Add parallel Print Page Options

66 Для дириґетна хору. Пісня. Псалом. Уся земле, покликуйте Богові,

виспівуйте честь Його Йменню, честь для слави Його покладіть!

Скажіть Богу: Які Твої вчинки грізні! Через силу велику Твою Твої вороги піддадуться Тобі,

вся земля буде падати до ніг Твоїх, і співати Тобі буде, оспівувати Ймення Твоє! Села.

ідіть і погляньте на Божі діла, Він грізний у ділах проти людських синів!

Він на суходіл змінив море, й переходили річку ногою, там раділи ми в Ньому!

Він царює навіки Своєю могутністю, очі Його між народами зорять, нехай не несуться відступники! Села.

Благословляйте, народи, нашого Бога, і голос слави Його розголошуйте,

що зберіг при житті нашу душу, і не дав нозі нашій спіткнутись,

10 бо Ти, Боже, нас випробовував, Ти нас перетопив, як срібло перетоплюється...

11 Ти нас до в'язниці впровадив, Ти пута поклав нам на стегна,

12 Ти їздити дав був людині по головах наших, ми ввійшли до огню й до води, але на широкі місця Ти нас вивів!

13 Увійду я до дому Твого з цілопаленнями, обіти свої Тобі виплачу ті,

14 що їх вимовили мої губи й сказали були мої уста в тісноті моїй!

15 Цілопалення ситих тельців піднесу Тобі з димом кадильним баранячим, приготую биків із козлами. Села.

16 ідіть, і послухайте, всі богобійні, а я розкажу, що Він учинив для моєї душі:

17 До Нього я кликав устами своїми, і хвали Йому під моїм язиком!

18 Коли б беззаконня я бачив у серці своїм, то Господь не почув би мене,

19 але Бог почув, і вислухав голос моєї молитви!

20 Благословенний Бог, Який не відкинув моєї молитви й Свого милосердя від мене!

67 Для дириґетна хору. На струнних знаряддях. Псалом. Пісня. (67-2) Нехай Бог помилує нас, і хай поблагословить, хай засяє над нами обличчям Своїм, Села,

(67-3) щоб пізнати дорогу Твою на землі, посеред народів усіх спасіння Твоє!

(67-4) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!

(67-5) Нехай веселяться й співають племена, бо Ти правдою судиш народи й племена ведеш на землі! Села.

(67-6) Хай Тебе вихваляють народи, о Боже, хай славлять Тебе всі народи!

(67-7) Земля врожай свій дала, Бог поблагословив нас, наш Бог!

(67-8) Нехай благословляє нас Бог, і всі кінці землі хай бояться Його!

68 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Пісня. (68-2) Нехай воскресне Бог, і розпорошаться вороги Його, і нехай від лиця Його повтікають Його ненависники!

(68-3) Як дим розвівається, так їх розвій, як топиться віск від огню, отак несправедливі загинуть перед Божим лицем!

(68-4) А праведні будуть радіти, і будуть тішитися перед Богом, і веселитися в радості будуть!

(68-5) Співайте Богові, виспівуйте Йменню Його, рівняйте дорогу Тому, Хто їде на хмарах, Господь Йому Ймення, та перед Ним веселіться!

(68-6) Сиротам батько й вдовицям суддя, то Бог у святому мешканні Своїм!

(68-7) Бог самітних уводить до дому, витягує в'язнів з кайданів, тільки відступники мешкати будуть у спаленій сонцем землі!

(68-8) Боже, коли перед народом Своїм Ти виходив, коли йшов Ти пустинею, Села,

(68-9) то тряслася земля, також капало небо було перед Богом, Сінай затремтів перед Богом, Богом ізраїля!

(68-10) Дощ добродійний спускаєш Ти краплями, Боже, на спадок Свій перемучений міцно поставив його.

10 (68-11) У ньому сиділо Твоє многолюддя, у Своїй доброті все готуєш Ти бідному, Боже!

11 (68-12) Господь дає слово; провісниць велика многота:

12 (68-13) Царі військ утікають, утікають, пані ж дому розділює здобич.

13 (68-14) Коли ви спочиваєте між обійстями то крила голубки покриті сріблом, а пера її зеленкавістю золота.

14 (68-15) Коли Всемогутній царів розпорошував в Краї, то сніг Ти спускав на Цалмоні.

15 (68-16) Гора Божа Башанська гора, гора верхогір'я гора та Башанська.

16 (68-17) Верхогір'я, чого заздрісно дивитеся на ту гору, що Бог зажадав на мешкання Своє, і Господь буде мешкати там завжди?

17 (68-18) Колесниць Божих дві десятьтисячки, тисячі багатократні, Господь із Сінаю прибув до святині.

18 (68-19) Ти піднявся був на висоту, полонених набрав, узяв дари ради людини, і відступники мешкати будуть у Господа Бога також.

19 (68-20) Благословенний Господь, тягарі Він щоденно нам носить, Бог наше спасіння! Села.

20 (68-21) Бог для нас Бог спасіння, і в Господа Владики виходи смерти!

21 (68-22) Але розторощить Бог голову Своїх ворогів, маківку, вкриту волоссям, того, хто в гріхах своїх ходить!

22 (68-23) Промовив Господь: Я спроваджу з Башану тебе, з глибин моря спроваджу,

23 (68-24) щоб ти ногу свою мив у крові, щоб язик твоїх псів мав частину свою в ворогів!

24 (68-25) Походи Твої, Боже, бачено, походи Бога мого у святині мого Царя:

25 (68-26) Попереду йшли співаки, потому грачі, посеред дівчат, що бряжчали на бубнах:

26 (68-27) Благословляйте на зборах Бога, Господа, ви, хто від джерел ізраїля!

27 (68-28) Там Веніямин молодий, їхній володар, князі Юди, їхні полки, князі Завулона, князі Нефталима.

28 (68-29) Твій Бог наказав тобі силу, будь силою, Боже, того, кого нам учинив!

29 (68-30) із храму Твого на Єрусалимі царі привезуть Тобі дара.

30 (68-31) Погрози звірині в очереті, череді волів разом з телятами людськими, понищ тих, хто кавалками срібла милується, розпорош ті народи, що воєн бажають!

31 (68-32) Прийдуть з Єгипту посли, і руки свої Куш простягне до Бога.

32 (68-33) Царства землі, співайте Богові, виспівуйте Господа, Села,

33 (68-34) що їздить в відвічному небі небес. Ось Він загримить Своїм голосом, голосом сильним.

34 (68-35) Визнайте Богові силу, величність Його над ізраїлем, а в хмарах потуга Його!

35 (68-36) Бог грізний у святинях Своїх, Бог ізраїлів Він, що народові дає силу й міць, Бог благословенний!

69 Для дириґетна хору. На спів: „Лелії". Давидів. (69-2) Спаси мене, Боже, бо води вже аж до душі підійшли!

(69-3) Я загруз у глибокім багні, і нема на чім стати, ввійшов я до водних глибин, і мене залила течія!

(69-4) Я змучився в крику своїм, висохло горло моє, очі мої затуманились від виглядання надії від Бога мого!...

(69-5) Тих, хто мене без причини ненавидить, стало більш, як волосся на моїй голові, набралися сили мої вороги, що безвинно мене переслідують, чого не грабував, те вертаю!

(69-6) Боже, Ти знаєш глупоту мою, а гріхи мої перед Тобою не сховані!

(69-7) Нехай через мене не матимуть стиду оті, хто на Тебе надіється, Господи, Господи Саваоте; нехай через мене не матимуть сорому ті, хто шукає Тебе, Боже ізраїлів,

(69-8) бо я ради Тебе зневагу ношу, ганьба покрила обличчя моє!...

(69-9) Для братів своїх став я відчужений, і чужий для синів своєї матері,

(69-10) бо ревність до дому Твойого з'їдає мене, і зневаги Твоїх зневажальників спадають на мене,

10 (69-11) і постом я виплакав душу свою, а це сталось мені на зневагу...

11 (69-12) За одежу надів я верету, і за приказку став я для них:

12 (69-13) про мене балакають ті, хто в брамі сидить, і пісні тих, хто п'янке попиває...

13 (69-14) А я молитва моя до Тебе, Господи, в часі Твоєї зичливости; в многоті милосердя Твойого подай мені відповідь про певність спасіння Твого,

14 (69-15) визволь з болота мене, щоб я не втопився, щоб я урятований був від своїх ненависників та від глибокости вод!

15 (69-16) Хай мене не заллє водяна течія, і хай глибінь мене не проковтне, і нехай своїх уст не замкне надо мною безодня!

16 (69-17) Обізвися до мене, о Господи, в міру доброї ласки Своєї, в міру великости Свого милосердя звернися до мене,

17 (69-18) і обличчя Свого не ховай від Свого раба, бо тісно мені, озвися ж небаром до мене,

18 (69-19) наблизись до моєї душі, порятуй же її, ради моїх ворогів відкупи Ти мене!...

19 (69-20) Ти знаєш наругу мою, і мій сором та ганьбу мою, перед Тобою всі мої вороги!

20 (69-21) Моє серце зламала наруга, і невигойний мій сором: я чекав співчуття та немає його, і потішителів та не знайшов!

21 (69-22) і жовчі поклали у мій хліб потішення, а в спразі моїй оцтом мене напували...

22 (69-23) Бодай пасткою стала їм їхня трапеза, а їхні учти тенетами,

23 (69-24) бодай їхні очі потемніли, щоб їм не бачити, а їхні клуби хай завжди хитаються!

24 (69-25) Вилий на них Свою ревність, а полум'я гніву Твого нехай їх доганяє!

25 (69-26) Нехай їхнє село опустошене буде, хай мешканця в їхніх наметах не буде!

26 (69-27) Бо кого Ти був збив, вони ще переслідують, і побільшують муки раненим Тобою...

27 (69-28) Додай же гріха на їхній гріх, щоб вони не ввійшли в справедливість Твою,

28 (69-29) нехай скреслені будуть із книги життя, і хай не будуть записані з праведними!...

29 (69-30) А я бідний та хворий, але, Боже, спасіння Твоє мене чинить могутнім,

30 (69-31) і я піснею буду хвалити ім'я Боже, співом вдячним Його величатиму!

31 (69-32) і буде для Господа краща вона від вола, від бика, що роги він має, що копита роздвоєні має.

32 (69-33) Побачать слухняні, і будуть радіти, хто ж Бога шукає нехай оживе ваше серце,

33 (69-34) бо до вбогих Господь прислухається, і в'язнями Своїми не гордує Він!

34 (69-35) Нехай хвалять Його небеса та земля, море й усе, що в них рухається,

35 (69-36) бо спасе Бог Сіона, і збудує для Юди міста, і замешкають там, і вспадкують його,

36 (69-37) і нащадки рабів Його посядуть його, й ті, хто любить ім'я Його, житимуть в нім!

Для диригента. Хвальна пісня.

Земле уся, звеличуй Бога!
Звеличуй піснею ім’я Його славетне!
    Хвалу Йому співай!
Скажіть Богу, як прекрасні Його справи!
    Перед Тобою стеляться всі вороги Твої,
    і навіть похвали Тобі співають.
Тобі хвалу співає цілий світ,
    Тобі співає, імені Твоєму. Села

Погляньте на усе, що сотворив Господь!
    Його діла для нас величні аж занадто.
Червоне море Він пустелею зробив[a],
    Його народ щасливий велику ріку перейшов[b].
Бог править світом владою всесильною,
    за кожним пильно стежить Він повсюди.
    Ніхто повстати проти Нього не спроможний. Села

Благословляйте Бога нашого, народи,
    вшановуйте Його в піснях гучних.
Бог дав життя нам,
    Бог не дасть нам впасти.
10 Та випробовує Він нас,
    в горнилі, наче срібло, очищає.
11 Ти дозволяв нам у тенета потрапляти,
    на наші плечі звалював тягар тяжкий.
12 Ти ворогам дозволив нас топтати,
    крізь полум’я і воду змусив нас пройти,
    та все ж привів у нас на прекрасну землю.
13-14 Складу пожертви я в твоєму храмі,
    я виконаю все, обіцяне Тобі,
    коли звертався я до Тебе у негоди час,
    щоб не залишив Ти мене на самоті.
Тож я приніс усе, що обіцяв.
15 Приніс пожертви за гріхи мої,
    приніс Тобі баранів із живицею духмяною,
    приніс биків, козлів до Тебе в храм. Села

16 Зберіться, люди, всі, хто Бога величає,
    вам розповім про те, що Він зробив для мене.
17 Молився я й оспівував Його.
18 Якби відчув я сумніви в своїм сумлінні,
    тоді б мене Володар не почув.
19 Та Бог прислухався, почув мою молитву.
20 Славімо Бога! Він не відвернувся,
    прийняв молитву й дарував любов мені!

Для диригента. На струнних інструментах. Хвальна пісня.

Помилуй, Боже, і благослови мене,
    нас визнай і прийми. Села

Нехай Твій шлях відомим світу стане.
    Нехай народи знають, як рятуєш Ти.
Нехай тебе народи прославляють, Боже,
    нехай Тебе усі народи величають.
Хай буде щастя й радість всім народам!
    Бо справедливо судиш їх
    і правиш ними справедливо. Села

Нехай Тебе народи прославляють, Боже,
    нехай Тебе усі народи величають.
Благослови нас, Боже, наш Господь.
    Хай щедрий урожай пошле земля нам.
Нехай благословить нас Бог,
    а люди по усій землі
    нехай бояться і шанують Бога.

Для диригента. Псалом Давидів. Хвальна пісня.

Хай встане Бог й розсіє ворогів,
    хай ненависники усі тікають.
Як вітром гнаний дим,
    розсіються хай недруги Твої.
Як віск, що топиться на сильному вогні,
    так вороги Твої нехай загинуть.
Возрадуються праведники перед Богом,
    побожні тішаться і задоволені усім!
Співаймо Богу, у піснях Його ім’я славімо.
    Готуймо шлях Йому через пустелю,
    радіймо перед Тим, Чиє ім’я Єгова[c].
В святій Своїй оселі Бог—
    Він батько сиротам, та вдів заступник.
Самотнім Бог помешкання дарує.
    Та ворогів Він кидає в безводну спеку.
8-9 Коли Ти йшов перед Своїм народом, Боже,
    його з Єгипту у пустелю вивів. Села

Земля тремтіла,
    небеса дощем стікали перед Богом.
10 Дощ рятівний наслав Господь,
    щоб древню виснажену землю оживити.
11 Він повернув тварин на землю ту,
    приготував її з усім добром для бідних.
12 Володар мій віддав наказ,
    і тисячі людей рознесли новину:
13 «Війська царів могутніх повтікали!
    Жінки, що вдома залишилися, розділять здобич.
14 Дістануться їм крила голубині,
    оздоблені і золотом, і сріблом».
15 Так буде, коли Бог Усемогутній
    поскидає царів, мов сніг з гори Залмон.
16 Башан—гора велична з безліччю вершин,
17     чому ти скоса позираєш на гору Синай?
Її ж бо любить Господь,
    Він обрав її, щоб жити на ній довічно.
18 Володар мій святий зійшов з гори Сіон,
    за Ним мільйон мільйонів колісниць промчало.
19 Зійшов Господь на вершину знов,
    за Ним йшли лави полонених щільно.
Прийняв у дар людей Він,[d] навіть тих,
    котрі раніше повставали проти Нього.
20 Вславляймо Господа!
    Щодня допомагає Він тягар турбот нам зносить,
    нас спасає. Села

21 Він—Бог наш, Він той Бог, Який нас рятує,
    спасає нас від смерті наш Господь.
22 Господь потрощить голови підступних ворогів,
    із винних голови позносить!
23-24 Сказав Володар мій:
    «Верну я ворогів з Башану,
    з глибин морських дістану їх.
Ви будете ходить по їхній крові,
    і пси її нап’ються досхочу».
25 Побачать вороги ходу звитяжну Бога,
    як йтиме[e] Він, мій Цар, святковий і святий.
26 Попереду крокують співаки,
    музики йдуть за ними, і дівчата в бубни б’ють.
27 Вславляйте Господа на зібранні великім!
    Співай, народе ізраїльський, славу Богу!
28 Веде їх молодий Веніамин,
    вожді Юдеї та юдейське військо,
    провідники Завулона й Нафталі провідники.
29-30 Із храму над Єрусалимом
    наказує Великий Бог оспівувати Його славу:
«Яви нам, Боже, все Своє могуття,
    яке в минулому народу нашому являв.
    Знесуть царі свої скарби у храм Єрусалимський».
31 Дай волю палиці і звірів приручи,
    волів й корів народів тих примусь коритись.
Вони війни хотіли, Ти ж розвіяв їх.
    Хай порпаються у багні,
    нехай несуть кавалки срібла.
32 Нехай Єгипет принесе свої скарби,
    хай ефіопи віддадуть свої багатства.

33 Співайте шану Богу, всі царі земні,
    славите у піснях свого Володаря! Села

34 Прославте Бога!
    Він на колісниці мчить в довічних небесах,
    послухайте Його могутній голос!
35 Бог—наймогутніший серед усіх богів,
    Бог Ізраїлю дасть народу силу.
36 Прекрасний Ти, о Боже, у своєму храмі.
    Бог Ізраїлю силу й міць дає народу.

Славімо Бога!

Для диригента. На мелодію «Лілії». Псалом Давидів.

Мій Боже, порятуй мене від бід усіх!
    Вода мені до самих уст сягає.
Нема ногам опори, грузну глибше в мул.
    Вже вода змикається над головою,
    і хвилі котяться довкіл—ось-ось втону.
Я слабну, закликаючи на допомогу,
    від крику горло пересохло, боляче очам,
    вони даремне Бога виглядали.
У мене більше ворогів, аніж на голові волосся.
    Ненавидять, згубити ладні безпричинно, брешуть.
Плітки пустили навсібіч, що я крадій,
    а потім змусили платить за те, чого не брав я.

О Боже, знаєш Ти, що зла я не чинив,
    гріхів від Тебе приховати не можу.
О Господи мій Всемогутній і Володар,
    не допусти, аби мене цурались.
Бог Ізраїлю, не дай їм почуватись прикро,
    аби мене цурались Твої вірні.
Лице вкриває сором,
    то заради Тебе я терплю ганьбу.
Стороняться, мов чужака, мене брати,
    для кревних родичів немов чужий я.

10 Мене з’їда любов палка до Твого храму,
    і дошкуляють боляче пересуди людські.
11 Хоч плачу я, принижений, та вони все докоряють.
12 Коли жалобний одяг надягаю,
    усі довкруги на кпин мене здіймають,
13 про мене теревенять на майданах,
    п’янички, й ті про мене віршики складають.

14 Але молюся, Господи, Тобі:
    прийми мене, я так цього бажаю!
Дай, Боже, відповідь з великою любов’ю,
    із рятівною владою Своєю.
15 Тягни ж мене із мулу і не дай піти на дно.
    Спаси мене від тих, хто ненависть плекає,
    врятуй мене з глибокої води.
16 Не дай зімкнутись хвилям наді мною,
    не дай безодні проковтнуть мене,
    не дай могильній тьмі запанувати.

17 Господь, дай відповідь мені Своєю доброю любов’ю,
    поміть мене, допоможи у милості Своїй!
18 Не відвертай обличчя від Свого раба.
    Допоможи мені в біді, не зволікай!
19 Прийди, врятуй мою нужденну душу,
    спаси мене від злісних ворогів.

20 Ти знаєш про мою ганьбу, моє безчестя,
    Ти бачив кривдників, що так дошкулили мені.
21 Ці докори мене здолали, втратив я надію.
    Шукав я співчуття, та не знайшов,
    шукав розради в друга—марно.
22 Натомість мав отруєні харчі,
    щоб спрагу вгамувати, мені оцет давали.

23 Хай їхня тризна пасткою їм стане.
    Нехай наїдки їм застрягнуть в горлі.
24 Хай очі їхні не побачать світла більш ніколи,
    хай спини їм назавжди скорчить.
25 Нехай відчують гнів палкий Твій.
26 Зруйнуй оселі їхні, пустку з них зроби,
27     скарай їх, хай світ за очі тікають.
    Тоді збагнуть вони, що то є біль та рани.
28 Скарай їх, вони кару заслужили,
    не дай спізнати милосердя їм.
29 Зітри їхні ймення із Книги життя,
    щоб не було їх поруч з іменами праведних людей.

30 А я сумую і страждаю,
    Боже, підніми й спаси!

31 В піснях я славитиму ймення Бога,
    Йому співатиму свої хвали.
32 Це Бога втішить більше, ніж воли забиті.
33 Принижені побачать те й зрадіють,
    це оживить серця тим,
    хто прийшов вклонитись Богу.
34 Адже Господь принижених і бідних помічає,
    і виявляє співчуття до в’язнів.

35 Славите Бога, небеса, земля і море
    і все, що мешкає у небі, в морі й на землі.
36 Бог принесе Сіону порятунок,
    вдихне нове життя в міста Юдеї.
    Заселять землю знову ті, хто нею володіє!
37 Його рабів нащадки володітимуть землею,
    там житиме народ, який оспівує Його ім’я.

Footnotes

  1. 66:6 Червоне… зробив Йдеться про події, описані в книзі Вихід 14.
  2. 66:6 Його… перейшов Тут ідеться про події, описані в книзі Ісуса Навина 3.
  3. 68:5 Єгова Або «Ягве»—ім’я Бога.
  4. 68:19 Прийняв у дар людей Він Або «Прийняв дари у людей», чи «дав дари людям». Цей варіант міститься виключно у сирійських та арамійських текстах. Також див.: Еф. 4:8.
  5. 68:25 йтиме Або «вестиме їх».