Add parallel Print Page Options

87 Синів Кореєвих. Псалом. Пісня. Основа його на горах святих,

Господь любить брами Сіону понад усі селища Яковові.

Славне розповідають про тебе, місто Боже! Села.

Тим, хто знає мене, нагадаю про Рагав та про Вавилон; ось Филистея та Тир з Кушем кажуть: Отой народився був там.

і про Сіон говоритимуть: Той і той народився був у ньому, й Сам Всевишній зміцняє його!

Господь буде лічити у книзі народів: Оцей народився був там! Села.

і співають у танку вони: У Тобі всі джерела мої!

88 Пісня. Псалом. Синів Кореєвих. Для дириґетна хору. На „Махалат лефннот". Пісня навчальна Гемана езрахеяннина. (88-2) Господи, Боже спасіння мого, вдень я кличу й вночі я перед Тобою:

(88-3) хай молитва моя дійде перед обличчя Твоє, нахили Своє ухо до зойку мого,

(88-4) душа бо моя наситилась нещастями, а життя моє зблизилося до шеолу!

(88-5) Я до тих прирахований став, що в могилу відходять, я став, немов муж той безсилий...

(88-6) Я кинений серед померлих, немов оті трупи, що в гробі лежать, що про них Ти не згадуєш більш, і потяті вони від Твоєї руки...

(88-7) Умістив Ти мене в глибочезну могилу, до пітьми в глибинах.

(88-8) На мене лягла Твоя лють, і Ти всіма Своїми ламаннями мучив мене... Села.

(88-9) Віддалив Ти від мене знайомих моїх, учинив Ти мене за огиду для них... Я замкнений і не виходжу,

(88-10) стемніло з біди моє око... Я кожного дня Тебе кличу, о Господи, простягаю до Тебе руки свої!...

10 (88-11) Чи Ти чудо вчиниш померлим? Чи трупи встануть і будуть хвалити Тебе? Села.

11 (88-12) Хіба милість Твоя буде в гробі звіщатись, а вірність Твоя в аввадоні?

12 (88-13) Чи познається в темряві чудо Твоє, а в краю забуття справедливість Твоя?

13 (88-14) Та я кличу до Тебе, о Господи, і вранці молитва моя Тебе випереджує...

14 (88-15) Для чого, о Господи, кидаєш душу мою, ховаєш від мене обличчя Своє?

15 (88-16) Нужденний я та помираю відмалку, переношу страхіття Твої, я ослаблений став...

16 (88-17) Перейшли надо мною Твої пересердя, страхіття Твої зруйнували мене,

17 (88-18) вони оточають мене, як вода, увесь день, вони разом мене облягають...

18 (88-19) друга й приятеля віддалив Ти від мене, знайомі мої як та темрява!...

Для синів Кори. Хвальний псалом.

Господь місто Своє збудував на Святій горі.
До серця Господу Сіона брами
    понад усі намети Якового роду.
О місто Боже,
    чудеса про тебе кажуть. Села

Каже Господь: «Згадаю Я усіх, хто народився у
    Рагаві[a], Вавилоні, Филистії, Ефіопії і Тирі».
Та Бог пам’ятає кожного, хто народився на Сіоні,
    у місті, що Всевишній збудував.
Бог має всіх своїх людей перелік,
    Бог знає, де родився кожний смертний. Села

Їм танцювати і співати:
    «Ти—джерело всього, що я маю».

Хвальний псалом для синів Кори. Для диригента. Про нездужання, що викликає болі. Маскіль Гемана-езрагіта.

О Господи мого спасіння, Боже,
    до Тебе я взиваю день і ніч.
Будь ласка, вислухай, про що Тебе благаю,
    прислухайся, про милосердя я Тебе молю.

Душа стражденна мала досить болю!
    Вже на порозі я Шеолу.
Мене вже люди за мерця приймають,
    слабкого для життя у цьому світі.
Шукай мене серед померлих.
    Я почуваюсь мертвим у могилі,
    забутим і занедбаним, без Божої опіки.
Мене послав Ти у могильну яму,
    в пітьму могильну Ти мене поклав.
Твій гнів мене накрив, як хвилі моря,
    принижений я карою Твоїй. Села

Ти моїх друзів відлучив від мене,
    зробив мене бридким для них.
    Я замкнутий, не вибратись мені.
10 Випікають очі сльози від страждання,
    щодня здіймаю руки в небеса в молитві.

11 Чи є у Тебе чудеса для мертвих?
    Чи привиди постануть вихвалять Тебе? Ні! Села

12 Чи чути у могилі про Твою любов?
    Чи праведність Твоя відома в Абаддоні?
13 Чи чудеса Твої в пітьмі відомі?
    Чи хто згадає доброту Твою у світі забуття?

14 Ні, Господи, це я Тобі благання шлю про допомогу.
    До Тебе я в молитвах щосвітанку лину.
15 Чому Ти, Господи, залишив мою душу?
    Чому від мене відвернув лице?
16 Ще змолоду я був слабким і на порозі смерті,
    я від тортур Твоїх, беззахисний, страждав.
17 Твій гнів палкий зійшов на мене,
    моє життя Твої тортури забирають.
18 Вони засмоктують мене, неначе вир, щодня,
    вони на мене нападають звідусіль.
19 Ти змусив друзів і близьких мене покинуть,
    лиш темрява мені єдиний друг.

Footnotes

  1. 87:4 Рагав Або «Єгипет».

13 Нехай кожна людина кориться вищій владі, бо немає влади, як не від Бога, і влади існуючі встановлені від Бога.

Тому той, хто противиться владі, противиться Божій постанові; а ті, хто противиться, самі візьмуть осуд на себе.

Бо володарі пострах не на добрі діла, а на злі. Хочеш не боятися влади? Роби добро, і матимеш похвалу від неї,

бо володар Божий слуга, тобі на добро. А як чиниш ти зле, то бійся, бо недармо він носить меча, він бо Божий слуга, месник у гніві злочинцеві!

Тому треба коритися не тільки ради страху кари, але й ради сумління.

Через це ви й податки даєте, бо вони служителі Божі, саме тим завжди зайняті.

Тож віддайте належне усім: кому податок податок, кому мито мито, кому страх страх, кому честь честь.

Не будьте винні нікому нічого, крім того, щоб любити один одного. Бо хто іншого любить, той виконав Закона.

Бо заповіді: Не чини перелюбу, Не вбивай, Не кради, Не свідкуй неправдиво, Не пожадай й які інші, вони містяться всі в цьому слові: Люби свого ближнього, як самого себе!

10 Любов не чинить зла ближньому, тож любов виконання Закону.

11 І це тому, що знаєте час, що пора нам уже пробудитись від сну. Бо тепер спасіння ближче до нас, аніж тоді, коли ми ввірували.

12 Ніч минула, а день наблизився, тож відкиньмо вчинки темряви й зодягнімось у зброю світла.

13 Як удень, поступаймо доброчесно, не в гульні та п'янстві, не в перелюбі та розпусті, не в сварні та заздрощах,

14 але зодягніться Господом Ісусом Христом, а догодження тілу не обертайте на пожадливість!

Коріться Закону

13 Кожен має підкорятися верховній владі, бо існуюча влада встановлена й призначена Богом. Отже, хто опирається владі, той протидіє тому, що було наказано Богом. Ті ж, хто чинить так, будуть засуджені. Правителі викликають страх не в тих, хто чинить добро, а в тих, хто чинить зло. Хочеш не боятися влади? То чини добро і матимеш похвалу від влади.

Так, володарі—слуги Божі, які працюють тобі на благо. Та якщо чинитимеш зло, бійся, бо в їхній владі покарати тебе й віддати на смерть. Адже вони не даремно носять меч. Вони—слуги Божі, месники, які несуть гнів Божий проти тих, хто чинить зло.

Через те треба коритися не лише зі страху перед покаранням Божим, а й з власного сумління. Ось чому ви податки платите, адже влада—то слуги Божі. Вони ненастанно дбають про все те, що ми згадували щойно. Віддайте кожному належне. Заплатіть податки, кому мусите їх сплатити. Віддайте податки збирачам податків, повагу—тим, кого ви повинні поважати, а пошану—кого повинні шанувати.

Нікому нічого не будьте винні, крім любові один до одного. Бо хто любить іншого, той дотримується Закону. Кажу я так через те, що заповіді: «Не чини перелюбу», «Не вбий», «Не вкради», «Не зажадай чужого»(A), а також усі інші об’єднуються в одній: «Люби ближнього[a] свого, як самого себе»(B). 10 Любов не чинить зла ближньому, ось чому це і є виконанням Закону.

11 Виконуйте все це, бо ви знаєте, в який час ми живемо. Ви знаєте, що час прийшов вам прокинутися від сплячки, бо спасіння наше зараз ближче до нас, ніж тоді, коли ми вперше повірили. 12 Ніч уже майже минула, і день наближається. Тож звільнімося від вчинків, що належать темряві. Зодягнімося у зброю світла. 13 Живімо ж пристойно, як люди живуть при денному світлі: не в гульні та пияцтві, не в перелюбі й розпусті, не у сварках та заздрощах. 14 Краще будьмо подібні до Господа нашого Ісуса Христа, і не потураймо нашому гріховному людському єству і його бажанням.

Footnotes

  1. 13:9 ближнього Або «інших». Див.: Лк. 10:25-37, де Ісус говорить, що це стосується усіх, хто потребує допомоги.