Add parallel Print Page Options

Пісня прочан.

Погляньте, як чудово і приємно,
    коли брати живуть у злагоді і мирі!
Це як найліпші пахощі на голову полити,
    які стечуть на голову первосвященика[a]
    і далі по його вбранню збіжать.
Це як роса з гори Хермон[b], що випадає на Сіоні,
    бо саме тут Господь благословив життя навіки.

Пісня прочан.

Послухайте, усі раби Господні,
    що всенощну правлять, вславляйте Господа!
Угору висвячені руки піднесіть,
    благословляйте Господа!

Нехай Господь, Творець землі і неба,
    благословить вас із гори Сіон.

Славімо Господа!

Вславляйте Господа ім’я!
    Вславляймо Господа, Господні слуги,
хто править службу у Господнім храмі,
    і на подвір’ї храму Божого також.
Хваліть Його ім’я, воно прекрасне!
    В ім’я Його пісень співайте, бо милостивий Він.

Плем’я Якова обрав Господь,
    Своїм скарбом зробив Ізраїля народ.
Адже я знаю, що Господь—величний,
    боввана жодного із Господом не порівняти.
    Господь величніший, ніж всі боввани!
Усе, що хоче, робить наш Господь
    на небі й на землі, і навіть у морській безодні.
Здіймає хмари в небо від кінців землі,
    щоб грози блискавиць вогнем зійшли,
    щоб пролилися щедрими дощами.
Це Він вітри з комори виганяє.

Це Він згубив всіх первородних у Єгипті,
    і не помилував ані людей, ані худобу.
Це Він послав по цілому Єгипту чудеса й знамення,
    щоб викрить фараона і його вельмож.
10 Це він понищив не один народ
    і повбивав царів могутніх,
11 хоча б таких, як аморійський цар Сихон,
    башанський Оґ і всі ханаанські царства.
12 А потім дав усі ці землі Ізраїлю в спадок.

13 О Господи, навіки слава житиме про Тебе!
    Із роду в рід передаватимуть Твоє ім’я!
14 Господь судитиме народ Свій,
    Він буде милосердний до Своїх рабів.

15 Божки народів інших—то лиш золото і срібло,
    що форму у людських руках знайшло.
16 В них є уста, але вони німі,
    в них очі є, та бачити не здатні.
17 В них вуха є, але глухі вони,
    та дихати не можуть.
18 Бовванів хто майструє й вірить в них,
    той сам подібний стане тим бовванам.

19 Ізраїльтяни, Господа благословіть!
    Ааронів доме, Господа благослови!
20 Левитів доме, Господу осанну заспівайте!
    Благословляйте Господа усі, хто в Нього вірить!
21 Вславляйте Господа на Сіоні,
    в Єрусалимі славте Його!

Славімо Господа!

Вславляйте Господа, бо Він—предобрий!
    Любов Господня щира навіки.
Вславляйте Бога всіх богів.
    Любов Господня щира навіки.
Подяку шліть Володарю усіх вельмож.
    Любов Господня щира навіки.

Того вславляйте,
    Хто єдиний творить чудеса великі.
    Любов Господня щира навіки.
Того вславляйте,
    Хто мудрістю Своєю небеса розкинув.
    Любов Господня щира навіки.
Того вславляйте, Хто на воді поставив суходіл.
    Любов Господня щира навіки.
Подякуйте Тому,
    Хто витворив світила—Сонце й Місяць.
    Любов Господня щира навіки.
Того вславляйте,
    Хто Сонце створив, щоб правило днем.
    Любов Господня щира навіки.
Того вславляйте,
    Хто Місяць створив, щоб правив ніччю.
    Любов Господня щира навіки.

10 Того вславляйте, хто в Єгипті знищив первородних.
    Любов Господня щира навіки.
11 Того, хто вивів Ізраїль з Єгипту.
    Любов Господня щира навіки.
12 Простертою правицею Він вивів їх.
    Любов Господня щира навіки.
13 Того вславляйте, Хто Червоне море розділив.
    Любов Господня щира навіки.
14 Того, Хто вивів через море Ізраїль.
    Любов Господня щира навіки.
15 Хто знищив і змішав у Червонім морі фараона й його військо.
    Любов Господня щира навіки.

16 Того вславляйте,
    Хто народ Свій по пустелі вивів.
    Любов Господня щира навіки.
17 Подяку шліть Тому,
    Хто переміг царів могутніх.
    Любов Господня щира навіки.
18 Тому, Хто вбив правителів всевладних.
    Любов Господня щира навіки.
19 Таких, як аморійський цар Сихон.
    Любов Господня щира навіки.
20 Хто вбив таких, як Оґ, башанський цар.
    Любов Господня щира навіки.
21 А потім їхні землі в спадок передав.
    Любов Господня щира навіки.
22 Їх передав слузі Своєму Ізраїлю.
    Любов Господня щира навіки.

23 Славімо Господа, адже колись було нам кепсько.
    Любов Господня щира навіки.
24 Він нас від ворогів порятував.
    Любов Господня щира навіки.
25 Подякуйте Тому, Хто їжу кожному дає.
    Любов Господня щира навіки.

26 Вславляйте Господа!
    Любов Господня щира навіки.

Над вавилонськими річками ми сиділи
    й сльозами обливались, згадуючи наш Сіон[c].
На вербах понад річкою повісили ми арфи.
Загарбники нам наказали тут читати вірші,
    примусили співати величальних.
Вони звеліли нам:
    «Співайте нам пісень сіонських[d]

Як можем ми на чужині співати пісні Господні?
Якщо забуду про Єрусалим,
    нехай правиця зовсім втратить вміння гри на арфі!
Нехай до піднебіння мій язик прилипне,
    якщо забуду я Єрусалим,
    якщо я не згадаю як найбільшу радість мій Єрусалим!

Нехай Господь запам’ятає,
    що зробили едомійці в той день,
    коли упав Єрусалим.
Вони кричали: «Знищіть його вщент,
    щоб не лишилось каменя на камені!»

Тебе, о Вавилоне, теж занапастять і пограбують!
    Благословляю ворогів, які тобі відплатять,
    з тобою вчинять так, як ти вчинив із нами.
Благословляю ворогів твоїх,
    які дітей хапатимуть невинних
    й забиватимуть об скелю!

Псалом Давида.

Вславлятиму Тебе від глибини душі,
    перед богами[e] я співатиму осанну.
Святому храму шанобливо і покірливо вклонюся,
    звеличуватиму Твоє ім’я за милість, за любов Твою,
    адже обітниця Твоя Твоє ім’я піднесла над усім.
Коли я Тебе кликав, Ти озвався,
    Ти простір дав душі моїй складати про Тебе гімни.

Нехай усі земні царі Тебе прославлять,
    коли слова Твої почують.
Нехай вони також співають про діла Господні,
    тому що слава Господа—безмежна.

Хоч високо піднесений Господь,
    убогого Він помічає, пихатим знає ціну,
    віддалік тримає їх.
Якщо ускочу я в халепу,
    Ти зробиш так, щоб кривдника я пережив,
    простягнеш руку і правицею мене спасеш.
Господь відплатить ворогам за мене.
    О Господи, повік живуть Твої любов і ласка незрадливі.
    Не кинеш Ти нізащо і ніколи тих, кого створив.

Для диригента. Псалом Давида.

О Господи, випробування Ти мені послав
    й довідався усе про мене.
Тобі відомо все, коли сідаю я й коли встаю,
    думки мої читаєш ще до того, як вони мені відомі.
Ти дбаєш про те, куди вирушаю я,
    Тобі відомі місця мого спочинку.
    Як добре знаєш Ти мої уподобання!
До того, як із уст моїх слова злітають,
    вони Тобі давно уже відомі.
Довкола мене Ти, і спереду, й позаду,
    за мною стежиш, руку на плечі тримаєш.
Твої знання страшні для мене аж занадто,
    вони занадто мудрі, щоб мені їх осягнуть.

Де б міг сховатися від Твого Духа я?
    Куди б подітись міг, аби уникнути Тебе?
Якби судилося злетіти в небо, Ти там би був,
    спуститися в підземний світ, Ти там.
Коли б я крила розпростер і полетів на сонцесхід,
    або ж попрямував на захід аж до моря,
10     то й там мене б Ти взяв правицею й повів.

11 Я б міг подумати: «Мене сховає ніч,
    мене укриє темінь!»
12 Але ж бо ні! Ніколи в темряві Тобі не темно!
Хоча б якою темною була та ніч,
    вона Тобі як день—все видно.
    І світло й темрява однакові для Тебе.

13 Тому що Ти всі нутрощі[f] мої зліпив й у шкіру обгорнув,
    коли в утробі материнській я лежав.
14 Я дякую, що так чудово Ти мене створив!
    Мені відомі всі Твої захоплюючі справи.
15 Кістки мої, і ті не сховані від погляду Твого,
    хоч я невидимий в утробі матері зростав,
    хоч зітканий я по клітинці в таїні.
16 Ти бачив зародок, Ти стежив, як я формувався,
    щодня записував мої всі члени,
    так що нічого не сховалося і не пропало.

17 Які мені важливі всі Твої думки![g]
    І де вони беруться тільки, Боже!
18 Їх полічити—більше вийшло б, ніж піщинок.
    Скінчу лічити їх, а то ж лише початок[h].

19 Якби ж Ти, Боже, кривдників понищив,
    якби прогнав від мене кровопивців!
20 Вони про Тебе зле торочать,
    намарне іменем Твоїм клянуться[i].
21 О Господи, як же ненавиджу я тих,
    хто Господа ненавидить, хто проти Тебе йде!
    Я зневажаю всіх, хто проти Тебе виступає.
22 І крім ненависті, немає інших почуттів—
    це вороги мої!
23 Пошли випробування, Боже, в моє серце зазирни.
    Ти перевір мене й побачиш всі мої думки.
24 Простеж, чи не плекаю зле в думках,[j]
    і проведи мене до вічного життя[k]!

Footnotes

  1. 133:2 первосвященика Буквально «Аарона».
  2. 133:3 Хермон Гірський хребет на північ від Ізраїлю, на кордоні з Ливаном. На горі Хермон часом іде сніг, якого більше ніде в Ізраїлі не буває. Гори Сіону розташовані довкола Єрусалима. Тут прохолодніше, ніж у низинах під ними, але так само сухо.
  3. 137:1 Над вавилонськими… Сіон Цей псалом написав ізраїльський священик, якого вивели до вавилонської неволі після розгрому Ізраїлю ассирійцями, коли було зруйновано Господній храм, збудований Соломоном.
  4. 137:3 Сіон «Південно-східна частка Єрусалимського пагорба» або «всі Божі люди, які мешкали в Єрусалимі».
  5. 138:1 богами Часто богами називали могутніх земних правителів, зокрема, єгипетського фараона.
  6. 139:13 нутрощі Або «думки та почуття». Буквально «нирки».
  7. 139:17 Які мені… думки Або «Твої думки для мене неосяжні».
  8. 139:18 а то ж лише початок Або «все одно лишаюся з Тобою».
  9. 139:20 намарне… клянуться Древньогебрейський текст тут неясний.
  10. 139:24 Простеж… думках Або «Простеж, щоб я не поклонявся бовванам».
  11. 139:24 вічного життя Або «праведної дороги».