Псалтирь 68-69
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.
2 Хай встане Бог й розсіє ворогів,
хай ненависники усі тікають.
3 Як вітром гнаний дим,
розсіються хай недруги Твої.
Як віск, що топиться на сильному вогні,
так вороги Твої нехай загинуть.
4 Возрадуються праведники перед Богом,
побожні тішаться і задоволені усім!
5 Співаймо Богу, у піснях Його ім’я славімо.
Готуймо шлях Йому через пустелю,
радіймо перед Тим, Чиє ім’я Єгова[a].
6 В святій Своїй оселі Бог—
Він батько сиротам, та вдів заступник.
7 Самотнім Бог помешкання дарує.
Та ворогів Він кидає в безводну спеку.
8-9 Коли Ти йшов перед Своїм народом, Боже,
його з Єгипту у пустелю вивів. Села
Земля тремтіла,
небеса дощем стікали перед Богом.
10 Дощ рятівний наслав Господь,
щоб древню виснажену землю оживити.
11 Він повернув тварин на землю ту,
приготував її з усім добром для бідних.
12 Володар мій віддав наказ,
і тисячі людей рознесли новину:
13 «Війська царів могутніх повтікали!
Жінки, що вдома залишилися, розділять здобич.
14 Дістануться їм крила голубині,
оздоблені і золотом, і сріблом».
15 Так буде, коли Бог Усемогутній
поскидає царів, мов сніг з гори Залмон.
16 Башан—гора велична з безліччю вершин,
17 чому ти скоса позираєш на гору Синай?
Її ж бо любить Господь,
Він обрав її, щоб жити на ній довічно.
18 Володар мій святий зійшов з гори Сіон,
за Ним мільйон мільйонів колісниць промчало.
19 Зійшов Господь на вершину знов,
за Ним йшли лави полонених щільно.
Прийняв у дар людей Він,[b] навіть тих,
котрі раніше повставали проти Нього.
20 Вславляймо Господа!
Щодня допомагає Він тягар турбот нам зносить,
нас спасає. Села
21 Він—Бог наш, Він той Бог, Який нас рятує,
спасає нас від смерті наш Господь.
22 Господь потрощить голови підступних ворогів,
із винних голови позносить!
23-24 Сказав Володар мій:
«Верну я ворогів з Башану,
з глибин морських дістану їх.
Ви будете ходить по їхній крові,
і пси її нап’ються досхочу».
25 Побачать вороги ходу звитяжну Бога,
як йтиме[c] Він, мій Цар, святковий і святий.
26 Попереду крокують співаки,
музики йдуть за ними, і дівчата в бубни б’ють.
27 Вславляйте Господа на зібранні великім!
Співай, народе ізраїльський, славу Богу!
28 Веде їх молодий Веніамин,
вожді Юдеї та юдейське військо,
провідники Завулона й Нафталі провідники.
29-30 Із храму над Єрусалимом
наказує Великий Бог оспівувати Його славу:
«Яви нам, Боже, все Своє могуття,
яке в минулому народу нашому являв.
Знесуть царі свої скарби у храм Єрусалимський».
31 Дай волю палиці і звірів приручи,
волів й корів народів тих примусь коритись.
Вони війни хотіли, Ти ж розвіяв їх.
Хай порпаються у багні,
нехай несуть кавалки срібла.
32 Нехай Єгипет принесе свої скарби,
хай ефіопи віддадуть свої багатства.
33 Співайте шану Богу, всі царі земні,
славите у піснях свого Володаря! Села
34 Прославте Бога!
Він на колісниці мчить в довічних небесах,
послухайте Його могутній голос!
35 Бог—наймогутніший серед усіх богів,
Бог Ізраїлю дасть народу силу.
36 Прекрасний Ти, о Боже, у своєму храмі.
Бог Ізраїлю силу й міць дає народу.
Славімо Бога!
1 Для диригента. На мелодію «Лілії». Псалом Давидів.
2 Мій Боже, порятуй мене від бід усіх!
Вода мені до самих уст сягає.
3 Нема ногам опори, грузну глибше в мул.
Вже вода змикається над головою,
і хвилі котяться довкіл—ось-ось втону.
4 Я слабну, закликаючи на допомогу,
від крику горло пересохло, боляче очам,
вони даремне Бога виглядали.
5 У мене більше ворогів, аніж на голові волосся.
Ненавидять, згубити ладні безпричинно, брешуть.
Плітки пустили навсібіч, що я крадій,
а потім змусили платить за те, чого не брав я.
6 О Боже, знаєш Ти, що зла я не чинив,
гріхів від Тебе приховати не можу.
7 О Господи мій Всемогутній і Володар,
не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
аби мене цурались Твої вірні.
8 Лице вкриває сором,
то заради Тебе я терплю ганьбу.
9 Стороняться, мов чужака, мене брати,
для кревних родичів немов чужий я.
10 Мене з’їда любов палка до Твого храму,
і дошкуляють боляче пересуди людські.
11 Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
12 Коли жалобний одяг надягаю,
усі довкруги на кпин мене здіймають,
13 про мене теревенять на майданах,
п’янички, й ті про мене віршики складають.
14 Але молюся, Господи, Тобі:
прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
із рятівною владою Своєю.
15 Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
врятуй мене з глибокої води.
16 Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
не дай безодні проковтнуть мене,
не дай могильній тьмі запанувати.
17 Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
поміть мене, допоможи у милості Своїй!
18 Не відвертай обличчя від Свого раба.
Допоможи мені в біді, не зволікай!
19 Прийди, врятуй мою нужденну душу,
спаси мене від злісних ворогів.
20 Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя,
Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.
21 Ці докори мене здолали, втратив я надію.
Шукав я співчуття, та не знайшов,
шукав розради в друга—марно.
22 Натомість мав отруєні харчі,
щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.
23 Хай їхня тризна пасткою їм стане.
Нехай наїдки їм застрягнуть в горлі.
24 Хай очі їхні не побачать світла більш ніколи,
хай спини їм назавжди скорчить.
25 Нехай відчують гнів палкий Твій.
26 Зруйнуй оселі їхні, пустку з них зроби,
27 скарай їх, хай світ за очі тікають.
Тоді збагнуть вони, що то є біль та рани.
28 Скарай їх, вони кару заслужили,
не дай спізнати милосердя їм.
29 Зітри їхні ймення із Книги життя,
щоб не було їх поруч з іменами праведних людей.
30 А я сумую і страждаю,
Боже, підніми й спаси!
31 В піснях я славитиму ймення Бога,
Йому співатиму свої хвали.
32 Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
33 Принижені побачать те й зрадіють,
це оживить серця тим,
хто прийшов вклонитись Богу.
34 Адже Господь принижених і бідних помічає,
і виявляє співчуття до в’язнів.
35 Славите Бога, небеса, земля і море
і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
36 Бог принесе Сіону порятунок,
вдихне нове життя в міста Юдеї.
Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
37 Його рабів нащадки володітимуть землею,
там житиме народ, який оспівує Його ім’я.
К Римлянам 8:1-21
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Життя освячене Духом Святим
8 Тож немає зараз осуду тим, хто в Ісусі Христі. 2 Бо Закон Духа, що дає життя, звільнив мене[a] від закону гріха, що веде до смерті. 3 Бог здійснив те, що не зміг зробити Мойсеїв Закон. Бо Закон Мойсеїв був ослаблений бездуховною і грішною людською природою. Пославши Свого Сина у людському грішному тілі як жертву за гріх, Бог використав людське життя, щоб засудити гріх. 4 Він зробив це для того, щоб праведні вимоги Закону могли здійснитися через нас, хто живе не згідно зі своєю недуховною природою, але згідно з Духом Святим.
5 Люди, які живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, дбають лише про те, чого прагне їхня бездуховна людська природа. Той же, хто живе слідуючи Духу Святому, усі думки свої спрямовує на те, чого Дух бажає. 6 Розум людини, керований бездуховною людською природою, веде до смерті. Та розум, керований Духом, знаходить життя і мир.
7 Розум, керований бездуховною людською природою—проти Бога, бо він не підкоряється і не може підкоритися Законові Божому. 8 Ті, хто живуть згідно зі своєю бездуховною людською природою, не можуть догодити Богу.
9 Але бездуховність людської натури не має влади над вами. Дух керує вами, якщо справді Дух Божий живе в вас. А як хто Духа Христового не має, той не належить Христу. 10 З іншого боку, якщо Христос живе в вас, тіла ваші мертві через гріх, але Дух є життя для вас, бо ви стали праведними перед Богом. 11 Якщо Дух Божий воскресив Ісуса із мертвих і живе в вас, то Той, Хто воскресив Ісуса з мертвих, дасть життя і вашим смертним тілам через Дух, який живе в вас.
12 Отже, брати і сестри мої, ми не боржники своєї бездуховної людської натури і не повинні жити в покорі їй. 13 Бо якщо житимете під її владою, то прийде духовна смерть. Якщо за допомогою Духа Святого позбавляєтеся тілесних вчинків, то матимете справжнє життя. 14 Бо справжні діти Божі—це ті, хто керується Духом Божим. 15 Адже Дух, який ви одержали, не перетворює вас на рабів і не змушує знову боятися, а робить вас усиновленими дітьми Божими. І через Духа ми вигукуємо: «Авва!»[b]—що означає: «Батько!» 16 І Сам Дух Святий разом із духом кожного з нас свідчить, що ми—Божі діти. 17 А раз ми Божі діти, то ми й спадкоємці Його, як і Христос, але мусимо страждати разом з Христом, щоб розділити із Ним Його славу.
Слава у майбутньому
18 Я вважаю, що наші страждання у цьому житті нічого не варті порівняно з тією великою славою, яку ми матимемо в майбутньому. 19 Адже створений мир із нетерпінням чекає на той час, коли стане відомо, хто є Божими дітьми.
20-21 Все, створене Богом, було приречене до марнот, і скорилося не з власної волі, а з волі Божої. Але в тій покірності живе надія на те, що весь світ звільниться з-під рабства й занепаду, що він матиме славу і свободу, як мають їх діти Божі.
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International