Псалми 18-19
Ukrainian Bible
18 Для дириґента хору. Раба Господнього Давида, коли він промовив до Господа слова цієї пісні того дня, як Господь урятував його з руки всіх його ворогів та від руки Саула, (18-2) то він проказав: Полюблю Тебе, Господи, сило моя,
2 (18-3) Господь моя скеля й твердиня моя, і Він мій Спаситель! Мій Бог моя скеля, сховаюсь я в ній, Він щит мій, і ріг Він спасіння мого, Він башта моя!
3 (18-4) Я кличу: Преславний Господь, і я визволений від своїх ворогів!
4 (18-5) Тенета смертельні мене оточили, і потоки велійяала лякають мене!
5 (18-6) Тенета шеолу мене оточили, і пастки смертельні мене попередили.
6 (18-7) В тісноті своїй кличу до Господа, і до Бога свого я взиваю, Він почує мій голос із храму Свого, і доходить мій зойк до лиця Його в уші Йому!
7 (18-8) Захиталась земля й затремтіла, і затряслись і хитались підвалини гір, бо Він запалився від гніву:
8 (18-9) із ніздер Його бухнув дим, з Його ж уст пожирущий огонь, і жар запалився від Нього!
9 (18-10) Він небо простяг і спустився, а хмара густа під ногами Його.
10 (18-11) Усівся Він на херувима й летів, і на вітрових крилах понісся...
11 (18-12) Поклав темряву Він як заслону Свою, довкілля Його то темрява вод, а мешкання Його густі хмари!
12 (18-13) Від блиску, що був перед Ним, град і жар огняний пройшли хмари Його...
13 (18-14) і Господь загримів у небесах, і Всевишній Свій голос подав, град і жар огняний!
14 (18-15) Він послав Свої стріли, та їх розпорошив, і стрілив Він блискавками, та їх побентежив.
15 (18-16) Показалися річища водні, і відкрились основи вселенної, від сваріння Твого, о Господи, від подиху вітру із ніздер Твоїх...
16 (18-17) Він простяг з висоти Свою руку, узяв Він мене, витяг мене з вод великих,
17 (18-18) він мене врятував від мого потужного ворога, і від моїх ненависників, бо сильніші від мене вони!
18 (18-19) Напали на мене вони в день нещастя мого, та Господь був моїм опертям,
19 (18-20) і на місце розлоге Він вивів мене, Він мене врятував, бо вподобав мене!
20 (18-21) Нехай Господь зробить мені за моєю справедливістю, хай заплатить мені згідно з чистістю рук моїх,
21 (18-22) бо беріг я дороги Господні, і від Бога свого я не відступив,
22 (18-23) бо всі Його присуди передо мною, і не відкидав я від себе Його постанов!
23 (18-24) і був я із Ним непорочний, і стерігся своєї провини,
24 (18-25) і Господь заплатив був мені за моєю справедливістю, згідно з чистістю рук моїх перед очима Його.
25 (18-26) із справедливим поводишся Ти справедливо, із чесним по-чесному,
26 (18-27) із чистим поводишся чисто, а з лукавим за лукавством його,
27 (18-28) бо народ із біди Ти спасаєш, а очі зухвалі принижуєш,
28 (18-29) бо Ти світиш мого світильника, Господь Бог мій, освітлює Він мою темряву!
29 (18-30) Бо з Тобою поб'ю я ворожого відділа, і з Богом своїм проберусь через мур.
30 (18-31) Бог непорочна дорога Його, слово Господнє очищене, щит Він для всіх, хто вдається до Нього!
31 (18-32) Бо хто Бог, окрім Господа? і хто скеля, крім нашого Бога?
32 (18-33) Цей Бог мене силою оперезав, і дорогу мою учинив непорочною,
33 (18-34) Він зробив мої ноги, мов у лані, і ставить мене на висотах моїх,
34 (18-35) мої руки навчає до бою, і на рамена мої лука мідяного напинає.
35 (18-36) і дав Ти мені щит спасіння Свого, а правиця Твоя підпирає мене, і чинить великим мене Твоя поміч.
36 (18-37) Ти чиниш широким мій крок підо мною, і стопи мої не спіткнуться.
37 (18-38) Женуся я за ворогами своїми, і їх дожену, і не вернуся, аж поки не винищу їх,
38 (18-39) я їх потрощу, й вони встати не зможуть, повпадають під ноги мої!
39 (18-40) Ти ж для бою мене підперізуєш силою, валиш під мене моїх ворохобників.
40 (18-41) Повернув Ти до мене плечима моїх ворогів, і понищу ненависників я своїх!
41 (18-42) Кричали вони, та немає спасителя, взивали до Господа, і не відповів їм.
42 (18-43) і я їх зітру, як той порох на вітрі, як болото на вулицях, їх потопчу!
43 (18-44) Ти від бунту народу мене бережеш, Ти робиш мене головою племенам, мені будуть служити народи, яких я не знав!
44 (18-45) На вістку про мене слухняні мені, до мене чужинці підлещуються,
45 (18-46) в'януть чужинці і тремтять у твердинях своїх...
46 (18-47) Живий Господь, і благословенна будь, скеле моя, і нехай Бог спасіння мойого звеличиться,
47 (18-48) Бог, що помсти за мене дає, і що народи під мене підбив,
48 (18-49) що рятує мене від моїх ворогів, Ти звеличив мене над повстанців на мене, спасаєш мене від насильника!
49 (18-50) Тому то хвалю Тебе, Господи, серед народів, і Йменню Твоєму співаю!
50 (18-51) Ти Своєму цареві спасіння побільшуєш, і милість вчиняєш Своєму помазанцеві Давиду й насінню його аж навіки.
19 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (19-2) Небо звіщає про Божую славу, а про чин Його рук розказує небозвід.
2 (19-3) Оповіщує день дневі слово, а ніч ночі показує думку,
3 (19-4) без мови й без слів, не чутний їхній голос,
4 (19-5) та по цілій землі пішов відголос їхній, і до краю вселенної їхні слова! Для сонця намета поставив у них,
5 (19-6) а воно, немов той молодий, що виходить із-під балдахину свого, воно тішиться, мов той герой, щоб пробігти дорогу!
6 (19-7) Вихід його з краю неба, а обіг його аж на кінці його, і від спеки його ніщо не заховається.
7 (19-8) Господній Закон досконалий, він зміцнює душу. Свідчення Господа певне, воно недосвідченого умудряє.
8 (19-9) Справедливі Господні накази, бо серце вони звеселяють. Заповідь Господа чиста, вона очі просвітлює.
9 (19-10) Страх Господа чистий, він навіки стоїть. Присуди Господа правда, вони справедливі всі разом,
10 (19-11) дорожчі вони понад золото і понад безліч щирого золота, і солодші за мед і за сік щільниковий,
11 (19-12) і раб Твій у них бережкий, а в дотриманні їх нагорода велика.
12 (19-13) А помилки хто зрозуміє? Від таємних очисть Ти мене,
13 (19-14) і від свавільців Свого раба заховай, нехай не панують вони надо мною, тоді непорочним я буду, і від провини великої буду очищений.
14 (19-15) Нехай будуть із волі Твоєї слова моїх уст, а думки мого серця перед лицем Твоїм, Господи, скеле моя й мій Спасителю!
Псалтирь 18-19
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 [a] Для диригента. Псалом Давида, слуги Господнього, проспіваний після того, як Господь врятував його від усіх ворогів, а особливо від Саула.
2 Сказав Давид:
«Моя Ти сило, Господи, я Тебе люблю».
3 Господь—то моя Скеля, мій притулок і моя фортеця.
Мій Бог—моя фортеця, куди я ховаюсь.
Він—щит мій, ріг[b], який мене рятує.
Він—моя схованка в горах неприступних!
4 Я Господа покликав, гідного хвали,
і врятувавсь від ворогів.
5 Мене оплутали тенета смерті.
Потоки шалені змивали мене в небуття.
6 Тенета Шеола скували мене,
розверзлися пастки смертельні.
7 У час небезпеки гукав я Господа,
звертався до Бога мого, порятунку шукав!
В палаці Своєму почув мене Бог,
почув, як я волав про допомогу.
8 Тоді здригнулася земля і затремтіла,
і захиталися підніжжя гір!
Чому вони трусилися? Бо розлютився Бог!
9 Із Його ніздрів дим пішов,
нищівне полум’я шугнуло з Його вуст,
посипалися іскри з них.
10 І Він розверзнув Небеса,
спустився Він, а під ногами—чорні хмари!
11 Він полетів на Херувимі,
ширяв на крилах вітру.
12 Господь сховався у густих і темних хмарах,
які шатром Його накрили.
13 Від сяйва перед Ним
з дощем і блискавками Його хмара припливла!
14 Та прогримів Господь у небесах.
До кожного доніс Всевишній голос Свій
із-поміж блискавок і граду[c]!
15 Він випустив вогненні стріли,
і розігнав Він ворогів,
послав на них Він громовиці й блискавиці.
Нажахані, розбіглись вороги.
16 А потім, Господи, коли Ти насварив їх,
коли Твої уста на них подули вітром,
відхлинула вода, відкрилося дно моря,
й основи світу ми могли побачить.
17 Тоді Він руку простягнув із висоти, узяв мене,
і витягнув із лиха вод ревучих!
18 Господь мене урятував
від ворога могутнього мого,
урятував від ворогів, за мене дужчих!
19 Вони накинулись на мене в час турбот,
але мене Господь підтримав.
20 Мене затиснули з усіх боків,
та вивів Він мене у край безпечний.
Він врятував мене, бо любить!
21 Мені Він нагороду дав, бо я невинний.
Він допоміг мені, бо чисті мої руки,
22 бо я шляху Господнього тримався,
зла не чинив, аби не втратить Бога.
23 Чому? Бо я постійно думаю про Нього,
про правила Його і настанови,
й законів не порушую Його.
24 Я з Ним був щирий і від зла тримавсь подалі.
25 Він винагородив мене, бо я—невинний.
Господь бо бачить—руки мої чисті.
26 Бог вірний з тим, хто вірний і Йому,
Ти чесний з тим, хто і з Тобою чесний.
27 Ти добрий і чистий із тими,
хто добрий і чистий.
Але підступний Ти з підступними людьми.
28 Рятуєш Ти бідних людей,
пихатих Ти ставиш на місце.
29 Ти, Господи, запалюєш світильник мій,
і темряву мою Ти перетворюєш на світло.
30 З Тобою ворогів я переможу,
з Твоєю допомогою мури я перескочу.
31 Шлях Божий—досконалий!
Випробувані обіцянки Його!
Він захищає тих, хто покладаються на Нього.
32 Немає іншого Бога, крім Господа,
немає іншої скелі, крім нашого Бога!
33 Він сили зміцнює мої,
і в чистоті допомагає жити.
34 Зробив мене Він прудконогим, ніби лань,
дає мені Він стійкість навіть на узвишшях!
35 Готує мої руки Він до бою,
дає їм силу найтугіший лук напнуть.
36 Ти, Боже, дав мені Свій щит звитяжний,
правицею підтримуєш мене,
Ти знов і знов мені допомагав!
37 Зробив прудкими мої ноги
і сильними стопи мої!
38 Тож ворога я можу гнати й наздогнати,
й не відвертатися, аж доки не здолаю.
39 Розіб’ю ворогів, вони не зможуть встати,
вони впадуть до моїх ніг.
40 Даєш Ти мені сили у бою,
Ти змушуєш повсталих проти мене
схилитися в покорі.
41 Перемогти допомагаєш ворогів,
я ненависників збиваю з ніг.
42 Вони волали допомоги,
але ніхто їх не порятував.
І навіть Господа вони просили,
та незворушний Він лишивсь.
43 Я їх розвіяв, мов полову на вітру.
Як пил дорожній, їх ногами потоптав.
44 Рятуєш Ти мене від натовпу людей,
мене Ти ставиш на чолі народів інших,
і ті служитимуть мені, хоч я раніше їх не знав.
45 Чужинці, до яких про мене
раніше долітали лиш чутки,
все зроблять, щоб підлеститись до мене.
46 І мужність втративши, чужинці ті,
зі схованок повибігають, тремтячи від страху.
47 Нехай живе Господь. Благословенна Скеля,
Мій Бог, Який дарує перемогу, хай піднесеться!
48 Він—Бог, Який моїх карає ворогів,
підпорядковує мені людей Він.
49 Від ворога рятує Він мене,
дає мені звитягу Він над тими,
хто намагається мене здолати,
рятує від жорстоких ворогів.
50 Тому вславлятиму я, Господи, Тебе
поміж народами співатиму хвалу.
51 Багато, Боже, дарував Ти переміг царю, обранцеві[d] Своєму,
Свою до нього проявив Ти доброту—
Давиду і його нащадкам на віки.
1 Для диригента. Псалом Давида.
2 Небеса розповідають про славу Бога,
а небозвід показує все те, що Він створив.
3 І день говорить із наступним,
і ніч дає знання наступній,
4 без мови і без слів,
ні голосу не чути.
5 Все ж їхній голос лине над землею,
і чує цілий світ слова.
Бог дав притулок сонцю в небі.
6 І щастям світиться воно,
немов у спальні наречений,
немов атлет, готовий до змагання.
7 На горизонті сонце починає шлях
й закінчує його на небосхилі!
Й від його жару[e] не сховається ніщо.
8 Закон Господній досконалий,
він повертає життя душі.
Закон Господній довіри гідний,
приносить мудрість він звичайним людям.
9 Справедливі Господні веління
ощасливлюють наші серця,
Господні заповіді чисті
очам дарують світло їхнім.
10 До Господа пошана—вічна й чиста,
Його веління—справедливі і надійні.
11 За гори золота вони цінніші!
Вони солодші, ніж найкращий, найсвіжіший мед!
12 Вони застерігають справді,
від небезпеки слуг Твоїх.
Дотримуватись їх—велика нагорода.
13 Нікому не дано свої помилки передбачить.
Тому прости мені Ти помилки, яких не бачу.
14 І від людей пихатих вбережи мене,
не дай їм мною помикати.
Тоді невинний буду я й звільнюся від гріхів.
15 Господи, моя Ти Скеле,
мій Визволителю[f], нехай Тебе потішать
слова, що виношені в серці.
Footnotes
- 18:1 Ця пісня також міститься у 2 Сам. 22.
- 18:3 ріг Символ сили, зброї.
- 18:14 із-поміж блискавок і граду Цей варіант міститься у деяких древньогрецьких та древньогебрейських рукописах.
- 18:51 обранцеві Буквально «помазанику».
- 19:7 жару Або «гніву». Сонце змальовується як воїн, від сили якого не сховаєшся, та лише Бог дав йому місце і справу.
- 19:15 мій Визволителю В Ізраїлі визволителем був близький родич, який приходив на допомогу. Часто людям доводилося продавати свій спадок (частку землі) і йти у рабство. Коли таке траплялося, близький родич викупляв землю й майно, звільняючи таким чином колишнього раба.
Дії 20:17-38
Ukrainian Bible
17 А з Мілету послав до Ефесу, і прикликав пресвітерів Церкви.
18 І, як до нього вони прибули, він промовив до них: Ви знаєте, як із першого дня, відколи прибув в Азію, я з вами ввесь час перебував,
19 і служив Господеві з усією покорою, і з рясними слізьми та напастями, що спіткали мене від юдейської змови,
20 як нічого корисного я не минув, щоб його вам звістити й навчити вас прилюдно і в домах.
21 І я свідчив юдеям та гелленам, щоб вони перед Богом покаялись, та ввірували в Господа нашого Ісуса Христа.
22 І ось тепер, побуджений Духом, подаюсь я в Єрусалим, не відаючи, що там трапитись має мені,
23 тільки Дух Святий в кожному місті засвідчує, кажучи, що кайдани та муки чекають мене...
24 Але я ні про що не турбуюсь, і свого життя не вважаю для себе цінним, аби но скінчити дорогу свою та служіння, яке я одержав від Господа Ісуса, щоб засвідчити Євангелію благодаті Божої.
25 І ось я знаю тепер, що обличчя мого більш не будете бачити всі ви, між якими ходив я, проповідуючи Царство Боже...
26 Тому дня сьогоднішнього вам свідкую, що я чистий від крови всіх,
27 бо я не вхилявсь об'являти вам усю волю Божу!
28 Пильнуйте себе та всієї отари, в якій Святий Дух вас поставив єпископами, щоб пасти Церкву Божу, яку власною кров'ю набув Він.
29 Бо я знаю, що як я відійду, то ввійдуть між вас вовки люті, що отари щадити не будуть...
30 Із вас самих навіть мужі постануть, що будуть казати перекручене, аби тільки учнів тягнути за собою...
31 Тому то пильнуйте, пам'ятаючи, що я кожного з вас день і ніч безперестань навчав зо слізьми ось три роки.
32 А тепер доручаю вас Богові та слову благодаті Його, Який має силу будувати та дати спадщину, серед усіх освячених.
33 Ні срібла, ані золота, ні одежі чиєїсь я не побажав...
34 Самі знаєте, що ці руки мої послужили потребам моїм та отих, хто був зо мною.
35 Я вам усе показав, що, працюючи так, треба поміч давати слабим, та пам'ятати слова Господа Ісуса, бо Він Сам проказав: Блаженніше давати, ніж брати!
36 Проказавши ж оце, він навколішки впав, та й із ними всіма помолився.
37 І знявсь між усіма плач великий, і вони припадали на Павлову шию, і його цілували...
38 А найтяжче вони сумували з-за слова, яке він прорік, що не бачитимуть більш обличчя його. І вони провели його до корабля.
Read full chapter
Деяния 20:17-38
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Павлова промова до старійшин
17 З Мілета він послав гінця до Ефеса, щоб той запросив старійшин церкви. 18 Коли вони прибули, Павло сказав їм: «Ви знаєте, як я жив увесь цей час, коли був із вами, з першого дня, як прибув до Малої Азії. 19 Я покірно і з сльозами служив Господу, незважаючи на всі випробування, що випали на мою долю через змови юдеїв. 20 Ви знаєте, що я завжди проголошував усе те, що було б корисне для вас. Я навчав вас Благовісті про Христа без вагань, привселюдно, а також ідучи з дому в дім. 21 Юдеям, як і грекам, свідчив я про покаяння та навернення до Бога, про віру в Господа нашого Ісуса Христа.
22 І тепер, за велінням Святого Духа, йду я в Єрусалим, не знаючи, що там зі мною станеться. 23 Знаю тільки, що в кожному місті Дух Святий застерігає мене про те, що ув’язнення й випробування чекають на мене в Єрусалимі. 24 Я не вважаю життя своє цінним для себе. Найважливіше—закінчити справу та служіння, яке дав мені Господь Ісус—розповідати людям Благовість про Божу милість.
25 І тепер я знаю, що ніхто з вас, з ким я ходив, проповідуючи про Царство Боже, більше ніколи не побачить мене. 26-27 Ось чому сьогодні я й проголошую вам, що Господь не судитиме мене, якщо хтось не буде врятований, бо без вагань проповідував я вам волю Божу.
28 Пильнуйте себе і всіх тих, кого Господь ввірив вам[a]. Дух Святий обрав вас, аби ви стали пастирями церкви Божої[b], яку Він викупив кров’ю Свого власного Сина[c]. 29 Знаю я, що після того, як я піду, деякі люди, немов люті вовки з’являться поміж вас. І не помилують вони стада. 30 Навіть серед вас заведуться такі люди, які перекрутять правду, щоб потягнулися за ними учні. 31 Тож будьте обережні! Пам’ятайте, як я невпинно закликав зі сльозами кожного з вас день і ніч, протягом трьох років, триматися істинного життя. 32 А тепер доручаю вас Богу і Слову Його милості. Слово Господнє може укріпити вас і дати вам спадщину милості Божій серед усіх людей святих.
33 Ніколи я не зазіхав на чиєсь срібло, золото або гарне вбрання. 34 Ви самі знаєте, що мої руки служили потребам моїм і тих людей, які були зі мною. 35 Кожним своїм вчинком я показував, що тяжкою працею ми мусимо допомагати немічним. Необхідно пам’ятати слова Господа Ісуса, які Він сказав: „Справжнє щастя в тому, щоб віддавати, а не в тому, щоб брати”».
36 Як промовив це Павло, всі стали на коліна молитися. 37 Віруючі дуже тужили й ридали, кидалися Павлові на шию, обіймали й цілували його. 38 Найбільше всіх засмутили його слова про те, що вони більше його не побачать. Потім вони провели Павла до корабля.
Read full chapterCopyright © 2007 by Bible League International