Add parallel Print Page Options

57 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли він утікав від Саула в печеру. (57-2) Помилуй мене, Боже, помилуй мене, бо до Тебе вдається душа моя, і в тіні Твоїх крил я сховаюсь, аж поки нещастя мине!

(57-3) Я кличу до Бога Всевишнього, до Бога, що чинить для мене добро.

(57-4) Він пошле з небес і врятує мене, Він поганьбить того, хто чатує на мене. Села. Бог пошле Свою милість та правду Свою

(57-5) на душу мою. Знаходжуся я серед левів, що людських синів пожирають, їхні зуби як спис той та стріли, а їхній язик гострий меч.

(57-6) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

(57-7) Вороги приготовили пастку для стіп моїх, душу мою нахилили, вони викопали вовчу яму для мене, і попадали в неї самі! Села.

(57-8) Моє серце зміцнилося, Боже, зміцнилося серце моє, я буду співати та славити Тебе!

(57-9) Збудися ж ти, хвало моя, пробудися ж ти, арфо та цитро, я буду будити досвітню зорю!

(57-10) Я буду Тебе вихваляти, о Господи, серед народів, я буду співати Тобі між племенами,

10 (57-11) бо Твоє милосердя велике воно аж до неба, а правда Твоя аж до хмар!

11 (57-12) Піднесися ж, о Боже, над небо, а слава Твоя над всією землею!

58 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів. (58-2) Чи ж то справді ви, можні, говорите правду, чи людських синів слушно судите?

(58-3) Отже, у серці ви чините кривди, дорогу насильства рук ваших торуєте ви на землі.

(58-4) Від лоня ще матернього вже віддалені несправедливі, з утроби ще матерньої заблудилися неправдомовці,

(58-5) їхня отрута така, як отрута зміїна, як отрута глухої гадюки, що ухо своє затуляє,

(58-6) що не слухає голосу заклиначів, чарівника, в чарах вправного!

(58-7) Поруйнуй, Боже, зуби їхні в їхніх устах, левчукам розбий, Господи, щелепи,

(58-8) нехай розпливуться, немов та вода, що собі розтікається, хай пов'януть вони, як трава по дорозі,

(58-9) бодай стали, немов той слимак, що в своїй слизоті розпускається, щоб сонця не бачили, як мертвий отой плід у жінки!

(58-10) Поки почують тернину запалену ваші горшки, нехай буря її рознесе, чи свіжу, чи спалену!

10 (58-11) А праведний тішитись буде, бо помсту побачить, у крові безбожного стопи свої він обмиє!

11 (58-12) і скаже людина: Поправді є плід справедливому, справді є Бог, суддя на землі!

59 Для дириґетна хору. На спів: „Не вигуби". Золотий псалом Давидів, коли послав був Саул, і стерегли його дім. щоб убити його. (59-2) Визволь мене від моїх ворогів, о мій Боже, від напасників моїх охорони Ти мене!

(59-3) Визволь мене від злочинців, і спаси мене від кровожерних,

(59-4) бо ось причаїлись на душу мою, на мене збираються сильні, не моя в тім провина, о Господи, і не мій гріх!

(59-5) Без моєї провини вони он збігаються та готуються, устань же назустріч мені та побач!

(59-6) і Ти, Господи, Боже Саваоте, Боже ізраїлів, збудися, щоб покарати всіх поган, і не помилуй нікого із зрадників злих! Села.

(59-7) Надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту,

(59-8) й ось слова вивергають устами своїми, мечі в їхніх губах, та хто це почує...

(59-9) Але посмієшся з них, Господи, і всіх поган засоромиш!

(59-10) Твердине моя, я Тебе пильнуватиму, бо Бог оборона моя!

10 (59-11) Мій Бог, Його милість мене попередила, Бог учинить мені, що побачу падіння своїх ворогів!

11 (59-12) Не вбивай їх, щоб народ мій цього не забув, міццю Своєю розвій їх і зниж їх, о щите наш, Господи!

12 (59-13) Гріх їхніх уст слово губ їхніх, і нехай вони схоплені будуть своєю пихою, і за клятву й брехню, яку кажуть!

13 (59-14) У гніві їх знищ, знищ і хай їх не буде, і хай знають вони, що царює Бог в Якові, аж до кінців землі! Села.

14 (59-15) А надвечір вони повертаються, скиглять, як пес, і перебігають по місту.

15 (59-16) Вони вештатись будуть, щоб їсти, коли ж не наїдяться, то скаржитись будуть.

16 (59-17) А я буду співати про силу Твою, буду радісно вранці хвалити Твою милість, бо для мене Ти був в день недолі моєї твердинею й захистом!

17 (59-18) Твердине моя, до Тебе співати я буду, бо Бог оборона моя, милостивий мій Боже!

Для диригента. На мелодію: «Не знищуй». Міктам Давида від того часу, як він утік від Саула в печеру.

Помилуй, Боже, милосердний будь,
    бо прихисток душа в Тобі шукає.
Шукає, під яке б крило сховатись,
    пересидіти скрути час.

До Бога я Всевишнього звертаюсь,
    молюся Богу, що опікується мною.
Пошле з небес Він допомогу,
    мене врятує, ворога скарає. Села
Пошле мені Господь любов
    і праведність неложну.

О моя душе, мушу я лежати серед левів,
    цих ненажер-людей,
    що мають зуби, наче списи й стріли,
    а язики—нагострені мечі.

О Боже, Свою славу піднеси над небесами
    і над землею усією!
Хотіли вороги мене спіймати,
    сплели тенета мені ноги заплести,
    нарили ями, та самі ж туди й упали. Села

Готовий я усе знести, зміцнилось серце,
    співатиму Тобі й складатиму пісні.
Прокинься, моя душе,
    прокиньтесь, арфи й ліри,
    світанок привітаємо разом.
10 Володарю! Тебе прославлю я серед народів,
    співатиму про Тебе всьому світу!
11 Бо праведна любов Твоя сягає вище неба,
    а вірність лине у захмарний світ.
12 О Боже, Свою славу піднеси над небесами
    і над землею усією!

Для диригента. На мелодію «Не знищуй». Міктам Давидів.

Чи завжди ви, правителі високі[a],
    правдиві вироки даєте людям?
    Чи справедливо судите людей?
Ні! В ваших серцях—ненависть,
    а в справах—беззаконня,
    злочинні ваші дії по всій землі.
Ті нечестивці з материнської утроби
    вже оступилися, брехню плодити стали.
Гнів їхній, мов зміїна отрута.
    Мов кобра, що оглухла і спів заклинача не чує.
Так нечестивці затикають вуха,
    як чорні задуми свої плетуть.

Повибивай їм, Боже, зуби в роті!
    Повиривай, о Господи, цим левам ікла.
Хай їхня сила зійде стічною водою,
    нехай потопчуть їх, як ті пожухлі трави.
Нехай розтануть, сліду не лишивши,
    як той слимак повзучий.
Хай сонця вік не бачать,
    як викидень дочасний.
10 Нехай жене їх вітер, мов бур’ян колючий,
    що полум’ям зайнятися не встиг,
    та вже затух і горщик не нагрів.

11 Хай тішить праведника зір,
    коли грішних тих правителів карають.
Хай відчуття солодке перемоги[b]
    його пройме, неначе вояка.
12 Щоб люд простий міг з певністю сказати:
    «Для праведника справді є віддяка,
    ще є на цій землі всесильні судді[c]».

Для диригента. На мелодію: «Не знищуй». Міктам Давидів, коли військо Саула оточило його дім щоб вбити.

Рятуй мене від ворогів, мій Боже,
    спаси від тих, хто повстає на мене.
Дай порятунок від руки убивці
    і визволи з тенет злочинців.

Вбити мене лаштуються вони,
    плетуть ці можновладці змову проти мене,
    хоч я і не грішив, мій Господи,
    і не вчинив я злочин.
Не оступився я ні в чому,
    та позбігалися вони й вчепитися у мене ладні.
Устань, прийди мені на допомогу,
    поглянь, що діється довкола.
О Господи, Всесильний Боже Ізраїлю,
    повстань, і вирок винеси народам цим.
    І не помилуй зрадників отих! Села

Вони сюди увечері вернулись
    і ґвалт, як ті собаки, в місті здійняли.
Послухай, як вони гарчать,
    образи з язиків злітають, мов мечі.
    Їм байдуже, хто слухає їх.
Здійми на глум їх, Господи, і присором!

10 Мій Боже, я співатиму Тобі пісні про славу,
    бо Ти—моя твердиня в горах.
11 Мій вірний Бог мене по полю битви проведе,
    щоб перемогу я одержать зміг над ворогами.
12 Не убивай їх ще, щоб пам’ятав народ мій,
    Володарю, наш захисник,
    розкидай силою своєю їх.
13 Вони грішили, сіявши прокльони і брехню.
То ж хай зазнають на собі те лихо, яке плодили,
    хай зловляться самі на тій гордині,
    що їх до беззаконня довела.
14 У гніві, розпалившись, їх жени і знищуй,
    доки геть з землі не згинуть.
Тоді лишень усі народи зрозуміють,
    що Ізраїлем править Бог. Села

15 Вони сюди увечері вернулись
    і ґвалт, як ті собаки, в місті здійняли.
16 Блукатимуть, шукаючи поживи.
    Та не знайдуть вони ані харчів,
    ні місця, де б то голову схилить.
17 А вранці я співатиму Тобі хвалу,
    щасливий, що мене Ти вірно любиш.
Ти—моя твердиня в горах,
    мій притулок у лиху годину.
18 Співатиму Тобі, мій Боже, славу,
    бо Ти—моя твердиня в горах,
    бо Ти—мій милостивий Бог!

Footnotes

  1. 58:2 правителі високі Ймовірно, в гебрейському тексті тут гра слів «правителі високі» звучіть подібно до слова «глухі».
  2. 58:11 відчуття… перемоги Буквально «вони вимиють ноги у крові злих людей».
  3. 58:12 ще є… судді Або «дійсно, це Бог судить мир!»

Psalm 57[a](A)

For the director of music. To the tune of “Do Not Destroy.” Of David. A miktam.[b] When he had fled from Saul into the cave.(B)

Have mercy on me, my God, have mercy on me,
    for in you I take refuge.(C)
I will take refuge in the shadow of your wings(D)
    until the disaster has passed.(E)

I cry out to God Most High,
    to God, who vindicates me.(F)
He sends from heaven and saves me,(G)
    rebuking those who hotly pursue me—[c](H)
    God sends forth his love and his faithfulness.(I)

I am in the midst of lions;(J)
    I am forced to dwell among ravenous beasts—
men whose teeth are spears and arrows,
    whose tongues are sharp swords.(K)

Be exalted, O God, above the heavens;
    let your glory be over all the earth.(L)

They spread a net for my feet(M)
    I was bowed down(N) in distress.
They dug a pit(O) in my path—
    but they have fallen into it themselves.(P)

My heart, O God, is steadfast,
    my heart is steadfast;(Q)
    I will sing and make music.
Awake, my soul!
    Awake, harp and lyre!(R)
    I will awaken the dawn.

I will praise you, Lord, among the nations;
    I will sing of you among the peoples.
10 For great is your love, reaching to the heavens;
    your faithfulness reaches to the skies.(S)

11 Be exalted, O God, above the heavens;(T)
    let your glory be over all the earth.(U)

Psalm 58[d]

For the director of music. To the tune of “Do Not Destroy.” Of David. A miktam.[e]

Do you rulers indeed speak justly?(V)
    Do you judge people with equity?
No, in your heart you devise injustice,(W)
    and your hands mete out violence on the earth.(X)

Even from birth the wicked go astray;
    from the womb they are wayward, spreading lies.
Their venom is like the venom of a snake,(Y)
    like that of a cobra that has stopped its ears,
that will not heed(Z) the tune of the charmer,(AA)
    however skillful the enchanter may be.

Break the teeth in their mouths, O God;(AB)
    Lord, tear out the fangs of those lions!(AC)
Let them vanish like water that flows away;(AD)
    when they draw the bow, let their arrows fall short.(AE)
May they be like a slug that melts away as it moves along,(AF)
    like a stillborn child(AG) that never sees the sun.

Before your pots can feel the heat of the thorns(AH)
    whether they be green or dry—the wicked will be swept away.[f](AI)
10 The righteous will be glad(AJ) when they are avenged,(AK)
    when they dip their feet in the blood of the wicked.(AL)
11 Then people will say,
    “Surely the righteous still are rewarded;(AM)
    surely there is a God who judges the earth.”(AN)

Psalm 59[g]

For the director of music. To the tune of “Do Not Destroy.” Of David. A miktam.[h] When Saul had sent men to watch David’s house(AO) in order to kill him.

Deliver me from my enemies, O God;(AP)
    be my fortress against those who are attacking me.(AQ)
Deliver me from evildoers(AR)
    and save me from those who are after my blood.(AS)

See how they lie in wait for me!
    Fierce men conspire(AT) against me
    for no offense or sin of mine, Lord.
I have done no wrong,(AU) yet they are ready to attack me.(AV)
    Arise to help me; look on my plight!(AW)
You, Lord God Almighty,
    you who are the God of Israel,(AX)
rouse yourself(AY) to punish all the nations;(AZ)
    show no mercy to wicked traitors.[i](BA)

They return at evening,
    snarling like dogs,(BB)
    and prowl about the city.
See what they spew from their mouths(BC)
    the words from their lips are sharp as swords,(BD)
    and they think, “Who can hear us?”(BE)
But you laugh at them, Lord;(BF)
    you scoff at all those nations.(BG)

You are my strength,(BH) I watch for you;
    you, God, are my fortress,(BI)
10     my God on whom I can rely.

God will go before me
    and will let me gloat over those who slander me.
11 But do not kill them, Lord our shield,[j](BJ)
    or my people will forget.(BK)
In your might uproot them
    and bring them down.(BL)
12 For the sins of their mouths,(BM)
    for the words of their lips,(BN)
    let them be caught in their pride.(BO)
For the curses and lies they utter,
13     consume them in your wrath,
    consume them till they are no more.(BP)
Then it will be known to the ends of the earth
    that God rules over Jacob.(BQ)

14 They return at evening,
    snarling like dogs,
    and prowl about the city.
15 They wander about for food(BR)
    and howl if not satisfied.
16 But I will sing(BS) of your strength,(BT)
    in the morning(BU) I will sing of your love;(BV)
for you are my fortress,(BW)
    my refuge in times of trouble.(BX)

17 You are my strength, I sing praise to you;
    you, God, are my fortress,
    my God on whom I can rely.(BY)

Footnotes

  1. Psalm 57:1 In Hebrew texts 57:1-11 is numbered 57:2-12.
  2. Psalm 57:1 Title: Probably a literary or musical term
  3. Psalm 57:3 The Hebrew has Selah (a word of uncertain meaning) here and at the end of verse 6.
  4. Psalm 58:1 In Hebrew texts 58:1-11 is numbered 58:2-12.
  5. Psalm 58:1 Title: Probably a literary or musical term
  6. Psalm 58:9 The meaning of the Hebrew for this verse is uncertain.
  7. Psalm 59:1 In Hebrew texts 59:1-17 is numbered 59:2-18.
  8. Psalm 59:1 Title: Probably a literary or musical term
  9. Psalm 59:5 The Hebrew has Selah (a word of uncertain meaning) here and at the end of verse 13.
  10. Psalm 59:11 Or sovereign

Що ж, скажемо, знайшов Авраам, наш отець за тілом?

Бо коли Авраам виправдався ділами, то він має похвалу, та не в Бога.

Що бо Писання говорить? Увірував Авраам Богові, і це йому залічено в праведність.

А заплата виконавцеві не рахується з милости, але з обов'язку.

А тому, хто не виконує, але вірує в Того, Хто виправдує нечестивого, віра його порахується в праведність.

Як і Давид називає блаженною людину, якій рахує Бог праведність без діл:

Блаженні, кому прощені беззаконня, і кому прикриті гріхи.

Блаженна людина, якій Господь не порахує гріха!

Чи ж це блаженство з обрізання чи з необрізання? Бо говоримо, що віра залічена Авраамові в праведність.

10 Як же залічена? Як був в обрізанні, чи в необрізанні? Не в обрізанні, але в необрізанні!

11 І прийняв він ознаку обрізання, печать праведности через віру, що її в необрізанні мав, щоб йому бути отцем усіх віруючих, хоч були необрізані, щоб і їм залічено праведність,

12 і отцем обрізаних, не тільки тих, хто з обрізання, але й тих, хто ходить по слідах віри, що її в необрізанні мав наш отець Авраам.

13 Бо обітницю Авраамові чи його насінню, що бути йому спадкоємцем світу, дано не Законом, але праведністю віри.

14 Бо коли спадкоємці ті, хто з Закону, то спорожніла віра й знівечилась обітниця.

15 Бо Закон чинить гнів; де ж немає Закону, немає й переступу.

16 Через це з віри, щоб було з милости, щоб обітниця певна була всім нащадкам, не тільки тому, хто з Закону, але й тому, хто з віри Авраама, що отець усім нам,

17 як написано: Отцем багатьох народів Я поставив тебе, перед Богом, Якому він вірив, Який оживляє мертвих і кличе неіснуюче, як існуюче.

18 Він проти надії увірував у надії, що стане батьком багатьох народів, за сказаним: Таке численне буде насіння твоє!

19 І не знеміг він у вірі, і не вважав свого тіла за вже омертвіле, бувши майже сторічним, ні утроби Сариної за змертвілу,

20 і не мав сумніву в обітницю Божу через недовірство, але зміцнився в вірі, і віддав славу Богові,

21 і був зовсім певний, що Він має силу й виконати те, що обіцяв.

22 Тому й залічено це йому в праведність.

23 Та не написано за нього одного, що залічено йому,

24 а за нас, залічиться й нам, що віруємо в Того, Хто воскресив із мертвих Ісуса, Господа нашого,

25 що був виданий за наші гріхи, і воскрес для виправдання нашого.

Авраамів приклад

Що скажемо ми про Авраама, земного праотця нашого? Що взнав він про віру в Господа Свого? Якщо Авраам став праведним завдяки своїм вчинкам, то мав усі підстави пишатися, але не перед Богом. Ось що сказано у Святому Писанні: «Авраам повірив Богу. Бог прийняв його віру і зарахував її Авраамові як праведність»(A). Платня тому, хто працює, зараховується не як дарунок, а як заробіток. Якщо людина не працює, але вірує в Бога, Який виправдовує лихих людей, то ця віра зараховується йому як праведність. Так само і Давид сказав, що блаженний той, кому Бог зараховує праведність, незважаючи на його вчинки:

«Блаженні ті,
    чиї злочини прощені, чиї гріхи відпущені.
Блаженний той,
    кому Господь гріхи не зарахує».(B)

Чи це благословення лише для тих, кому зробили обрізання, чи, може, й для тих, кому його не робили? Звісно, це стосується також і необрізаних. Адже ми сказали: «Авраамова віра була зарахована йому в праведність». 10 Коли ж він став таким, коли віра йому була зарахована? До обрізання, чи після? Господь прийняв Авраама до обрізання. 11 Для Авраама обрізання було знаком, печаттю того, що Бог прийняв його праведним за віру, яку він мав іще до обрізання. Саме тому Авраам є батьком усіх віруючих, навіть якщо їм не зроблено обрізання, (щоб праведність була зарахована також і їм). 12 Він також є батьком і обрізаних, котрі йдуть слідом за ним у його вірі, яку він мав іще раніше.

Божа обітниця

13 Не через Закон була дана Авраамові і його нащадкам обіцянка, що він стане спадкоємцем світу, але за праведність його, яка йде від віри. 14 Якщо ж спадкоємцем світу є народ, залежний від Закону, то віра—безглузда, а обітниця—нікчемна. 15 Бо Закон викликає гнів Божий, а коли немає Закону, то й порушення немає.

16 Тож обітниця Божа йде через віру, щоб люди одержали її, як подарунок. А якщо це так, то й для всіх Авраамових нащадків обітниця буде несхитною. І не лише для тих, у кого є Закон Мойсея, а й для тих, хто вірою живе, як жив Авраам. Через те і є він батьком для нас усіх. 17 Так сказано й у Святому Писанні: «Зробив Я тебе батьком багатьох народів»(C). Авраам є нашим батьком перед Богом, в Якого він вірив, і Який дає життя померлим, з волі Якого існує те, чого не існувало. 18 Не було ніякої надії, що Авраам матиме дітей, але ж в серці своєму він вірив в Бога і продовжував сподіватися. Отож бо він і став батьком багатьох народів. Бо сказано: «Твоїх нащадків буде, як тих зірок на небі»(D).

19-20 І віра його не ослабла. Хоч він знав, що тілом уже старий, аби мати дітей (було йому на той час близько ста років), і розумів, що Сара, жінка його, неплідна, та ніколи Авраам не сумнівався в обітниці Божій і не вагався у вірі. Навпаки, все міцніше вірив і віддавав подяку Богові. 21 Він був цілком упевнений в тому, що Бог міг зробити усе, що обіцяв. 22 Ось чому сказано, що віра була зарахована йому як праведність.

23 Та не лише заради одного його було сказано у Святому Писанні: «Віру його Бог прийняв». 24 То сказано й заради нас, чия віра також буде прийнята Богом. І будемо ми праведними перед Ним. Це станеться з нами, хто вірить в Бога, Який воскресив із мертвих нашого Господа Ісуса. 25 Його віддали на смерть за наші гріхи, і Він воскрес для життя заради нашого виправдання перед Богом.

Abraham Justified by Faith

What then shall we say(A) that Abraham, our forefather according to the flesh,(B) discovered in this matter? If, in fact, Abraham was justified by works, he had something to boast about—but not before God.(C) What does Scripture say? “Abraham believed God, and it was credited to him as righteousness.”[a](D)

Now to the one who works, wages are not credited as a gift(E) but as an obligation. However, to the one who does not work but trusts God who justifies the ungodly, their faith is credited as righteousness.(F) David says the same thing when he speaks of the blessedness of the one to whom God credits righteousness apart from works:

“Blessed are those
    whose transgressions are forgiven,
    whose sins are covered.
Blessed is the one
    whose sin the Lord will never count against them.”[b](G)

Is this blessedness only for the circumcised, or also for the uncircumcised?(H) We have been saying that Abraham’s faith was credited to him as righteousness.(I) 10 Under what circumstances was it credited? Was it after he was circumcised, or before? It was not after, but before! 11 And he received circumcision as a sign, a seal of the righteousness that he had by faith while he was still uncircumcised.(J) So then, he is the father(K) of all who believe(L) but have not been circumcised, in order that righteousness might be credited to them. 12 And he is then also the father of the circumcised who not only are circumcised but who also follow in the footsteps of the faith that our father Abraham had before he was circumcised.

13 It was not through the law that Abraham and his offspring received the promise(M) that he would be heir of the world,(N) but through the righteousness that comes by faith.(O) 14 For if those who depend on the law are heirs, faith means nothing and the promise is worthless,(P) 15 because the law brings wrath.(Q) And where there is no law there is no transgression.(R)

16 Therefore, the promise comes by faith, so that it may be by grace(S) and may be guaranteed(T) to all Abraham’s offspring—not only to those who are of the law but also to those who have the faith of Abraham. He is the father of us all.(U) 17 As it is written: “I have made you a father of many nations.”[c](V) He is our father in the sight of God, in whom he believed—the God who gives life(W) to the dead and calls(X) into being things that were not.(Y)

18 Against all hope, Abraham in hope believed and so became the father of many nations,(Z) just as it had been said to him, “So shall your offspring be.”[d](AA) 19 Without weakening in his faith, he faced the fact that his body was as good as dead(AB)—since he was about a hundred years old(AC)—and that Sarah’s womb was also dead.(AD) 20 Yet he did not waver through unbelief regarding the promise of God, but was strengthened(AE) in his faith and gave glory to God,(AF) 21 being fully persuaded that God had power to do what he had promised.(AG) 22 This is why “it was credited to him as righteousness.”(AH) 23 The words “it was credited to him” were written not for him alone, 24 but also for us,(AI) to whom God will credit righteousness—for us who believe in him(AJ) who raised Jesus our Lord from the dead.(AK) 25 He was delivered over to death for our sins(AL) and was raised to life for our justification.(AM)

Footnotes

  1. Romans 4:3 Gen. 15:6; also in verse 22
  2. Romans 4:8 Psalm 32:1,2
  3. Romans 4:17 Gen. 17:5
  4. Romans 4:18 Gen. 15:5