Add parallel Print Page Options

Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. (5-2) Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.

(5-3) Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!

(5-4) Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,

(5-5) бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!

(5-6) Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.

(5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.

(5-8) А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.

(5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,

(5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!

10 (5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!

11 (5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!

12 (5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.

Почуй молитву мою, Господи!
    Сприйми слова, що в серці я плекав.
І зглянься, мій Боже й мій Царю,
    на благання мої, як молюся Тобі.
Щоранку, Господи, Ти чуєш голос мій,
    коли складаю я Тобі пожертву
    і терпеливо відповіді жду.

Ти не бовван, що любить грішний люд.
    Вони не ті, хто селиться з Тобою.
Дурні[a] не вклоняються Тобі!
    Ти відвертаєшся від тих, хто лихо сіє.
Зі світу пощезають брехуни.
    Господь ненавидить підступних, кровожерних
    людей, що замишляють іншим зло.

Я ж, з милості великої Твоєї,
    прийду в Твій храм,
    вклонюся я з благоговінням
    до храму святого Твого.
Навчи мене, о Господи, праведно жити,
    пильнують бо мій кожен крок недоброзичливці мої.
    Свій шлях зроби прямим[b].

10 Чому? Бо з уст недоброзичливців моїх
    і слова правди не злетить ніколи.
Їхні серця народжують лише нещастя.
    І пащі, мов розверзнуті могили,
    на язиці у кожного брехня!
11 Ти покарай їх, Боже!
    Нехай самі впадуть у власні пастки.
Їх розчави за їхні злочини численні.
    За що? Адже вони повстали проти Тебе!
12 Хто ж вірить в Тебе і щасливі будуть,
    навіки будуть втішені вони!
Усіх благослови, хто ймення Твоє любить,
    і щастя у Тобі вони знайдуть!
13 Коли Ти праведних, о Господи, благословляєш,
    довкола них стаєш Ти муром захисним.

Footnotes

  1. 5:6 Дурні Тобто «ті, хто не слідують за Богом та Його мудрим вченням».
  2. 5:9 зроби прямим У гебрейському оригіналі тут гра слів «зробити прямим» звучить так само, як «мої недоброзичливці».

38 Псалом Давидів. На пам'ятку. (38-2) Господи, не карай мене в гніві Своїм, і не завдавай мені кари в Своїм пересерді,

(38-3) бо прошили мене Твої стріли, і рука Твоя тяжко спустилась на мене...

(38-4) Від гніву Твого нема цілого місця на тілі моїм, немає спокою в костях моїх через мій гріх,

(38-5) бо провини мої переросли мою голову, як великий тягар, вони тяжчі над сили мої,

(38-6) смердять та гниють мої рани з глупоти моєї...

(38-7) Скорчений я, і над міру похилений, цілий день я тиняюсь сумний,

(38-8) бо нутро моє повне запалення, і в тілі моїм нема цілого місця...

(38-9) Обезсилений я й перемучений тяжко, ридаю від стогону серця свого...

(38-10) Господи, всі бажання мої перед Тобою, зідхання ж моє не сховалось від Тебе.

10 (38-11) Сильно тріпочеться серце моє, опустила мене моя сила, навіть ясність очей моїх і вона не зо мною...

11 (38-12) Друзі мої й мої приятелі поставали здаля від моєї біди, а ближні мої поставали оподаль...

12 (38-13) Тенета розставили ті, хто чатує на душу мою, а ті, хто бажає нещастя мені, говорять прокляття, і ввесь день вимишляють зрадливе!

13 (38-14) А я, мов глухий, вже не чую, і мов той німий, який уст своїх не відкриває...

14 (38-15) і я став, мов людина, що нічого не чує і в устах своїх оправдання не має,

15 (38-16) бо на Тебе надіюся я, Господи, Ти відповіси, Господи, Боже мій!

16 (38-17) Бо сказав я: Нехай не потішаться з мене, нехай не несуться вони понад мене, коли послизнеться нога моя!

17 (38-18) Бо я до упадку готовий, і передо мною постійно недуга моя,

18 (38-19) бо провину свою визнаю, журюся гріхом своїм я!

19 (38-20) А мої вороги проживають, міцніють, і без причини помножилися мої недруги...

20 (38-21) Ті ж, хто відплачує злом за добро, обчорнюють мене, бо женусь за добром...

21 (38-22) Не покинь мене, Господи, Боже мій, не віддаляйся від мене,

22 (38-23) поспіши мені на допомогу, Господи, Ти спасіння моє!

Пам’ятний псалом[a] Давида.

Господь, не дорікай мені у гніві,
    і не карай мене, коли лютуєш Ти.
Мене Ти вразив стрілами своїми,
    пригнітив моє життя.
Так боляче мені. Твій гнів розбив, поранив тіло,
    немов увесь в синцях, з розбитими кістьми,—
    то за мій гріх.
Мій гріх звалився тягарем на душу,
    аж не підвести голови мені.

То через мою власну дурість
    обсипали мене гнійні, смердючі рани.
Зігнувся я від болю, простираюсь,
    ходжу і плачу так, немов жалобу маю.
Палають в лихоманці мої стегна,
    живого місця я на тілі не знаходжу.
Від болю неймовірного німію,
    а серце стугонить, аж криком сходжу!

10 Володарю! Ти знаєш, що я хочу.
    Мої зітхання—не секрет для Тебе.
11 Пульсує серце в мене, сил немає,
    згасає світло у моїх очах[b].
12 Вже не прийдуть до мене друзі і близькі
    немов налякані хворобою моєю.
    Вже й родичі мої тримаються подалі.
13 Розкинули тенета ті, хто мені смерті зичить,
    хто хоче вразити мене,
    говорять про швидкий кінець,
    замислюючи зле щодень.

14 Та я мовчу, я не зважаю,
    немов глухий, який не чує,
    немов німий, що не говорить.
15 Як та людина, що не чує нарікань,
    як та людина, що не може відповісти.
16 Чому? Від Тебе, Господи, я слова жду.
    Мій Боже, мій Володарю, о відгукнись!
17 Молю, не допусти, щоб ворог зловтішався
    з мого падіння! Познущатись їм не дай!
18 Вже відчуваю я: от-от впаду,
    адже мій біль завжди зі мною.
19 Я визнаю свої провини і гріхи,
    які терзають, не дають спокою.
20 А щодо ворогів моїх,
    вони міцні й здорові, наклепи плетуть,
21 відповідають злом на добре
    і виступають проти мене, бо добро творити прагну.

22 О Господи, не залишай мене!
    Не будь від мене, Боже, так далеко.
23 Прийди на поміч!
    Мій Володарю, спаси!

Footnotes

  1. Псалом 38 Пам’ятний псалом У деяких древньогрецьких текстах—«до суботи».
  2. 38:11 згасає… очах Або «сліпну я».

41 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (41-2) Блаженний, хто дбає про вбогого, в день нещастя Господь порятує його!

(41-3) Господь берегтиме його та його оживлятиме, буде блаженний такий на землі, і Він не видасть його на поталу його ворогам!

(41-4) На ложі недуги подасть йому сили Господь, усе ложе йому перемінить в недузі його.

(41-5) Я промовив був: Господи, май же Ти милість до мене, вилікуй душу мою, бо я перед Тобою згрішив!

(41-6) Вороги мої кажуть на мене лихе: Коли вмре та загине імення його?

(41-7) А коли хто приходить відвідати, мовить марне: його серце збирає для себе лихе, і як вийде надвір, то говорить про те...

(41-8) Всі мої вороги між собою шепочуться разом на мене, на мене лихе замишляють:

(41-9) Негідна річ тисне його, а що він поклався то більше не встане!...

(41-10) Навіть приятель мій, на якого надіявся я, що мій хліб споживав, підняв проти мене п'яту!

10 (41-11) Але, Господи, помилуй мене, і мене підійми, і я їм відплачу,

11 (41-12) із того довідаюся, що Ти любиш мене, коли надо мною сурмити не буде мій ворог.

12 (41-13) А я через невинність мою Ти підсилиш мене, і перед обличчям Своїм ти поставиш навіки мене!

13 (41-14) Благословенний Господь, Бог ізраїлів, від віку й до віку! Амінь і амінь!

42 Для дириґетна хору. Псалом навчальний, синів Кореєвих. (42-2) Як лине той олень до водних потоків, так лине до Тебе, о Боже, душа моя,

(42-3) душа моя спрагнена Бога, Бога Живого! Коли я прийду й появлюсь перед Божим лицем?

(42-4) Сльоза моя стала для мене поживою вдень та вночі, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

(42-5) Як про це пригадаю, то душу свою виливаю, як я многолюдді ходив, і водив їх до Божого дому, із голосом співу й подяки святкового натовпу...

(42-6) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його!

(42-7) Мій Боже, душа моя тужить в мені, бо я пам'ятаю про Тебе з країни Йордану й Гермону, із гори із Міц'ар.

(42-8) Прикликає безодня безодню на гуркіт Твоїх водоспадів, усі вали Твої й хвилі Твої перейшли надо мною.

(42-9) Удень виявляє Господь Свою милість, уночі ж Його пісня зо мною, молитва до Бога мого життя!

(42-10) Повім я до Бога: Ти Скеле моя, чому Ти про мене забув? Чого я блукаю сумний через утиск ворожий?

10 (42-11) Ніби кості ламають мені, коли вороги мої лають мене, коли кажуть мені цілий день: Де твій Бог?

11 (42-12) Чого, душе моя, ти сумуєш, і чого ти в мені непокоїшся? Май надію на Бога, бо я Йому буду ще дякувати за спасіння Його, мого Бога!

Для диригента. Псалом Давида.

Благословенний той, хто дбає про нужденних.
    У час біди Господь спасе його.
Господь і захистить, і вбереже його.
    Благословенний буде на землі він,
    не дасть його Господь у руки ворогів.
Господь вдихне у нього міць,
    коли прикований до ліжка буде,
    Господь його, недужого, зцілить.

Сказав я: «Господи, я маю гріх перед Тобою,
    будь милосердий і зціли мене».
Мої недоброзичливці пащекували:
    «Коли помре і піде в забуття?!»
Якщо й приходить хтось мене побачить,
    лиш теревенить балачки пусті.
Вони приходять, щоб набратися пліток,
    і йдуть, щоб розпустити їх по світу.
Ті, що ненавидять мене, шепочуться про мене,
    і проти мене задуми лихі плетуть.
І кажуть: «Певно, щось недобре зробив він,
    тож і захворів і, мабуть, вже не встане».
10 І навіть кращий друг, якому довіряв я,
    з яким ділив і хліб, і сіль,
    від мене відвернувсь.

11 Тому, о Господи мій,
    милосердний будь і підведи мене.
    Щоб міг я встати й розквитатись з ними.
12 Тоді переконаюсь: втішений Ти мною,
    бо вороги звитяги не святкують.
13 Та Ти підтримував мене, бо я невинний був.
    Даси снаги стоять перед Тобою вічно.

14 Господь благословенний,
    Бог Ізраїлю від незапам’ятних часів навічно.

Амінь, амінь.

Книга Друга

(Псалми 42-72)

Для диригента. Повчання родини Кора[a].

Я так Тебе жадаю,[b] Боже,
    так олень прохолодного струмка жадає.
Душа моя жадає Бога, Живого Господа!
    Коли я зможу знов прийти у храм до Нього?
Замість їжі ковтав я сльози день і ніч,
    коли вороги мене питали: «Де твій Бог?»

Душа терзається, як згадую, що сталось.
Лиш пам’ятаю, як ішов я через натовп,
    коли я вів його до Божої оселі
    і слухав я пісні хвали щасливі.

Навіщо сумувати моїй душі?
    Ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!
Мій Боже, як душа моя страждає,
    бо мушу пам’ятати про Тебе на цій горі[c],
    там, де гора Хермон стрічається з Йорданом.
Один за одним поклики безодні.
    Так хвилі відчаю мене одна за одною вкривають,
    отак накочуються й хвилі бід.

Нехай удень Господь проявить ласку щиру,
    щоб я вночі співав Йому пісень,
    молився Богу, Який дає мені життя[d].
10 Звернутись хочу я до Бога-Скелі:
    «Чому забув мене? Чому я мушу
    терпіти від жорстоких ворогів?»
11 Мене шпиняють невблаганно вороги,
    мордують запитаннями мене:
    «То де ж твій Бог?»

12 Навіщо побиватися душі моїй?
    Довіритися Богу просто мушу,
    ми ще хвалитимемо Бога за рятунок!

Footnotes

  1. 42:1 родини Кора Одна з трьох левитських сімей, відповідальних за оркестрову музику в храмі.
  2. 42:2 Я так Тебе жадаю Або «Моя душа жадає Тебе».
  3. 42:7 на цій горі Або «на горі Міцар».
  4. 42:9 Богу… життя Або «моєму живому Богу».