Add parallel Print Page Options

140 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. (140-2) Визволь мене від людини лихої, о Господи, бережи мене від насильника,

(140-3) що в серці своїм замишляють злі речі, що війни щодня викликають!

(140-4) Вони гострять свого язика, як той вуж, отрута гадюча під їхніми устами! Села.

(140-5) Пильнуй мене, Господи, від рук нечестивого, бережи мене від насильника, що задумали стопи мої захитати...

(140-6) Чванливі сховали на мене тенета та шнури, розтягли свою сітку при стежці, сільця розмістили на мене! Села.

(140-7) Я сказав Господеві: Ти Бог мій, почуй же, о Господи, голос благання мого!

(140-8) Господи, Владико мій, сило мого спасіння, що в день бою покрив мою голову,

(140-9) не виконай, Господи, бажань безбожного, не здійсни його задуму! Села.

(140-10) Бодай голови не піднесли всі ті, хто мене оточив, бодай зло їхніх уст їх покрило!

10 (140-11) Хай присок на них упаде, нехай кине Він їх до огню, до провалля, щоб не встали вони!...

11 (140-12) Злоязична людина щоб міцною вона не була на землі, людина насильства бодай лихо спіймало її, щоб попхнути на погибіль!

12 (140-13) Я знаю, що зробить Господь правосуддя убогому, присуд правдивий для бідних,

13 (140-14) тільки праведні дякувати будуть іменню Твоєму, невинні сидітимуть перед обличчям Твоїм!

141 Псалом Давидів. Господи, кличу до Тебе, поспішися до мене, почуй же мій голос, як кличу до Тебе!

Нехай стане молитва моя як кадило перед лицем Твоїм, підношення рук моїх як жертва вечірня!

Поклади, Господи, сторожу на уста мої, стережи двері губ моїх!

Не дай нахилятися серцю моєму до речі лихої, щоб учинки робити безбожністю, із людьми, що чинять переступ, і щоб не ласувався я їхніми присмаками!

Як праведний вразить мене, то це милість, а докорить мені, це олива на голову, її не відкине моя голова, бо ще і молитва моя проти їхнього зла.

Їхні судді по скелі розкидані, та слова мої вчують, бо приємні вони...

Як дрова рубають й розколюють їх на землі, так розкидані наші кістки над отвором шеолу.

Бо до Тебе, о Господи, Владико, мої очі, на Тебе надіюсь не зруйновуй мого життя!

Бережи Ти від пастки мене, що на мене поставили, та від тенет переступників!

10 Хай безбожні попадають разом до сітки своєї, а я промину!

142 Псалом навчальний, Давида, коли був у печері. Молитва. (142-2) Мій голос до Господа, я кличу, мій голос до Господа, я благаю!

(142-3) Перед обличчям Його виливаю я мову свою, про недолю свою я розказую перед обличчям Його,

(142-4) коли омліває мій дух у мені. А Ти знаєш дорогу мою: на дорозі, якою ходжу, пастку для мене сховали!

(142-5) Праворуч поглянь і побач: немає нікого знайомого, загинув притулок від мене, ніхто не питає за душу мою...

(142-6) Я кличу до Тебе, о Господи, я кажу: Ти моє пристановище, доля моя у країні живих!

(142-7) Прислухайся ж Ти до благання мого, бо зробився я зовсім нужденний! Визволь мене від моїх переслідників, бо стали сильніші від мене вони!

(142-8) Виведи душу мою із в'язниці, щоб славити Ймення Твоє! Праведні оточать мене, як учиниш добро надо мною!

Для диригента. Псалом Давида.

О Господи, спаси мене від нечестивих
    і захисти від кривдників жорстоких,
    що тчуть підступні наміри і починають війни.
Жалючі язики у них, немов в гадюки;
    слова у них—зміїна отрута. Села

Дай захист, Господи, від кривдників мені,
    від тих зловмисників, що замишляють землю вибити з-під ніг.
Бундючні нелюди мені готують пастки,
    копають ями і тенета розставляють. Села

Тому й молюся: «Господи, мій Боже,
    Ти, Господи, благання вислухай мої!
Мій Господи, Володарю, могутній Рятівник,
    прикрий мене у дні війни!
Не дозволяй тим нечестивцям мати все, що хочуть!
    Не допусти, аби здійснились їхні плани,
    адже тоді за ними буде перемога. Села

10 Нехай те зло, що вороги замислили,
    на них же і впаде.
11 Нехай посиплеться на них розпечене вугілля!
    Пожбур їх у вогонь, в пекельну яму,
    з якої вороття нема.
12 Не дозволяй тим брехунам осісти в нашім краї!
    До згину гнані будуть ті пащекуваті гультіпаки!

13 Я знаю, що Господь все зробить правильно і чесно
    для праведників бідних й безпорадних.
14 Хай праведні й правдиві вславлятимуть Твоє ім’я,
    нехай вони завжди служитимуть Тобі!»

Псалом Давида.

О Господи, до Тебе я взивав по допомогу,
    прошу мерщій прийти мені на поміч!
    Прислухайся, коли до Тебе у молитвах лину!
Я сподіваюсь, що мої молитви,
    наче запах воскурінь,
мої піднесені до Тебе руки[a],
    мов вечірня жертва.

О Господи, допоможи мені язик тримати за зубами,
    підтримай, щоб обачливим в своїх балачках був.
Не дозволяй мені лихого прагнуть,
    прибитись до безбожників лихих,
    не дозволяй мені робити те, що до вподоби їм.

Вважав би ласкою Твоєю,
    коли б хтось благовірний направляв мене.
Його повчання я сприймав би, як мастила дорогі;
    хай голова моя ніколи їх не відштовхне!
Нехай вельмож всіх їхніх в прірву скинуть,
    аби вони послухались моїх наказів справедливих.
Мов грудки ґрунту, що розкидані по зораному полю,
    так на устах могил валяються кістки.

О Господи, Володарю,
    прошу Тебе допомогти і покладаюся на Тебе!
    Тож не дай мені померти!
Оборони мене від пасток і сильців,
    що їх зловмисники розкидали, аби мене зловити!
10 Хай грішники самі в тенета власні втраплять,
    а я, цілісінький і неушкоджений, пройду повз них.

Маскіль Давида, коли він був у печері. Молитва.

Я кличу Господа!
    Благаю Господа мені послати ласку.
Я Йому душу виливаю,
    розповідаю про усі мої печалі.
Коли занепадає дух мій,
    Ти знаєш, що мені робити.
Однак, хоча б куди я йшов,
    чатують вороги на мене.
Поглянь! Немає поруч мене друга,
    немає місця, де б відчув себе в безпеці я,
    ніхто не переймається: чи я живу, чи вмер.

О Господи, Тебе я кликав,
    казав, що Ти—моє спасіння,
    бо Ти для мене—все, що маю в світі.
Прислухайсь до молитв моїх,
    адже я немічний, безсилий.
Врятуй мене від тих,
    хто по п’ятах іде, вони ж бо дужі.
Дай вирватись душі з цієї пастки, де страждає,
    аби я міг вславлять Твоє ім’я.
Тоді довкруги зберуться добрі люди,
    бо власноруч подбав про мене Ти.

Footnotes

  1. 141:2 мої… руки Йдеться про людину, що молиться.

14 Дбайте про любов, і про духовне пильнуйте, а найбільше щоб пророкувати.

Як говорить хто чужою мовою, той не людям говорить, а Богові, бо ніхто його не розуміє, і він духом говорить таємне.

А хто пророкує, той людям говорить на збудування, і на умовлення, і на розраду.

Як говорить хто чужою мовою, той будує тільки самого себе, а хто пророкує, той Церкву будує.

Я ж хочу, щоб мовами говорили всі, а ліпше щоб пророкували: більший бо той, хто пророкує, аніж той, хто говорить мовами, хібащо пояснює, щоб будувалася Церква.

А тепер, як прийду я до вас, браття, і до вас говорити буду чужою мовою, то який вам пожиток зроблю, коли не поясню вам чи то відкриттям, чи знанням, чи пророцтвом, чи наукою?

Бо навіть і речі бездушні, що звук видають, як сопілка чи лютня, коли б не видавали вони різних звуків, як пізнати б тоді, що бринить або грає?

Бо коли сурма звук невиразний дає, хто до бою готовитись буде?

Так і ви, коли мовою не подасте зрозумілого слова, як пізнати, що кажете? Ви говоритимете на вітер!

10 Як багато, наприклад, різних мов є на світі, і жадна з них не без значення!

11 І коли я не знатиму значення слів, то я буду чужинцем промовцеві, і промовець чужинцем мені.

12 Так і ви, що пильнуєте про духовні дари, дбайте, щоб збагачуватись через них на збудування Церкви!

13 Ось тому, хто говорить чужою мовою, нехай молиться, щоб умів виясняти.

14 Бо коли я молюся чужою мовою, то молиться дух мій, а мій розум без плоду!

15 Ну, то що ж? Буду молитися духом, і буду молитися й розумом, співатиму духом, і співатиму й розумом.

16 Бо коли благословлятимеш духом, то як той, що займає місце простої людини, промовить амінь на подяку твою? Не знає бо він, що ти кажеш.

17 Ти дякуєш добре, але не будується інший.

18 Дякую Богові моєму, розмовляю я мовами більше всіх вас.

19 Але в Церкві волію п'ять слів зрозумілих сказати, щоб і інших навчити, аніж десять тисяч слів чужою мовою!

20 Браття, не будьте дітьми своїм розумом, будьте в лихому дітьми, а в розумі досконалими будьте!

Read full chapter

Духовні дари для зміцнення церкви

14 Прагніть любові й щиро дбайте про дари духовні, але особливо про дар пророцтва. Бо хто має дар говорити іншою мовою, той розмовляє не з людьми, а з Богом. Адже ніхто не розуміє того, що він каже. Він говорить таємне, котре йде від Духа.

Той же, хто має дар пророцтва, зміцнює, підбадьорює, і втішає людей. Хто має дар говорити іншою мовою, духовно зміцнює себе, а хто має дар пророцтва, духовно зміцнює церкву.

Тож хочу я, щоб ви володіли даром говорити різними мовами. Та ще більше хочеться мені, щоб ви могли пророкувати. Той, хто пророкує—вищий за того, хто розмовляє іншими мовами, хіба що він перекладе, що каже, аби духовно збагатилась і зміцніла церква. А тепер, брати і сестри мої, якщо прийду я до вас, розмовляючи іншими мовами, то яка з того для вас користь, коли не принесу вам ні одкровення, ні знання ніякого, ні Послання, ані вчення Божого?

Це так само, як бувають бездушні інструменти—флейта чи ліра. Якщо вони видають нечіткі звуки, то як дізнатися, яка мелодія звучить? Коли сурми невиразно сурмлять, то хто ж знатиме, що треба готуватися до бою?

Так само коли ви використовуєте незрозумілі слова, то як інші зрозуміють, що ви кажете? Ви говоритимете у повітря. 10 Без сумнівів, є багато різних мов у світі, і кожна має своє значення. 11 Тож коли я не розумію мови, то буду чужинцем для того, хто розмовляє нею, і він буде чужинцем для мене.

12 Те саме стосується й вас. Коли ви прагнете духовних дарів, то намагайтеся збагатитися тими, що зміцнюють і укріпляють церкву.

13 А хто говорить іншою мовою, нехай молиться, щоб уміти пояснити те, про що говорить. 14 Бо коли я молюся іноземною мовою, дух мій молиться, та розуміння залишається безплідним. 15 Що ж робити в такому разі? Молитимусь я тоді не лише духом, а й розумом своїм. Буду співати не лише моїм духом, а також і розумом своїм. 16 Бо якщо ти благословлятимеш лише духом, то як же тоді простий слухач скаже «амінь» на твою молитву подяки? Він же не знає, про що ти кажеш. 17 Ти можеш прекрасно віддавати подяку Богу молитвою своєю, та інша людина від цього не зміцнюється духовно.

18 Я дякую Богу за те, що більше розмовляю іншими мовами, ніж будь-хто з вас. 19 Але в церкві я краще скажу п’ять слів з розумом, щоб інших навчити, ніж десять тисяч слів іншою, незнайомою їм мовою!

20 Брати і сестри мої, не думайте як діти! В лихому будьте дітьми, але в думках будьте дорослими.

Read full chapter