Add parallel Print Page Options

Ламед

89 О Господи, Твої накази
    вічно житимуть на Небесах!
90 Із роду в рід Твої накази, віри гідні, будуть діяти.
    От землю Ти створив, вона існує й досі.
91 Усе тримається на справедливості Твоїй,
    адже усе Тобі покірне.
92 Якби я не кохав Твого Закону,
    давно б мені страждання скоротили вік.
93 Навік закарбував у пам’яті Твої накази,
    тому що ними керувався у житті.
94 Я—Твій, спаси мене,
    щоб міг я слідувати Твоїм наказам.
95 Ті кривдники мене згубити сподівались,
    я ж прагнув осягнуть Твій Заповіт.
96 Я усвідомив, що всьому кінець настане,
    лиш настановам Господа кінця немає.

Мем

97 О як законами Твоїми я втішаюсь,
    роздумую над ними повсякчас!
98 Я мудрість черпаю із вказівок Твоїх,
    їм завдяки мудріший я, ніж вороги мої.
99 Мудрішим вчителів моїх мене зробив Ти,
    бо Заповіт Твій завжди в моїм серці.
100 Мудріший я, аніж старійшини поважні,
    тому що підкоряюся Твоїм наказам.
101 Нога моя не ступить на гріховний шлях,
    бо жити хочу за Твоїм Законом.
102 Я правил Твоїх не порушив,
    бо Ти мені дав розуміння їх.
103 Яка то втіха промовлять Твої слова,
    вони мені солодші, аніж мед.
104 Я намагаюсь осягнуть Твої накази,
    тож неправдиве слово відмітаю!

Нун

105 Твої слова, немов світильник під ногами,
    освітлюють мій шлях.
106 Я присягнув дотримуватися вказівок Твоїх,
    і буду вірний клятві цій.
107 О Господи, я тяжко настраждався,
    благаю, дай пожити ще, як обіцяв мені.
108 О Господи, прийми хвалу мою,
    навчи, як жити за настановами Твоїми.
109 На мене повсякчас чатує небезпека,
    але ніколи не забуду я Твоє учення.
110 Безбожники розкинули тенета,
    я ж всупереч Твоїм наказам не чинив ніколи.
111 Повіки підкорятимусь Твоїй Угоді,
    бо в ній знаходить серце втіху.
112 До згину я коритимусь Твоїм законам.

Самех

113 Як я ненавиджу тих безхребетних,
    що не слухняні повністю Тобі,
    але ж як я кохаюся в Твоєму вченні.
114 Ти—мій Дорадник, Захисник мій,
    всім серцем покладаюсь на Твої слова!
115 Безбожники, геть зі шляху мого,
    я буду жити за Законом Божим!
116 Підтримай так, як обіцяв Ти, щоб я жив,
    не дай розчаруватися, не кинь напризволяще!
117 Підтримку дай Свою, щоб міг я врятуватись
    і керуватися завжди законами Твоїми.
118 Ти відмітаєш тих, хто зневажає Твої закони,
    бо Ти брехливість їхню викриваєш.
119 За покидьків вважаєш ти лихих людців,
    та я Твою Угоду всім єством вітаю.
120 Тремчу увесь від поклоніння й страху,
    адже Твої накази щиросердо я сприймаю.

Аїн

121 Я досі праведно і чесно жив,
    тож на поталу кривдникам мене не віддавай.
122 Слузі Твоєму милість подаруй,
    не дай зухвалим гнобити мене.
123 Я очі видививсь, чекаючи від Тебе порятунку,
    очікуючи справедливих слів Твоїх.
124 Зі слугою Своїм поводься так,
    як щира любов підкаже,
    навчи мене Твоїх законів.
125 Я Твій слуга, тож дай мені кебети,
    збагнуть, що мушу Заповіт Твій знати.
126 О Господи, вже час настав Тобі зробити щось,
    адже народ порушив Твої накази.
127 Я ж через те люблю Твої повчання
    від золота і срібла дужче.
128 Тому й виконую всі настанови,
    тому й ненавиджу оманливі стежки.

Пе

129 Твоя угода—пречудова,
    тож я дотримуюсь всіх присудів Твоїх.
130 Твої слова, мов одкровення осяйні,
    тож зрозуміє їх й невіглас і мудрішим стане.
131 Ледь дихаю, перехопило подих хвилювання,
    очікую, щоб осягнути Твоє вчення.
132 Мені уваги приділи і втіш,
    як завжди робиш з тими, хто ім’я Твоє шанує.
133 Твої слова мені дороговказом служать,
    тому не буде керувати мною зло.
134 Від утиску гнобителів звільни мене,
    щоб міг я слухатись Твоїх наказів.
135 Своє обличчя осяйне яви слузі Своєму,
    навчи, як жити за Твоїм Законом.
136 Моє лице рясними сльозами вмите від того,
    що не коряться Твоїм наказам люди.

Цаде

137 О Господи, який Ти доброчесний,
    а Твої накази чесні й справедливі.
138 Ти дав закони праведні мені,
    на них покластись можна без вагання.
139 Аж спопеляє мене пристрасть від того,
    що недруги мої забули про Твої повчання.
140 Надійність слів Твоїх не раз перевірялась,
    і я, Твій раб, люблю їх.
141 Я можу видаватись молодим і нерозумним,
    але Твоїх наказів я ніколи не забуду.
142 Твої благодіяння завжди справедливі,
    а вказівки Твої—надійні й точні.
143 Хоча на мене насідають клопоти й нещастя,
    я все одно втішатимусь Твоїм ученням.
144 Твої накази завжди добрі й справедливі.
    Так допоможи їх осягнути, щоби міг я жити!

Коф

145 О Господи, дотримуюсь Твоїх законів!
    На мій сердечний, щирий поклик відгукнися!
146 Я закликав Тебе на допомогу,
    тож порятуй, щоб я виконував Твою Угоду.
147 Я на світанку пробудився, щоб Тобі молитись,
    я покладаюсь на Твої слова.
148 Прокинувся я з першими півнями,
    аби вивчати Твоє слово.
149 Благаю: милостиво і прихильно вислухай слугу Свого,
    зроби що праведним є,
    дай життєдайних сил мені.
150 Все ближче підступаються блюзніри, лиходії,
    які не коряться Твоїм законам.
151 Та Ти вже близько, Господи,
    правдиві і надійні всі Твої накази.
152 Я вже давно довідався з Твоїх законів,
    що Ти віддав їх нам в довічний вжиток.

Реш

153 Поміть мої страждання і спаси,
    адже Твоїх повчань я не забув!
154 Вступись за мене, Господи, і визволи мене,
    згадай обітницю Свою і оживи мене.
155 Безбожникам далеко до рятунку,
    вони й не намагаються виконувати Твоїх наказів.
156 О Господи, дай життєдайних сил мені,
    як зазвичай з великодушної любові й милосердя!
157 Чимало в мене ворогів, на мене зуби точать,
    та я не відступлюсь від присудів Твоїх.
158 Зненавидів я зрадників,
    які зневажили Твої закони.
159 Поглянь, о Господи, як я люблю Твої закони,
    дай стільки сил мені, як любиш Ти мене.
160 Від перших днів Твої слова довіри варті,
    довіку покладатимусь на рішення Твої.

Шин

161 На мене безпричинно нападають можновладці,
    та в серці я шаную лиш Твої накази і боюсь лиш їх.
162 Щасливий я від слів Твоїх,
    як інший тішиться зі здобичі своєї.
163 Я зневажаю і ненавиджу брехню,
    але в Твоєму вченні я кохаюсь.
164 Щодня по сім разів хвалу складаю
    за справедливі рішення Твої.
165 Живуть у мирі ті, хто любить Твій Закон,
    уже ніщо не переможе їх.
166 Чекаю порятунку, Господи, від Тебе,
    адже я все зробив, як Ти велів.
167 Душа моя жила Твоїм Законом,
    всім серцем я люблю його.
168 Я за наказами і Заповітом жив Твоїми,
    адже усе моє життя, як на долоні, бачиш Ти.

Тав

169 Я сподіваюся, що Ти помітиш мою радість,
    дай розуміння, як пообіцяв.
170 Я сподіваюся, почуєш Ти мою молитву,
    спаси мене, як обіцяв колись.
171 Я величальної Тобі співав,
    тому що Ти мене Своїх законів вчиш.
172 Допоможи мені Твої слова промовить,
    бо кожна заповідь Твоя правдива.
173 Мені у допомозі не відмов,
    адже Твої накази я обрав.
174 О Господи, як хочу я, щоб Ти мене порятував,
    Твоє вчення мені приносить щастя.
175 Ти відроди мене, щоб я Тобі хвалу співав,
    Твої повчання завжди йдуть мені на користь.
176 Якщо я заблукав, мов та вівця з отари,
    прийди на пошуки Свого раба,
    адже я заповідей не забув Твоїх.

Read full chapter

Про їжу, що жертвують бовванам

А тепер про м’ясо, пожертвуване[a] бовванам. Ми знаємо, що «всі мають знання». Знання підносять людей в їхній пихатості, а любов допомагає їм стати дужчими. Якщо хтось думає, що знає щось, то він нічого не знає як слід. А хто любить Бога, той відомий Богу.

Щодо м’яса, пожертвуваного бовванам, то ми знаємо, що бовван—це ніщо у світі, існує лише Єдиний Бог. 5-6 І навіть, якщо так звані «боги» є на небі чи то на землі (а є й справді багато «богів» і «володарів»), то для нас існує лиш Єдиний Бог-Отець, завдяки Якому все існує на світі, і для Якого ми живемо. Є лиш один Володар і Господь—Ісус Христос, через Якого все існує, і через Якого ми живемо.

Та не всім відомо це знання. Дехто так звик поклонятися бовванам, що коли він їсть, то так, ніби та їжа була пожертвувана бовванамі, оскільки сумління його слабке, воно оскверняється. Але їжа не наблизить нас до Бога. Ми не стаємо ні кращими, якщо не їстимемо, ані гіршими, якщо їстимемо.

Та дивіться, щоб це знання ваше не привело до гріха тих, хто слабкий духом. 10 Бо якщо той, хто повний сумління побачить вас, хто має ці знання, як ви їсте в бовванському храмі, то чи не заохотить це його також з’їсти того м’яса, що запропоноване на пожертву бовванам? 11 І через знання ваші знищено буде слабкого духом, вашого ж брата, за якого Христос помер! 12 Отже, згрішивши проти своїх братів і вразивши їхнє кволе сумління, ви грішите проти Христа. 13 Тож якщо їжа призводить брата чи сестру мою до гріха, то я ніколи більше не їстиму м’яса, щоб не привести їх до гріха!

Footnotes

  1. 8:1 пожертвуване Принесене у пожертву як ознака поклоніння. Див.: також 1 Кор. 8:10.