Add parallel Print Page Options

Хвальний псалом Давида.

О Господи, почуй мої молитви
    і до благань прислухайся моїх!
    Прийди на допомогу добрими ділами.
Не позивайся зі Своїм слугою,
    адже перед Тобою кожен винний.
Полює ворог, переслідує мене і хоче вбити,
    підштовхує мене в могилу, в морок,
    немов мене уже давно нема в живих.
Душа і серце завмирають з переляку.

Я пам’ятаю все, що Ти колись зробив,
    я думаю про всі Твої діла,
    кажу про все, що здійснене Тобою.
Здіймаю руки у молитвах!
    Мов спрагла без дощу земля, Тебе жадаю! Села

Благаю дати відповідь мерщій,
    тому що дух уже згасає мій.
Не відвертай Свій лик від мене,
    інакше я піду до тих, хто спочиває в могилі.
Нехай світанки подарують Твою ласку незрадливу,
    бо покладаюся на Тебе.
Навчи, яким шляхом іти в житті,
    адже життя моє—в Твоїх руках.
Врятуй мене від ворогів моїх,
    бо я в Тобі вбачаю, Господи, свій прихисток надійний.
10 Навчи, як жити за веліннями Твоїми,
    бо Ти—наш Бог.
    Нехай Твій добрий дух веде нас у прекрасний край.

11 Даруй мені, о Господи, життя заради імені Твого,
    будь милосердний, витягни з біди!
12 Яви Свою любов і ворогів моїх побий,
    моїх затятих ворогів згуби, бо я—Твій слуга.

Псалом Давида.

Благословімо Господа, мою Скелю,
    Який навчає мої руки готуватися до бою,
    Який готує пальці до борні.
Господь—моя щира любов і фортеця,
    мій прихисток в горах, мій щит.
У Ньому я шукаю порятунку,
    він мій народ віддав під мою владу.

Чому Тобі, о Господи,
    не байдуже, що діється з людиною?
    Чому ти навіть помічаєш цих людей?
Людина, мов туман, який зникає вранці,
    життя її, мов швидкоплинна тінь.

О Господи, розверзни небеса й спустися,
    торкнися гір, щоб вибухнули димом.
Розкидай ворогів моїх і блискавкою вдар,
    вражай їх вогненними стрілами Своїми,
    посій сум’яття у ворожім війську.
О Господи, зійди з небес, щоби мене спасти!
Врятуй, щоб в повені не захлинувся,
    оборони мене від цих чужинців,
    чиї уста невтомно брешуть,
    а руки не сахаються бридких діянь.

О Боже, заспіваю я Тобі нових пісень під звуки арфи.
    Десятиструнну арфу на нові пісні я налаштую.
10 Рятуєш Ти царів, Свого слугу спасаєш,
    Давида Ти від кривдників меча борониш.
11 Тож порятуй мене від чужаків,
    чиї уста невтомно брешуть,
    а руки не сахаються бридких діянь.

12 Зроби це, щоб наші діти виростали, як доглянуті деревця,
    щоб наші дочки виглядали, як колони храму,
    що підтримують його з боків.
13 Хай кожен закуток в коморах наших
    добірного буде повен збіжжя,
    а на ланах зростає незліченні тисячі ягничок.
14 Хай добра зброя в наших воїнів буде,
    мури довкола міста щоб не мали ні шпаринки,
    і щоб ніхто не вирушав у бій,
    щоб стогону поранених на вулицях не чутно було.

15 Благословен народ, який живе в таких умовах!
    Щаслива доля тих людей, чий Бог—Господь!

Давидова молитва.

Мій Боже й Царю, возвеличую Твоє ім’я,
    благословлятиму Твоє ім’я навіки.
Щодня вславлятиму Тебе,
    Твоє ім’я хвалити буду вічно.
Господь—величний, гідний слави!
    Не осягнуть нікому величі Його.

Із роду в рід Твої діяння будуть прославляти,
    із покоління в покоління визнавати Твою велич.
Прекрасна Твоя слава неповторна,
    тож оповім я про Твої діла чудесні.
Про грізну Твою силу говорити будуть люди,
    а я їм розповім про Твою велич.
Твою безмежну щедрість пам’ятати будуть люди,
    вславлятимуть в піснях Твої діяння добрі.

Господь і милостивий, і ласкавий, і терплячий,
    і повен милосердя.
Дарує кожному Господь Свої щедроти,
    до всіх творінь Своїх Він виявляє милість.
10 Тож, Господи, нехай Тебе звеличують усі,
    кому Ти дав життя.
    Нехай Тебе благословляють всі, хто вірить в Тебе!
11 Нехай розкажуть про Твоє величне царство й силу,
12     аби всі знали про неперевершеність Його
    й прекрасну славу Його царства.

13 Воно завжди було і є, і буде вічно.
    Твоє правління переживе віки і покоління.

Господу можна вірити, коли Він обіцяє,
    вірність Його—в усьому що Він робить.[a]
14 Господь підтримає усіх, хто впав,
    зведе на ноги всіх, хто впав, спіткнувшись.
15 На Тебе кожен дивиться, хто прагне хліба,
    до Тебе йдуть по частку свою,
    і Ти в належний час даєш їм хліб щоденний.
16 З долонь Твоїх
    дай усім Твоїм творінням необхідне.

17 Господь у кожній справі справедливий,
    Він праведний у всьому, що Він робить.
18 Господь близький до всіх, хто зве по допомогу,
    Він поруч з тими, хто Його жадає.
19 Чого попросять шанувальники Господні, те Він зробить.
    Він чує їхній гук по допомогу і рятує їх.
20 Господь піклується про всіх, хто Його любить,
    але лихих людців не стерпить й знищить.

21 Тому уста мої співають Господу осанну,
    тому Його ім’я на віки-вічні люди славлять!

Footnotes

  1. 145:13 Господу… робить Цей варіант міститься виключно у древньогрецьких, сирійських, а також у кумранських рукописах. Древньогебрейські тексти цього речення не мають.

21 В Писанні[a] сказано:

«Я буду говорити з цими людьми
    устами чужинців й чужими мовами,
але навіть і тоді вони мене
    не послухають».(A)

Так каже Господь.

22 Тож дар розмовляти різними мовами є знаменням не для віруючих, а для невіруючих. Пророчий же дар—не для невіруючих, а для віруючих. 23 І, якщо тоді вся церква збереться разом, і всі розмовлятимуть різними мовами, то чи не скажуть сторонні або невіруючі, що ви збожеволіли? 24 Та якщо всі пророкують слово Боже і ввійде хтось сторонній або невіруючий, то відкриються всі гріхи його, та вашими словами засуджений він буде. 25 Всі таємниці серця його виявляться. І впаде він долілиць, і поклониться Богу, кажучи: «Справді, Бог серед вас!»[b]

Нехай збори ваші зміцнюють церкву

26 Брати і сестри мої, що ж робитимете ви далі? Коли ви посходитеся разом до церкви, один матиме псалом, інший—повчання, ще інший—одкровення. Хтось говорить іншою мовою, хтось перекладає. Та все мусить робитися для розбудови церкви. 27 Якщо хтось збирається говорити чужою мовою, то двоє, найбільше троє, нехай мовлять по черзі, а один нехай тлумачить сказане. 28 Якщо ж немає кому тлумачити, то нехай чужинець мовчить на зібранні, нехай промовляє лише до себе й до Бога.

Пророки в церкві

29 Двоє чи троє людей з пророчим даром нехай говорять, а решта мають перевіряти, що вони кажуть. 30 Коли ж якесь одкровення відкриється тому, хто сидить, то перший нехай замовкне. 31 Бо всі ви можете пророкувати по черзі, щоб інші навчалися й утішалися. 32-34 Духи пророків коряться пророкам, через те що Бог є Богом не безладдя, а миру.

Жінка мусить мовчати в церкві

Як у всіх церквах людей Божих, жінкам вашим слід мовчати на зібраннях, бо їм не дозволяється говорити. Вони мусять перебувати в покорі, як сказано в Законі Мойсея. 35 Якщо вони хочуть чогось навчитися, то їм слід спитати своїх чоловіків удома, бо непристойно жінці говорити на зібранні в церкві.

36 Хіба від вас прийшло Слово Боже? Чи, може, до вас самих воно прийшло? 37 Якщо хтось вважає, що він є пророком чи має духовний дар, то нехай визнає, що те, що я пишу вам—Заповідь Господня. 38 А якщо хтось не визнає цього, то і його самого не буде визнано.

39 Отже, брати і сестри мої, будьте завзятими, пророкуючи, й нікому не забороняйте говорити іншими мовами. 40 Та все треба робити належним чином і статечно.

Read full chapter

Footnotes

  1. 14:21 Писанні Буквально «Законі», що інколи означає «Старий Заповіт».
  2. 14:25 Див.: Іс. 45:14 та Зах. 8:23.