідаків.
Не замислюйте одне на одного планів злих”.
11 Але вони не слухались і відвертались вперто,
вони уваги не звертали на Мої слова.
12 Вони серця свої закам’яніли,
щоби не чуть закону й слів,
які Господь Усемогутній їм посилав зі Своїм Духом,
Він його з пророками минулого посилав.
Тому Господь Всевишній
і наслав Свій гнів на них».
13 Господь Всесильний так говорить:
«Коли Я кликав, та вони не чули,
тепер вони покликали, та Я не почув.
14 Я приведу народи інші проти них як бурю.
Невідомий їм народ прийде
й зруйнує всю країну,
тож згине вся її краса,
перетворившись на пустелю».
Господь обіцяє благословити Єрусалим
8 Слово Господа Всемогутнього було знову. 2 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Великою любов’ю кохаю Я Сіон, але ревно Я розгніваний на неї». 3 Ось що Господь говорить: «Я повертаюсь до Сіону й житиму серед Єрусалима. Єрусалим називатимуть „Вірне місто”, а гору Господа Всемогутнього—„Свята гора”».
4 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Знову старі чоловіки й жінки сидітимуть вздовж вулиць Єрусалима. Кожен із ціпком у руці через глибоку старість. 5 Вулиці міста сповнені будуть хлопцями й дівчатами, що гратимуться там».
6 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Хоча це може видаватися неможливим решткам цього народу в ті дні, хіба воно також неможливе для Мене?»
7 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Я визволю народ Мій із країн сходу і з країн заходу. 8 Я приведу їх сюди, й вони житимуть у Єрусалимі. Вони будуть Моїм народом, а Я буду їхнім Богом у правді та праведності».
9 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Хай сильними будуть руки ваші, ви, хто чує тепер ці слова з уст пророків, що жили, коли закладено було підвалини дому Господа Всемогутнього, щоб збудувати храм. 10 Бо перед тим не було грошей найняти робітників і не орендувати худобу[m]. Небезпечно було подорожувати, існувала постійна загроза, бо Я людей одне на одного підбурив. 11 Нині не так, як колись, Я буду з рештками цього народу».
Так говорить Господь Всемогутній: 12 «Справді, вони мирно сіятимуть, лоза даватиме плоди, земля даватиме врожай, а небо дасть росу. І це все Я дам у спадщину решткам Мого народу. 13 І буде так: як ви, доме Юди і доме Ізраїля, були прокляттям поміж народів, так само Я визволю вас, і ви будете благословенням. Не бійтеся, хай силою наповнитеся ви».
14 Бо ось що говорить Господь Всемогутній: «Як Я намислив заподіяти вам лихо, коли предки ваші Мене розгнівали». Так говорить Господь Всемогутній: «Я не змилостивився, 15 Я знову вирішив зробити добро в ці дні Єрусалиму й дому Юди. Та не бійтеся! 16 Ось що ви маєте робити: говоріть правду одне одному, провадьте правду й мирну справедливість у судах. 17 Ніхто хай не замислює в серці своєму лиха іншому, не беріть собі за звичку облудно присягатися, бо Я все це ненавиджу». Так говорить Господь.
18 І було мені слово Господа Всемогутнього. 19 Ось що Господь Всемогутній говорить: «Піст четвертого місяця, піст п’ятого місяця, піст сьомого місяця й піст десятого місяця[n] стануть радісними й веселими святами, щасливими святами для дому Юди. Отже, любіть правду й мир».
20 Ось що Господь Всемогутній говорить:
«До Єрусалима знов прийдуть народи
й люди з інших міст.
21 З одного міста йтиме люд до іншого і скаже:
„Ходімо Господа умилостивити,
ходім шукати милості у Всемогутнього”.
А інші люди скажуть:
„І ми підемо!”»
22 Багато народів і могутніх племен прийдуть умилостивити Господа Всемогутнього в Єрусалимі, шукаючи милості Господа. 23 Ось що Господь Всемогутній каже: «У ті дні багато людей із усіх різномовних народів прийдуть до юдеїв, ухопляться за край вбрання кожного єврея і скажуть: „Дозвольте ми підемо з тобою, щоб Всевишньому служити, бо чули ми, що Господь з вами”».
Footnotes
- 5:2 двадцять ліктів Приблизно 10 м.
- 5:2 десять ліктів Приблизно 5 м.
- 5:6 гріха Або «провини». Буквально «ока».
- 5:11 Шинар Низина, на якій були збудовані башта Вавеля, та місто Вавилон. Див.: Бут. 11:2.
- 6:5 чотири вітри Тобто чотири вітри, які дують на південь, північ, схід та захід. Це також може означати «чотири духи».
- 6:6 у західні Буквально «ті землі, що позаду мене».
- 6:6 Вороні… південні У гебрейському тексті гніді коні не згадуються, жодні коні не мчать на схід. Можливо, цю фразу випадково випустили.
- 6:13 сидітиме… на престолі Або «стоятиме біля свого престолу».
- 6:14 пам’яттю Або «згадкою про те, що уся власть і сила царів приходять від Бога».
- 7:1 Четвертого… Дарія Приблизно у 518 р. до Р. Х.
- 7:7 Шефел Західне передгір’я Ізраїлю.
- 7:9 до… сусідів Або «милосердя одне до одного».
- 8:10 найняти… худобу Найняти худобу за набагато меншу платню, ніж придбати її.
- 8:19 четвертого… місяця У ці дні люди пригадували зруйнування Єрусалиму та храму. Див.: 2 Цар. 25:1-25 та Єр. 41:1-17; 52:1-12.
Об'явлення 19
Ukrainian Bible
19 По цьому почув я наче гучний голос великого натовпу в небі, який говорив: Алілуя! Спасіння, і слава, і сила Господеві нашому,
2 правдиві бо та справедливі суди Його, бо Він засудив ту велику розпусницю, що землю зіпсула своєю розпустою, і помстив за кров Своїх рабів з її рук!
3 І вдруге сказали вони: Алілуя! І з неї дим виступає на вічні віки!
4 І попадали двадцять чотири старці й чотири тварині, і поклонилися Богові, що сидить на престолі, говорячи: Амінь, алілуя!
5 А від престолу вийшов голос, що кликав: Хваліть Бога нашого, усі раби Його, і всі, хто боїться Його, і малі, і великі!
6 І почув я ніби голос великого натовпу, і наче шум великої води, і мов голос громів гучних, що вигукували: Алілуя, бо запанував Господь, наш Бог Вседержитель!
7 Радіймо та тішмося, і даймо славу Йому, бо весілля Агнця настало, і жона Його себе приготувала!
8 І їй дано було зодягнутися в чистий та світлий вісон, бо віссон то праведність святих.
9 І сказав він мені: Напиши: Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця! І сказав він мені: Це правдиві Божі слова!
10 І я впав до його ніг, щоб вклонитись йому. І він каже мені: Таж ні! Я співслуга твій та братів твоїх, хто має засвідчення Ісусове, Богові вклонися! Бо засвідчення Ісусове, то дух пророцтва.
11 І побачив я небо відкрите. І ось білий кінь, а Той, Хто на ньому сидів, зветься Вірний і Правдивий, і Він справедливо судить і воює.
12 Очі Його немов полум'я огняне, а на голові Його багато вінців. Він ім'я мав написане, якого не знає ніхто, тільки Він Сам.
13 І зодягнений був Він у шату, покрашену кров'ю. А Йому на ім'я: Слово Боже.
14 А війська небесні, зодягнені в білий та чистий віссон, їхали вслід за Ним на білих конях.
15 А з Його уст виходив гострий меч, щоб ним бити народи. І Він пастиме їх залізним жезлом, і Він буде топтати чавило вина лютого гніву Бога Вседержителя!
16 І Він має на шаті й на стегнах Своїх написане ймення: Цар над царями, і Господь над панами.
17 І бачив я одного Ангола, що на сонці стояв. І він гучним голосом кликнув, кажучи до всіх птахів, що серед неба літали: Ходіть, і зберіться на велику Божу вечерю,
18 щоб ви їли тіла царів, і тіла тисячників, і тіла сильних, і тіла коней і тих, хто сидить на них, і тіла всіх вільних і рабів, і малих, і великих...
19 І я побачив звірину, і земних царів, і війська їхні, зібрані, щоб учинити війну з Тим, Хто сидить на коні, та з військом Його.
20 І схоплена була звірина, а з нею неправдивий пророк, що ознаки чинив перед нею, що ними звів тих, хто знамено звірини прийняв і поклонився був образові її. Обоє вони були вкинені живими до огняного озера, що сіркою горіло...
21 А решта побита була мечем Того, Хто сидів на коні, що виходив із уст Його. І все птаство наїлося їхніми трупами...
Откровение 19
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Радість на небесах
19 Після цього почув я звук гучний, що лунав з небес, немов численний натовп. І люди ті співали:
«Алілуя![a]
Перемога, слава і сила належать нашому Богу,
2 бо суд Його—праведний і справедливий.
Він засудив розпусницю велику,
котра розпустою своєю поганила світ.
Бог помстився за смерть слуг Своїх,
яких вбила вона».
3 І далі співали вони:
«Алілуя!
Дим вогню, що спалює її, куритиметься вічно».
4 Тоді двадцять чотири старійшини і чотири живі істоти вклонилися й почали прославляти Бога, Який сидів на престолі. Вони казали:
«Амінь! Алілуя!»
5 Потім з престолу долинув голос, який казав:
«Славте Бога нашого,
всі, хто служить Йому!
Славте Бога нашого,
великі й малі й усі, хто шанує Його!»
6 Тоді почув я голос немовби численної громади. Він нагадував шум могутнього водоспаду або сильний гуркоту грому. Ті люди співали:
«Алілуя!
Господь, наш Всемогутній Бог царює.
7 Радіймо і пишаймося, і прославляймо Бога,
бо час настав—весільний час Ягняти.
І Його наречена[b] вже
для Нього приготувалася.
8 Їй дозволили вбратися у шати
з чистого й сяйливого полотна».
(Полотно—то праведні вчинки святих людей Божих).
9 І сказав мені Ангел: «Запиши: Щасливі ті, кого запрошено на це весільне свято Ягняти». А потім додав: «Це істинні слова Бога».
10 Тоді я впав до ніг його, щоб поклонитися йому, але він сказав: «Не роби цього! Я такий же слуга, як ти, й брати і сестри твої, хто має істинне свідчення Ісуса. Вклоняйтеся Богу! Бо свідчення Ісуса—то дух пророцтва».
Вершник на білому коні
11 Тоді побачив я, як розкрилися Небеса і з’явився переді мною білий кінь, а на ньому Вершник, ім’я Якому Вірний та Істинний, бо справедливий Він, коли судить і коли воює. 12 Очі Його були немов палаюче багаття, а на голові багато вінців. Й імені, що написане на Ньому, не знає ніхто, крім Нього Самого. 13 Вбраний Він був в одяг, просякнутий кров’ю. Ім’ям Його називали таким: «Слово Боже».
14 Війська Небесні, вбрані в чистий, білий й лляний одяг, їхали слідом за Ним на білих конях. 15 Гострий меч був в устах Його, щоб бити поган. Він буде правити ними залізним жезлом, і почавить виноград в чавилі страшного гніву Всемогутнього Бога. 16 На вбранні Його і на стегні було написане ім’я:
«ЦАР ЦАРІВ І ВОЛОДАР ВОЛОДАРІВ».
Знищення звіра і лжепророка
17 Тоді побачив я Ангела, який стояв на сонці. Гучним голосом закликав він усіх птахів, що шугали в піднебессі: «Злітайтесь на велике Боже свято, 18 щоб ви могли їсти тіла царів, генералів і славних мужів, й тіла коней і вершників, й тіла всіляких людей: вільних і рабів, великих і малих».
19 І побачив я звіра і царів світу цього разом з їхніми військами, зібраними на битву проти Вершника на білому коні та Його війська. 20 Але звіра було схоплено разом із лжепророком, який в його присутності творив чудеса. Чудесами він обдурював тих, на кому було те тавро звіра і хто вклонявся його образу[c]. Обох живцем було вкинуто у вогняне сірчане озеро. 21 Решту було вбито мечем, що стримів з уст Вершника на білому коні, а птахи всі вдосталь наїлися їхнього тіла.
Copyright © 2007 by Bible League International