Add parallel Print Page Options

94 Бог помсти Господь, Бог помсти з'явився,

піднесися, о Судде землі, бундючним заплату віддай!

Аж доки безбожні, о Господи, аж доки безбожні втішатися будуть?

Доки будуть верзти, говорити бундючно, доки будуть пишатись злочинці?

Вони тиснуть народ Твій, о Господи, а спадок Твій вони мучать...

Вдову та чужинця вбивають вони, і мордують сиріт

та й говорять: Не бачить Господь, і не завважить Бог Яковів...

Зрозумійте це ви, нерозумні в народі, а ви, убогі на розум, коли наберетеся глузду?

Хіба Той, що ухо щепив, чи Він не почує? Хіба Той, що око створив, чи Він не побачить?

10 Хіба Той, що карає народи, чи Він не скартає, Він, що навчає людину знання?

11 Господь знає всі людські думки, що марнота вони!

12 Блаженний той муж, що його Ти караєш, о Господи, і з Закону Свого навчаєш його,

13 щоб його заспокоїти від лиходення, аж поки не викопана буде яма безбожному,

14 бо Господь не опустить народу Свого, а спадку Свого не полишить,

15 бо до праведности суд повернеться, а за ним всі невинного серця!

16 Хто встане зо мною навпроти злостивих, хто встане зо мною навпроти злочинців?

17 Коли б не Господь мені в поміч, то душа моя трохи була б не лягла в царство смерти!...

18 Коли я кажу: Похитнулась нога моя, то, Господи, милість Твоя підпирає мене!

19 Коли мої думки болючі в нутрі моїм множаться, то розради Твої веселять мою душу!

20 Чи престол беззаконня з Тобою з'єднається, той, що гріх учиняє над право?

21 Збираються проти душі справедливого, і чисту кров винуватять.

22 і Господь став для мене твердинею, і мій Бог став за скелю притулку мого,

23 і Він їхню силу на них повернув, і злом їхнім їх нищить, їх нищить Господь, Бог наш!

95 Ходіть, заспіваймо Господеві, покликуймо радісно скелі спасіння нашого,

хвалою обличчя Його випереджуймо, співаймо для Нього пісні,

бо Господь Бог великий, і великий Він Цар над богами всіма,

що в Нього в руці глибини землі, і Його верхогір'я гірські,

що море Його, і вчинив Він його, і руки Його суходіл уформували!

Прийдіть, поклонімося, і припадім, на коліна впадім перед Господом, що нас учинив!

Він наш Бог, а ми люди Його пасовиська й отара руки Його. Сьогодні, коли Його голос почуєте,

не робіте твердим серця вашого, мов при Мериві, немов на пустині в день спроби,

коли ваші батьки Мене брали на спробу, Мене випробовували, також бачили діло Моє.

10 Сорок літ був огидним Мені оцей рід, й Я сказав: Цей народ блудосерді вони, й не пізнали доріг Моїх,

11 тому заприсягся Я в гніві Своїм, що до місця Мого відпочинку не ввійдуть вони!

96 Співайте для Господа пісню нову, уся земле, співайте для Господа!

Співайте для Господа, благословляйте ім'я Його, з дня на день сповіщайте спасіння Його!

Розповідайте про славу Його між поганами, про чуда Його між усіми народами,

бо великий Господь і прославлений вельми, Він грізний понад богів усіх!

Бо всі боги народів божки, а Господь створив небеса,

перед лицем Його слава та велич, сила й краса у святині Його!

Дайте Господу, роди народів, дайте Господу славу та силу,

дайте Господу славу ймення Його, жертви приносьте і входьте в подвір'я Його!

Додолу впадіть ув оздобі святій перед Господом, тремтіть перед обличчям Його, уся земле,

10 сповістіть між народами: Царює Господь! Він вселенну зміцнив, щоб не захиталась, Він буде судити людей справедливо!

11 Хай небо радіє, і хай веселиться земля, нехай гримить море й усе, що у нім,

12 нехай поле радіє та все, що на ньому! Нехай заспівають тоді всі дерева лісні,

13 перед Господнім лицем, бо гряде Він, бо землю судити гряде, Він за справедливістю буде судити вселенну, і народи по правді Своїй!

Господь—то Бог караючий,
    явися нам, караючий Боже!
Верши Свій суд земний, вставай,
    скарай пихатих по заслугах!
Як довго, Господи, ще тішитися їм? Допоки?

Як довго й далі лихі людці
    дбатимуть лише про себе?
Вони народ Твій, Господи, розбили,
    збиткуються з тих, хто Тобі належить.
Вони вбивають вдів, чужинців і сиріт.
Вони говорять:
    «Та ж Господь не бачить, що ми коїм!
    Бог Якова не знає геть нічого».

Отямтеся, ви, телепні!
    Коли ви, дурні, розуму дійдете?
Бог дав вам вуха, то ж і Він все чує,
    Бог дав вам очі, то ж і Він все бачить!
10 Народи Бог карає, тож і вас провчить!
    Людей навчає Він всього, що вони знають.
11 Бог знає, що в людей на думці,
    Бог відає, що ті думки—лиш подих вітру.

12 Благословенний той, кого навчає Бог,
    навчи нас, Господи, Свого закону,
13 щоб заспокоїть нас до того часу,
    коли для злодіїв вже буде вирито могилу.
14 Господь ніколи не залишить Свій народ,
    не відштовхне всіх, хто Йому належить.
15 І справедливість, правду нам поверне,
    і потім прийдуть добрі, чесні люди.

16 Хто встане проти кривдників підтримати мене?
    Хто допоможе із злочинцями боротись?
17 Якщо Господь мені не допоможе зараз,
    то дуже скоро я замовкну назавжди.
18 Хоч то був я, хто спотикався й падав,
    то щира Господа любов, яка підтримала мене.
19 Я жив, печалі сповнений і туги,
    Ти ж, Господи, утішив, дав блаженство!

20 Чи може бути із Тобою той лихий престол,
    який законом крутить, щоб творити лихо?
21 Вони на добрих нападають,
    невинних звинувачують, вбивають.
22 Але Господь—то мій притулок в горах,
    Бог—моя Скеля, порятунок мій.
23 За злочини Він їх скарає,
    Він знищить їх за їхні темні справи.
    Господь наш Бог погубить їх!

Ходімо, звеселімось перед Господом,
    звертаймося до Нього співом голосним.
    Співаймо ж величальну нашій Скелі рятівній!
Підійдемо зі вдячними пожертвами[a] до Нього,
    музикою розбудимо Його.
Бо Господь—то наш великий Бог,
    над усіма богами Він царює.
Адже весь світ Йому підвладний—
    весь, від безодні до найвищої гори!
Йому належить все: і океани, й твердь земна—
    бо створене це все Його руками.

Схилімось перед Ним, покірні будьмо!
    Благословімо Господа, що нас створив!
Ми зробимо це тому, що Він—наш Бог,
    а ми—народ, якого Він плекає наче стадо.
Ми—вівці, що бредуть за помахом Його руки,
    і слухаємось голосу Його.

То ж облишимо впертість,
    бо ми виявили її вдосталь,
    коли повстали проти Бога у Массі[b] і Меріві.
Ми доста твердочолими були,
    випробуючи Господа у пустелі.
«Там ваші пращури поставили під сумнів Мої справи,
    хоч пересвідчились на власні очі, що Я міг зробити.
10 Те покоління Я терпів аж сорок років.
    Вони, повірте, не сприймали настанов Моїх, як жити.
11 Я гнівався на них, тож присягнувся,
    що їм ніколи не побачити землі Мого спочинку!»

Співайте Господу нових пісень,
    нові діла Його вславляйте!
Вславляйте Господа!
    Його ім’я благословляйте!
Щоденно проголошуйте:
    «Господь рятує Свій народ!»
До всіх народів звістку донесіть про Його велич,
    про чудеса, що творить Він, скажіть усім.

Адже Господь великий, слави гідний;
    величніший Він за всіх богів.
Бо боги всі—лише боввани нікчемні;
    Господь єдиний небеса створив.
Навколо Нього—слава і велич,
    могутність і краса в Його святому храмі.

Народи й племена, розсіяні по світу,
    хвалу співайте владі Господа мого!
Вшановуйте Його ім’я!
    Приносьте жертви до Його оселі.
Схиліться перед Господом в священних шатах!
    Свою глибоку шану вияви перед Його лицем, вся земле.
10 Серед народів новину розносьте:
    «Він Всесвіт збудував, міцний і непохитний,
    людей Він судить справедливо».
11 Хай небеса радіють і втішається земля,
    хай океан і все, що в ньому є, нуртує.
12 Хай буде щастя ниві й парості на ній.
    І все, що в лісі темнім, хай радіє.
13 Хай все радіє, бо Господь іде!
    Він наближається, щоб правити землею,
    Він світ розсудить[c] праведно і щиро.

Footnotes

  1. 95:2 зі вдячними пожертвами Або «з піснями подяки».
  2. 95:8 Массі Див.: Вих. 17:1-7.
  3. 96:13 розсудить Або «буде правити».

14 І я про вас сам пересвідчений, браття мої, що й самі ви повні добрости, наповнені всяким знанням, і можете й один одного навчати.

15 А писав я вам почасти трохи сміліше, якби вам нагадуючи благодаттю, що дана мені від Бога,

16 щоб був я слугою Христа Ісуса між поганами, і виконував святу службу Євангелії Божої, щоб приношення поган стало приємне й освячене Духом Святим.

17 Тож маю я чим похвалитись у Христі Ісусі, щодо Божих речей,

18 бо не смію казати того, чого не зробив через мене Христос на послух поган, словом і чином,

19 силою ознак і чудес, силою Духа Божого, так що я поширив Євангелію Христову від Єрусалиму й околиць аж до Ілліріка.

20 При тому пильнував я звіщати Євангелію не там, де Христове Ім'я було знане, щоб не будувати на основі чужій,

21 але як написано: Кому не звіщалось про Нього, побачать, і ті, хто не чув, зрозуміють!

22 Тому часто я мав перешкоди, щоб прибути до вас.

23 А тепер, не маючи більше місця в країнах оцих, але з давніх літ мавши бажання прибути до вас,

24 коли тільки піду до Еспанії, прибуду до вас. Бо маю надію, як буду проходити, побачити вас, і що ви проведете мене туди, коли перше почасти матиму я задоволення з вами побути.

25 А тепер я йду до Єрусалиму послужити святим,

26 бо Македонія й Ахая визнали за добре подати деяку поміч незаможним святим, що в Єрусалимі живуть.

27 Бо визнали за добре, та й боржники вони їхні. Бо коли погани стали спільниками в їх духовнім, то повинні й у тілеснім послужити їм.

28 Як це докінчу та достачу їм плід цей, тоді через ваше місто я піду до Еспанії.

29 І знаю, що коли прийду до вас, то прийду в повноті Христового благословення.

30 Благаю ж вас, браття, Господом нашим Ісусом Христом і любов'ю Духа, помагайте мені в молитвах за мене до Бога,

31 щоб мені визволитися від неслухняних в Юдеї, і щоб служба моя в Єрусалимі була приємна святим,

32 щоб із волі Божої з радістю прийти до вас і відпочити з вами!

33 А Бог миру нехай буде зо всіма вами. Амінь.

Read full chapter

Павло говорить про свою працю

14 Я переконаний, брати і сестри мої, що ви сповнені доброти, і маєте достатньо знань усіляких, й можете поправити одне одного. 15 Та я написав вам дещо сміливіше про деякі речі, щоб нагадати про них іще раз. Зробив я це завдяки дару, що маю від Бога. 16 Дар цей—бути слугою Христа Ісуса для поган. Моя праця—проповідувати Благовість Божу, щоб погани стали приношенням, бажаним Богу, і освятилися Святим Духом.

17 Отже, в Христі Ісусі я пишаюся своєю працею для Бога. 18-19 Я пишу тільки про те, що здійснив Христос через мене. Це ж Він привів поган до послуху перед Богом через слова мої і вчинки, силою знамень і чудес, силою Духа Божого. Отже, від Єрусалиму і повсюди, аж до Іллірика я закінчив проповідувати Благовість про Христа і тим завершив своє служіння. 20 Моєю метою завжди було проповідувати Благовість там, де ім’я Христове ще невідоме, щоб не будувати на чужих підвалинах. 21 Та сказано у Святому Писанні:

«Ті, кому не казали про Нього, побачать,
    а ті, хто не чув, зрозуміють».(A)

Павло бажає відвідати Рим

22 Чимало обов’язків мав я в цих землях, і це багато разів перешкоджало мені прийти до вас.

23-24 Та зараз я скінчив свою роботу, і вже немає такого місця в цих землях, де б я не проповідував. Але оскільки я маю давнє бажання, то планую відвідати вас, коли йтиму до Іспанії. Так, сподіваюся по дорозі завітати до вас. І ще сподіваюся, що ви допоможете мені в моїй подорожі туди після великої радості недовгого перебування у вас.

25 Та зараз я йду до Єрусалиму, щоб служити там Божим людям. 26 Бо церкви Македонії та Ахаї вирішили зібрати кошти на користь бідних людей Божих в Єрусалимі. 27 Вони вирішили це зробити, бо відчувають свій обов’язок перед віруючими Єрусалиму. Оскільки погани розділили з юдеями їхні духовні блага, то мають і самі допомагати матеріально. 28 Тож коли я виконаю свої справи й пересвідчуся, що бідні одержали гроші, зібрані для них, то вирушу до Іспанії і дорогою відвідаю ваше місто.

29 І я знаю, що коли прийду до вас, то принесу вам повне благословення Христове. 30-31 Брати і сестри мої, благаю вас Господом нашим Ісусом Христом та в ім’я любові, що йде до нас від Духа Святого, пристати до щирих молитв Богу за мене, щоб допоміг Він мені позбутися невіруючих в Юдеї і щоб служіння моє в Єрусалимі було прийняте Божими людьми. 32 Якщо буде на те Божа воля, я зможу прийти до вас із радістю й відпочити разом з вами.

33 І нехай Бог миру буде разом з вами усіма. Амінь!

Read full chapter