Add parallel Print Page Options

Вступ

Це приказки Соломона, Давидового сина, царя Ізраїлю.

Вони написані, щоб пізнати мудрість і навчання,
    щоб осягнути зміст висловлювань,
    які ведуть до розуміння.
Вони допоможуть дістати науку й прозріння,
    праведність, справедливе й чесне життя,
щоб дати нелукавому прозорливості,
    молодим—знання та розважливість.
Нехай мудрий теж почує і набереться знань,
    а розумний дістане поради,
як збагнути приказки й дива,
    слова мудреців та їхні таємничі вислови.
Шана до Господа—це благання знань;
    невігласи нехтують мудрістю й настановами.

Соломонові поради його сину

Сину мій[a], прислухайся до настанов батька свого
    й не відкидай повчань матері своєї, бо їхні напучення—
це гарний вінок із квітів для твоєї голови
    й намисто на шию.

Застороги проти лихого товариства

10 Сину мій, якщо тебе зваблюють грішники,
    не поступайся їм.
11 Якщо вони говорять:
    «Ходімо з нами, давай влаштуємо засідку
    і вполюємо невинних,
    пустимо їм кров безпричинно.
12 Проковтнемо їх живцем, як Шеол,
    згубимо невинних, як могила.
13 Ми знайдемо різноманітні цінні скарби,
    наповнимо домівки свої награбованим добром.
14 Ти матимеш добру частку здобичі—
    між усіма розділимо багатство».

15 Сину мій, не водися з ними.
    Не ставай на їхній шлях,
16     бо їхні ноги прямують до зла,
    бо вони спішать пролити кров.
17 Марно розкидати сіті у птаха на очах.
18 Ці люди чатують у засідці,
    щоб дочекатись власної крові.
    Вони влаштовують засідку на власне життя.
19 Такий кінець спіткає кожного,
    хто зазіхає на чуже добро.
Воно відбере життя в тих, хто ним заволодів.

Добра жінка—мудрість

20 Мудрість[b] гукає на вулиці,
    підносить голос у людних місцях,
21 лунає на гомінкому перехресті,
    при вході до міської брами, промовляє таке:

22 «Доки ви, невігласи,
    будете кохатися у власному неуцтві?
Доки насмішники вдовольнятимуться глузуванням?
    Як довго ще нерозумні зневажатимуть пізнання?
23 Якщо ви зважите на мій докір,
    тоді я відкриюся перед вами,
    сповіщу вам свої міркування.

24 Бо я закликала вас,
    але ж ви відмовлялися слухати,
    я простягла руку, але ніхто не звернув уваги,
25 бо ви зневажили всі мої поради,
    і на моїх докорів не слухали.
26 Тепер уже я посміюся з ваших бід,
    я позбиткуюся з вас, коли вас охопить жах.
27 Коли вас поглине страх, немов буря,
    коли закружляє вас вихор нещасть,
    коли зваляться на вас лиха та муки.

28 Тоді ви покличете мене, а я не відгукнуся,
    тоді шукатимете мене, але не знайдете.
29 За те, що ненавиділи пізнання
    і не зважилися шанувати Господа,
30 що не сприйняли моїх порад
    і відкинули мої докори,
31 вони пожинатимуть плоди таких життєвих шляхів
    і будуть втішені власними дурними порадами.

32 Адже відступництво нерозважливих згубить їх,
    самовдоволеність дурнів знищить їх.
33 Але той, хто прислухатиметься до мене,
    житиме безпечно, спокійно,
    бо йому нічого буде боятися насильства і зла».

Дослухайтеся мудрості

Сину мій, якщо ти приймеш слова мої
    і цінуватимеш мої поради,
прислухавшись до мудрості,
    і прихилиш серце до розуміння;
якщо ти благатимеш тямущості,
    прозріння й прагнутимеш мудрості,
якщо будеш прагнути його, мов срібла,
    й шукатимеш його, мов сховані скарби,
тоді ти осягнеш шану до Господа й пізнаєш Бога.

Господь дає мудрість,
    з Його уст сходять знання і розум.
Він є джерелом успіху для праведних,
    захистом для тих, хто живе по честі.
Він охороняє законність
    і наглядає за шляхами вірних Йому.

Тоді ти зрозумієш, що добре життя—
    для праведних і чесних.
10 У серце твоє ввійде мудрість,
    душа твоя тішитиметься знанням.

11 Тебе боронитиме розсудливість,
    охоронятиме тямущість,
12 які врятують від неправедних шляхів,
    від людей, що штовхають на злочин.
13 Ті люди збочили з прямого путі,
    блукають у темряві гріху,
14 вони радіють зі своїх недобрих вчинків
    і втішаються з власного покруччя.
15 Покручені їхні стежки,
    скособочені їхні шляхи.

16 Ти вбережешся від чужої дружини,
    від розпусниці з облесливими словами,
17 яка кидає друга юності
    й забуває про священний Заповіт,
    який уклала з Богом.
18 Її дім—то яма, що веде до смерті,
    а стежки її ведуть до мерців.
19 Усі, хто йде до неї, не повертаються,
    не знаходять стежок назад до життя.

20 Тому йди дорогою добра
    й тримайся шляхів праведних,
21 бо землю заселять праведні,
    житимуть на ній безгрішні.
22 А зловмисників зметуть,
    зрадників викорінять з землі.

Footnotes

  1. 1:8 Сину мій Книга Приказок, напевно, була написана для хлопчика-підлітка, який готується стати чоловіком. Ця книга навчає, як треба жити тій людині, яка поважає і любить Господа.
  2. 1:20 Мудрість У цій книзі Соломон розповідав про Мудрість і Глупоту на прикладі двох жінок: «Мудрість допомагає служити Господу, глупа—грішити».

Дбайте про вбогих

16 Щодо підтримки людям Божим, то робіть те, що я наказав робити по церквах галатських. В перший день кожного тижня кожен з вас мусить відкласти щось з прибутку і покласти до скарбниці, щоб не збирати, коли я прийду. Коли ж я прийду, то відправлю вибраних вами людей з листами й дарунками вашими до Єрусалиму. А якщо буде доречно і мені йти, то піду і я з ними.

Павлові плани

Прийду я до вас, перетнувши Македонію, бо у планах моїх—побувати там. Можливо, я трохи затримаюся з вами або навіть і перезимую. І тоді ви допоможете мені в подорожі, хоч куди б я йшов. Я не хочу зараз заходити до вас мимохідь, бо сподіваюся деякий час погостювати у вас, якщо буде Господня воля.

В Ефесі ж я пробуду до свята П’ятидесятниці, бо зараз є нагода плідно попрацювати, хоч багато хто перешкоджає мені.

Шануйте тих, хто працює для церкви

10 Якщо прийде Тимофій, то подбайте, щоб йому було затишно серед вас, щоб його ніхто даремно не турбував. Бо робить він справу Господню, як і я. 11 Тож нехай ніхто не зневажає його. Відправте його з миром, щоб він міг прийти до мене. Я чекаю його, як і інших братів. 12 Щодо брата нашого Аполлоса, то я дуже радив йому відвідати вас разом з іншими братами. Та не було Божої волі на те, щоб він прийшов зараз. Тож прийде він лише тоді, коли з’явиться нагода.

Павлові побажання

13 Пильнуйте! Будьте непохитні у вірі своїй! Будьте мужні й міцні! 14 Все, що ви робите, робіть з любов’ю.

15-16 Ви знаєте, що родина Степанова була першою віруючою родиною в Ахаї. Вони присвятили себе служінню Божим людям. Тож благаю вас, брати і сестри, щоб ви корилися таким людям і всім, хто єднається з ними в праці і служінні Господу. 17-18 Я радий, що до мене прийшли Степан, Фортунат і Ахаїк, бо вони зайняли достойне місце у відсутність вашу, заспокоївши мій дух і ваш. Шануйте таких людей.

19 Церкви азіатські вітають вас. Акила і Прискилла шлють вам палке вітання у Господі разом із церквою, що збирається в їхньому домі. 20 Всі брати вітають вас. Вітайте одне одного святим поцілунком[a].

21 Я, Павло, пишу ці слова власноручно. 22 Якщо хтось не любить Господа, то нехай проклятий буде. «Прийди Господи, прийди!»[b] 23 Нехай з вами буде благодать Господа Ісуса. 24 Моя любов з вами всіма в Христі Ісусі.

Footnotes

  1. 16:20 святим поцілунком Або «вітайте одне одного особливим вітанням».
  2. 16:22 Прийди Господи, прийди! Арамійською «Марана за!»