Add parallel Print Page Options

119 Блаженні непорочні в дорозі, що ходять Законом Господнім!

Блаженні, хто держить свідоцтва Його, хто шукає Його всім серцем,

і хто кривди не робить, хто ходить путями Його!

Ти видав накази Свої, щоб виконувати пильно.

Коли б же дороги мої були певні, щоб держатись Твоїх постанов,

не буду тоді засоромлений я, як буду дивитись на всі Твої заповіді!

Щирим серцем я буду Тебе прославляти, як навчуся законів Твоїх справедливих.

Я буду держатись Твоїх постанов, не кидай же зовсім мене!

Чим додержить юнак у чистоті свою стежку? Як держатиметься Твоїх слів!

10 Цілим серцем своїм я шукаю Тебе, не дай же мені заблудитися від Твоїх заповідей!

11 Я в серці своїм заховав Твоє слово, щоб мені не грішити проти Тебе.

12 Благословен єси, Господи, навчи мене постанов Своїх!

13 Устами своїми я розповідаю про всі присуди уст Твоїх.

14 З дороги свідоцтв Твоїх радію я, як маєтком великим.

15 Про накази Твої розмовлятиму я, і на стежки Твої буду дивитись.

16 Я буду радіти Твоїми постановами, слова Твого не забуду!

17 Своєму рабові пощасти, щоб я жив, і я буду держатися слова Твого!

18 Відкрий мої очі, і хай чуда Закону Твого я побачу!

19 На землі я приходько, Своїх заповідей не ховай Ти від мене!

20 Омліває душа моя з туги за Твоїми законами кожного часу...

21 Насварив Ти проклятих отих гордунів, що вхиляються від Твоїх заповідей.

22 Відверни Ти від мене зневагу та сором, бо держуся свідоцтв Твоїх я!

23 Теж вельможі сидять та на мене змовляються, та Твій раб про постанови Твої розмовляє,

24 і свідоцтва Твої то потіха моя, то для мене дорадники!

25 Душа моя гнеться до пороху, за словом Своїм оживи Ти мене!

26 Про дороги свої я казав, і почув Ти мене, навчи Ти мене постанов Своїх!

27 Дай мені розуміти дорогу наказів Твоїх, і про чуда Твої я звіщатиму.

28 Розпливає зо смутку душа моя, постав мене згідно зо словом Своїм!

29 Дорогу неправди від мене відсунь, і дай мені з ласки Своєї Закона!

30 Я вибрав путь правди, закони Твої біля себе поставив.

31 До свідоцтв Твоїх я приєднався, Господи, не посором же мене!

32 Буду бігти шляхом Твоїх заповідей, бо пошириш Ти серце моє.

33 Путь Своїх постанов покажи мені, Господи, і я буду держатись її до кінця!

34 Дай мені зрозуміти, і нехай я держуся Закону Твого, і всім серцем я буду триматись його!

35 Провадь мене стежкою Твоїх заповідей, бо в ній я знайшов уподобу.

36 Серце моє прихили до свідоцтв Твоїх, а не до користи.

37 Відверни мої очі, щоб марноти не бачили, на дорозі Своїй оживи Ти мене!

38 Для Свого раба сповни слово Своє, що на страх Твій воно.

39 Відверни Ти від мене зневагу, якої боюся, бо добрі закони Твої.

40 Ось я прагну наказів Твоїх, оживи мене правдою Своєю!

41 і хай зійде на мене, о Господи, милість Твоя, спасіння Твоє, згідно з словом Твоїм,

42 і нехай відповім я тому, хто словом ганьбить мене, бо надіюсь на слово Твоє!

43 і не відіймай з моїх уст слова правди ніколи, бо я жду Твоїх присудів!

44 А я буду держатися завжди Закону Твого, на вічні віки!

45 і буду ходити в широкості, бо наказів Твоїх я шукаю.

46 і буду я перед царями звіщати про свідоцтва Твої, й не зазнаю я сорому!

47 і буду я розкошувати Твоїми заповідями, бо їх полюбив,

48 і я руки свої простягну до Твоїх заповідей, бо їх полюбив, і буду роздумувати про Твої постанови!

49 Пам'ятай про те слово Своєму рабові, що його наказав Ти чекати мені.

50 Це розрада моя в моїм горі, як слово Твоє оживляє мене.

51 Гордуни насміхалися з мене занадто, та я не відступив від Закону Твого!

52 Твої присуди я пам'ятаю відвіку, о Господи, і радію!

53 Буря мене обгорнула через нечестивих, що Закона Твого опускають!

54 Співи для мене Твої постанови у домі моєї мандрівки.

55 Я вночі пам'ятаю ім'я Твоє, Господи, і держуся Закону Твого!

56 Оце сталось мені, бо наказів Твоїх я держуся.

57 Я сказав: Моя доля, о Господи, щоб держатись мені Твоїх слів.

58 Я благаю Тебе цілим серцем: Учини мені милість за словом Своїм!

59 Я розважив дороги свої, й до свідоцтв Твоїх ноги свої звернув.

60 Я спішу й не барюся виконувати Твої заповіді.

61 Тенета безбожних мене оточили, та я не забув про Закона Твого.

62 Опівночі встаю я, щоб скласти подяку Тобі за присуди правди Твоєї.

63 Я приятель всім, хто боїться Тебе, й хто накази Твої береже!

64 Милосердя Твого, о Господи, повна земля, навчи Ти мене Своїх постанов!

65 Ти з рабом Своїм добре зробив, Господи, за словом Своїм.

66 Навчи мене доброго розуму та познавання, бо в заповіді Твої вірую я!

67 Доки я не страждав, блудив був, та тепер я держусь Твого слова.

68 Ти добрий, і чиниш добро, навчи Ти мене Своїх постанов!

69 Гордуни вимишляють на мене неправду, а я цілим серцем держуся наказів Твоїх.

70 Зробилось нечуле, як лій, їхнє серце, а я розкошую з Закону Твого.

71 Добре мені, що я змучений був, щоб навчитися Твоїх постанов!

72 Ліпший для мене Закон Твоїх уст, аніж тисячі золота й срібла.

73 Руки Твої створили мене й збудували мене, подай мені розуму, й хай я навчусь Твоїх заповідей!

74 Хто боїться Тебе, ті побачать мене та й зрадіють, бо я Твого слова чекаю!

75 Знаю я, Господи, що справедливі були Твої присуди, і справедливо мене понижав Ти.

76 Нехай буде милість Твоя на розраду мені, за словом Твоїм до Свого раба.

77 Нехай зійде на мене Твоє милосердя, й я житиму, бо Закон Твій розрада моя.

78 Нехай гордуни посоромлені будуть, бо робили нечесно, а я буду роздумувати про накази Твої.

79 До мене повернуться ті, хто боїться Тебе, і пізнають свідоцтва Твої.

80 Нехай серце моє буде чисте в Твоїх постановах, щоб я не посоромився!

81 Душа моя слабне від туги за спасінням Твоїм, чекаю я слова Твого!

82 За словом Твоїм гаснуть очі мої та питають: Коли Ти потішиш мене?...

83 Хоч я став, як той міх у диму, та Твоїх постанов не забув.

84 Скільки днів для Твого раба? Коли присуда зробиш моїм переслідникам?

85 Гордуни покопали були мені ями, що не за Законом Твоїм.

86 Усі Твої заповіді справедливі; неправдиво мене переслідують, допоможи Ти мені!

87 Малощо не погубили мене на землі, та я не покинув наказів Твоїх!

88 Оживи Ти мене за Своїм милосердям, і я буду триматися свідчення уст Твоїх!

Read full chapter

Алеф[a]

Благословенні ті, хто помислами чистими живе,
    всі, хто додержує Господніх настанов!
Господніх заповітів хто додержує—благий,
    до Господа всім серцем прагне—той щасливий.
Є ті, що зла не чинять, йдуть Його шляхами,
    життя проводить в послуху Йому.
Закони дав Ти нам, щоб ми корились пильно.
    І як я прагну бути їм іще вірнішим!
Коли б я настанови ті в життя своє впровадив,
    легке було б життя без докорів сумління.
Моя подяка—щиросердна, Боже,
    бо навчив мене Ти справедливого Свого Закону.
О не кидай мене надовго,
    поради Господа—життя мого закони!

Бет

А де той шлях, що юнака до чистоти веде?
    Дотримання Твоїх наказів!
10 Всім серцем я Тебе шукаю.
    Господнім настановам прагну вірним бути.
11 Довіку серцем пам’ятатиму слова Господні,
    єдине прагнення—не погрішити проти Тебе.
12 Жагуче Господа благословляю!
    Законів слухатись Твоїх навчи!
13 Із уст моїх всі мудрі правила Твої злітають,
14     й Твій Заповіт мені дарує насолоду
    більш, ніж багатства мира.
15 Лечу думками я, за мислями Твоїми,
    могутні Твої дії осягнути прагну.
16 Радію я Твоєму мудрому Закону,
    і ні на мить не забуваю я Твої слова!

Ґімел

17 Винагороду дай рабу Своєму,
    аби дотримувався я повчань Твоїх в житті.
18 Зніми з очей моїх полуду,
    щоб я на дивовижний Твій Закон поглянув.
19 Чужинець я у цих краях,
    тож не ховай від мене заповітів.
20 Душею палко прагну я весь час пізнати Твої накази.
21 Пихатих свариш Ти, коли порушують Твої накази,
    тому на них прокляття хай паде.
22 Я ж вірний Заповітові Твоєму,
    отож звільни мене від сорому й приниження.
23 Хоча б намагалися старійшини обмовити мене,
    я, Твій слуга, додержуюсь Твоїх наказів.
24 Твій Заповіт для мене—справжня втіха,
    знаходжу в ньому я поради мудрі.

Далет

25 Тепер, коли моя душа обернеться на порох,
    даруй життя мені, як Ти пообіцяв[b]!
26 Я розповів Тобі про шлях свій, і Ти відгукнувся,
    навчи мене, благаю, настанов Своїх!
27 Дай осягнути вказівки Твої,
    щоб міг я висловити чудеса[c] Твої.
28 Пригнічений і в розпачі я доста,
    пообіцяв Ти підбадьорити мене.
29 Не дай на хибний шлях мені ступити,
    утіш мене Своїм ученням.
30 Обрав я праведності шлях,
    дай осягнути праведні Твої накази!
31 Твоєї, Господи, Угоди я тримаюсь,
    не дай мені зазнати розчарування.
32 Я радо слухаюсь Твоїх наказів,
    тому що серце Ти збагачуєш безмірно.

Ге

33 О Господи, навчи шляхів Твоїх законів,
    щоб міг я впевнено додержуватись їх.
34 Дай розуміння Твого вчення, щоб виконувати його,
    щоб щиросердо я за ним ішов.
35 Веди мене шляхом Твоїх повчань,
    бо в тих повчаннях я знаходжу насолоду.
36 Не дай мені від заповідей відійти
    й пуститись у гонитву за багатством.
37 Не дай мені пов’язнути в марнотах,
    дай жити справжнім, бажаним Тобі життям.
38 Дотримайся обіцянки, що дав слузі Своєму,
    з якої виросла моя до Тебе шана.
39 Зніми ганьбу, що гнобить мене, тисне,
    бо рішення Твої законні й добрі.
40 Як прагну я Твої накази пильнувати!
    Тож вияви до мене милосердя,
    даруй мені життя!

Вав

41 О Господи, Яви мені любов безмежну й щиру,
    спаси мене, як обіцяв Ти!
42 Тож кривдникам я зможу відповісти,
    адже я вірю всім Твоїм словам.
43 Вклади в мої уста назавжди Твою правду,
    бо покладаюсь я на рішення Твої,
44     щоб настанов Твоїх додержувавсь завжди.
45 Я житиму відкрито й вільно,
    бо завжди настанов Твоїх шукаю.
46 Твій Заповіт я розкажу царям сміливо,
    й вони не збиткуватимуться з мене.
47 З Твоїх наказів тішитися буду, бо люблю їх.
48 Клянуся вірним бути вказівкам Твоїм, які люблю,
    роз’яснювати буду всі Твої закони.

Заїн

49 Запам’ятай, що обіцяв слузі Своєму,
    словами тими Ти вселив надію в мене.
50 Вони—моя розрада в горі,
    Твої обіцянки оновлюють моє життя.
51 Пихаті можуть насміхатись з мене,
    та я ніколи не відступлюсь від Заповіту.
52 Всі вікопомні рішення Твої, о Господи,
    я пам’ятаю, в них черпаю втіху.
53 Мене лякають ті безбожники,
    що відштовхнули Твій Закон.
54 Твої повчання піснею звучать в моїй оселі.
55 Я серед ночі пам’ятаю Господа ім’я,
    Твій Заповіт виконую охоче.
56 Так сталося, бо я живу,
    бо настанов Твоїх тримаюсь.

Гет

57 Це моя доля, Господи,
    коритися Твоїм наказам.
58 Усім єством служить Тобі жадаю,
    тож милосердний будь, як обіцяв.
59 Я кожен крок життя відміряв так,
    аби іти шляхом Твоїх повчань.
60 Я без вагань і сумнівів готовий був
    виконувати всі Твої накази.
61 Хоч кривдники й обплутали тенетами мене,
    я ні на мить не забуваю про Твої закони.
62 Підхоплююся серед ночі я,
    щоб справедливим рішенням Твоїм подяку скласти.
63 Я друг усім, хто Господа шанує,
    за друзів маю всіх, хто підкоряється Твоїм наказам.
64 О Господи, уся земля наповнена Твоєю щирою любов’ю.
    Навчи мене Своїх шляхів!

Тет

65 Обіцяне Ти виконав, мій Боже;
    Ти був щедрий до слуги Свого.
66-67 Навчи мене, як бути знаючим і мудрим,
    щоб міг відповідати точно і без помилок.
Я довірився Твоїм повчанням,
    адже живу я так, як Ти навчив.
68 Ти—щедрий, добродійний,
    тож навчи мене Своїх законів.
69 Накинулись на мене брехуни пихаті,
    та щиросердо я додержувавсь Твоїх законів.
70 Серця бездарні в них, неначе жир,
    а я захоплююсь Твоїм навчанням.
71 Але мої страждання—благо,
    я через них пізнав Твої закони.
72 Одна премудрість з уст Твоїх
    дорожча тисяч золотих і срібних шекелів.

Йод

73 Мене створили і тримають Твої руки,
    допоможи збагнуть і вивчити Твої завіти.
74 Хто поклоняється Тобі, мене побачить і зрадіє,
    бо на Твої накази покладаюсь я.
75 Я знаю, Господи, що Твій присуд—справедливий,
    мене страждати Ти недаремно змусив.
76 Тепер утіш мене, Твою любов і милість дай пізнати,
    адже Ти дав обітницю рабу Своєму.
77 Своєю милістю мене благослови, дай жити,
    адже я втішений Твоїми настановами.
78 Хай будуть присоромлені хвальки,
    які звели на мене наклеп.
    Я тільки думав про Твої накази.
79 Нехай повернеться до мене кожен,
    хто знає Твій Заповіт і хто Тебе боїться.
80 Дай бути щиросердим перед Твоїм Законом,
    аби ганьби ніколи не спізнати.

Каф

81 Душа моя Твого спасіння прагне,
    плекаю всі надії на Твої слова!
82 Я видивився очі, очікуючи дій Твоїх,
    коли ж мене утішиш Ти?
83 Коли я всохну, мов пустий бурдюк на смітнику,
    то і тоді я пам’ятатиму Твої закони.
84 Як довго має жити Твій слуга,
    щоб покарав Ти переслідувачів у суді?
85-86 Наготували кривдники для мене пастку,
    за мною пантрували безпричинно.
Я довіряюсь, Господи, усім Твоїм повчанням,
    тож прошу в Тебе допомоги!
87 Вони ледь не позбавили мене життя,
    хоч я ніколи не порушував Твоїх наказів.
88 Вдихни життя у мене милістю Своєю,
    щоб міг життя прожити за Господнім словом.

Read full chapter

Footnotes

  1. Псалом 119 Цей псалом написано акровіршем: кожен новий рядок восьмивіршевої пісні починається з наступної літери гебрейської абетки. У перших двох піснях українського перекладу цю форму збережено.
  2. 119:25 даруй… пообіцяв Або «вимови слово, і я буду знову жити».
  3. 119:27 чудеса Або «діла», чи «вчення».

20 Нехай кожен лишається в стані такому, в якому покликаний був.

21 Чи покликаний був ти рабом? Не турбуйся про те. Але коли й можеш стати вільним, то використай краще це.

22 Бо покликаний в Господі раб визволенець Господній; так само покликаний і визволенець він раб Христа.

23 Ви дорого куплені, тож не ставайте рабами людей!

24 Браття, кожен із вас, в якім стані покликаний був, хай у тім перед Богом лишається!

25 Про дівчат же не маю наказу Господнього, але даю раду як той, хто одержав від Господа милість буть вірним.

26 Отож за сучасного утиску добрим уважаю я те, що чоловікові добре лишатися так.

27 Ти зв'язаний з дружиною? Не шукай розв'язання. Розв'язався від дружини? Не шукай дружини.

28 А коли ти й оженишся, то не згрішив; і як дівчина заміж піде, вона не згрішить. Та муку тілесну такі будуть мати, а мені шкода вас.

29 А це, браття, кажу я, бо час позосталий короткий, щоб і ті, що мають дружин, були, як ті, що не мають,

30 а хто плаче, як ті, хто не плаче, а хто тішиться, як ті, хто не тішиться; і хто купує, як би не набули,

31 а хто цьогосвітнім користується, як би не користувались, бо минає стан світу цього.

32 А я хочу, щоб ви безклопітні були. Неодружений про речі Господні клопочеться, як догодити Господеві,

33 а одружений про речі життєві клопочеться, як догодити своїй дружині,

34 і він поділений. Незаміжня ж жінка та дівчина про речі Господні клопочеться, щоб бути святою ті тілом, і духом. А заміжня про речі життєві клопочеться, як догодити чоловікові.

35 А це я кажу вам самим на пожиток, а не щоб сильце вам накинути, але щоб пристойно й горливо держались ви Господа.

36 А як думає хто про дівчину свою, що соромно, як вона переросте, і так мала б лишатись, нехай робить, що хоче, не згрішить: нехай заміж виходять.

37 А хто в серці своїм стоїть міцно, не має конечности, владу ж має над своєю волею, і це постановив він у серці своєму берегти свою дівчину, той робить добре.

38 Тому й той, хто віддає свою дівчину заміж, добре робить, а хто не віддає робить краще.

39 Дружина законом прив'язана, поки живе чоловік її; коли ж чоловік її вмре, вона вільна виходити заміж, за кого захоче, аби тільки в Господі.

40 Блаженніша вона, коли так позостанеться за моєю порадою, бо міркую, що й я маю Божого Духа.

Read full chapter

20 І нехай кожен залишається таким, яким він був, коли його покликав Бог. 21 Ти рабом був покликаний? Нехай це тебе не турбує. Та якщо зможеш стати вільним, скористайся такою нагодою. 22 Той, хто рабом був покликаний Богом, є вільним перед Богом. Так само і вільний, якого покликано, є рабом Христа. 23 Господь сплатив за вас високу ціну, тож не ставайте рабами людей. 24 Брати і сестри мої! Кожному з вас слід залишатися перед Богом таким, яким його було покликано.

Про одруження

25 Тепер стосовно неодружених чоловіків та жінок[a]. Я не маю Господнього наказу, але висловлю свою думку як гідний довіри, бо одержав милість від Господа. 26 Як на мене, то, зважаючи на всі нинішні страждання й лиха, краще залишатися самотнім, як я.

27 Якщо у тебе є жінка, не шукай з нею розлучення. У тебе немає дружини, не шукай її. 28 Та якщо ти одружуєшся, ти не згрішив, і якщо незаймана дівчина виходить заміж, то вона теж не згрішила. Але такі люди матимуть клопіт у цьому світі, а я прагну врятувати вас від нього.

29 Ось що я вам кажу, брати і сестри мої, час спливає. Віднині й надалі ті, хто мають жінок, мусять бути такими, ніби жінок не мають. 30 Ті, хто сумують, мусять бути такими, ніби суму не мають. Радісні повинні бути такими, ніби не мають радості. Ті, хто придбали щось, ніби вони не мають нічого. 31 Ті, хто користуються світським, не повинні вважати тлінні речі найважливішими. Бо існуючий світ незабаром зникне.

32 Я хочу, щоб ви були вільні від турбот. Неодружений чоловік дбає про Господнє, тобто як догодити Богу. 33 Одружений дбає про життєві справи—як догодити жінці. 34 Отже, він на роздоріжжі—як догодити Богові та дружині. Незаміжня жінка або дівчина дбає про справи Господні—щоб бути святою і тілом, і духом. Заміжня піклується про життєві справи—як би догодити чоловікові.

35 Кажу я так для вашої ж користі, а не для того, щоб ставити вам перешкоди. Швидше я роблю це для порядку і щоб ви могли бути відданими Господу й ревно служити йому, ні на що інше не звертаючи уваги. 36 Якщо хтось вважає, що не робить те, що слід, зі своєю нареченою або вона стара за віком[b], й він хоче одружитися, то нехай він робить за своїм бажанням, бо це не гріх. 37 Але ж той чоловік, хто твердо вирішив не одружуватися, здатний володіти своїми пристрастями, й поклав собі зберегти свою наречену такою, як вона є, робить добре. 38 Отже, хто одружується з нареченою, робить добре, а хто не одружується, робить ще краще.

39 Жінка зв’язана одруженням, поки її чоловік живий, але, якщо він помре, то вона вільна вийти заміж за кого хоче, аби тільки в Господі. 40 Але, на мою гадку, вона буде щасливішою, якщо залишиться такою, як є. Це моя думка, та я знаю, що маю Дух Божий.

Read full chapter

Footnotes

  1. 7:25 чоловіків та жінок Буквально «не мавших статевих стосунків».
  2. 7:36 стара за віком Або «пристрасть має велику».