Añadir traducción en paralelo Imprimir Opciones de la página

23 Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,

на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!

Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.

Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!

Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!

24 Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,

бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.

Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?

У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,

нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!

Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.

Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!

Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

25 Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,

Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!

Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!

Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,

провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!

Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!

Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,

Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!

10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.

11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:

13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!

14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.

15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.

16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!

17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!

18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!

19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...

20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!

21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!

22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!

Псалом Давида.

Господь—мій пастир, через те я маю все.
В зелених луках Він дає мені спочити,
    веде мене повз тихі води озерні.
Він оживляє мою душу,
    шляхами добрими[a] ведучи мене,
    являючи всю доброту Свою.
І навіть у долині смерті чорній[b]
    нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною.
    Твій жезл і палиця мене втішають[c].

Накрив Ти стіл мені перед очима ворогів моїх.
    Моє волосся Ти оливою змастив,
    наповнив келих мій, аж через вінця ллється.
І справді, щедрість і любов Твої
    до скону днів моїх мене не лишать.
    І довго-довго ще лишатимуся я в Оселі[d] Господа[e].

Псалом Давида.

Земля належить Господу і світ,
    і все живе, що є у цьому світі,
оскільки Бог є Тим, хто суходіл створив
    і укріпив над морем і річками.

Кому дано піднятись на Господню гору[f]?
    Хто зійде до Його святого місця?
Лиш той, у кого думка чиста і праведне життя,
    хто ім’ям[g] моїм не присягав лукаво
    і обіцянок лживих не давав,
лиш той у Господа знайде благословення,
    дістане милість Божу лише той,
    хто служить їм і принесе звитягу.
Це тих стосовно,
    які шукають Якового Бога. Села

О Брами, свої голови зведіть!
    Правічні двері, ширше відчиніться,
    щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
Хто цей славетний Цар?
    То всемогутній Господь всесильний,
    Господь, непереможний воїн.

О брами, свої голови зведіть!
    Правічні двері, ширше відчиніться,
    щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
10 Хто той славетний Цар?
    Господь Усемогутній,
    це Він отой преславний Цар!

[h] Псалом Давида.

До Тебе, Господи, підношу свою душу[i].
    Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
    і ворог мій не візьме верху наді мною.
Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
    принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
    окрім приниження, нічого не здобуть.

О Господи, відкрий Свої шляхи.
    Навчи мене Твої шляхи долати.
Веди мене,
    навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
    на Тебе сподіваюсь я щодня.
Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
    адже вони були завжди.
Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
    О Господи, щоб Свою ласку показати,
    згадай мене у доброті Своїй.

Господь наш—добрий, чесний,
    тож грішникам указує Він шлях.
Веде смиренних Він стежками доброчестя,
    смиренних праведності вчить.
10 А шлях Господній означає,
    в любові жити, вірним бути тим,
    хто вірний Заповіту Божому й Обітниці Його[j].

11 Заради імені Свого
    прости мені великий гріх!

12 Всім, хто Його боїться і шанує,
    Господь указуватиме Свій шлях.
13 Їм випаде в житті заможність,
    нащадкам їхнім—Господом обіцяна земля.
14 Господь довірчий з тими, хто Його шанує.
    Він їм роз’яснює Свій Заповіт.
15 І я завжди до Господа звертаюсь,
    завжди мене Він визволяє з біди[k].

16 Поглянь на мене, будь же милосердний,
    самотній і беззахисний бо я.
17 Звільни від клопотів обридлих,
    від неприємностей мене врятуй.
18 Поглянь на мої біди й негаразди,
    що їх переживаю тяжко я,
    прости мені усі мої гріхи!
19 Поглянь, як ворогів багато лютих,
    заклято як ненавидять мене.
20 О захисти й убережи мене!
    Я покладаюся на Тебе, тож не розчаруй!
21 Лиш чистота і праведність спасуть мене,
    бо я залежу від Твоєї допомоги.
22 О Боже, порятуй ізраїльтян від ворогів!

Notas al pie

  1. 23:3 шляхами добрими Або «шляхами праведності».
  2. 23:4 долині смерті чорній Або «долині, темній як могила».
  3. 23:4 Твій жезл і палиця мене втішають Автор цього псалма порівнює Господа з пастухом, який своїм жезлом і палицею захищає і направляє своїх овець.
  4. 23:6 Оселі Або «храмі». Див.: «храм».
  5. 23:6 І довго-довго… Господа Або «До кінця свого життя я буду приходити до Оселі Господа».
  6. 24:3 Господню гору Тобто «Сіон». Див.: «Сіон».
  7. 24:4 ім’ям Або «душею».
  8. Псалом 25 В оригіналі цей псалом побудовано як акровірш: кожен новий вірш починається з наступної літери гебрейської абетки.
  9. 25:1 підношу свою душу Або «я віддаю Тобі своє життя».
  10. 25:10 Обітниці Його Закон Мойсея та угода, яку Бог уклав з народом Ізраїлю.
  11. 25:15 Завжди… з біди Буквально «Він визволить ноги мої з тенетів».

18 А другого дня Павло з нами подався до Якова. І всі старші посходились.

19 Поздоровивши ж їх, розповів він докладно, що Бог через служіння його вчинив між поганами.

20 Як вони ж це почули, то славили Бога, а до нього промовили: Бачиш, брате, скільки тисяч серед юдеїв увірувало, і всі вони ревні оборонці Закону!

21 Вони ж чули про тебе, ніби ти всіх юдеїв, що живуть між поганами, навчаєш відступлення від Мойсея, говорячи, щоб дітей не обрізували й не тримались звичаїв.

22 Що ж почати? Люд збереться напевно, бо почують, що прибув ти.

23 Отже, зроби це, що порадимо тобі. Ми маємо чотирьох мужів, що обітницю склали на себе.

24 Візьми їх, та й із ними очисться, і видатки за них заплати, щоб постригли їм голови. І пізнають усі, що неправда про тебе їм сказане, та й що сам ти Закона пильнуєш.

25 А про тих із поган, що ввірували, ми писали, розсудивши, щоб вони береглися від ідольських жертов та крови й задушенини, та від блуду.

26 Тоді взяв Павло мужів отих, і назавтра очистився з ними, і ввійшов у храм, і звістив про виконання днів очищення, так, аж за кожного з них була жертва принесена.

27 А коли ті сім день закінчитися мали, то азійські юдеї, як побачили в храмі його, підбурили ввесь народ, та руки на нього наклали,

28 кричачи: Ізраїльські мужі, рятуйте! Це людина ота, що проти народу й Закону та місця цього всіх усюди навчає!... А до того у храм упровадив і гелленів, і занечистив це місце святе!

29 Бо перед тим вони бачили в місті з ним разом Трохима ефесянина, і гадали про нього, що Павло то його ввів у храм.

30 І порушилося ціле місто, і повстало збіговисько люду. І, схопивши Павла, потягли його поза храм, а двері негайно зачинено...

31 Як хотіли ж забити його, то вістка досталась до полкового тисяцього, що ввесь Єрусалим збунтувався!

32 І він зараз узяв вояків та сотників, і подався до них. А вони, як угледіли тисяцького й вояків, то бити Павла перестали.

33 Приступив тоді тисяцький, та й ухопив його, і двома ланцюгами зв'язати звелів, і допитувати став: хто такий він і що він зробив?

34 Але кожен що інше викрикував у натовпі. І, не мігши довідатись певного через заколот, він звелів відпровадити його до фортеці.

35 А коли він до сходів прийшов, то трапилося, що мусіли нести його вояки із-за натовпу людського,

36 бо безліч народу йшла слідкома та кричала: Геть із ним!

37 А коли Павло входив до фортеці, то тисяцького поспитався: Чи можна мені щось сказати тобі? А той відказав: То ти вмієш по-грецькому?

38 Чи не той ти єгиптянин, що перед цими днями призвів був до бунту, і випровадив до пустині чотири тисячі потаємних убійників?

39 А Павло відказав: Я юдеянин із Тарсу, громадянин відомого міста в Кілікії. Благаю тебе, дозволь мені до народу промовити!

40 А коли той дозволив, то Павло став на сходах, і дав знака рукою народові. А як тиша велика настала, промовив єврейською мовою, кажучи:

Read full chapter

18 Наступного дня Павло і всі ми пішли до Якова, де зібралися всі старійшини. 19 Він привітав їх і докладно розповів про те, що зробив Бог через його служіння серед поган.

20 Почувши Павлову розповідь, старійшини хвалили Бога й сказали Павлові: «Брате, ти бачиш, як багато тисяч юдеїв повірило в Ісуса, і всі вони старанно дотримуються Закону Мойсея. 21 Їм розповідали, що ти вчиш усіх юдеїв, які живуть серед поган, не слідувати Мойсеєвому вченню, що навчаєш не робити обрізання дітям і не дотримуватися звичаїв народу нашого.

22 Як же бути? Вони напевне дізнаються, що ти прийшов. 23 Тож зроби так, як ми тобі радимо. Серед нас є чотири чоловіки, які дали обітницю[a] Богу. 24 Візьми та пройди з ними обряд очищення[b], заплати за них, щоб могли вони поголити голови[c]. Тоді всі дізнаються, що неправдиві чутки про тебе, і що ти якраз дотримуєшся Закону Мойсея.

25 А щодо віруючих поган, то ми надіслали їм листа з таким закликом:

„Утримуйтеся від їжі, що була принесена в жертву бовванам, від крові та м’яса задушених тварин і від розпусти”».

26 Тоді Павло взяв з собою тих чоловіків і наступного дня пройшов з ними обряд очищення. Потім він пішов у храм, щоб оголосити, коли скінчаться дні очищення і коли за кожного з них буде принесено пожертву.

Арешт Павла

27 По закінченні тих семи днів, деякі юдеї з Малої Азії побачили його в храмі. Вони підбурили увесь натовп й схопили його, 28 вигукуючи: «Народ ізраїльський, допоможи нам! Це той чоловік, який навчає всіх і повсюди виступає проти Закону Мойсея, нашого народу і храму Божого. А тепер він навіть привів у храм поган, і тим осквернив святе місце».

29 Бо перед тим вони бачили Павла з Трохимом із Ефеса й подумали, що Павло привів його в храм. 30 Усе місто збурилося, і звідусіль збігалися люди. Схопивши Павла, вони витягли його з храму й негайно зачинили браму. 31 У той час, коли юдеї намагалися вбити Павла, до командира римської армії, розташованої в Єрусалимі, дійшла звістка про те, що все місто було охоплене заколотом. 32 Він негайно взяв кілька воїнів та офіцерів[d] і побіг туди. Побачивши командира і його солдатів, юдеї перестали бити Павла.

33 Командир підійшов до Павла й заарештував його, наказавши воїнам зв’язати його двома ланцюгами. Потім він запитав Павла, хто він такий і що вчинив. 34 З натовпу одні люди вигукували одне, інші—інше. І оскільки командир не міг з’ясувати через безладдя, що таки насправді трапилося, то наказав відвести Павла до фортеці. 35 Коли Павло підійшов до сходів, воїни змушені були його нести, щоб захистити від розлюченого натовпу. 36 Юрба йшла за ними, вигукуючи: «Смерть йому!»

37 Коли вони майже завели його до фортеці, Павло звернувся до командира зі словами: «Чи можна вам щось сказати?»

Командир промовив: «Ти говориш грецькою? 38 Чи ти не той єгиптянин, який нещодавно вчинив заколот і вивів у пустелю чотири тисячі розбійників?» 39 Павло відповів: «Я юдей із Тарса в Кілікії, громадянин славного міста. Прошу тебе, дай мені можливість поговорити з народом». 40 І коли той дав дозвіл, Павло став на сходах і зробив знак рукою людям. Після того юрба заспокоїлась, і він звернувся до них єврейською мовою.

Read full chapter

Notas al pie

  1. 21:23 обітницю Можливо, мова йде про прийняття назорейської клятви. Див.: «назореї».
  2. 21:24 обряд очищення Церемонія, яка виконувалася юдеями для того, щоб закінчити назорейську клятву. Також у 26 вірші.
  3. 21:24 поголити голови Це символізувало кінець церемонії прийняття назорейської клятви.
  4. 21:32 офіцерів Або «сотників». Див.: «сотників».