Add parallel Print Page Options

81 Для дириґетна хору. На ґітійськім знарядді. Асафів. (81-2) Співайте Богові, нашій твердині, покликуйте Богові Якова,

(81-3) заспівайте пісню, і заграйте на бубні, на цитрі приємній із гуслами,

(81-4) засурміть у сурму в новомісяччя, на повні в день нашого свята,

(81-5) бо це право ізраїлеві, Закон Бога Якова!

(81-6) На свідчення в Йосипі Він учинив його, як пішов був на землю єгипетську. Почув був там мову, якої не знав:

(81-7) Рамена його Я звільнив з тягару, від коша його руки звільнились.

(81-8) Ти був кликав у недолі, й я видер тебе, Я відповідаю тобі в укритті громовім, Я випробував був тебе над водою Мериви. Села.

(81-9) Слухай же ти, Мій народе, і хай Я засвідчу тобі, о ізраїлю, коли б ти послухав Мене:

(81-10) нехай бога чужого у тебе не буде, і не кланяйся богу сторонньому!

10 (81-11) Я Господь, Бог твій, що з краю єгипетського тебе вивів, відчини свої уста і Я їх наповню!

11 (81-12) Але Мій народ не послухався був Мого голосу, не згодився зо Мною ізраїль,

12 (81-13) і Я їх пустив ради впертости їхнього серця, нехай вони йдуть за своїми порадами!

13 (81-14) Коли б Мій народ був послухав Мене, коли б був ізраїль ходив по дорогах Моїх,

14 (81-15) ще мало і Я похилив би був їхніх ворогів, і руку Свою повернув би був Я на противників їхніх!

15 (81-16) Ненависники Господа йому б покорились, і був би навіки їхній час,

16 (81-17) і Я жиром пшениці його годував би, і медом із скелі тебе б насищав!

82 Псалом Асафів. Бог на Божім зібранні стоїть, серед богів Він судить:

Аж доки ви будете несправедливо судити, і доки будете ви підіймати обличчя безбожних? Села.

Розсудіте нужденного та сироту, оправдайте убогого та бідаря,

порятуйте нужденного та бідака, збережіть з руки несправедливих!

Не пізнали та не зрозуміли, у темряві ходять вони... Всі основи землі захитались...

Я сказав був: Ви боги, і сини ви Всевишнього всі,

та однак повмираєте ви, як людина, і попадаєте, як кожен із вельмож.

Устань же, о Боже, та землю суди, бо у владі Твоїй всі народи!

83 Пісня. Псалом Асафів. (83-2) Боже, не будь мовчазним, не мовчи, і не будь Ти спокійним, о Боже,

(83-3) бо ось зашуміли Твої вороги, а Твої ненависники голови попідіймали!

(83-4) Вони проти народу Твого хитрий задум видумують, і нараджуються проти тих, кого Ти бережеш!

(83-5) Вони кажуть: Ходіть но, та знищимо їх з-між народів, і згадуватись більш не буде імення ізраїля!

(83-6) Бо вони однодушно нарадилися, проти Тебе умови складають,

(83-7) намети Едома й ізмаїльтян, Моав та агаряни,

(83-8) Ґевал і Аммон, і Амалик, Филистея з мешканцями Тиру.

(83-9) і Ашшур поєднався був з ними, вони синам Лотовим стали раменом. Села.

(83-10) Зроби їм, як Мідіянові, як Сісері, як Явінові в долині Кішон,

10 (83-11) при Ен-Дорі вони були знищені, стали погноєм землі!

11 (83-12) Поклади їх та їхніх вельмож, як Орева, й як Зеева, й як Зеваха, й як Цалмунну, усіх їхніх князів,

12 (83-13) що казали були: Візьмімо на спадок для себе помешкання Боже!

13 (83-14) Боже мій, бодай стали вони, немов порох у вихрі, як солома на вітрі!

14 (83-15) Як огонь палить ліс, й як запалює полум'я гори,

15 (83-16) так Ти їх пожени Своїм вихром, і настраш Своєю бурею!

16 (83-17) Наповни обличчя їхнє соромом, і хай шукають вони Твоє Ймення, о Господи!

17 (83-18) Нехай будуть вони засоромлені, й завжди хай будуть настрашені, і хай застидаються, й хай вони згинуть!

18 (83-19) і нехай вони знають, що Ти, Твоє Ймення Господь, Сам Ти, Всевишній, на цілій землі!

Для диригента. В супроводі ґіттіта. Псалом Асафа.

Співаймо гімни Богу,
    щоб Бога Якова піднести!
Почнемо музику, заграймо в бубни,
    та на ніжній лірі й арфі солодкоголосій.
Подуймо в ріг баранячий у час молодика[a],
    і в повен місяць[b], що віщує свято.
Такий закон для Ізраїлю,
    так Якову звелів Господь.
Він встановив це свідчення для Йосипа,
    коли виводив його із Єгипту.

Почув слова я мовою незнаною:
    «З його плечей Я зняв тягар,
    дав відпочить рукам від непосильної ноші.
Як ви були в біді, звернулися до Мене.
    Я відповів таємно, громом,
    Я випробовував вас при воді Меріва[c]. Села

Народе Мій, послухай-но Мене,
    якщо, Ізраїлю, послухаєш, з тобою укладу Угоду!
10 Хай бога іншого не буде поміж вас,
    не поклоняйтеся божкам сусідів.
11 Я—Господь, ваш Бог, Який вивів вас з Єгипту;
    уста розкрийте, і Я нагодую вас.

12 Та Мій народ не слухався мене,
    Ізраїлю Я непотрібен був.
13 Тож відпущу їх впертості шляхом,
    хай і робили все, що заманеться.
14 Коли б народ Мій слухався Мене,
    коли б ходив Моїм шляхом Ізраїль,
15     тоді б Я знищив їхніх ворогів,
    Я кривдників би їхніх покарав.
16 Ті, хто ненавидить Мене, тремтіли б,
    та кара їхня—то уже навік.
17 Я б їх нагодував добірними плодами,
    Я б вдовольнив їх найсмачнішим медом».

Хвальний псалом Асафа.

Бог піднімається на зібранні богів[d]
    і суд вершить над іншими богами:
«Як довго будете неправедно судити?
    Як довго кривдники ходити будуть
    із піднятою головою?» Села

Судіть задля сиріт і бідаків,
    права нужденних і знедолених відстоюйте в суді.
Рятуйте бідних, безпорадних,
    від кривдника руки спасайте їх.

Вони не знають і не розуміють!
    Вони блукають в пітьмах, й цілий світ тремтить!
Кажу Я: «Так, ви—боги[e],
    ви всі Всевишнього сини,
але на вас, людей, чекає смерть,
    впадете ви, як і усі царі до вас».

Постань же, Господи, землі суддею будь!
    Бо над всіма народами лиш Ти Володар!

Пісня. Хвальний псалом Асафа.

О Боже, не мовчи, не будь такий спокійний,
    не залишайся незворушний.
Поглянь-но, Господи, заворушились вороги,
    підняли голови і зброєю дзвенять.
Зловісні наміри виношують проти Твоїх людей,
    усіх, кого Ти любиш і охороняєш.
Вони говорять: «То ж давайте їх зметемо,
    щоб згадки про Ізраїль в жодного народу не лишилось».
О Боже, згуртувалися вони,
    щоб дати бій Тобі, плетуть на Тебе змови.
7-8 Намети Едома, ізмаїльці, моавійці, аґрійці,
    народ Ґевала, аммонійці, амаликійці й филистимляни,
    ще й люди Тира—всіх їх змова проти нас єднає.
І навіть ассирійців там побачиш,
    які дали нащадкам Лота силу. Села

10 Зроби їм так, як Ти зробив із мидіанцями,
    Сісерою й Явином на берегах Кишону.
11 Ти знищив їх біля Ендора,
    вони тепер—лиш гній в землі.
12 З вельможами їхніми зроби, як з Оревом й Зеевом,
    з князями їхніми хай буде те, що з Зевою й Залмуною,
13     що кажуть: «Заберемо землю в народу Божого».
14 Порозганяй їх, Боже мій, як перекотиполе,
    хай вітер їх розвіє, мов полову.
15 Спали їх, як пожежа лісова,
    як вогнище, що пожирає ліс на горах.
16 Злякай і віднеси їх геть смерчем,
    мов вітром штормовим з землі їх поздувай.
17 Хай їм ганьба струмує по щоках,
    щоб кинулись Твоє ім’я шукати, Господи,
18     аби нажахані й принижені були навічно,
    принижені й загублені в віках.
19 Тоді вже знатимуть, що сам Ти—Ягве,
    що Ти єдиний і Всевишній над землею.

Footnotes

  1. 81:4 у час молодика Новолуння було початком місяця і святкувалося принесенням мирної жертви.
  2. 81:4 в повен місяць П’ятнадцятий день місяця в давньому Ізраїлі. Більшість релігійних зібрань була в цей день.
  3. 81:8 Меріва Див.: Вих. 17:1-7.
  4. 82:1 богів Тут слово «боги» може означати як Ангелів, так і земних царів, яких у давніх суспільствах вважали богорівними.
  5. 82:6 боги Або «судді».

19 Отже скажеш: Галузки відломилися, щоб я прищепився.

20 Добре. Вони відломились невірством, а ти тримаєшся вірою; не величайся, але бійся.

21 Бо коли Бог природних галузок не пожалував, то Він і тебе не пожалує!

22 Отже, бач добрість і суворість Божу, на відпалих суворість, а на тебе добрість Божа, коли перебудеш у добрості, коли ж ні, то й ти будеш відтятий.

23 Та й вони, коли не зостануться в невірстві, прищепляться, бо має Бог силу їх знов прищепити.

24 Бо коли ти відтятий з оливки, дикої з природи, і проти природи защеплений до доброї оливки, то скільки ж більше ті, що природні, прищепляться до своєї власної оливки?

25 Бо не хочу я, браття, щоб ви не знали цієї таємниці, щоб не були ви високої думки про себе, що жорстокість сталась Ізраїлеві почасти, аж поки не ввійде повне число поган,

26 і так увесь Ізраїль спасеться, як написано: Прийде з Сіону Спаситель, і відверне безбожність від Якова,

27 і це заповіт їм від Мене, коли відійму гріхи їхні!

28 Тож вони за Євангелією вороги ради вас, а за вибором улюблені ради отців.

29 Бо дари й покликання Божі невідмінні.

30 Бо як і ви були колись неслухняні Богові, а тепер помилувані через їхній непослух,

31 так і вони тепер спротивились для помилування вас, щоб і самі були помилувані.

32 Бо замкнув Бог усіх у непослух, щоб помилувати всіх.

33 О глибино багатства, і премудрости, і знання Божого! Які недовідомі присуди Його, і недосліджені дороги Його!

34 Бо хто розум Господній пізнав? Або хто був дорадник Йому?

35 Або хто давніш Йому дав, і йому буде віддано?

36 Бо все з Нього, через Нього і для Нього! Йому слава навіки. Амінь.

Read full chapter

19 Але ти можеш сказати: «Адже гілля зламали, щоб мене приєднати». 20 Так, його повідламували через невіру, а ти зостаєшся на місці, бо маєш віру. Тож не пишайся, а краще відчуй страх. 21 Бо якщо Бог не щадив природних гілок, то й тебе не помилує.

22 Отже, зважай на доброту і суворість Божу: суворість до тих, хто відтятий, та доброту до тебе, якщо залишишся в Його милості. Інакше й тебе буде відламано від дерева і викинуто геть.

23 Якщо ж юдеї не стоятимуть уперто на своїй невірі, то Бог знову прищепить їх до дерева, бо Він має таку владу. 24 Якщо ти є та гілка, яку відрізано від дички і наперекір природі прищеплено до домашньої оливи, то наскільки легше приживеться гілка від культурної оливи до свого рідного дерева.

25 Брати і сестри мої, я не хочу, щоб ця правда лишалася таємницею для вас, щоб ви не покладалися тільки на власну мудрість. Часткове зачерствіння прийшло до народу ізраїльського, і це триватиме доти, доки достатньо поган не прийде до Божої родини. 26 І так весь Ізраїль буде врятований. Як сказано у Святому Писанні:

«Визволитель прийде з Сіону
    й відверне безбожність від родини Якова.
27 Таким буде Мій Заповіт,
    коли відпущу Я всі їхні гріхи».(A)

28 Щодо Доброї Звістки, то, відмовляючись прийняти її, юдеї стають ворогами Богу на користь вам, поганам. Та Бог вибрав юдеїв і любить їх. Він дав обіцянку засновникам їхнього роду[a]. 29 Адже Бог ніколи не змінює Свого рішення про Свої дарунки і покликання.

30 Колись ви були непокірними, а зараз маєте милість Божу через непокірливість юдеїв. 31 Так і вони зараз не слухають Бога, бо Він вам явив милість Свою. Так сталося, щоб і вони могли одержати милість Божу. 32 Бог зібрав разом до в’язниці всіх неслухняних для того, щоб показати Своє милосердя до всіх них. 33 О, яка незрівнянно велика щедрість Божа! Яке багатство знань, яка глибока мудрість Його! Які непередбачені судження і незбагненні шляхи Його! 34 Так сказано у Святому Писанні:

«Хто знає розум Господа,
    або хто може бути дорадником Йому?»(B)
35 «Чи хтось давав щось Богу?
    Чи винен Бог комусь?»(C)

36 Бо все було створене Богом й існує через Нього і для Нього. Слава Йому навіки! Амінь!

Read full chapter

Footnotes

  1. 11:28 засновникам їхнього роду Тобто «предкам». Див.: «предки».