Притчи 8-9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Мудрість—добра жінка
8 Хіба не кличе Мудрість?
Хіба не озивається розум?
2 Стоїть вона на вершинах гір,
на перехрестях, вздовж доріг.
3 Вона гукає біля брами, біля входу до міста,
при міських воротах:
4 «До тебе, мій народе, я звертаюсь.
Мій голос лине до синів людських.
5 Невігласи, розсудливість пізнайте,
затямте, що є розважливість, ви, нерозумні!
6 Послухайте, бо маю вам сказати щось важливе,
я справедливості навчаю вас.
7 Мої уста лиш правду мовлять,
облудність не для губ моїх.
8 Усі слова, що з вуст злітають, справедливі,
немає фальші, ані підступу у них.
9 Вони ясні для розуміння
й ясні для того, хто шукає знань.
10 Візьміть напучування, а не срібло,
знання, а не найщиріше золото.
11 Бо Мудрість краща за корал,
скарби ніякі не зрівняться з нею».
Що робить Мудрість
12 «Я, Мудрість, з прозорливістю живу,
знаннями й передбаченнями володію.
13 Господній страх—то ненависть до зла.
Ненавиджу я зверхність і гординю,
лихі діла й слова облудні.
14 Пораду добру маю і знаннями поділюся,
я володію розумом і силу маю.
15 З моєю допомогою правителі царюють,
закони справедливі пишуть можновладці.
16 Я допомагаю владикам правити,
а мужі державні—справедливі[a].
17 Усіх люблю я тих, хто її любить,
будь-хто мене знайде, аби шукав лиш.
18 Багатство й почесті зі мною,
і праведність, і статки неминущі.
19 Мої плоди коштовніші за найчистіше золото,
прибуток мій щедріший, ніж найкраще срібло.
20 Крокую я шляхами праведності,
дорогою закону йду.
21 Даю Я спадок тим, хто мене любить,
скарбниці їхні вщерть наповню.
22 Господь мене першою створив, за наміром Своїм,
я виплекана так давно, задовго до всього.
23 З’явилась я в часи далекі,
ще до народження землі.
24 Я роджена, як не було ще хвиль морських,
ще не було струмків бурхливих,
25 ще гори на свої місця не стали,
я народилася, як пагорбів ще не було,
26 коли Він не створив іще ні суші, ні полів,
тоді ще порошинки жодної не існувало.
27 Я вже була, коли Він небеса на місце ставив,
коли окреслив обрій на поверхні океану,
28 коли Він укріпив на небесах хмарини
і ринули фонтани із безодні океану.
29 Це сталося, коли Бог морю межі встановив,
щоб хвилі берега трималися,
коли намітив Він землі основи.
30 Була я майстром[b] поряд з Ним,
я насолодою Його була щодня,
завжди я жартувала з Ним.
31 Знайти відраду можу в світі, створеному Ним,
і радощі мої—з людськими синами.
32 Тепер ж, діти, слухайтесь мене:
хто йде моїм шляхом, той матиме талан.
33 Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте,
не відкидайте настанов моїх.
34 Тому, хто слухає мене,
біля дверей моїх пильнує денно,
чекає сторожко біля дверей,
тому всміхнеться доля.
35 Хто мене знайде, той життя знайде,
того благословить Господь.
36 А хто мене не відшукає, життя своє погубить.
Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».
Мудрість і Глупота
9 Мудрість збудувала собі дім,
поставила його на семи стовпах[c].
2 Вона приготувала м’ясо й розбавила вино,
накрила на стіл.
3 Вона послала своїх служниць до міста,
щоб ті зійшли на найвище місце в місті
й сповістили від її імені:
4 «Приходьте до мене всі,
хто має потребу в мудрості».
А кому бракує розуму, вона каже:
5 «Приходьте, почастуйтеся тим,
що маю, випийте вина, яке я зробила.
6 Залиште нерозумних і живіть!
Зростайте на шляху мудрості».
7 Хто повчає богохульника, дістає зневагу,
а хто ганить кривдника, той страждає.
8 Не повчай богохульника, бо він зненавидить тебе,
дорікни мудрому, і він полюбить тебе.
9 Поясни мудрому,
і він набереться ще більше мудрості,
повчи праведника, і він ще глибше пізнає.
10 Мудрість бере свій початок зі страху Господнього,
пізнання святості—це розум.
11 Зі мною твої дні примножаться,
роки життя твого додадуться.
12 Якщо ти наберешся мудрості,
це буде тобі на користь, якщо будеш надмірним,
сам страждатимеш від цього.
13 Глупота—то жінка невгамовна, нерозумна,
вона не знає нічого.
14 Вона сідає на порозі дому свого,
всідається на найвищому місці міста
15 і галасливо зачіпає перехожих,
що поспішають у справах:
16 «Приходьте до мене всі нерозумні».
Невігласу вона каже таке:
17 «Солодка крадена вода,
а хліб, здобутий потай,—найсмачніший».
18 І не здогадується він,
що там гостюють лише мерці,
її гостям місце в глибинах Шеолу.
Footnotes
- 8:16 а мужі державні—справедливі У деяких древньогебрейських рукописах: «мужі державні і всі судді на землі».
- 8:30 Була я майстром Або «навчалася я, неначе мала дитина».
- 9:1 стовпах В Ізраїлі більшість будинків мала по чотири кімнати, та сім стовпів, щоб підтримувати стелю. У цьому випадку, автор має на увазі, що Мудрість побудувала добру оселю з міцним фундаментом.
2-е к Коринфянам 3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Божі слуги
3 Чому ж ми знову починаємо хвальковито говорити про себе? Чи, може, нам потрібні, як іншим, вірчі листи до вас або від вас? 2 Ви самі є нашим листом, написаним у серцях наших. Його знають і читають усі люди. 3 Ви показуєте, що ви—лист Христовий, результат служіння нашого, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на кам’яних скрижалях[a], а на тих скрижалях, якими є серця людські.
4 Завдяки Христу ми маємо впевненість стверджувати це перед Богом. 5 І це не те, що ми спроможні самостійно вирішити так, ніби воно йде від нас. Швидше ця сила—від Бога. 6 Бог дав нам здатність служити Новому Заповіту. Цей Заповіт не складається з писаних законів, а грунтується на Духові. Бо письмовий Закон вбиває, а Дух дає життя.
Велика слава Нового Заповіту
7 Служіння[b], що принесло смерть (тобто Закон, вирізьблений буквами на камені), було дано Мойсею у великій славі Господній. Та ця слава (яка минає) була така яскрава, що народ ізраїльський не міг дивитися Мойсею прямо в обличчя. 8 Нове служіння, що прийде від життєдайного Духа, безсумнівно буде значно славнішим! 9 Бо коли служіння, яке засуджувало людей, було славним, то яким же славним буде служіння, що виправдує людей перед Богом! 10 Адже попередня слава, порівняно з новою—ніщо. 11 Якщо служіння, приречене на забуття, було славним, то служіння неминуче буде набагато славнішим!
12 Ця надія дає нам відвагу говорити відверто, не боячись нічого. 13 Ми не такі, як Мойсей, який закривав покривалом своє обличчя, щоб народ ізраїльський не бачив, як зникає те сяйво.
14 Та розум людей Ізраїлю був затьмарений, бо і досі те покривало застилає їм очі, коли вони читають Старий Заповіт[c]. І досі його не знято, тому, що зникне воно тільки через Христа. 15 Але й донині, коли люди читають Закон Мойсеїв, на їхніх серцях лишається покривало. 16 Але коли людина звертається до Господа, те покривало зникає. 17 Господь, про Якого я кажу, є Духом, а де є Дух Господа, там є воля. 18 Всі ми з відкритими серцями споглядаємо славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його славі, й перетворення це—від Господа, який і є Духом.
Copyright © 2007 by Bible League International