Add parallel Print Page Options

Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. Псалом Давидів. (4-2) Коли кличу, озвися до мене, Боже правди моєї, Ти простір для мене робив у тісноті... Помилуй мене, і почуй молитву мою!

(4-3) Людські сини, доки слава моя буде ганьбитись? Доки будете марне любити, шукати неправди? Села.

(4-4) і знайте, що святого для Себе Господь відділив, почує Господь, як я кликати буду до Нього!

(4-5) Гнівайтеся, та не грішіть; на ложах своїх розмишляйте у ваших серцях, та й мовчіть! Села.

(4-6) Жертви правди приносьте, і надійтесь на Господа.

(4-7) Багато-хто кажуть: Хто нам покаже добро? Підійми ж на нас, Господи, світло Свого лиця!

(4-8) Ти даєш більшу радість у серці моїм, ніж у них, як помножилося їхнє збіжжя та їхнє вино молоде.

(4-9) У спокої я ляжу, і засну, бо Ти, Господи, єдиний даєш мені жити безпечно!

Для дириґетна хору. До флейти. Псалом Давидів. (5-2) Почуй, Господи, мову мою, стогнання моє зрозумій.

(5-3) Прислухайсь до голосу зойку мого, о мій Царю та Боже Ти мій, як до Тебе молитися буду!

(5-4) Ти слухаєш, Господи, ранком мій голос, ранком молитися буду до Тебе та буду чекати,

(5-5) бо Бог Ти не той, що несправедливости хоче, зло не буде в Тобі пробувати!

(5-6) Перед очима Твоїми не втримаються гультяї, всіх злочинців ненавидиш Ти.

(5-7) Погубиш Ти неправдомовців, кровожерну й підступну людину обридить Господь.

(5-8) А я в ласці великій Твоїй до дому Твого ввійду, до Храму святого Твого вклонюся в страху Твоїм.

(5-9) Провадь мене, Господи, в правді Своїй задля моїх ворогів, і вирівняй передо мною дорогу Свою,

(5-10) бо в їхніх устах нема правди, нутро їхнє приносить нещастя, гріб відкритий їхнє горло, свій язик вони роблять гладеньким!

10 (5-11) Признай їх за винних, о Боже, через свої заміри хай упадуть, за їхні великі злочинства відкинь їх від Себе, бо вони проти Тебе бунтують!

11 (5-12) А всі, хто надію на Тебе складають, хай тішаться, будуть вічно співати вони, і Ти їх охорониш, і будуть радіти Тобою, хто любить ім'я Твоє!

12 (5-13) Бо Ти, Господи, благословлятимеш праведного, милістю вкриєш його, як щитом!

Для дириґетна хору. На струнніх знаряддях. На октаву. Псалом Давидів. (6-2) Не карай мене, Господи, в гніві Своїм, не завдавай мені кари в Своїм пересерді!

(6-3) Помилуй мене, Господи, я ж бо слабий, уздоров мене, Господи, бо тремтять мої кості,

(6-4) і душа моя сильно стривожена, а ти, Господи, доки?

(6-5) Вернися, о Господи, визволи душу мою, ради ласки Своєї спаси Ти мене!

(6-6) Бож у смерті нема пам'ятання про Тебе, у шеолі ж хто буде хвалити Тебе?

(6-7) Змучився я від стогнання свого, щоночі постелю свою обмиваю слізьми, сльозами своїми окроплюю ложе своє!...

(6-8) Моє око зів'яло з печалі, постаріло через усіх ворогів моїх...

(6-9) Відступіться від мене, усі беззаконники, бо почув Господь голос мого плачу!

(6-10) Благання моє Господь вислухає, молитву мою Господь прийме,

10 (6-11) усі мої вороги посоромлені будуть, і будуть настрашені дуже: хай вернуться, і будуть вони посоромлені зараз!

Для диригента. Зі струнними інструментами. Псалом Давида.

Мій правий Боже, відгукнись,
    коли звертаюся до Тебе!
Дай звільнення, коли обступлять лихоліття.
    Будь милостивим і почуй мою молитву.

Людські сини,[a]
    як довго ще ганьбитимете мою славу?
Ви любите марноту.
    Ви все брехню шукаєте про мене. Села

Вам, люди, знати слід:
    Господь обирає вірних Своїх послідовників.
    Господь почує і мій голос, коли волатиму до Нього.

Можете гніватись, та не грішіть![b]
    І перегляньте свої задуми про себе,
    перш, ніж спочити ляжете, й мовчіть! Села
Офіруйте пожертви з чистим серцем
    й довіртесь Господу!

Багато хто з людей говорить:
    «Так хочеться чиєїсь доброти!
    Яви нам, Господи, Своє лице сяйливе![c]»
Ти серце моє більш наповнив щастям,
    аніж воно тоді радіє,
    як я збираю щедрий урожай зерна й вина.
Умиротворений лягаю спочивати.
    Чому? Бо Ти лиш, Господи, лиш Ти
    безпечний сон мені даруєш!

Для диригента хору. Для флейти. Псалом Давида.

Почуй молитву мою, Господи!
    Сприйми слова, що в серці я плекав.
І зглянься, мій Боже й мій Царю,
    на благання мої, як молюся Тобі.
Щоранку, Господи, Ти чуєш голос мій,
    коли складаю я Тобі пожертву
    і терпеливо відповіді жду.

Ти не бовван, що любить грішний люд.
    Вони не ті, хто селиться з Тобою.
Дурні[d] не вклоняються Тобі!
    Ти відвертаєшся від тих, хто лихо сіє.
Зі світу пощезають брехуни.
    Господь ненавидить підступних, кровожерних
    людей, що замишляють іншим зло.

Я ж, з милості великої Твоєї,
    прийду в Твій храм,
    вклонюся я з благоговінням
    до храму святого Твого.
Навчи мене, о Господи, праведно жити,
    пильнують бо мій кожен крок недоброзичливці мої.
    Свій шлях зроби прямим[e].

10 Чому? Бо з уст недоброзичливців моїх
    і слова правди не злетить ніколи.
Їхні серця народжують лише нещастя.
    І пащі, мов розверзнуті могили,
    на язиці у кожного брехня!
11 Ти покарай їх, Боже!
    Нехай самі впадуть у власні пастки.
Їх розчави за їхні злочини численні.
    За що? Адже вони повстали проти Тебе!
12 Хто ж вірить в Тебе і щасливі будуть,
    навіки будуть втішені вони!
Усіх благослови, хто ймення Твоє любить,
    і щастя у Тобі вони знайдуть!
13 Коли Ти праведних, о Господи, благословляєш,
    довкола них стаєш Ти муром захисним.

Для диригента хору зі стрункими інструментами. На октаві[f]. Псалом Давида.

О Господи, не докоряй, коли Ти в гніві,
    і не карай, коли Ти розлютивсь.
О Господи, до мене милосердний будь.
    Я слабую, тремтять кістки. Зціли мене!
Душа моя тремтить у переляці.
    Чи довго, Господи, мені чекати втіхи?

Вернися, Господи! Спаси мене!
    Дай мені сили, Ти ж бо милосердий.
Навіщо? Бо мерці ім’я Твоє не славлять.
    З Шеолу шана вже до Тебе не прийде.

Себе я цілу ніч виснажував в молитвах,
    аж постіль мокра вже від сліз моїх.
Печалі і турботи виїдають очі.

Напасники, від мене забирайтесь геть!
    Чому? Бо вже Господь почув мій слізний голос.
10 Господь почув моє благання,
    Господь прийняв мою молитву.

11 Всі вороги мої втечуть,
    нажахані й ганьбою гнані.

Footnotes

  1. 4:3 Людські сини Або «люди». Можливо, це було шанобливе звертання до тих лідерів, які судили автора цього псалму.
  2. 4:5 Можете… не грішіть Або «Тремтіть від страху, але не грішіть!» Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких текстах. Також див.: Еф. 4:26.
  3. 4:7 Яви нам… сяйливе! Тобто «Господи, дай нам тих благословень».
  4. 5:6 Дурні Тобто «ті, хто не слідують за Богом та Його мудрим вченням».
  5. 5:9 зроби прямим У гебрейському оригіналі тут гра слів «зробити прямим» звучить так само, як «мої недоброзичливці».
  6. 6:1 На октаві Тут ідеться про восьмиструнний інструмент або про певним чином настроєні інструменти, або ж про групу арф у храмовому оркестрі.

16 Як Павло ж їх чекав ув Атенах, у ньому кипів його дух, як бачив це місто, повне ідолів.

17 Тож він розмовляв у синагозі з юдеями та з богобійними, і на ринку щоденно зо стрічними.

18 А дехто з філософів епікуреїв та стоїків сперечалися з ним. Одні говорили: Що то хоче сказати оцей пустомов? А інші: Здається, він проповідник чужих богів, бо він їм звіщав Євангелію про Ісуса й воскресення.

19 І, взявши його, повели в ареопаг та й казали: Чи можемо знати, що то є ця наука нова, яку проповідуєш ти?

20 Бо чудне щось вкладаєш до наших вух. Отже хочемо знати, що то значити має?

21 А всі атеняни та захожі чужинці нічим іншим радніш не займалися, як аби щось нове говорити чи слухати.

22 Тоді Павло став посередині ареопагу й промовив: Мужі атенські! Із усього я бачу, що ви дуже побожні.

23 Бо, проходячи та оглядаючи святощі ваші, я знайшов також жертівника, що на ньому написано: Незнаному Богові. Ось Того, Кого навмання ви шануєте, Того я проповідую вам.

24 Бог, що створив світ і все, що в ньому, бувши Господом неба й землі, проживає не в храмах, рукою збудованих,

25 і Він не вимагає служіння рук людських, ніби в чомусь Він мав би потребу, бо Сам дає всім і життя, і дихання, і все.

26 І ввесь людський рід Він з одного створив, щоб замешкати всю поверхню землі, і призначив окреслені доби й границі замешкання їх,

27 щоб Бога шукали вони, чи Його не відчують і не знайдуть, хоч Він недалеко від кожного з нас.

28 Бо ми в Нім живемо, і рухаємось, і існуємо, як і деякі з ваших поетів казали: Навіть рід ми Його!

29 Отож, бувши Божим тим родом, не повинні ми думати, що Божество подібне до золота, або срібла, чи до каменю, твору мистецтва чи людської вигадки.

30 Не зважаючи ж Бог на часи невідомости, ось тепер усім людям наказує, щоб скрізь каялися,

31 бо Він визначив день, коли хоче судити поправді ввесь світ через Мужа, що Його наперед Він поставив, і Він подав доказа всім, із мертвих Його воскресивши.

32 Як почули ж вони про воскресення мертвих, то одні насміхатися стали, а інші казали: Про це будемо слухати тебе іншим разом...

33 Так вийшов Павло з-поміж них.

34 А деякі мужі пристали до нього й увірували, серед них і Діонисій Ареопагіт, і жінка, Дамара ім'ям, та інші із ними.

Read full chapter

Павло в Афінах

16 Поки Павло чекав в Афінах Силу й Тимофія, дух його страждав, коли він бачив, що в місті повно бовванів. 17 Щодня він розмовляв у синагозі з юдеями й богобійними греками, а також із тими, кого зустрічав на базарній площі.

18 Деякі філософи, епікурейці та стоїки почали сперечатися з Павлом. Одні з них питали: «Що цей базікало хоче сказати?» Інші казали: «Здається, він проповідує про іноземних богів». Вони казали так, бо Павло проповідував Добру Звістку про Ісуса та воскресіння. 19 Вони запитали Павла: «Чи можна нам узнати, що це за таке нове вчення, про яке ти говориш? 20 Ми чуємо від тебе якісь дивні речі, то хотіли б зрозуміти, що вони означають». 21 (Всі афіняни та іноземці, які жили там, марнували час, переповідаючи щось нове і нечуване).

Промова Павла в Ареопазі

22 Тоді Павло став перед Ареопагом і сказав: «Мужі афінські, як я бачу, ви люди дуже релігійні. 23 Бо коли я ходив і дивився на речі, яким ви поклоняєтеся, то помітив вівтар, на якому було написано: „НЕВІДОМОМУ БОГОВІ”. Отже, ви поклоняєтеся Тому, Кого не знаєте. Це і є Той Бог, Якого я проповідую.

24 Бог, Який створив світ і все, що в ньому є (оскільки Він Господь небес і землі), не живе в рукотворних храмах. 25 Йому не служать людські руки, так ніби Він у чомусь має потребу. Це Він дає кожному з нас життя й дихання і все інше. 26 З одного чоловіка Він створив усі народи, щоб вони заселили цілу землю. Він установив для всіх них терміни і кордони проживання.

27 Він зробив так, щоб вони прагнули Бога, і щоб, можливо, шукаючи, знайшли Його. Адже Він—поруч із кожним. 28 „Ми в Ньому живемо, ми в Ньому рухаємося, ми в Ньому існуємо,—каже дехто із ваших поетів,—бо ми Його діти”.

29 Тож якщо ми Божі діти, ми не повинні вважати, що Він подібний до чогось, що може бути сформоване вмінням або уявою людською. Його не можна створити з золота, срібла або каменя. 30 У минулому ми не знали Бога, і Він не зважав на те незнання, але зараз Господь вимагає, щоб усі люди повсюди покаялися і прийшли до Нього. 31 Бо Він призначив День, коли судитиме світ судом Чоловіка, Якого Він обрав. Бог довів це кожному, воскресивши Того Чоловіка з мертвих».

32 Почувши про воскресіння з мертвих, дехто з присутніх засміявся. Але інші промовили: «Ми б хотіли, щоб ти про все це розповів знову». 33 По цих словах Павло пішов звідти. 34 Деякі з людей приєдналися до нього і повірили. Серед них був Дионісій, член Ареопагу, жінка на ймення Дамара і ще дехто з ними.

Read full chapter