Add parallel Print Page Options

Псалом Давида.

Душе моя, благословення Господу пошли!
    Єство моє, благослови Його святе ім’я!
Душе моя, слав Господа,
    не забувай ніколи Його благих діянь.
Це ж Він простить твої тяжкі гріхи,
    це ж Він зцілить від недугів.
Це ж Він твоє життя відверне від могили,
    це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю.
Це Він тебе наповнить добротою,
    дасть другу молодість,
    і тоді орлом себе відчуєш юним.

Пригнобленим Господь
    приносить праведність і справедливість.
Це Він навчив шляхів життя Мойсея,
    це Він Ізраїлю явив Свої діла великі.
Господь—предобрий, милосердний,
    терплячий, доброчинний Він.
Не стане Він зненацька нападати,
    не буде пантрувати за кожним кроком.
10 Як грішимо, Він не карає,
    як завинили, Він не мститься.
11 Як небо височенне над землею,
    так і любов Його—висока і правдива.
12 Та непокірливих відрине Бог від Себе,
    далеко так, як схід від заходу далеко.
13 Як батько діток, пестить слуг Своїх Господь.
14     Він пам’ятає, як створив нас, ми ж бо—порох.

15 Короткочасний вік людини, як в трави,
    як в квітки польової, що розквітне,
16     та й облетить, лиш суховії нападуть.
    Ніхто й не скаже, де той цвіт буяв.
17 Але завжди жива любов Господня вірна,
    але завжди Господь вершити буде добрі справи
    для всіх нащадків слуг Своїх.
18 Завжди за тих Він буде,
    хто Заповітом і веліннями Його живе.

19 Адже Господь установив престол на Небесах
    і звідти править цілим світом.
20 Господні Ангели, благословіть Його!
    Могутні воїни, покірно слухайте Його накази!
21 Благословляйте Господа, усі Небесні сили,[a]
    Його наказів слухайтесь усі!
22 Благословляйте Господа усі, кого створив Він,
    благословляйте всюди в Його царстві!

Душе моя, благословення Господу пошли!

Душе моя, благословення Господу пошли!
    О Господи, мій Боже, Ти—величний,
    Ти вбраний в шати доблесті і слави.
Як в тогу, Він огорнений у світло,
    Він небо розгортає, мов завісу.
Небеса—підмурівок Його дому,
    небесні хмари—колісниці Бога,
    на крилах вітру Він мандрує небесами.
Зробив Він Ангелів подібними до вітру,
    а слуг Своїх—до полум’я.

Він землю на підвалини міцні поставив,
    отож ніколи не впаде вона.
Мов ковдрою, безоднею вкрив землю,
    вершини гір Він вкрив водою.
Коли Він дорікнув і гримнув грізно,
    то води ринули, помчались хутко з гір.
Здійнялися гірські вершини, а долини впали вниз,
    все стало на свої місця, як Ти звелів.
Ти встановив кордони для води,
    щоб суходіл не затопила.

10 Струмкам вказав Ти шлях поміж горами.
11 Вони звірині польовій дають напитись,
    і дикі віслюки вгамовують в них спрагу.
12 Птахи небесні гнізда в’ють біля води,
    щебечуть в верболозах при потоці.
13 Він гори напуває з джерел небесних,
    земля втішається плодами рук Його.
14 Він спричиняє ріст трави, аби паслась худоба,
    і зернових, аби людей нагодувати,
    щоб люди харчувалися землі плодами,
15     вино, щоб серце звеселяти,
    оливу, щоби сяяли обличчя,
    і хліб, щоб тіло підкріпити.

16-17 Господні велетні-дерева вологи вдосталь мають:
    ливанські кедри, породи інші хвойні,
    де горобці й лелеки—всі птахи гніздечка звили.
18 Високі гори—для гірських козлів домівка,
    у скелях влаштувались борсуки.

19 Створив Він місяць, щоби визначати час святих зібрань,
    призначив сонцю місце, де сідати.
20 Бог темряву створив, щоб ніч могла прийти,
    щоб звірина нічна могла бродити в лісі.
21 Тож леви молоді гарчать
    і здобичі у Бога просять.
22 Коли сходить сонце, звірі всі нічні
    у лігва повертаються свої і сплять.
23 Виходять потім люди працювати
    і пораються дотемна.

24 Всього, що Ти зробив, і не злічити!
    І скільки мудрості у всіх Твоїх діяннях,
    наповнена земля усім, що Ти створив!
25 Візьми хоч великий океан, що не охопити.
    Він повний крихітних створінь, тварин,
    що незліченні,—великих і малих.
26 Поверхню моря розтинають кораблі,
    морські потвори[b] в глибині пустують.

27 В належний час усі до Тебе мчать,
    аби дістати здобич.
28 Ти руки розкинув і дав їм поживу,
    і вже вони вдоволені і ситі.
29 Але коли ховаєш Ти від них лице,
    вони лякаються, повітря їм бракує,[c]
    втрачають сили й гинуть, ось вони вже порох.
30 Коли ж Ти дихаєш на них,[d]
    це зцілення для них й оновлення землі.

31 Нехай Господь прославиться навіки,
    хай Богу втіха буде від Його творінь.
32 Він дивиться на землю, і тремтить земля,
    Він докоряє горам, і з тих струмує дим.

33 Хоч скільки б жив, я Бога прославлятиму в піснях,
    допоки житиму, псалми Йому співати буду.
34 Вірші складатиму для Нього,
    щасливий в Господі я буду.
35 Коли з землі піде останній грішник
    і кривдників не лишиться на ній.

Душе моя, благословення Господу пошли!
    Благословен Господь!

Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
    народам про Його діла сповіщайте!
Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
    Славте всі Його діла чудесні!
Пишайтеся Його святим ім’ям,
    хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
Вірте в Господа та Його силу,
    хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
    обранця Якова сини і доньки,
    не забувайте тих чудес, що Бог творив,
    діла і рішення Його завжди носіть у серці.

Господь—наш Бог,
    і влада Його повсюди на землі.

Навіки Він Свою Угоду пам’ятає,
    що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
Він з Авраамом уклав ту клятву,
    дав її Ісааку,
10 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
    Ізраїлю як вічний заповіт.
11 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
    віддам вам у володіння».

12 Він так зробив, коли була їх купка
    мандрівників на тій землі,
13 як вони блукали від народу до народу,
    з одного царства до іншого.
14 Господь не дозволяв чинити зле їм,
    попереджаючи царів стосовно них:
15 «Не зачіпайте народ, що помазав Я,
    Моїм пророкам лиха ви не заподійте!»

16 Наслав на землю Він голодомор,
    їх змусив рахувати окрайці.
17 Послав Він перед ними чоловіка,
    то проданий у рабство Йосип був.
18 Кайданами йому скували ноги,
    а шию затягли в залізний комір,
19     аж доки слово Господа до нього не прийшло,
    його очистило Господнє слово.
20 Послав людину цар його нагородити,
    правитель краю наказав його звільнити.
21 Домоправителем його призначив,
    усю маєтність доглядати доручив.
22 Дітей царевих Йосип наставляв,
    ділився мудрістю з старійшинами роду.
23 Прийшов Ізраїль згодом до Єгипту,
    в країні Хама[e] оселився Яків.
24 Рід їхній дивовижно розплодився
    і став для ворогів занадто дужим.
25 І вже прихильності до Якова синів не мали,
    рабів своїх зненавидів Єгипет,
    зле замишляти проти них почав.
26 І Бог послав Своїх обранців Мойсея та Аарона.
27 Він наділив їх силою дива творити й чудеса
    в країні Хама.
28 Наслав пітьму Він непроглядну,
    та єгиптяни не прислухались до Нього.
29 Він води їхні в кров перетворив і рибу отруїв.
30 В країні жаби розплодились так,
    що аж дійшли до царського палацу.
31 Він слово мовив, і блошиць навала
    посунула на край.
32 Він дощ перетворив на град і леза блискавиць.
33 Побило виноградники і смокви,
    й дерева інші по країні цілій.
34 Він наказав, і сарана, і гусінь навалилися.
35     Усе зелене, весь врожай до корінця поїли.
36 Тоді всіх їхніх первістків згубив—
    весь батьків первоцвіт.

37 Народ Свій вивів Він у злоті й сріблі,
    ніхто в колінах їхніх не схитнувся.
38 Зраділи дуже єгиптяни, побачивши, що ті пішли,
    адже вони ізраїльтян боялись.
39 Господь напнув над ними хмару, наче килим,
    Він стовп вогню створив, аби світити уночі.
40 Як попросили, дав їм перепілок
    наситив їх небесним хлібом.
41 Він скелю розщепив,
    і полилася вода в пустелю, наче та ріка.
42 Адже Він пам’ятав
    обітницю святу Своєму слузі Аврааму.
43 То й вивів із Єгипту Бог
    народ обранців, втішений й щасливий.
44 А потім їм віддав народів інших землі,
    й вони успадкували плід трудів чужих.
45 Щоб трималися Його законів,
    щоб заповіді берегли Його.

Славімо Господа!

Footnotes

  1. 103:21 Небесні сили З гебрейської мови це словосполучення може перекладатися як «Ангели» або «зірки та планети».
  2. 104:26 морські потвори Або «Левіафан». Див.: «Левіафан».
  3. 104:29 повітря їм бракує Або «Ти забираєш їхній дух».
  4. 104:30 Ти дихаєш на них Або «даєш їм життєдайний дух».
  5. 105:23 в країні Хама Тобто «у Єгипті». Єгиптяни були нащадками Хама. Див.: Бут. 10:6-20.