Пісня над піснями 4-5
Ukrainian Bible
4 Яка ти прекрасна, моя ти подруженько, яка ти хороша! Твої оченятка, немов ті голубки, глядять з-за серпанку твого! Твої коси немов стадо кіз, що хвилями сходять з гори Гілеадської!
2 Твої зубки немов та отара овець пообстриганих, що з купелю вийшли, що котять близнята, і між ними немає неплідної...
3 Твої губки немов кармазинова нитка, твої устонька красні, мов частина гранатного яблука скроня твоя за серпанком твоїм!
4 Твоя шия немов та Давидова башта, на зброю збудована: тисяча щитів повішена в ній, усе щити лицарів!
5 Два перса твої мов ті двоє близнят молодих у газелі, що випасуються між лілеями...
6 Поки день прохолоду навіє, а тіні втечуть, піду я собі на ту миррину гору й на пагірок ладану...
7 Уся ти прекрасна, моя ти подруженько, і плями нема на тобі!
8 Зо мною з Лівану, моя наречена, зо мною з Лівану ти підеш! Споглянеш з вершини Амани, з вершини Сеніру й Гермону, з леговища левів, з леопардових гір.
9 Забрала ти серце мені, моя сестро, моя наречена, забрала ти серце мені самим очком своїм, разочком одненьким намиста свого!...
10 Яке любе кохання твоє, о сестрице моя, наречена! Скільки ліпше кохання твоє за вино, а запашність олив твоїх за всі пахощі!...
11 Уста твої крапають мед щільниковий, моя наречена, мед і молоко під твоїм язичком, а пахощ одежі твоєї як ліванські ті пахощі!
12 Замкнений садок то сестриця моя, наречена моя замкнений садок, джерело запечатане...
13 Лоно твоє сад гранатових яблук з плодом досконалим, кипри із нардами,
14 нард і шафран, пахуча тростина й кориця з усіма деревами ладану, мирра й алое зо всіма найзапашнішими пахощами,
15 ти джерело садкове, криниця живої води, та тієї, що плине з Ливану!...
16 Прокинься, о вітре з півночі, і прилинь, вітре з полудня, повій на садок мій: нехай потечуть його пахощі! Хай коханий мій прийде до саду свого, і нехай споживе плід найкращий його!...
5 Прийшов я до саду свого, о сестро моя, наречена! Збираю я мирру свою із бальзамом своїм, споживаю свого стільника разом із медом своїм, п'ю вино я своє зо своїм молоком!... Споживайте, співдрузі, пийте до схочу, кохані!
2 Я сплю, моє ж серце чуває... Ось голос мого коханого!... Стукає... Відчини мені, сестро моя, о моя ти подруженько, голубко моя, моя чиста, бо росою покрилася вся моя голова, мої кучері краплями ночі!...
3 Зняла я одежу свою, як знову її надягну? Помила я ніжки свої, як же їх занечищу?...
4 Мій коханий простяг свою руку крізь отвір, і нутро моє схвилювалось від нього!...
5 Встала я відчинити своєму коханому, а з рук моїх капала мирра, і мирра текла на засувки замка з моїх пальців...
6 Відчинила своєму коханому, а коханий мій зник, відійшов!... Душі не ставало в мені, як він говорив... Я шукала його, та його не знайшла... Я гукала його, та він не відізвався до мене...
7 Стріли мене сторожі, що ходять по місті, набили мене, завдали мені рани... Здерли з мене моє покривало, сторожі міських мурів!
8 Заклинаю я вас, дочки єрусалимські, як мого коханого стрінете ви, що йому повісте? Що я хвора з кохання!
9 Чим коханий твій кращий від інших коханих, вродливіша з жінок? Чим коханий твій кращий від інших коханих, що так заклинаєш ти нас?
10 Коханий мій білий й рум'яний, визначніший він від десяти тисяч інших...
11 Голова його щиреє золото, його кучері пальмове віття, чорні, як ворон...
12 Його очі немов голубки над джерелами водними, у молоці повимивані, що над повним струмком посідали!
13 Його личка як грядка бальзаму, немов квітники запашні! Його губи лілеї, з яких капає мирра текуча!
14 Його руки стовпці золоті, повисаджувані хризолітом, а лоно його твір мистецький з слонової кости, покритий сапфірами!
15 Його стегна стовпи мармурові, поставлені на золотії підстави! Його вигляд немов той Ливан, він юнак як ті кедри!
16 Уста його солодощі, і він увесь пожадання... Оце мій коханий, й оце мій дружок, дочки єрусалимські!
Песнь Соломона 4-5
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Чоловік промовляє до Неї
4 Яка ж бо ти прекрасна, моя люба! Ти прегарна!
Твої очі, немов голубки за твоїм покривалом.
Твоє волосся грайливе, мов козляток зграйка,
які спускаються в долину з Ґілеадських гір.
2 А твої зуби білі, наче вівці,
які отарою виходять із купелі.
Народить кожна пару близнюків,
і жодної неплідної немає.
3 Твої уста, немов червоний шовк,
слова такі солодкі з них злітають.
За покривалом щоки,
мов скибочки розтятого гранату.
4 Подібна шия до Давидової башти;
вона трофеями обвішана так рясно,
відважних воїнів то все щити.
5 А груди, ніби двоє оленяток,
немов газелі двоє близнюків,
які серед лілей пасуться.
6 На гору миррову піду я сам,
піду на цілі гори фиміаму[a],
аж доки не зробить день останній подих,
і не втечуть від нього вечірні тіні.
7 Моя кохана, все в тобі прекрасне,
і в досконалості твоїй немає вад.
8 Ходімо із Ливану, наречена,
давай з Ливану ми повернемось удвох.
Поглянь униз з вершини Амана,
з вершин Сеніру та Хермону[b],
із лігв лев’ячих,
із леопардових схованок гірських.
9 О наречена моя, ти украла моє серце;
Одним лиш поглядом ти вразила мене,
о суджена, одним разком намиста.
10 Прекрасні твої любощі, о сестро[c].
Вони, о суджена, вина п’янкіші,
і запах пахощів твоїх солодший від парфумів.
11 З уст твоїх, люба, солодкий точиться мед,
під язиком твоїм мед з молоком,
запах вбрання твого—запах ливанського кедра[d].
12 Ти чиста, немов садок за брамою кріпкою,
ніби водограй закритий.
13 Твоя омита шкіра—сад ґранатовий,
з рясними і добірними плодами, з хною.
14 Нард і шафран, татарське зілля і кориця,
духмяний нард, і мирро, і алое,
і пахощі усі найзапашніші.
15 Ти, мов криниця у саду,
колодязь з чистою водою,
що лине з гір Ливанських.
Жінка у відповідь
16 Північний вітре, пробудись,
прилинь сюди, південний вітре.
Повій на сад мій, пахощі розвій.
Нехай прийде до свого саду мій коханий
і хай він спожива рясні плоди його.
Чоловік мовить
5 Прийшов я до саду свого, моя сестро,
моя наречена, зібрав я і мирро й бальзам.
Я їв мед мій добірний
і пив своє вино із молоком своїм.
Жінки до Коханих
О друзі любі, їжте, пийте,
напийтеся любовних чар.
Вона говорить
2 Я сплю, та серце моє не дрімає.
Я чую стукіт! Милий мій прийшов:
«О сестро, мила моя, відчини,
моя голубко, моє ладо,
бо голова моя росою вкрита,
волосся мокре від нічних туманів».
3 Але ж я скинула вже одяг,
що ж, одягатись мені знов?
І ноги я уже водою омила,
то як же знов бруднити їх?
4 Коханий мій просунув руку в отвір,
все моє тіло відгукнулося йому[e].
5 Я встала відчинити любому моєму,
і мирро крапало із пальців на засув.
6 Коханому я двері відчинила,
та любий повернувся вже й пішов.
Померло все в мені, як він пішов.
Шукала я його, та не знайшла,
гукала я його, та він не відгукнувся.
7 Мене знайшла сторожа, що по місту ходить.
Вони побили і поранили мене,
мій плащ забрали вартові у мене.
8 Я заклинаю вас, дочки Єрусалима,
якщо знайдете ви коханого мого,
скажіть, що хвора я коханням.
Жінки в відповідь їй
9 Чим кращий любий твій від інших любих,
о найгарніша з усіх жінок?
Невже гарніший твій коханий інших милих,
що ти так палко заклинаєш нас?
Вона відповідає Жінкам Єрусалима
10 Коханий мій—сяйливий і рум’яний,
його й з десятків тисяч можна розпізнати.
11 Голова його—то щире золото,
хвилясті кучері, мов ворона крило.
12 А очі, мов голубки над потоком,
що в молоці купаються,
й немов коштовний камінь в дорогій оправі.
13 А щоки, наче запашний квітник,
уста—лілеї, що сочаться мирром.
14 Руки його, немов палиці з золота,
оздоблені щедро яшмою.
Тіло—сапфіром оздоблена кістка слонова.
15 Ноги—стовпи мармурові на золотім постаменті.
І вся його постать—могутня й висока,
до кедрів ливанських подібна.
16 Дочки Єрусалима, слухайте,
його розмова—найсолодша,
він увесь—моє бажання.
Такий він, мій коханий,
мій коханець, моя любов.
Footnotes
- 4:6 гори фиміаму Очевидно, йдеться про жіночі груди, змащені цими пахощами.
- 4:8 Амана, Сеніру, Хермону Це назви трьох гір у північному Ізраїлі та Ливані.
- 4:10 о сестро «Сестро» не означає, що вони кровні родичі. Так міг звертатися чоловік до будь-якої жінки свого віку.
- 4:11 кедра Або «найсолодшого з парфумів».
- 5:4 Коханий мій… йому Значення цього вірша неясне. Дехто так розуміє першу частину, ніби вона стосується спроби відімкнути двері, але це не напевно. Ґрунтуючись на контексті, можна зробити висновок, що чоловік наближається до кімнати жінки, і вона чекає на нього.
До галатів 3
Ukrainian Bible
3 О, ви нерозумні галати! Хто вас звів не коритися правді, вас, яким перед очима Ісус Христос переднакреслений був, як ніби між вами розп'ятий?
2 Це одне хочу знати від вас: чи ви прийняли Духа ділами Закону, чи із проповіді про віру?
3 Чи ж ви аж такі нерозумні? Духом почавши, кінчите тепер тілом?
4 Чи ви так багато терпіли надармо? Коли б тільки надармо!
5 Отже, Той, Хто вам Духа дає й чуда чинить між вами, чи чинить ділами Закону, чи із проповіді про віру?
6 Так як Авраам був увірував в Бога, і це залічено за праведність йому.
7 Тож знайте, що ті, хто від віри, то сини Авраамові.
8 І Писання, передбачивши, що вірою Бог виправдає поган, благовістило Авраамові: Благословляться в тобі всі народи!
9 Тому ті, хто від віри, будуть поблагословлені з вірним Авраамом.
10 А всі ті, хто на діла Закону покладається, вони під прокляттям. Бо написано: Проклятий усякий, хто не триває в усьому, що написано в книзі Закону, щоб чинити оте!
11 А що перед Богом Законом ніхто не виправдується, то це ясно, бо праведний житиме вірою.
12 А Закон не від віри, але хто чинитиме те, той житиме ним.
13 Христос відкупив нас від прокляття Закону, ставши прокляттям за нас, бо написано: Проклятий усякий, хто висить на дереві,
14 щоб Авраамове благословення в Ісусі Христі поширилося на поган, щоб обітницю Духа прийняти нам вірою.
15 Браття, кажу я по-людському: навіть людського затвердженого заповіту ніхто не відкидає та до нього не додає.
16 А обітниці дані були Авраамові й насінню його. Не говориться: і насінням, як про багатьох, але як про одного: і Насінню твоєму, яке є Христос.
17 А я кажу це, що заповіту, від Бога затвердженого, Закон, що прийшов по чотириста тридцяти роках, не відкидає, щоб обітницю він зруйнував.
18 Бо коли від Закону спадщина, то вже не з обітниці; Авраамові ж Бог дарував із обітниці.
19 Що ж Закон? Він був даний з причини переступів, аж поки прийде Насіння, якому обітниця дана була; він учинений був Анголами рукою посередника.
20 Але посередник не є для одного, Бог же один.
21 Отож, чи ж Закон проти Божих обітниць? Зовсім ні! Якби бо був даний Закон, щоб він міг оживляти, то праведність справді була б від Закону!
22 Та все зачинило Писання під гріх, щоб віруючим була дана обітниця з віри в Ісуса Христа.
23 Але поки прийшла віра, під Законом стережено нас, замкнених до приходу віри, що мала об'явитись.
24 Тому то Закон виховником був до Христа, щоб нам виправдатися вірою.
25 А як віра прийшла, то вже ми не під виховником.
26 Бо ви всі сини Божі через віру в Христа Ісуса!
27 Бо ви всі, що в Христа охристилися, у Христа зодягнулися!
28 Нема юдея, ні грека, нема раба, ані вільного, нема чоловічої статі, ані жіночої, бо всі ви один у Христі Ісусі!
29 А коли ви Христові, то ви Авраамове насіння й за обітницею спадкоємці.
К Галатам 3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Благословення Боже приходить через віру
3 О нерозумні галати! Хтось зачарував вас, хоча на ваших очах Христа проголосили розіп’ятим! 2 Лише одне я хочу дізнатися від вас: чи одержали ви Дух Святий, дотримуючись Закону, чи слухаючи Добру Звістку і повіривши в неї. 3 Чи ви вже такі нерозумні, що життя, яке почали з Духом Святим, зараз намагаєтеся закінчити людськими зусиллями? 4 Невже ви стільки вистраждали—і даремно? Сподіваюся, що ні! 5 Хіба Бог, Який дарує вам Духа Святого і творить чудеса серед вас, робить усе це через те, що ви дотримуєтеся Закону? Чи може через те, що ви слухали Добру Звістку і повірили в неї?
6 У Святому Писанні сказано про Авраама: «Він повірив у Бога, і був цим виправданий перед Ним»(A). 7 Вам слід знати, що ті, хто має віру, є справжніми нащадками Авраамовими. 8 У Святому Писанні передрікалося, що Бог виправдає поган завдяки їхній вірі. Він перший виявив Авраамові Добру Звістку: «Всі народи благословенними будуть через тебе»(B). 9 Тож усі, хто вірить, благословенні разом з Авраамом, який повірив.
10 А хто залежить від Закону, той під прокляттям. Бо як сказано у Святому Писанні: «Прокляті ті, хто не дотримується всього написаного в книзі Закону»(C). 11 Тож зрозуміло, що нікого не буде виправдано перед Богом через Закон, бо як сказано у Святому Писанні: «Праведний житиме вічно вірою в Господа»(D).
12 Закон не оснований на вірі. Навпаки. Як сказано у Святому Писанні: «Для тих, хто під Законом, існує лише один спосіб успадкувати життя: дотримуватися й виконувати усі його заповіді»[a]. 13 Христос звільнив нас від прокляття Закону, взявши прокляття наше на Себе, бо як сказано у Святому Писанні: «Проклятий кожен, хто висить на дереві»(E). 14 Христос звільнив нас, щоб благословення Авраамове було дароване поганам через Ісуса Христа, щоб через віру ми отримали обітницю Духа.
Закон і обітниця
15 Браття і сестри, хочу навести вам приклад із повсякденного життя: ніхто не може ні скасувати угоду між людьми, ні додати щось до неї або ухилятися її після того, як вона була затверджена. 16 Авраамові та його нащадкові[b] були дані обітниці. У Писанні не сказано «його нащадкам», як багатьом людям, а одній людині—«і Нащадкові твоєму», яким є Христос. 17 Ось що я маю на увазі: Закон, що з’явився чотириста тридцять років по тому, не міг скасувати Угоди, яка була підтверджена Богом. Отже, Закон не міг скасувати цю обітницю.
18 Тож якби благословення Боже залежало від Закону, то не було б воно засновано на обітниці. Бог же дарував його Авраамові через обітницю.
19 Навіщо ж тоді Закон? Його було дано щоб викрити гріхи, які коїли люди. Він діяв, поки не прийде від Господа саме Той Нащадок Авраама, Якому й була дана обітниця. Закон було проголошено через Ангелів з допомогою Мойсея як посередника. 20 Але ж коли Всевишній дав Свої обітниці, Він зробив це без посередників, бо не потрібні посередники там, де усього одна сторона. Та Бог—єдиний!
Призначення Мойсеєвого Закону
21 Чи означає це, що Закон діє проти Божих обітниць? Звісно, ні! Бо якби було даровано Закон, що міг би давати людям нове життя, то праведність Божа прийшла б від цього Закону. 22 Але Святе Писання проголосило, що весь світ перебуває під владою гріха. Отже, обітниця може бути дана вірою тільки тим, хто вірить[c] в Ісуса Христа.
23 До приходу цієї віри ми були під охороною Закону—у в’язниці, аж доки не настав час, коли Господь відкрив нам шлях віри. 24 Тож Закон був нашим охоронцем й захисником, та мав привести нас до Христа, щоб ми змогли виправдатися перед Богом вірою своєю. 25 А зараз, коли ця віра прийшла, ми більш не потребуємо, щоб Закон був нашим охоронцем.
26 Усі ви—Божі діти через віру в Ісуса Христа. 27 Бо усі, хто хрестилися в Христі, в Христа одяглися. 28 Тож немає різниці між юдеєм і поганином, рабом і вільною людиною, чоловіком і жінкою, бо всі ви—єдині в Ісусі Христі. 29 І якщо ви належите Христу, то ви—Авраамові нащадки і спадкоємці, згідно з обітницею, даною Авраамові Богом.
Copyright © 2007 by Bible League International