Псалтирь 18-19
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
7 У час небезпеки гукав я Господа,
звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
почув, як я волав про допомогу.
8 Тоді здригнулася земля і затремтіла,
і захиталися підніжжя гір!
Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
9 Із Його ніздрів дим пішов,
нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
До кожного доніс Всевишній голос Свій
із-поміж блискавок і граду[c]!
15 Він випустив вогненні стріли,
і розігнав Він ворогів,
послав на них Він громовиці й блискавиці.
Нажахані, розбіглись вороги.
16 А потім, Господи, коли Ти насварив їх,
коли Твої уста на них подули вітром,
відхлинула вода, відкрилося дно моря,
й основи світу ми могли побачить.
17 Тоді Він руку простягнув із висоти, узяв мене,
і витягнув із лиха вод ревучих!
18 Господь мене урятував
від ворога могутнього мого,
урятував від ворогів, за мене дужчих!
19 Вони накинулись на мене в час турбот,
але мене Господь підтримав.
20 Мене затиснули з усіх боків,
та вивів Він мене у край безпечний.
Він врятував мене, бо любить!
21 Мені Він нагороду дав, бо я невинний.
Він допоміг мені, бо чисті мої руки,
22 бо я шляху Господнього тримався,
зла не чинив, аби не втратить Бога.
23 Чому? Бо я постійно думаю про Нього,
про правила Його і настанови,
й законів не порушую Його.
24 Я з Ним був щирий і від зла тримавсь подалі.
25 Він винагородив мене, бо я—невинний.
Господь бо бачить—руки мої чисті.
26 Бог вірний з тим, хто вірний і Йому,
Ти чесний з тим, хто і з Тобою чесний.
27 Ти добрий і чистий із тими,
хто добрий і чистий.
Але підступний Ти з підступними людьми.
28 Рятуєш Ти бідних людей,
пихатих Ти ставиш на місце.
29 Ти, Господи, запалюєш світильник мій,
і темряву мою Ти перетворюєш на світло.
30 З Тобою ворогів я переможу,
з Твоєю допомогою мури я перескочу.
31 Шлях Божий—досконалий!
Випробувані обіцянки Його!
Він захищає тих, хто покладаються на Нього.
32 Немає іншого Бога, крім Господа,
немає іншої скелі, крім нашого Бога!
33 Він сили зміцнює мої,
і в чистоті допомагає жити.
34 Зробив мене Він прудконогим, ніби лань,
дає мені Він стійкість навіть на узвишшях!
35 Готує мої руки Він до бою,
дає їм силу найтугіший лук напнуть.
36 Ти, Боже, дав мені Свій щит звитяжний,
правицею підтримуєш мене,
Ти знов і знов мені допомагав!
37 Зробив прудкими мої ноги
і сильними стопи мої!
38 Тож ворога я можу гнати й наздогнати,
й не відвертатися, аж доки не здолаю.
39 Розіб’ю ворогів, вони не зможуть встати,
вони впадуть до моїх ніг.
40 Даєш Ти мені сили у бою,
Ти змушуєш повсталих проти мене
схилитися в покорі.
41 Перемогти допомагаєш ворогів,
я ненависників збиваю з ніг.
42 Вони волали допомоги,
але ніхто їх не порятував.
І навіть Господа вони просили,
та незворушний Він лишивсь.
43 Я їх розвіяв, мов полову на вітру.
Як пил дорожній, їх ногами потоптав.
44 Рятуєш Ти мене від натовпу людей,
мене Ти ставиш на чолі народів інших,
і ті служитимуть мені, хоч я раніше їх не знав.
45 Чужинці, до яких про мене
раніше долітали лиш чутки,
все зроблять, щоб підлеститись до мене.
46 І мужність втративши, чужинці ті,
зі схованок повибігають, тремтячи від страху.
47 Нехай живе Господь. Благословенна Скеля,
Мій Бог, Який дарує перемогу, хай піднесеться!
48 Він—Бог, Який моїх карає ворогів,
підпорядковує мені людей Він.
49 Від ворога рятує Він мене,
дає мені звитягу Він над тими,
хто намагається мене здолати,
рятує від жорстоких ворогів.
50 Тому вславлятиму я, Господи, Тебе
поміж народами співатиму хвалу.
51 Багато, Боже, дарував Ти переміг царю, обранцеві[d] Своєму,
Свою до нього проявив Ти доброту—
Давиду і його нащадкам на віки.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Небеса розповідають про славу Бога,
а небозвід показує все те, що Він створив.
3 І день говорить із наступним,
і ніч дає знання наступній,
4 без мови і без слів,
ні голосу не чути.
5 Все ж їхній голос лине над землею,
і чує цілий світ слова.
Бог дав притулок сонцю в небі.
6 І щастям світиться воно,
немов у спальні наречений,
немов атлет, готовий до змагання.
7 На горизонті сонце починає шлях
й закінчує його на небосхилі!
Й від його жару[e] не сховається ніщо.
8 Закон Господній досконалий,
він повертає життя душі.
Закон Господній довіри гідний,
приносить мудрість він звичайним людям.
9 Справедливі Господні веління
ощасливлюють наші серця,
Господні заповіді чисті
очам дарують світло їхнім.
10 До Господа пошана—вічна й чиста,
Його веління—справедливі і надійні.
11 За гори золота вони цінніші!
Вони солодші, ніж найкращий, найсвіжіший мед!
12 Вони застерігають справді,
від небезпеки слуг Твоїх.
Дотримуватись їх—велика нагорода.
13 Нікому не дано свої помилки передбачить.
Тому прости мені Ти помилки, яких не бачу.
14 І від людей пихатих вбережи мене,
не дай їм мною помикати.
Тоді невинний буду я й звільнюся від гріхів.
15 Господи, моя Ти Скеле,
мій Визволителю[f], нехай Тебе потішать
слова, що виношені в серці.
Footnotes
- 18:1 Ця пісня також міститься у 2 Сам. 22.
- 18:3 ріг Символ сили, зброї.
- 18:14 із-поміж блискавок і граду Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких та древньогебрейських рукописах.
- 18:51 обранцеві Буквально «помазанику».
- 19:7 жару Або «гніву». Сонце змальовується як воїн, від сили якого не сховаєшся, та лише Бог дав йому місце і справу.
- 19:15 мій Визволителю В Ізраїлі визволителем був близький родич, який приходив на допомогу. Часто людям доводилося продавати свій спадок (частку землі) і йти у рабство. Коли таке траплялося, близький родич викупляв землю й майно, звільняючи таким чином колишнього раба.
Деяния 20:17-38
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Павлова промова до старійшин
17 З Мілета він послав гінця до Ефеса, щоб той запросив старійшин церкви. 18 Коли вони прибули, Павло сказав їм: «Ви знаєте, як я жив увесь цей час, коли був із вами, з першого дня, як прибув до Малої Азії. 19 Я покірно і з сльозами служив Господу, незважаючи на всі випробування, що випали на мою долю через змови юдеїв. 20 Ви знаєте, що я завжди проголошував усе те, що було б корисне для вас. Я навчав вас Благовісті про Христа без вагань, привселюдно, а також ідучи з дому в дім. 21 Юдеям, як і грекам, свідчив я про покаяння та навернення до Бога, про віру в Господа нашого Ісуса Христа.
22 І тепер, за велінням Святого Духа, йду я в Єрусалим, не знаючи, що там зі мною станеться. 23 Знаю тільки, що в кожному місті Дух Святий застерігає мене про те, що ув’язнення й випробування чекають на мене в Єрусалимі. 24 Я не вважаю життя своє цінним для себе. Найважливіше—закінчити справу та служіння, яке дав мені Господь Ісус—розповідати людям Благовість про Божу милість.
25 І тепер я знаю, що ніхто з вас, з ким я ходив, проповідуючи про Царство Боже, більше ніколи не побачить мене. 26-27 Ось чому сьогодні я й проголошую вам, що Господь не судитиме мене, якщо хтось не буде врятований, бо без вагань проповідував я вам волю Божу.
28 Пильнуйте себе і всіх тих, кого Господь ввірив вам[a]. Дух Святий обрав вас, аби ви стали пастирями церкви Божої[b], яку Він викупив кров’ю Свого власного Сина[c]. 29 Знаю я, що після того, як я піду, деякі люди, немов люті вовки з’являться поміж вас. І не помилують вони стада. 30 Навіть серед вас заведуться такі люди, які перекрутять правду, щоб потягнулися за ними учні. 31 Тож будьте обережні! Пам’ятайте, як я невпинно закликав зі сльозами кожного з вас день і ніч, протягом трьох років, триматися істинного життя. 32 А тепер доручаю вас Богу і Слову Його милості. Слово Господнє може укріпити вас і дати вам спадщину милості Божій серед усіх людей святих.
33 Ніколи я не зазіхав на чиєсь срібло, золото або гарне вбрання. 34 Ви самі знаєте, що мої руки служили потребам моїм і тих людей, які були зі мною. 35 Кожним своїм вчинком я показував, що тяжкою працею ми мусимо допомагати немічним. Необхідно пам’ятати слова Господа Ісуса, які Він сказав: „Справжнє щастя в тому, щоб віддавати, а не в тому, щоб брати”».
36 Як промовив це Павло, всі стали на коліна молитися. 37 Віруючі дуже тужили й ридали, кидалися Павлові на шию, обіймали й цілували його. 38 Найбільше всіх засмутили його слова про те, що вони більше його не побачать. Потім вони провели Павла до корабля.
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International