Псалми 133-139
Ukrainian Bible
133 Пісня прочан. Давидова. Оце яке добре та гарне яке, щоб жити братам однокупно!
2 Воно як та добра олива на голову, що спливає на бороду, Ааронову бороду, що спливає на кінці одежі його!
3 Воно як хермонська роса, що спадає на гори Сіону, бо там наказав Господь благословення, повіквічне життя!
134 Пісня прочан. Поблагословіть оце Господа, всі раби Господні, що по ночах у домі Господньому ви стоїте!
2 Ваші руки здійміть до святині, і Господа благословіть!
3 Нехай поблагословить тебе із Сіону Господь, що вчинив небо й землю!
135 Алілуя! Хваліте Господнє ім'я, хваліте, Господні раби,
2 що стоїте в домі Господньому, на подвір'ях дому нашого Бога!
3 Хваліть Господа, бо добрий Господь, співайте іменню Його, бо приємне воно,
4 бо вибрав Господь собі Якова, ізраїля на власність Свою!
5 Знаю бо я, що Господь і Владика наш більший від богів усіх!
6 Все, що хоче Господь, те Він чинить на небі та на землі, на морях та по всяких глибинах!
7 Підіймає Він хмари від краю землі, блискавиці вчинив для дощу, випроваджує вітер з запасів Своїх.
8 Він позабивав перворідних Єгипту, від людини аж до скотини.
9 Він послав між Єгипет ознаки та чуда, на фараона і на рабів всіх його.
10 Він уразив багато народів, і потужних царів повбивав:
11 Сигона, царя амореян, і Оґа, Башану царя, та всіх ханаанських царів.
12 і Він дав їхню землю спадщиною, на спадок ізраїлеві, Своєму народові.
13 Господи, Ймення Твоє віковічне, Господи, пам'ять Твоя з роду в рід!
14 Бо буде судити Господь Свій народ, та змилосердиться Він над Своїми рабами.
15 Божки людів то срібло та золото, діло рук людських:
16 вони мають уста й не говорять, очі мають вони і не бачать,
17 мають уші й не чують, в їхніх устах нема віддиху!
18 Нехай стануть такі, як вони, ті, хто їх виробляє, усі, хто надію на них покладає!
19 Доме ізраїлів, благословіть Господа! Аароновий доме, благословіть Господа!
20 Доме Левіїв, благословіть Господа! Хто боїться Господа, благословіть Господа!
21 Благословенний Господь від Сіону, що мешкає в Єрусалимі! Алілуя!
136 Дякуйте Господу, добрий бо Він, бо навіки Його милосердя!
2 Дякуйте Богу богів, бо навіки Його милосердя!
3 Дякуйте Владиці владик, бо навіки Його милосердя!
4 Тому, хто чуда великі Єдиний вчиняє, бо навіки Його милосердя!
5 Хто розумом небо вчинив, бо навіки Його милосердя!
6 Хто землю простяг над водою, бо навіки Його милосердя!
7 Хто світила великі вчинив, бо навіки Його милосердя!
8 сонце, щоб вдень панувало воно, бо навіки Його милосердя!
9 місяця й зорі, щоб вони панували вночі, бо навіки Його милосердя!
10 Хто Єгипет побив був у їхніх перворідних, бо навіки Його милосердя!
11 і ізраїля вивів з-між них, бо навіки Його милосердя!
12 рукою міцною й раменом простягненим, бо навіки Його милосердя!
13 Хто море Червоне розтяв на частини, бо навіки Його милосердя!
14 і серед нього ізраїля перепровадив, бо навіки Його милосердя!
15 і фараона та війська його вкинув у море Червоне, бо навіки Його милосердя!
16 Хто провадив народ Свій в пустині, бо навіки Його милосердя!
17 Хто великих царів повбивав, бо навіки Його милосердя!
18 і потужних царів перебив, бо навіки Його милосердя!
19 Сигона, царя амореян, бо навіки Його милосердя!
20 і Оґа, Башану царя, бо навіки Його милосердя!
21 і Хто землю їхню дав на спадщину, бо навіки Його милосердя!
22 на спадок ізраїлеві, Своєму рабові, бо навіки Його милосердя!
23 Хто про нас пам'ятав у пониженні нашім, бо навіки Його милосердя!
24 і від ворогів наших визволив нас, бо навіки Його милосердя!
25 Хто кожному тілові хліба дає, бо навіки Його милосердя!
26 Дякуйте Богу небесному, бо навіки Його милосердя!
137 Над річками Вавилонськими, там ми сиділи та й плакали, коли згадували про Сіона!
2 На вербах у ньому повісили ми свої арфи,
3 співу бо пісні від нас там жадали були поневолювачі наші, а веселощів наші мучителі: Заспівайте но нам із Сіонських пісень!
4 Як же зможемо ми заспівати Господнюю пісню в землі чужинця?
5 Якщо я забуду за тебе, о Єрусалиме, хай забуде за мене правиця моя!
6 Нехай мій язик до мого піднебіння прилипне, якщо я не буду тебе пам'ятати, якщо не поставлю я Єрусалима над радість найвищу свою!...
7 Пам'ятай же, о Господи, едомським синам про день Єрусалиму, як кричали вони: Руйнуйте, руйнуйте аж до підвалин його!...
8 Вавилонськая дочко, що маєш і ти ограбована бути, блажен, хто заплатить тобі за твій чин, що ти нам заподіяла!
9 Блажен, хто ухопить та порозбиває об скелю і твої немовлята!...
138 Давидів. Прославляю Тебе цілим серцем своїм, перед богами співаю Тобі!
2 Вклоняюсь до храму святого Твого, і славлю імення Твоє за Твоє милосердя й за правду Твою, бо звеличив Ти був над усе Своє Ймення та слово Своє!
3 Удень, як взиваю, почуєш мене, підбадьорюєш силою душу мою!
4 Усі земні царі прославлять Тебе, Господи, будуть, бо почують вони слово уст Твоїх,
5 і будуть співати про Господні дороги, бо слава Господня велика,
6 бо високий Господь, але бачить низького, а гордого Він пізнає іздалека!
7 Якщо серед тісноти піду, Ти оживиш мене, на лютість моїх ворогів пошлеш руку Свою, і правиця Твоя допоможе мені,
8 для мене Господь оце виконає! Твоя милість, о Господи, вічна, чинів Своєї руки не полиш!
139 Для дириґетна хору. Псалом Давидів. Господи, випробував Ти мене та й пізнав,
2 Ти знаєш сидіння моє та вставання моє, думку мою розумієш здалека.
3 Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш,
4 бо ще слова нема на моїм язиці, а вже, Господи, знаєш те все!
5 Оточив Ти мене ззаду й спереду, і руку Свою надо мною поклав.
6 Дивне знання над моє розуміння, високе воно, я його не подолаю!
7 Куди я від Духа Твого піду, і куди я втечу від Твого лиця?
8 Якщо я на небо зійду, то Ти там, або постелюся в шеолі ось Ти!
9 Понесуся на крилах зірниці, спочину я на кінці моря,
10 то рука Твоя й там попровадить мене, і мене буде тримати правиця Твоя!
11 Коли б я сказав: Тільки темрява вкриє мене, і ніч світло для мене,
12 то мене не закриє від Тебе і темрява, і ніч буде світити, як день, і темнота як світло!
13 Бо Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї,
14 Прославляю Тебе, що я дивно утворений! Дивні діла Твої, і душа моя відає вельми про це!
15 і кості мої не сховались від Тебе, бо я вчинений був в укритті, я витканий був у глибинах землі!
16 Мого зародка бачили очі Твої, і до книги Твоєї записані всі мої члени та дні, що в них були вчинені, коли жодного з них не було...
17 Які дорогі мені стали думки Твої, Боже, як побільшилося їх число,
18 перелічую їх, численніші вони від піску! Як пробуджуюся, то я ще з Тобою.
19 Якби, Боже, вразив Ти безбожника, а ви, кровожерці, відступітесь від мене!
20 Вони називають підступно Тебе, Твої вороги на марноту пускаються!
21 Отож, ненавиджу Твоїх ненависників, Господи, і Твоїх заколотників бриджусь:
22 повною ненавистю я ненавиджу їх, вони стали мені ворогами!...
23 Випробуй, Боже, мене, і пізнай моє серце, досліди Ти мене, і пізнай мої задуми,
24 і побач, чи не йду я дорогою злою, і на вічну дорогу мене попровадь!
Псалтирь 133-139
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
1 Пісня прочан.
Погляньте, як чудово і приємно,
коли брати живуть у злагоді і мирі!
2 Це як найліпші пахощі на голову полити,
які стечуть на голову первосвященика[a]
і далі по його вбранню збіжать.
3 Це як роса з гори Хермон[b], що випадає на Сіоні,
бо саме тут Господь благословив життя навіки.
1 Пісня прочан.
Послухайте, усі раби Господні,
що всенощну правлять, вславляйте Господа!
2 Угору висвячені руки піднесіть,
благословляйте Господа!
3 Нехай Господь, Творець землі і неба,
благословить вас із гори Сіон.
1 Славімо Господа!
Вславляйте Господа ім’я!
Вславляймо Господа, Господні слуги,
2 хто править службу у Господнім храмі,
і на подвір’ї храму Божого також.
3 Хваліть Його ім’я, воно прекрасне!
В ім’я Його пісень співайте, бо милостивий Він.
4 Плем’я Якова обрав Господь,
Своїм скарбом зробив Ізраїля народ.
5 Адже я знаю, що Господь—величний,
боввана жодного із Господом не порівняти.
Господь величніший, ніж всі боввани!
6 Усе, що хоче, робить наш Господь
на небі й на землі, і навіть у морській безодні.
7 Здіймає хмари в небо від кінців землі,
щоб грози блискавиць вогнем зійшли,
щоб пролилися щедрими дощами.
Це Він вітри з комори виганяє.
8 Це Він згубив всіх первородних у Єгипті,
і не помилував ані людей, ані худобу.
9 Це Він послав по цілому Єгипту чудеса й знамення,
щоб викрить фараона і його вельмож.
10 Це він понищив не один народ
і повбивав царів могутніх,
11 хоча б таких, як аморійський цар Сихон,
башанський Оґ і всі ханаанські царства.
12 А потім дав усі ці землі Ізраїлю в спадок.
13 О Господи, навіки слава житиме про Тебе!
Із роду в рід передаватимуть Твоє ім’я!
14 Господь судитиме народ Свій,
Він буде милосердний до Своїх рабів.
15 Божки народів інших—то лиш золото і срібло,
що форму у людських руках знайшло.
16 В них є уста, але вони німі,
в них очі є, та бачити не здатні.
17 В них вуха є, але глухі вони,
та дихати не можуть.
18 Бовванів хто майструє й вірить в них,
той сам подібний стане тим бовванам.
19 Ізраїльтяни, Господа благословіть!
Ааронів доме, Господа благослови!
20 Левитів доме, Господу осанну заспівайте!
Благословляйте Господа усі, хто в Нього вірить!
21 Вславляйте Господа на Сіоні,
в Єрусалимі славте Його!
Славімо Господа!
1 Вславляйте Господа, бо Він—предобрий!
Любов Господня щира навіки.
2 Вславляйте Бога всіх богів.
Любов Господня щира навіки.
3 Подяку шліть Володарю усіх вельмож.
Любов Господня щира навіки.
4 Того вславляйте,
Хто єдиний творить чудеса великі.
Любов Господня щира навіки.
5 Того вславляйте,
Хто мудрістю Своєю небеса розкинув.
Любов Господня щира навіки.
6 Того вславляйте, Хто на воді поставив суходіл.
Любов Господня щира навіки.
7 Подякуйте Тому,
Хто витворив світила—Сонце й Місяць.
Любов Господня щира навіки.
8 Того вславляйте,
Хто Сонце створив, щоб правило днем.
Любов Господня щира навіки.
9 Того вславляйте,
Хто Місяць створив, щоб правив ніччю.
Любов Господня щира навіки.
10 Того вславляйте, хто в Єгипті знищив первородних.
Любов Господня щира навіки.
11 Того, хто вивів Ізраїль з Єгипту.
Любов Господня щира навіки.
12 Простертою правицею Він вивів їх.
Любов Господня щира навіки.
13 Того вславляйте, Хто Червоне море розділив.
Любов Господня щира навіки.
14 Того, Хто вивів через море Ізраїль.
Любов Господня щира навіки.
15 Хто знищив і змішав у Червонім морі фараона й його військо.
Любов Господня щира навіки.
16 Того вславляйте,
Хто народ Свій по пустелі вивів.
Любов Господня щира навіки.
17 Подяку шліть Тому,
Хто переміг царів могутніх.
Любов Господня щира навіки.
18 Тому, Хто вбив правителів всевладних.
Любов Господня щира навіки.
19 Таких, як аморійський цар Сихон.
Любов Господня щира навіки.
20 Хто вбив таких, як Оґ, башанський цар.
Любов Господня щира навіки.
21 А потім їхні землі в спадок передав.
Любов Господня щира навіки.
22 Їх передав слузі Своєму Ізраїлю.
Любов Господня щира навіки.
23 Славімо Господа, адже колись було нам кепсько.
Любов Господня щира навіки.
24 Він нас від ворогів порятував.
Любов Господня щира навіки.
25 Подякуйте Тому, Хто їжу кожному дає.
Любов Господня щира навіки.
26 Вславляйте Господа!
Любов Господня щира навіки.
1 Над вавилонськими річками ми сиділи
й сльозами обливались, згадуючи наш Сіон[c].
2 На вербах понад річкою повісили ми арфи.
3 Загарбники нам наказали тут читати вірші,
примусили співати величальних.
Вони звеліли нам:
«Співайте нам пісень сіонських[d]!»
4 Як можем ми на чужині співати пісні Господні?
5 Якщо забуду про Єрусалим,
нехай правиця зовсім втратить вміння гри на арфі!
Нехай до піднебіння мій язик прилипне,
якщо забуду я Єрусалим,
6 якщо я не згадаю як найбільшу радість мій Єрусалим!
7 Нехай Господь запам’ятає,
що зробили едомійці в той день,
коли упав Єрусалим.
Вони кричали: «Знищіть його вщент,
щоб не лишилось каменя на камені!»
8 Тебе, о Вавилоне, теж занапастять і пограбують!
Благословляю ворогів, які тобі відплатять,
з тобою вчинять так, як ти вчинив із нами.
9 Благословляю ворогів твоїх,
які дітей хапатимуть невинних
й забиватимуть об скелю!
1 Псалом Давида.
Вславлятиму Тебе від глибини душі,
перед богами[e] я співатиму осанну.
2 Святому храму шанобливо і покірливо вклонюся,
звеличуватиму Твоє ім’я за милість, за любов Твою,
адже обітниця Твоя Твоє ім’я піднесла над усім.
3 Коли я Тебе кликав, Ти озвався,
Ти простір дав душі моїй складати про Тебе гімни.
4 Нехай усі земні царі Тебе прославлять,
коли слова Твої почують.
5 Нехай вони також співають про діла Господні,
тому що слава Господа—безмежна.
6 Хоч високо піднесений Господь,
убогого Він помічає, пихатим знає ціну,
віддалік тримає їх.
7 Якщо ускочу я в халепу,
Ти зробиш так, щоб кривдника я пережив,
простягнеш руку і правицею мене спасеш.
8 Господь відплатить ворогам за мене.
О Господи, повік живуть Твої любов і ласка незрадливі.
Не кинеш Ти нізащо і ніколи тих, кого створив.
1 Для диригента. Псалом Давида.
О Господи, випробування Ти мені послав
й довідався усе про мене.
2 Тобі відомо все, коли сідаю я й коли встаю,
думки мої читаєш ще до того, як вони мені відомі.
3 Ти дбаєш про те, куди вирушаю я,
Тобі відомі місця мого спочинку.
Як добре знаєш Ти мої уподобання!
4 До того, як із уст моїх слова злітають,
вони Тобі давно уже відомі.
5 Довкола мене Ти, і спереду, й позаду,
за мною стежиш, руку на плечі тримаєш.
6 Твої знання страшні для мене аж занадто,
вони занадто мудрі, щоб мені їх осягнуть.
7 Де б міг сховатися від Твого Духа я?
Куди б подітись міг, аби уникнути Тебе?
8 Якби судилося злетіти в небо, Ти там би був,
спуститися в підземний світ, Ти там.
9 Коли б я крила розпростер і полетів на сонцесхід,
або ж попрямував на захід аж до моря,
10 то й там мене б Ти взяв правицею й повів.
11 Я б міг подумати: «Мене сховає ніч,
мене укриє темінь!»
12 Але ж бо ні! Ніколи в темряві Тобі не темно!
Хоча б якою темною була та ніч,
вона Тобі як день—все видно.
І світло й темрява однакові для Тебе.
13 Тому що Ти всі нутрощі[f] мої зліпив й у шкіру обгорнув,
коли в утробі материнській я лежав.
14 Я дякую, що так чудово Ти мене створив!
Мені відомі всі Твої захоплюючі справи.
15 Кістки мої, і ті не сховані від погляду Твого,
хоч я невидимий в утробі матері зростав,
хоч зітканий я по клітинці в таїні.
16 Ти бачив зародок, Ти стежив, як я формувався,
щодня записував мої всі члени,
так що нічого не сховалося і не пропало.
17 Які мені важливі всі Твої думки![g]
І де вони беруться тільки, Боже!
18 Їх полічити—більше вийшло б, ніж піщинок.
Скінчу лічити їх, а то ж лише початок[h].
19 Якби ж Ти, Боже, кривдників понищив,
якби прогнав від мене кровопивців!
20 Вони про Тебе зле торочать,
намарне іменем Твоїм клянуться[i].
21 О Господи, як же ненавиджу я тих,
хто Господа ненавидить, хто проти Тебе йде!
Я зневажаю всіх, хто проти Тебе виступає.
22 І крім ненависті, немає інших почуттів—
це вороги мої!
23 Пошли випробування, Боже, в моє серце зазирни.
Ти перевір мене й побачиш всі мої думки.
24 Простеж, чи не плекаю зле в думках,[j]
і проведи мене до вічного життя[k]!
Notas al pie
- 133:2 первосвященика Буквально «Аарона».
- 133:3 Хермон Гірський хребет на північ від Ізраїлю, на кордоні з Ливаном. На горі Хермон часом іде сніг, якого більше ніде в Ізраїлі не буває. Гори Сіону розташовані довкола Єрусалима. Тут прохолодніше, ніж у низинах під ними, але так само сухо.
- 137:1 Над вавилонськими… Сіон Цей псалом написав ізраїльський священик, якого вивели до вавилонської неволі після розгрому Ізраїлю ассирійцями, коли було зруйновано Господній храм, збудований Соломоном.
- 137:3 Сіон «Південно-східна частка Єрусалимського пагорба» або «всі Божі люди, які мешкали в Єрусалимі».
- 138:1 богами Часто богами називали могутніх земних правителів, зокрема, єгипетського фараона.
- 139:13 нутрощі Або «думки та почуття». Буквально «нирки».
- 139:17 Які мені… думки Або «Твої думки для мене неосяжні».
- 139:18 а то ж лише початок Або «все одно лишаюся з Тобою».
- 139:20 намарне… клянуться Древньогебрейський текст тут неясний.
- 139:24 Простеж… думках Або «Простеж, щоб я не поклонявся бовванам».
- 139:24 вічного життя Або «праведної дороги».
Copyright © 2007 by Bible League International