⁶ Ти Той, Хто нас рятує, Боже, відповідаєш нам,
    приносиш перемогу величною Своєю міццю.
⁷ Він підперезаний Своєю владою,
    Він гори нагромадив.
⁸ Він усмирив бурхливе море, заспокоїв хвилі грізні,
    й народів грізне невдоволення спинив.
⁹ В усіх кінцях землі народи вражені всім тим,
    що Ти здійснив.
    Тобою приголомшені на заході й на сонцесході.

¹⁰ Про землю дбаєш, напуваєш Ти її,
    і океан, і ріки Ти наповнюєш водою
    і робиш життєдайною ту воду.
¹¹ На зорані поля Ти направляєш дощ.
    Вологою напоюєш лани, розпушуєш дощами землю
    й благословляєш пагінці рости.
¹² Ти рік новий стрічаєш щедрим урожаєм,
    заповнюєш засіки свіжими дарунками ланів.
¹³ Рясними травами вкриваються пустелі,
    і голі гори пасовиськами стають.
¹⁴ Куди не глянь, на пасовиськах вівці,
    долини повняться зерном добірним.
    Усі співають й веселяться в щасті.

⁵ Погляньте на усе, що сотворив Господь!
    Його діла для нас величні аж занадто.
⁶ Червоне море Він пустелею зробив^[a],
    Його народ щасливий велику ріку перейшов^[b].
⁷ Бог править світом владою всесильною,
    за кожним пильно стежить Він повсюди.
    Ніхто повстати проти Нього не спроможний. Села

⁸ Благословляйте Бога нашого, народи,
    вшановуйте Його в піснях гучних.
⁹ Бог дав життя нам,
    Бог не дасть нам впасти.
¹⁰ Та випробовує Він нас,
    в горнилі, наче срібло, очищає.
¹¹ Ти дозволяв нам у тенета потрапляти,
    на наші плечі звалював тягар тяжкий.
¹² Ти ворогам дозволив нас топтати,
    крізь полум’я і воду змусив нас пройти,
    та все ж привів у нас на прекрасну землю.
^13-14 Складу пожертви я в твоєму храмі,
    я виконаю все, обіцяне Тобі,
    коли звертався я до Тебе у негоди час,
    щоб не залишив Ти мене на самоті.
Тож я приніс усе, що обіцяв.
¹⁵ Приніс пожертви за гріхи мої,
    приніс Тобі баранів із живицею духмяною,
    приніс биків, козлів до Тебе в храм. Села

¹⁶ Зберіться, люди, всі, хто Бога величає,
    вам розповім про те, що Він зробив для мене.
¹⁷ Молився я й оспівував Його.
¹⁸ Якби відчув я сумніви в своїм сумлінні,
    тоді б мене Володар не почув.
¹⁹ Та Бог прислухався, почув мою молитву.
²⁰ Славімо Бога! Він не відвернувся,
    прийняв молитву й дарував любов мені!

³ Нехай Твій шлях відомим світу стане.
    Нехай народи знають, як рятуєш Ти.
⁴ Нехай тебе народи прославляють, Боже,
    нехай Тебе усі народи величають.
⁵ Хай буде щастя й радість всім народам!
    Бо справедливо судиш їх
    і правиш ними справедливо. Села

⁶ Нехай Тебе народи прославляють, Боже,
    нехай Тебе усі народи величають.
⁷ Благослови нас, Боже, наш Господь.
    Хай щедрий урожай пошле земля нам.
⁸ Нехай благословить нас Бог,
    а люди по усій землі
    нехай бояться і шанують Бога.

⁶ О Боже, знаєш Ти, що зла я не чинив,
    гріхів від Тебе приховати не можу.
⁷ О Господи мій Всемогутній і Володар,
    не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
    аби мене цурались Твої вірні.
⁸ Лице вкриває сором,
    то заради Тебе я терплю ганьбу.
⁹ Стороняться, мов чужака, мене брати,
    для кревних родичів немов чужий я.

¹⁰ Мене з’їда любов палка до Твого храму,
    і дошкуляють боляче пересуди людські.
¹¹ Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
¹² Коли жалобний одяг надягаю,
    усі довкруги на кпин мене здіймають,
¹³ про мене теревенять на майданах,
    п’янички, й ті про мене віршики складають.

¹⁴ Але молюся, Господи, Тобі:
    прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
    із рятівною владою Своєю.
¹⁵ Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
    Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
    врятуй мене з глибокої води.
¹⁶ Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
    не дай безодні проковтнуть мене,
    не дай могильній тьмі запанувати.

¹⁷ Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
    поміть мене, допоможи у милості Своїй!
¹⁸ Не відвертай обличчя від Свого раба.
    Допоможи мені в біді, не зволікай!
¹⁹ Прийди, врятуй мою нужденну душу,
    спаси мене від злісних ворогів.

²⁰ Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя,
    Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.
²¹ Ці докори мене здолали, втратив я надію.
    Шукав я співчуття, та не знайшов,
    шукав розради в друга—марно.
²² Натомість мав отруєні харчі,
    щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.

²³ Хай їхня тризна пасткою їм стане.
    Нехай наїдки їм застрягнуть в горлі.
²⁴ Хай очі їхні не побачать світла більш ніколи,
    хай спини їм назавжди скорчить.
²⁵ Нехай відчують гнів палкий Твій.
²⁶ Зруйнуй оселі їхні, пустку з них зроби,
²⁷     скарай їх, хай світ за очі тікають.
    Тоді збагнуть вони, що то є біль та рани.
²⁸ Скарай їх, вони кару заслужили,
    не дай спізнати милосердя їм.
²⁹ Зітри їхні ймення із Книги життя,
    щоб не було їх поруч з іменами праведних людей.

³⁰ А я сумую і страждаю,
    Боже, підніми й спаси!

³¹ В піснях я славитиму ймення Бога,
    Йому співатиму свої хвали.
³² Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
³³ Принижені побачать те й зрадіють,
    це оживить серця тим,
    хто прийшов вклонитись Богу.
³⁴ Адже Господь принижених і бідних помічає,
    і виявляє співчуття до в’язнів.

³⁵ Славите Бога, небеса, земля і море
    і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
³⁶ Бог принесе Сіону порятунок,
    вдихне нове життя в міста Юдеї.
    Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
³⁷ Його рабів нащадки володітимуть землею,
    там житиме народ, який оспівує Його ім’я.

⁶ Нужденний, безпорадний я бідака,
    прийди мерщій і порятуй мене!
Не зволікай, щоб пізно не було,
    бо лиш в Тобі моє спасіння, Боже!