Add parallel Print Page Options

21 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (21-2) Господи, силою Твоєю веселиться цар, і спасінням Твоїм як він сильно радіє!

(21-3) Ти йому дав бажання серця його, і прохання уст його не відмовив. Села.

(21-4) Бо Ти його випередив благословеннями добра, на голову йому поклав корону зо щирого золота.

(21-5) Життя він у Тебе просив, і дав Ти йому довголіття на вічні віки!

(21-6) Слава велика його при Твоїй допомозі, хвалу та величність кладеш Ти на нього,

(21-7) бо Ти вчиниш його благословенням вічним, звеселиш його радістю, як буде він разом з Тобою!

(21-8) Цар має надію на Господа, у ласці Всевишнього не захитається він.

(21-9) Знайде рука Твоя всіх ворогів Твоїх, знайде правиця Твоя Твоїх ненависників.

(21-10) На час гніву Свого Ти їх учиниш огненною піччю, Господь гнівом Своїм їх понищить, і огонь пожере їх.

10 (21-11) Ти вигубиш плід їхній із землі, а їхнє насіння з-поміж синів людських.

11 (21-12) Бо нещастя на Тебе вони простягли, замишляли злу думку, якої здійснити не зможуть,

12 (21-13) бо Ти їх обернеш плечима до нас, на тятивах Своїх міцно стріли поставиш на них.

13 (21-14) Піднесися ж, о Господи, в силі Своїй, а ми будем співати й хвалити могутність Твою!

22 Для дириґетна хору. На спів: „Ланя зорі досвітньої". Псалом Давидів. (22-2) Боже мій, Боже мій, нащо мене Ти покинув? Далекі слова мого зойку від спасіння мого!...

(22-3) Мій Боже, взиваю я вдень, та Ти не озвешся, і кличу вночі, і спокою немає мені!

(22-4) Та Ти Святий, пробуваєш на хвалах ізраїлевих!

(22-5) На Тебе надіялись наші батьки, надіялися і Ти визволив їх.

(22-6) До Тебе взивали вони і спасені були, на Тебе надіялися і не посоромились.

(22-7) А я червяк, а не чоловік, посміховище людське й погорда в народі.

(22-8) Всі, хто бачить мене, насміхаються з мене, розкривають роти, головою хитають!

(22-9) Покладався на Господа він, хай же рятує його, нехай Той його визволить, він бо Його уподобав!

(22-10) Бо з утроби Ти вивів мене, Ти безпечним мене учинив був на персах матері моєї!

10 (22-11) На Тебе з утроби я зданий, від утроби матері моєї Ти мій Бог!

11 (22-12) Не віддаляйся від мене, бо горе близьке, бо нема мені помічника!

12 (22-13) Багато биків оточили мене, башанські бугаї обступили мене,

13 (22-14) на мене розкрили вони свої пащі, як лев, що шматує й ричить!

14 (22-15) Я розлитий, немов та вода, і всі кості мої поділились, стало серце моє, немов віск, розтопилось в моєму нутрі.

15 (22-16) Висохла сила моя, як лушпиння, і прилип мій язик до мого піднебіння, і в порох смертельний поклав Ти мене.

16 (22-17) Бо пси оточили мене... обліг мене натовп злочинців, прокололи вони мої руки та ноги мої...

17 (22-18) Я висох, рахую всі кості свої, а вони придивляються й бачать нещастя в мені!

18 (22-19) Вони ділять для себе одежу мою, а про шату мою жеребка вони кидають...

19 (22-20) А Ти, Господи, не віддаляйся, Допомого моя, поспіши ж мені на оборону!

20 (22-21) Від меча збережи мою душу, одиначку мою з руки пса!

21 (22-22) Спаси мене від пащі лев'ячої, а вбогу мою від рогів буйволів.

22 (22-23) Я звіщатиму Ймення Твоє своїм браттям, буду хвалити Тебе серед збору!

23 (22-24) Хто боїться Господа, прославляйте Його, увесь Яковів роде шануйте Його, страхайтесь Його, все насіння ізраїлеве,

24 (22-25) бо Він не погордував і не зневажив страждання убогого, і від нього обличчя Свого не сховав, а почув, як він кликав до Нього!

25 (22-26) Від Тебе повстане хвала моя в зборі великім, принесу свої жертви в присутності тих, хто боїться Його,

26 (22-27) будуть їсти покірні і ситими стануть, хвалитимуть Господа ті, хто шукає Його, буде жить серце ваше навіки!

27 (22-28) Усі кінці землі спам'ятають, і до Господа вернуться, і вклоняться перед обличчям Його всі племена народів,

28 (22-29) бо царство Господнє, і Він Пан над народами!

29 (22-30) Будуть їсти й поклоняться всі багачі на землі, перед обличчям Його на коліна попадають всі, хто до пороху сходить і не може себе оживити!

30 (22-31) Буде потомство служити Йому, й залічене буде навіки у Господа.

31 (22-32) Прийдуть і будуть звіщать Його правду народові, який буде народжений, що Він це вчинив!

23 Псалом Давидів. Господь то мій Пастир, тому в недостатку не буду,

на пасовиськах зелених оселить мене, на тихую воду мене запровадить!

Він душу мою відживляє, провадить мене ради Ймення Свого по стежках справедливости.

Коли я піду хоча б навіть долиною смертної темряви, то не буду боятися злого, бо Ти при мені, Твоє жезло й Твій посох вони мене втішать!

Ти передо мною трапезу зготовив при моїх ворогах, мою голову Ти намастив був оливою, моя чаша то надмір пиття!

Тільки добро й милосердя мене супроводити будуть по всі дні мого життя, а я пробуватиму в домі Господньому довгі часи!

24 Псалом Давидів. Господня земля, і все, що на ній, вселенна й мешканці її,

бо заклав Він її на морях, і на річках її встановив.

Хто зійде на гору Господню, і хто буде стояти на місці святому Його?

У кого чисті руки та щиреє серце, і хто не нахиляв на марноту своєї душі, і хто не присягав на обману,

нехай носить він благословення від Господа, а праведність від Бога спасіння свого!

Таке покоління усіх, хто шукає Його, хто прагне обличчя Твого, Боже Яковів! Села.

Піднесіте верхи свої, брами, і будьте відчинені, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

Хто ж то Цар слави? Господь сильний й могутній, Господь, що потужний в бою!

Піднесіте верхи свої, брами, і піднесіте, входи відвічні, і ввійде Цар слави!

10 Хто ж то Він, той Цар слави? Господь Саваот Він Цар слави! Села.

25 Давидів. До Тебе підношу я, Господи, душу свою,

Боже мій, я на Тебе надіюсь, нехай же я не засоромлюсь, нехай не радіють мої вороги ради мене!

Не будуть також посоромлені всі, хто на Тебе надіється, та нехай посоромляться ті, хто на Тебе встає надаремно!

Дороги Твої дай пізнати мені, Господи, стежками Своїми мене попровадь,

провадь мене в правді Своїй і навчи Ти мене, бо Ти Бог спасіння мого, кожен день я на Тебе надіюсь!

Пам'ятай милосердя Своє, о мій Господи, і ласки Свої, бо відвічні вони!

Гріхи молодечого віку мого та провини мої не пригадуй, пам'ятай мене, Господи, в ласці Своїй через добрість Свою!

Господь добрий та праведний, тому грішних навчає в дорозі,

Він провадить покірних у правді, і лагідних навчає дороги Своєї!

10 Всі Господні стежки милосердя та правда для тих, хто Його заповіта й свідоцтва додержує.

11 Ради Ймення Свого, о Господи, прости мені прогріх, великий бо він!

12 Хто той чоловік, що боїться він Господа? Він наставить його на дорогу, котру має вибрати:

13 душа його житиме в щасті, і насіння його вспадку землю!

14 Приязнь Господня до тих, хто боїться Його, і Свій заповіт Він звістить їм.

15 Мої очі постійно до Господа, бо Він з пастки витягує ноги мої.

16 Обернися до мене й помилуй мене, я ж бо самітний та бідний!

17 Муки серця мого поширились, визволь мене з моїх утисків!

18 Подивися на горе моє та на муку мою, і прости всі гріхи мої!

19 Подивись на моїх ворогів, як їх стало багато, вони лютою ненавистю ненавидять мене!...

20 Пильнуй же моєї душі та мене хорони, щоб не бути мені засоромленим, бо надіюсь на Тебе!

21 Невинність та правда нехай оточають мене, бо надіюсь на Тебе!

22 Визволи, Боже, ізраїля від усіх його утисків!

Для диригента. Псалом Давида.

О Господи, щасливий цар з Твоєї сили,
    який він радий, що з Тобою переміг!
Ти дав йому, чого душа його бажала,
    і не відмовив Ти проханням уст його. Села

Ти шлеш йому благословення добросердні
    і золотий вінець на голову кладеш.
Тебе просив він, щоб життя подарував Ти,
    йому Ти вічне довголіття дав.
Він возвеличився звитягою тією,
    яку Ти дав йому. На нього Ти пролив
    велику славу й велич.
Благословляючи його повік,
    Ти дав йому безмежне щастя,
    оскільки він з Тобою.
Чому? Бо вірить Господу наш цар
    й стоятиме завжди на цій любові,
    і милості Всевишнього.
Всю міць Свою спрямуй на ворогів своїх,
    зловмисникам правицею дай відсіч.
10 Коли Ти явишся, о Господи, спали їх у печі вогненній.
    Господь поглине їх в Своїм вогненнім гніві.
11 Дітей Ти їхніх вигубиш з землі,
    нащадків їхніх з-поміж люду.
12 Вони на тебе[a] замишляють зле,
    вигадують плітки, але то марно.
13 Чому? Тому, що стріли пустиш ти,
    й вони повернуться і в страху повтікають.

14 Встань, Господи, в Своїм могутті,
    Твою оспівуємо велич, Твою силу!

Для диригента. На мелодію[b] «Світанкова лань». Псалом Давида.

Мій Боже, Боже мій! Навіщо Ти мене покинув?
    Ти надто вже далеко, щоб мене спасти
    і щоб почуть слова мого благання!
Мій Боже, день-у-день гукаю,
    та не відповідаєш Ти.
    Не замовкаю ні на мить вночі.

Боже, Ти—святий[c],
    Ти справжній цар Ізраїлю,
    Тебе народ ізраїльський невтомно прославляє!
На Тебе покладались Наші предки,
    і Ти їм порятунок дав!
Волання їх були про допомогу до Тебе,
    й Ти їх врятував.
    Вони довірились Тобі і не зганьбились.

А я—черв’як, ніщо, не чоловік!
    Мене ганьбить народ і зневажає.
При зустрічі усі глузують з мене,
    показують язик, хитають головою.
Вони глузують:
    «Хай у Господа попросить допомоги.
Нехай Бог його врятує, визволить його,
    адже Він так опікується ним!»

10 Ти той, Хто вивів з черева мене,
    той, Хто втішав мене при материнських грудях.
11 Ти Бог мій від народження мого,
    до рук Твоїх дбайливих я потрапив з лона.

12 І через те не полишай мене
    у мить, коли турботи близько.
    Хто ж може ще мені допомогти!
13 У наступ рвуться дужі вороги,
    з усіх боків мене вже оточили.
14 Змикають вже щелепи,
    вони, неначе леви розривають свою здобич.

15 Відвагу і надію втратив я,
    немовби стік водою, як розійшлись кістки.
    І розтопилось серце, наче віск в мені.
16 І сила, витекла, неначе та вода
    із глечика розбитого на землю.
До піднебіння мій язик прилип,
    підвів мене Ти до порога смерті.
17 Мов зграя псів скажених, оточили
    мене погани.
    Неначе леви, вгризлись в руки й ноги.
18 Я можу всі свої кістки порахувати.
    Вони в’їдаються очима в мене.
19 Вони мій одяг ділять між собою,
    моє вбрання за жеребом розподіляють.

20 Не віддаляйся, Господи, від мене.
    Ти, моя сило, поспіши мені допомогти.
21 І від меча врятуй Ти мою душу,
    дорогоцінне вбережи моє життя!
22 І порятуй мене від пащі лева.
    Від буйволиних рогів захисти.

23 Бог врятував мене. Я сповіщу моїм братам
    і моїм сестрам розповім про тебе,
    про ті чудеса, що Ти зробив.
    Перед народом всім співатиму про Тебе.
24 Восславте Бога, Боголюби!
    Нащадки Якова, звеличуйте Його!
    Його шануйте, всі нащадки Ізраїля[d]!
25 Адже Господь опікується й досі
    народом бідним у часи страждань!
Він не ховається, коли Його покличуть.
    Він відгукнеться, Він прийде на допомогу.

26 Я прославлятиму Тебе серед людей
    за всі діла Твої великі.
Перед лицем прибічників Твоїх,
    я принесу обіцяні офіри.
27 Прийдуть смиренні, поїдять і наїдяться[e]!
    Ті, хто шукає Господа, хваліть Його завжди,
    і ваше серце буде щасливе на віки!
28 Всі люди у далеких землях, пам’ятайте
    про Господа й до Нього поверніться!
Нехай усі народи на землі
    в пошані схиляться перед Тобою!
29 Чому? Бо Господу належить царство,
    правитель над всіма народами—Господь!
30 Трапезуватимуть усі здорові,
    схилятимуться перед Ним!
І на порозі смерті й мертві:
    всі схилятимуться перед Ним!
31 Нащадки їх служитимуть Йому.
    Прийдешнім поколінням говоритимуть вони
    про славу нашого Володаря.
32 А ті, коли прийдуть,
    ще ненародженим розповідати будуть
    про те добро, яке зробив Господь.

Псалом Давида.

Господь—мій пастир, через те я маю все.
В зелених луках Він дає мені спочити,
    веде мене повз тихі води озерні.
Він оживляє мою душу,
    шляхами добрими[f] ведучи мене,
    являючи всю доброту Свою.
І навіть у долині смерті чорній[g]
    нещастя не злякаюсь я, бо Ти завжди зі мною.
    Твій жезл і палиця мене втішають[h].

Накрив Ти стіл мені перед очима ворогів моїх.
    Моє волосся Ти оливою змастив,
    наповнив келих мій, аж через вінця ллється.
І справді, щедрість і любов Твої
    до скону днів моїх мене не лишать.
    І довго-довго ще лишатимуся я в Оселі[i] Господа[j].

Псалом Давида.

Земля належить Господу і світ,
    і все живе, що є у цьому світі,
оскільки Бог є Тим, хто суходіл створив
    і укріпив над морем і річками.

Кому дано піднятись на Господню гору[k]?
    Хто зійде до Його святого місця?
Лиш той, у кого думка чиста і праведне життя,
    хто ім’ям[l] моїм не присягав лукаво
    і обіцянок лживих не давав,
лиш той у Господа знайде благословення,
    дістане милість Божу лише той,
    хто служить їм і принесе звитягу.
Це тих стосовно,
    які шукають Якового Бога. Села

О Брами, свої голови зведіть!
    Правічні двері, ширше відчиніться,
    щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
Хто цей славетний Цар?
    То всемогутній Господь всесильний,
    Господь, непереможний воїн.

О брами, свої голови зведіть!
    Правічні двері, ширше відчиніться,
    щоб увійшов крізь вас преславний Цар!
10 Хто той славетний Цар?
    Господь Усемогутній,
    це Він отой преславний Цар!

[m] Псалом Давида.

До Тебе, Господи, підношу свою душу[n].
    Мій Боже, в Тебе моя віра.
Тож не зганьбить мене ніхто,
    і ворог мій не візьме верху наді мною.
Це правда: з тих, хто сподівається на Тебе,
    принижений не буде жоден.
Але всім тім безбожникам, що проти Тебе,
    окрім приниження, нічого не здобуть.

О Господи, відкрий Свої шляхи.
    Навчи мене Твої шляхи долати.
Веди мене,
    навчи мене буть вірним і правдивим.
Бо Ти є Бог мого спасіння,
    на Тебе сподіваюсь я щодня.
Мій Господи, Ти доброту і милосердя пам’ятай,
    адже вони були завжди.
Забудь мої гріхи й провини юності моєї.
    О Господи, щоб Свою ласку показати,
    згадай мене у доброті Своїй.

Господь наш—добрий, чесний,
    тож грішникам указує Він шлях.
Веде смиренних Він стежками доброчестя,
    смиренних праведності вчить.
10 А шлях Господній означає,
    в любові жити, вірним бути тим,
    хто вірний Заповіту Божому й Обітниці Його[o].

11 Заради імені Свого
    прости мені великий гріх!

12 Всім, хто Його боїться і шанує,
    Господь указуватиме Свій шлях.
13 Їм випаде в житті заможність,
    нащадкам їхнім—Господом обіцяна земля.
14 Господь довірчий з тими, хто Його шанує.
    Він їм роз’яснює Свій Заповіт.
15 І я завжди до Господа звертаюсь,
    завжди мене Він визволяє з біди[p].

16 Поглянь на мене, будь же милосердний,
    самотній і беззахисний бо я.
17 Звільни від клопотів обридлих,
    від неприємностей мене врятуй.
18 Поглянь на мої біди й негаразди,
    що їх переживаю тяжко я,
    прости мені усі мої гріхи!
19 Поглянь, як ворогів багато лютих,
    заклято як ненавидять мене.
20 О захисти й убережи мене!
    Я покладаюся на Тебе, тож не розчаруй!
21 Лиш чистота і праведність спасуть мене,
    бо я залежу від Твоєї допомоги.
22 О Боже, порятуй ізраїльтян від ворогів!

Footnotes

  1. 21:12 на тебе Тут неясно, до кого саме звертається автор до Бога, чи до земного царя. Можливо, що й до обох.
  2. 22:1 На мелодію Можливо, тут ідеться не про мелодію, а про певний інструмент чи настройку.
  3. 22:4 святий Слово «святий» має тут подвійне значення. Насамперед воно означає, що Бог «окремий, далекий, не такий, недосяжний». До Нього можна звертатися лиш у виняткових випадках, це дозволено лиш пророкам, первосвященикам тощо. Через те, як розуміє автор псалма, Він і не відповідає на благання.
  4. 22:24 Нащадки… Ізраїля Яків та Ізраїль—дві назви країни. Обидва імені також належать Якову, батькові 12 синів Ізраїлю, які були батьками дванадцяти колін.
  5. 22:27 Прийдуть… наїдяться Тут ідеться про своєрідне жертвопринесення, коли чоловік, приносячи Господу пожертви, запрошує разом з собою до столу бідних, смиренних людей. У такий спосіб він ніби хоче розділити з іншими, гідними цього людьми, Боже благословення.
  6. 23:3 шляхами добрими Або «шляхами праведності».
  7. 23:4 долині смерті чорній Або «долині, темній як могила».
  8. 23:4 Твій жезл і палиця мене втішають Автор цього псалма порівнює Господа з пастухом, який своїм жезлом і палицею захищає і направляє своїх овець.
  9. 23:6 Оселі Або «храмі». Див.: «храм».
  10. 23:6 І довго-довго… Господа Або «До кінця свого життя я буду приходити до Оселі Господа».
  11. 24:3 Господню гору Тобто «Сіон». Див.: «Сіон».
  12. 24:4 ім’ям Або «душею».
  13. Псалом 25 В оригіналі цей псалом побудовано як акровірш: кожен новий вірш починається з наступної літери гебрейської абетки.
  14. 25:1 підношу свою душу Або «я віддаю Тобі своє життя».
  15. 25:10 Обітниці Його Закон Мойсея та угода, яку Бог уклав з народом Ізраїлю.
  16. 25:15 Завжди… з біди Буквально «Він визволить ноги мої з тенетів».