Приповісті 8-9
Ukrainian Bible
8 Чи ж мудрість не кличе, і не подає свого голосу розум?
2 На верхів'ях холмів, при дорозі та на перехрестях стоїть он вона!
3 При брамах, при вході до міста, де входиться в двері, там голосно кличе вона:
4 До вас, мужі, я кличу, а мій голос до людських синів:
5 Зрозумійте но, неуки, мудрість, зрозумійте ви розум, безглузді!
6 Послухайте, я бо шляхетне кажу, і відкриття моїх губ то простота.
7 Бо правду говорять уста мої, а лукавство гидота для губ моїх.
8 Всі слова моїх уст справедливі, нема в них крутійства й лукавства.
9 Усі вони прості, хто їх розуміє, і щирі для тих, хто знаходить знання.
10 Візьміть ви картання моє, а не срібло, і знання, добірніше від щирого золота:
11 ліпша бо мудрість за перли, і не рівняються їй всі клейноди!
12 Я, мудрість, живу разом з розумом, і знаходжу пізнання розважне.
13 Страх Господній лихе все ненавидіти: я ненавиджу пиху та гордість, і дорогу лиху та лукаві уста!
14 В мене рада й оглядність, я розум, і сила у мене.
15 Мною царюють царі, а законодавці права справедливі встановлюють.
16 Мною правлять владики й вельможні, всі праведні судді.
17 Я кохаю всіх тих, хто кохає мене, хто ж шукає мене мене знайде!
18 Зо мною багатство та слава, тривалий маєток та правда:
19 ліпший плід мій від щирого золота й золота чистого, а прибуток мій ліпший за срібло добірне!
20 Путтю праведною я ходжу, поміж правних стежок,
21 щоб дати багатство в спадщину для тих, хто кохає мене, і я понаповнюю їхні скарбниці!
22 Господь мене мав на початку Своєї дороги, перше чинів Своїх, спервовіку,
23 відвіку була я встановлена, від початку, від правіку землі.
24 Народжена я, як безодень іще не було, коли не було ще джерел, водою обтяжених.
25 Народжена я, поки гори поставлені ще не були, давніше за пагірки,
26 коли ще землі не вчинив Він, ні піль, ні початкового пороху всесвіту.
27 Коли приправляв небеса я була там, коли круга вставляв на поверхні безодні,
28 коли хмари уміцнював Він нагорі, як джерела безодні зміцняв,
29 коли клав Він для моря устава його, щоб його берегів вода не переходила, коли ставив основи землі,
30 то я майстром у Нього була, і була я веселощами день-у-день, радіючи перед обличчям Його кожночасно,
31 радіючи на земнім крузі Його, а забава моя із синами людськими!
32 Тепер же, послухайте, діти, мене, і блаженні, хто буде дороги мої стерегти!
33 Навчання послухайте й мудрими станьте, і не відступайте від нього!
34 Блаженна людина, яка мене слухає, щоб пильнувати при дверях моїх день-у-день, щоб одвірки мої берегти!
35 Хто бо знаходить мене, той знаходить життя, і одержує милість від Господа.
36 А хто проти мене грішить, ограбовує душу свою; всі, хто мене ненавидить, ті смерть покохали!
9 Мудрість свій дім збудувала, сім стовпів своїх витесала.
2 Зарізала те, що було на заріз, змішала вино своє, і трапезу свою приготовила.
3 Дівчат своїх вислала, і кличе вона на висотах міських:
4 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, говорить йому:
5 Ходіть, споживайте із хліба мого, та пийте з вина, що його я змішала!
6 Покиньте глупоту і будете жити, і ходіте дорогою розуму!
7 Хто картає насмішника, той собі ганьбу бере, хто ж безбожникові виговорює, сором собі набуває.
8 Не дорікай пересмішникові, щоб тебе не зненавидів він, викартай мудрого й він покохає тебе.
9 Дай мудрому й він помудріє іще, навчи праведного і прибільшить він мудрости!
10 Страх Господній початок премудрости, а пізнання Святого це розум,
11 бо мною помножаться дні твої, і додадуть тобі років життя.
12 Якщо ти змудрів то для себе змудрів, а як станеш насмішником, сам понесеш!
13 Жінка безглузда криклива, нерозумна, і нічого не знає!
14 Сідає вона на сидінні при вході до дому свого, на високостях міста,
15 щоб кликати тих, хто дорогою йде, хто путтю своєю простує:
16 Хто бідний на розум, хай прийде сюди, а хто нерозумний, то каже йому:
17 Вода крадена солодка, і приємний прихований хліб...
18 І не відає він, що самі там мерці, у глибинах шеолу запрошені нею!...
Притчи 8-9
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Мудрість—добра жінка
8 Хіба не кличе Мудрість?
Хіба не озивається розум?
2 Стоїть вона на вершинах гір,
на перехрестях, вздовж доріг.
3 Вона гукає біля брами, біля входу до міста,
при міських воротах:
4 «До тебе, мій народе, я звертаюсь.
Мій голос лине до синів людських.
5 Невігласи, розсудливість пізнайте,
затямте, що є розважливість, ви, нерозумні!
6 Послухайте, бо маю вам сказати щось важливе,
я справедливості навчаю вас.
7 Мої уста лиш правду мовлять,
облудність не для губ моїх.
8 Усі слова, що з вуст злітають, справедливі,
немає фальші, ані підступу у них.
9 Вони ясні для розуміння
й ясні для того, хто шукає знань.
10 Візьміть напучування, а не срібло,
знання, а не найщиріше золото.
11 Бо Мудрість краща за корал,
скарби ніякі не зрівняться з нею».
Що робить Мудрість
12 «Я, Мудрість, з прозорливістю живу,
знаннями й передбаченнями володію.
13 Господній страх—то ненависть до зла.
Ненавиджу я зверхність і гординю,
лихі діла й слова облудні.
14 Пораду добру маю і знаннями поділюся,
я володію розумом і силу маю.
15 З моєю допомогою правителі царюють,
закони справедливі пишуть можновладці.
16 Я допомагаю владикам правити,
а мужі державні—справедливі[a].
17 Усіх люблю я тих, хто її любить,
будь-хто мене знайде, аби шукав лиш.
18 Багатство й почесті зі мною,
і праведність, і статки неминущі.
19 Мої плоди коштовніші за найчистіше золото,
прибуток мій щедріший, ніж найкраще срібло.
20 Крокую я шляхами праведності,
дорогою закону йду.
21 Даю Я спадок тим, хто мене любить,
скарбниці їхні вщерть наповню.
22 Господь мене першою створив, за наміром Своїм,
я виплекана так давно, задовго до всього.
23 З’явилась я в часи далекі,
ще до народження землі.
24 Я роджена, як не було ще хвиль морських,
ще не було струмків бурхливих,
25 ще гори на свої місця не стали,
я народилася, як пагорбів ще не було,
26 коли Він не створив іще ні суші, ні полів,
тоді ще порошинки жодної не існувало.
27 Я вже була, коли Він небеса на місце ставив,
коли окреслив обрій на поверхні океану,
28 коли Він укріпив на небесах хмарини
і ринули фонтани із безодні океану.
29 Це сталося, коли Бог морю межі встановив,
щоб хвилі берега трималися,
коли намітив Він землі основи.
30 Була я майстром[b] поряд з Ним,
я насолодою Його була щодня,
завжди я жартувала з Ним.
31 Знайти відраду можу в світі, створеному Ним,
і радощі мої—з людськими синами.
32 Тепер ж, діти, слухайтесь мене:
хто йде моїм шляхом, той матиме талан.
33 Прислухайтеся до напучувань і помудрішайте,
не відкидайте настанов моїх.
34 Тому, хто слухає мене,
біля дверей моїх пильнує денно,
чекає сторожко біля дверей,
тому всміхнеться доля.
35 Хто мене знайде, той життя знайде,
того благословить Господь.
36 А хто мене не відшукає, життя своє погубить.
Всі, хто ненавидить мене, шукають смерті».
Мудрість і Глупота
9 Мудрість збудувала собі дім,
поставила його на семи стовпах[c].
2 Вона приготувала м’ясо й розбавила вино,
накрила на стіл.
3 Вона послала своїх служниць до міста,
щоб ті зійшли на найвище місце в місті
й сповістили від її імені:
4 «Приходьте до мене всі,
хто має потребу в мудрості».
А кому бракує розуму, вона каже:
5 «Приходьте, почастуйтеся тим,
що маю, випийте вина, яке я зробила.
6 Залиште нерозумних і живіть!
Зростайте на шляху мудрості».
7 Хто повчає богохульника, дістає зневагу,
а хто ганить кривдника, той страждає.
8 Не повчай богохульника, бо він зненавидить тебе,
дорікни мудрому, і він полюбить тебе.
9 Поясни мудрому,
і він набереться ще більше мудрості,
повчи праведника, і він ще глибше пізнає.
10 Мудрість бере свій початок зі страху Господнього,
пізнання святості—це розум.
11 Зі мною твої дні примножаться,
роки життя твого додадуться.
12 Якщо ти наберешся мудрості,
це буде тобі на користь, якщо будеш надмірним,
сам страждатимеш від цього.
13 Глупота—то жінка невгамовна, нерозумна,
вона не знає нічого.
14 Вона сідає на порозі дому свого,
всідається на найвищому місці міста
15 і галасливо зачіпає перехожих,
що поспішають у справах:
16 «Приходьте до мене всі нерозумні».
Невігласу вона каже таке:
17 «Солодка крадена вода,
а хліб, здобутий потай,—найсмачніший».
18 І не здогадується він,
що там гостюють лише мерці,
її гостям місце в глибинах Шеолу.
Notas al pie
- 8:16 а мужі державні—справедливі У деяких древньогебрейських рукописах: «мужі державні і всі судді на землі».
- 8:30 Була я майстром Або «навчалася я, неначе мала дитина».
- 9:1 стовпах В Ізраїлі більшість будинків мала по чотири кімнати, та сім стовпів, щоб підтримувати стелю. У цьому випадку, автор має на увазі, що Мудрість побудувала добру оселю з міцним фундаментом.
2 до коринтян 3
Ukrainian Bible
3 Чи нам знов зачинати доручувати самих себе? Чи ми потребуємо, як дехто, листів доручальних до вас чи від вас?
2 Ви наш лист, написаний у наших серцях, якого всі люди знають і читають!
3 Виявляєте ви, що ви лист Христів, нами вислужений, що написаний не чорнилом, але Духом Бога Живого, не на таблицях камінних, але на тілесних таблицях серця.
4 Таку ж певність до Бога ми маємо через Христа,
5 не тому, що ми здібні помислити щось із себе, як від себе, але наша здібність від Бога.
6 І Він нас зробив бути здатними служителями Нового Заповіту, не букви, а духа, бо буква вбиває, а дух оживляє.
7 Коли ж служіння смерті, вирізане на каменях буквами, було таке славне, що Ізраїлеві сини не могли дивитись на обличчя Мойсея, через славу минущу обличчя його,
8 скільки ж більш буде в славі те служіння духа!
9 Бо як служіння осуду слава, то служіння праведности тим більше багате на славу!
10 Не прославилося бо прославлене, у цій частині, ради слави, що вона переважує,
11 бо коли славне те, що минає, то багато більш у славі те, що триває!
12 Тож, мавши надію таку, ми вживаємо великої сміливости,
13 а не як Мойсей, що покривало клав на обличчя своє, щоб Ізраїлеві сини не дивилися на кінець того, що минає.
14 Але засліпилися їхні думки, бо те саме покривало аж до сьогодні лишилось незняте в читанні Старого Заповіту, бо зникає воно Христом.
15 Але аж до сьогодні, як читають Мойсея, на їхньому серці лежить покривало,
16 коли ж вони навернуться до Господа, тоді покривало здіймається.
17 Господь же то Дух, а де Дух Господній, там воля.
18 Ми ж відкритим обличчям, як у дзеркало, дивимося всі на славу Господню, і зміняємося в той же образ від слави на славу, як від Духа Господнього.
2-е к Коринфянам 3
Ukrainian New Testament: Easy-to-Read Version
Божі слуги
3 Чому ж ми знову починаємо хвальковито говорити про себе? Чи, може, нам потрібні, як іншим, вірчі листи до вас або від вас? 2 Ви самі є нашим листом, написаним у серцях наших. Його знають і читають усі люди. 3 Ви показуєте, що ви—лист Христовий, результат служіння нашого, написаний не чорнилом, а Духом живого Бога, не на кам’яних скрижалях[a], а на тих скрижалях, якими є серця людські.
4 Завдяки Христу ми маємо впевненість стверджувати це перед Богом. 5 І це не те, що ми спроможні самостійно вирішити так, ніби воно йде від нас. Швидше ця сила—від Бога. 6 Бог дав нам здатність служити Новому Заповіту. Цей Заповіт не складається з писаних законів, а грунтується на Духові. Бо письмовий Закон вбиває, а Дух дає життя.
Велика слава Нового Заповіту
7 Служіння[b], що принесло смерть (тобто Закон, вирізьблений буквами на камені), було дано Мойсею у великій славі Господній. Та ця слава (яка минає) була така яскрава, що народ ізраїльський не міг дивитися Мойсею прямо в обличчя. 8 Нове служіння, що прийде від життєдайного Духа, безсумнівно буде значно славнішим! 9 Бо коли служіння, яке засуджувало людей, було славним, то яким же славним буде служіння, що виправдує людей перед Богом! 10 Адже попередня слава, порівняно з новою—ніщо. 11 Якщо служіння, приречене на забуття, було славним, то служіння неминуче буде набагато славнішим!
12 Ця надія дає нам відвагу говорити відверто, не боячись нічого. 13 Ми не такі, як Мойсей, який закривав покривалом своє обличчя, щоб народ ізраїльський не бачив, як зникає те сяйво.
14 Та розум людей Ізраїлю був затьмарений, бо і досі те покривало застилає їм очі, коли вони читають Старий Заповіт[c]. І досі його не знято, тому, що зникне воно тільки через Христа. 15 Але й донині, коли люди читають Закон Мойсеїв, на їхніх серцях лишається покривало. 16 Але коли людина звертається до Господа, те покривало зникає. 17 Господь, про Якого я кажу, є Духом, а де є Дух Господа, там є воля. 18 Всі ми з відкритими серцями споглядаємо славу Господню, як у дзеркалі. І всі ми були перевтілені в Його образ у все більшій Його славі, й перетворення це—від Господа, який і є Духом.
Copyright © 2007 by Bible League International