Add parallel Print Page Options

103 Давидів. Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!

Благослови, душе моя, Господа, і не забувай за всі добродійства Його!

Всі провини Твої Він прощає, всі недуги твої вздоровляє.

Від могили життя твоє Він визволяє, Він милістю та милосердям тебе коронує.

Він бажання твоє насичає добром, відновиться, мов той орел, твоя юність!

Господь чинить правду та суд для всіх переслідуваних.

Він дороги Свої об'явив був Мойсеєві, діла Свої дітям ізраїлевим.

Щедрий і милосердний Господь, довготерпеливий і многомилостивий.

Не завжди на нас ворогує, і не навіки заховує гнів.

10 Не за нашими прогріхами Він поводиться з нами, і відплачує нам не за провинами нашими.

11 Бо як високо небо стоїть над землею, велика така Його милість до тих, хто боїться Його,

12 як далекий від заходу схід, так Він віддалив від нас наші провини!

13 Як жалує батько дітей, так Господь пожалівся над тими, хто боїться Його,

14 бо знає Він створення наше, пам'ятає, що ми порох:

15 чоловік як трава дні його, немов цвіт польовий так цвіте він,

16 та вітер перейде над ним і немає його, і вже місце його не пізнає його...

17 А милість Господня від віку й до віку на тих, хто боїться Його, і правда Його над синами синів,

18 що Його заповіта додержують, і що пам'ятають накази Його, щоб виконувати їх!

19 Господь міцно поставив на Небі престола Свого, а Царство Його над усім володіє.

20 Благословіть Господа, Його Анголи, велетні сильні, що виконуєте Його слово, щоб слухати голосу слів Його!

21 Благословіть Господа, усі сили небесні Його, слуги Його, що чините волю Його!

22 Благословіть Господа, всі діла Його, на всіх місцях царювання Його! Благослови, душе моя, Господа!

104 Благослови, душе моя, Господа! Господи, Боже мій, Ти вельми великий, зодягнувся Ти в велич та в славу!

Зодягає Він світло, як шати, небеса простягає, немов би завісу.

Він ставить на водах палати Свої, хмари кладе за Свої колесниці, ходить на крилах вітрових!

Він чинить вітри за Своїх посланців, палючий огонь за Своїх слуг.

Землю Ти вґрунтував на основах її, щоб на вічні віки вона не захиталась,

безоднею вкрив Ти її, немов шатою. Стала вода над горами,

від погрози Твоєї вона втекла, від гуркоту грому Твого побігла вона,

виходить на гори та сходить в долини, на місце, що Ти встановив був для неї.

Ти границю поклав, щоб її вона не перейшла, щоб вона не вернулася землю покрити.

10 Він джерела пускає в потоки, що пливуть між горами,

11 напувають вони всю пільну звірину, ними дикі осли гасять спрагу свою.

12 Птаство небесне над ними живе, видає воно голос з-посеред галузок.

13 Він напоює гори з палаців Своїх, із плоду чинів Твоїх земля сититься.

14 Траву для худоби вирощує, та зеленину для праці людині, щоб хліб добувати з землі,

15 і вино, що серце людині воно звеселяє, щоб більш від оливи блищало обличчя, і хліб, що серце людині зміцняє.

16 Насичуються Господні дерева, ті кедри ливанські, що Ти насадив,

17 що там кубляться птахи, бузько, кипариси мешкання його.

18 Гори високі для диких козиць, скелі сховище скельним звіринам.

19 і місяця Він учинив для означення часу, сонце знає свій захід.

20 Темноту Ти наводиш і ніч настає, в ній порушується вся звірина лісна,

21 ричать левчуки за здобичею та шукають від Бога своєї поживи.

22 Сонце ж засвітить вони повтікають, та й кладуться по норах своїх.

23 Людина виходить на працю свою, й на роботу свою аж до вечора.

24 Які то численні діла Твої, Господи, Ти мудро вчинив їх усіх, Твого творива повна земля!

25 Ось море велике й розлогошироке, там повзюче, й числа їм немає, звірина мала та велика!

26 Ходять там кораблі, там той левіятан, якого створив Ти, щоб бавитися йому в морі.

27 Вони всі чекають Тебе, щоб Ти часу свого поживу їм дав.

28 Даєш їм збирають вони, руку Свою розкриваєш добром насичаються.

29 Ховаєш обличчя Своє то вони перелякані, забираєш їм духа вмирають вони, та й вертаються до свого пороху.

30 Посилаєш Ти духа Свого вони творяться, і Ти відновляєш обличчя землі.

31 Нехай буде слава Господня навіки, хай ділами Своїми радіє Господь!

32 Він погляне на землю й вона затремтить, доторкнеться до гір і димують вони!

33 Я буду співати Господеві в своєму житті, буду грати для Бога мого, аж поки живу!

34 Буде приємна Йому моя мова, я Господом буду радіти!

35 Нехай згинуть грішні з землі, а безбожні немає вже їх! Благослови, душе моя, Господа! Алілуя!

105 Дякуйте Господу, кличте ім'я Його, серед народів звіщайте про чини Його!

Співайте Йому, грайте Йому, говоріть про всі чуда Його!

Хваліться святим Його Йменням, хай тішиться серце шукаючих Господа!

Пошукуйте Господа й силу Його, лице Його завжди шукайте!

Пам'ятайте про чуда Його, які Він учинив, про ознаки Його та про присуди уст Його,

ви, насіння Авраама, раба Його, сини Яковові, вибранці Його!

Він Господь, Бог наш, по цілій землі Його присуди!

Він пам'ятає навіки Свого заповіта, те слово, яке наказав був на тисячу родів,

що склав Він його з Авраамом, і присягу Свою для ісака.

10 Він поставив її за Закона для Якова, ізраїлеві заповітом навіки,

11 говорячи: Я дам тобі Край ханаанський, частину спадщини для вас!

12 Тоді їх було невелике число, нечисленні були та приходьки на ній,

13 і ходили вони від народу до народу, від царства до іншого люду.

14 Не дозволив нікому Він кривдити їх, і за них Він царям докоряв:

15 Не доторкуйтеся до Моїх помазанців, а пророкам Моїм не робіте лихого!

16 і покликав Він голод на землю, всяке хлібне стебло поламав.

17 Перед їхнім обличчям Він мужа послав, за раба Йосип проданий був.

18 Кайданами мучили ноги його, залізо пройшло в його тіло,

19 аж до часу виповнення слова Його, слово Господнє його було виявило.

20 Цар послав і його розв'язав, володар народів і його був звільнив.

21 Він настановив його паном над домом своїм, і володарем над усім маєтком своїм,

22 щоб в'язнив він його можновладців по волі своїй, а старших його умудряв.

23 і ізраїль прибув до Єгипту, і Яків замешкав у Хамовім краї.

24 А народ Свій Він сильно розмножив, і зробив був ряснішим його від його ворогів.

25 Він перемінив їхнє серце, щоб народа Його ненавиділи, щоб брались на хитрощі проти рабів Його.

26 Він послав був Мойсея, Свого раба, Аарона, що вибрав його,

27 вони положили були серед них Його речі знаменні, та чуда у Хамовім краї.

28 Він темноту наслав і потемніло, і вони не противились слову Його.

29 Він перемінив їхню воду на кров, і вморив їхню рибу.

30 Їхній край зароївся був жабами, навіть в покоях царів їхніх.

31 Він сказав й прибули рої мух, воші в цілому обширі їхньому.

32 Він градом зробив їхній дощ, палючий огонь на їхню землю.

33 і Він повибивав виноград їхній та фіґове дерево їхнє, і деревину на обширі їхньому повиломлював.

34 Він сказав і найшла сарана та гусінь без ліку,

35 усю ярину в їхнім краї пожерла, і плід землі їхньої з'їла.

36 і Він повбивав усіх первістків в їхньому краї, початок усякої їхньої сили.

37 і Він випровадив їх у сріблі та в золоті, і серед їхніх племен не було, хто б спіткнувся.

38 Єгипет радів, коли вийшли вони, бо страх перед ними напав був на них.

39 Він хмару простяг на заслону, а огонь на освітлення ночі.

40 Зажадав був ізраїль і Він перепелиці наслав, і хлібом небесним Він їх годував.

41 Відчинив був Він скелю й линула вода, потекли були ріки в пустинях,

42 бо Він пам'ятав за святе Своє слово, за Авраама, Свого раба.

43 і Він з радістю вивів народ Свій, зо співом вибранців Своїх,

44 і їм землю народів роздав, і посіли вони працю людів,

45 щоб виконували Його заповіді, та закони Його берегли! Алілуя!

Псалом Давида.

Душе моя, благословення Господу пошли!
    Єство моє, благослови Його святе ім’я!
Душе моя, слав Господа,
    не забувай ніколи Його благих діянь.
Це ж Він простить твої тяжкі гріхи,
    це ж Він зцілить від недугів.
Це ж Він твоє життя відверне від могили,
    це ж Він тебе огорне милосердям і любов’ю.
Це Він тебе наповнить добротою,
    дасть другу молодість,
    і тоді орлом себе відчуєш юним.

Пригнобленим Господь
    приносить праведність і справедливість.
Це Він навчив шляхів життя Мойсея,
    це Він Ізраїлю явив Свої діла великі.
Господь—предобрий, милосердний,
    терплячий, доброчинний Він.
Не стане Він зненацька нападати,
    не буде пантрувати за кожним кроком.
10 Як грішимо, Він не карає,
    як завинили, Він не мститься.
11 Як небо височенне над землею,
    так і любов Його—висока і правдива.
12 Та непокірливих відрине Бог від Себе,
    далеко так, як схід від заходу далеко.
13 Як батько діток, пестить слуг Своїх Господь.
14     Він пам’ятає, як створив нас, ми ж бо—порох.

15 Короткочасний вік людини, як в трави,
    як в квітки польової, що розквітне,
16     та й облетить, лиш суховії нападуть.
    Ніхто й не скаже, де той цвіт буяв.
17 Але завжди жива любов Господня вірна,
    але завжди Господь вершити буде добрі справи
    для всіх нащадків слуг Своїх.
18 Завжди за тих Він буде,
    хто Заповітом і веліннями Його живе.

19 Адже Господь установив престол на Небесах
    і звідти править цілим світом.
20 Господні Ангели, благословіть Його!
    Могутні воїни, покірно слухайте Його накази!
21 Благословляйте Господа, усі Небесні сили,[a]
    Його наказів слухайтесь усі!
22 Благословляйте Господа усі, кого створив Він,
    благословляйте всюди в Його царстві!

Душе моя, благословення Господу пошли!

Душе моя, благословення Господу пошли!
    О Господи, мій Боже, Ти—величний,
    Ти вбраний в шати доблесті і слави.
Як в тогу, Він огорнений у світло,
    Він небо розгортає, мов завісу.
Небеса—підмурівок Його дому,
    небесні хмари—колісниці Бога,
    на крилах вітру Він мандрує небесами.
Зробив Він Ангелів подібними до вітру,
    а слуг Своїх—до полум’я.

Він землю на підвалини міцні поставив,
    отож ніколи не впаде вона.
Мов ковдрою, безоднею вкрив землю,
    вершини гір Він вкрив водою.
Коли Він дорікнув і гримнув грізно,
    то води ринули, помчались хутко з гір.
Здійнялися гірські вершини, а долини впали вниз,
    все стало на свої місця, як Ти звелів.
Ти встановив кордони для води,
    щоб суходіл не затопила.

10 Струмкам вказав Ти шлях поміж горами.
11 Вони звірині польовій дають напитись,
    і дикі віслюки вгамовують в них спрагу.
12 Птахи небесні гнізда в’ють біля води,
    щебечуть в верболозах при потоці.
13 Він гори напуває з джерел небесних,
    земля втішається плодами рук Його.
14 Він спричиняє ріст трави, аби паслась худоба,
    і зернових, аби людей нагодувати,
    щоб люди харчувалися землі плодами,
15     вино, щоб серце звеселяти,
    оливу, щоби сяяли обличчя,
    і хліб, щоб тіло підкріпити.

16-17 Господні велетні-дерева вологи вдосталь мають:
    ливанські кедри, породи інші хвойні,
    де горобці й лелеки—всі птахи гніздечка звили.
18 Високі гори—для гірських козлів домівка,
    у скелях влаштувались борсуки.

19 Створив Він місяць, щоби визначати час святих зібрань,
    призначив сонцю місце, де сідати.
20 Бог темряву створив, щоб ніч могла прийти,
    щоб звірина нічна могла бродити в лісі.
21 Тож леви молоді гарчать
    і здобичі у Бога просять.
22 Коли сходить сонце, звірі всі нічні
    у лігва повертаються свої і сплять.
23 Виходять потім люди працювати
    і пораються дотемна.

24 Всього, що Ти зробив, і не злічити!
    І скільки мудрості у всіх Твоїх діяннях,
    наповнена земля усім, що Ти створив!
25 Візьми хоч великий океан, що не охопити.
    Він повний крихітних створінь, тварин,
    що незліченні,—великих і малих.
26 Поверхню моря розтинають кораблі,
    морські потвори[b] в глибині пустують.

27 В належний час усі до Тебе мчать,
    аби дістати здобич.
28 Ти руки розкинув і дав їм поживу,
    і вже вони вдоволені і ситі.
29 Але коли ховаєш Ти від них лице,
    вони лякаються, повітря їм бракує,[c]
    втрачають сили й гинуть, ось вони вже порох.
30 Коли ж Ти дихаєш на них,[d]
    це зцілення для них й оновлення землі.

31 Нехай Господь прославиться навіки,
    хай Богу втіха буде від Його творінь.
32 Він дивиться на землю, і тремтить земля,
    Він докоряє горам, і з тих струмує дим.

33 Хоч скільки б жив, я Бога прославлятиму в піснях,
    допоки житиму, псалми Йому співати буду.
34 Вірші складатиму для Нього,
    щасливий в Господі я буду.
35 Коли з землі піде останній грішник
    і кривдників не лишиться на ній.

Душе моя, благословення Господу пошли!
    Благословен Господь!

Співайте дяку Господу, ім’я Його вславляйте,
    народам про Його діла сповіщайте!
Співайте Йому! Пісню хвали Йому співайте!
    Славте всі Його діла чудесні!
Пишайтеся Його святим ім’ям,
    хай щастя буде тим, хто Господа шукає!
Вірте в Господа та Його силу,
    хай Він постійно з вами буде.
5-6 Нащадки Авраама, Божого слуги,
    обранця Якова сини і доньки,
    не забувайте тих чудес, що Бог творив,
    діла і рішення Його завжди носіть у серці.

Господь—наш Бог,
    і влада Його повсюди на землі.

Навіки Він Свою Угоду пам’ятає,
    що Він заповідав для тисяч поколінь прийдешніх.
Він з Авраамом уклав ту клятву,
    дав її Ісааку,
10 і Якову підтвердив Він Угоду вічну,
    Ізраїлю як вічний заповіт.
11 Господь сказав: «Я землю Ханаанську
    віддам вам у володіння».

12 Він так зробив, коли була їх купка
    мандрівників на тій землі,
13 як вони блукали від народу до народу,
    з одного царства до іншого.
14 Господь не дозволяв чинити зле їм,
    попереджаючи царів стосовно них:
15 «Не зачіпайте народ, що помазав Я,
    Моїм пророкам лиха ви не заподійте!»

16 Наслав на землю Він голодомор,
    їх змусив рахувати окрайці.
17 Послав Він перед ними чоловіка,
    то проданий у рабство Йосип був.
18 Кайданами йому скували ноги,
    а шию затягли в залізний комір,
19     аж доки слово Господа до нього не прийшло,
    його очистило Господнє слово.
20 Послав людину цар його нагородити,
    правитель краю наказав його звільнити.
21 Домоправителем його призначив,
    усю маєтність доглядати доручив.
22 Дітей царевих Йосип наставляв,
    ділився мудрістю з старійшинами роду.
23 Прийшов Ізраїль згодом до Єгипту,
    в країні Хама[e] оселився Яків.
24 Рід їхній дивовижно розплодився
    і став для ворогів занадто дужим.
25 І вже прихильності до Якова синів не мали,
    рабів своїх зненавидів Єгипет,
    зле замишляти проти них почав.
26 І Бог послав Своїх обранців Мойсея та Аарона.
27 Він наділив їх силою дива творити й чудеса
    в країні Хама.
28 Наслав пітьму Він непроглядну,
    та єгиптяни не прислухались до Нього.
29 Він води їхні в кров перетворив і рибу отруїв.
30 В країні жаби розплодились так,
    що аж дійшли до царського палацу.
31 Він слово мовив, і блошиць навала
    посунула на край.
32 Він дощ перетворив на град і леза блискавиць.
33 Побило виноградники і смокви,
    й дерева інші по країні цілій.
34 Він наказав, і сарана, і гусінь навалилися.
35     Усе зелене, весь врожай до корінця поїли.
36 Тоді всіх їхніх первістків згубив—
    весь батьків первоцвіт.

37 Народ Свій вивів Він у злоті й сріблі,
    ніхто в колінах їхніх не схитнувся.
38 Зраділи дуже єгиптяни, побачивши, що ті пішли,
    адже вони ізраїльтян боялись.
39 Господь напнув над ними хмару, наче килим,
    Він стовп вогню створив, аби світити уночі.
40 Як попросили, дав їм перепілок
    наситив їх небесним хлібом.
41 Він скелю розщепив,
    і полилася вода в пустелю, наче та ріка.
42 Адже Він пам’ятав
    обітницю святу Своєму слузі Аврааму.
43 То й вивів із Єгипту Бог
    народ обранців, втішений й щасливий.
44 А потім їм віддав народів інших землі,
    й вони успадкували плід трудів чужих.
45 Щоб трималися Його законів,
    щоб заповіді берегли Його.

Славімо Господа!

Footnotes

  1. 103:21 Небесні сили З гебрейської мови це словосполучення може перекладатися як «Ангели» або «зірки та планети».
  2. 104:26 морські потвори Або «Левіафан». Див.: «Левіафан».
  3. 104:29 повітря їм бракує Або «Ти забираєш їхній дух».
  4. 104:30 Ти дихаєш на них Або «даєш їм життєдайний дух».
  5. 105:23 в країні Хама Тобто «у Єгипті». Єгиптяни були нащадками Хама. Див.: Бут. 10:6-20.