Add parallel Print Page Options

30 Слова Агура, Якеєвого сина, массеянина: Слово мужчини: Трудився я, Боже, трудився я, Боже, і змучився я!

Бо думаю, що немудріший за кожного я, і не маю я людського розуму,

і не навчився я мудрости, і не знаю пізнання святих...

Хто на небо ввійшов і зійшов? Хто у жмені свої зібрав вітер? Хто воду в одежу зв'язав? Хто поставив усі кінці землі? Яке ймення його, і яке ймення сина його, коли знаєш?

Кожне Боже слово очищене, щит Він для тих, хто в Нім пристановище має.

До слів Його не додавай, щоб тебе не скартав Він, і щоб неправдомовцем не став ти.

Двох речей я від Тебе просив, не відмов мені, поки помру:

віддали Ти від мене марноту та слово брехливе, убозтва й багатства мені не давай! Годуй мене хлібом, для мене призначеним,

щоб я не переситився та й не відрікся, і не сказав: Хто Господь? і щоб я не збіднів і не крав, і не зневажив Ім'я мого Бога.

10 Раба не обмовляй перед паном його, щоб тебе не прокляв він, і ти винуватим не став.

11 Оце покоління, що батька свого проклинає, і неньки своєї не благословляє,

12 покоління, що чисте в очах своїх, та від бруду свого не обмите,

13 покоління, які гордісні очі його, а повіки його як піднеслися!

14 Покоління, що в нього мечі його зуби, а гострі ножі його щелепи, щоб пожерти убогих із краю й нужденних з землі!

15 Дві дочки в кровожерця: Дай, дай! Оці три не наситяться, чотири не скажуть досить:

16 шеол та утроба неплідна, водою земля не насититься, і не скаже досить огонь!

17 Око, що з батька сміється й погорджує послухом матері, нехай видзьобають його круки поточні, і нехай орленята його пожеруть!

18 Три речі оці дивовижні для мене, і чотири, яких я не знаю:

19 дорога орлина в повітрі, дорога зміїна на скелі, корабельна дорога в середині моря, і дорога мужчини при дівчині!...

20 Така ось дорога блудливої жінки: наїлась та витерла уста свої й повіла: Не вчинила я злого!...

21 Трясеться земля під трьома, і під чотирма, яких знести не може вона:

22 під рабом, коли він зацарює, і під нерозумним, як хліба наїсться,

23 під розпустницею, коли взята за жінку, і невільницею, коли вижене пані свою!...

24 Оці ось чотири малі на землі, та вони вельми мудрі:

25 мурашки, не сильний народ, та поживу свою заготовлюють літом;

26 борсуки, люд не сильний, та в скелі свій дім вони ставлять;

27 немає царя в сарани, але вся вона в строї бойовім виходить;

28 павук тільки лапками пнеться, та він і в палатах царських!

29 Добре ступають ці троє, і добре ходять чотири:

30 лев, найсильніший поміж звіриною, який не вступається ні перед ким,

31 осідланий кінь, і козел, та той цар, що з ним військо!

32 Якщо ти допустився глупоти пихою, й якщо заміряєш лихе, то руку на уста!

33 Бо збивання молока дає масло, і дає кров вдар по носі, тиск же на гнів дає сварку.

31 Слова Лемуїла, царя Масси, що ними навчала його його мати:

Що, сину мій, і що, сину утроби моєї, і що, сину обітниць моїх?

Не давай жінкам сили своєї, ні доріг своїх для руйнувальниць царів!

Не царям, Лемуїле, вино, не царям, і напій той п'янкий не князям,

щоб не впився він та не забув про Закона, і щоб не змінив для всіх гноблених права!

Дайте напою п'янкого тому, хто гине, а вина гіркодухим:

він вип'є й забуде за бідність свою, і муки своєї вже не пам'ятатиме!

Відкривай свої уста немові, для суда всім нещасним.

Відкривай свої уста, й суди справедливо, і правосуддя зроби для убогого та для нужденного.

10 Хто жінку чеснотну знайде? а ціна її більша від перел:

11 довіряє їй серце її чоловіка, і йому не забракне прибутку!

12 Вона чинить для нього добро, а не зло, по всі дні свого життя.

13 Шукає вона вовни й льону, і робить охоче своїми руками.

14 Вона, немов кораблі ті купецькі, здалека спроваджує хліб свій.

15 І встане вона ще вночі, і видасть для дому свого поживу, а порядок служницям своїм.

16 Про поле вона намишляла, і його набула, із плоду долоней своїх засадила вона виноградника.

17 Вона підперізує силою стегна свої та зміцняє рамена свої.

18 Вона розуміє, що добра робота її, і світильник її не погасне вночі.

19 Вона руки свої простягає до прядки, а долоні її веретено тримають.

20 Долоню свою відкриває для вбогого, а руки свої простягає до бідного.

21 Холоду в домі своїм не боїться вона, бо подвійно одягнений ввесь її дім.

22 Килими поробила собі, віссон та кармазин убрання її.

23 Чоловік її знаний при брамах, як сидить він із старшими краю.

24 Тонку туніку робить вона й продає, і купцеві дає пояси.

25 Сила та пишність одежа її, і сміється вона до прийдещнього дня.

26 Свої уста вона відкриває на мудрість, і милостива наука їй на язиці.

27 Доглядає вона ходи дому свого, і хліба з лінивства не їсть.

28 Устають її діти, і хвалять її, чоловік її й він похваляє її:

29 Багато було тих чеснотних дочок, та ти їх усіх перевищила!

30 Краса то омана, а врода марнота, жінка ж богобоязна вона буде хвалена!

31 Дайте їй з плоду рук її, і нехай її вчинки її вихваляють при брамах!

Ці притчі Аґура, сина Яке

30 Ось слова Аґура[a], сина Яке з Масси[b]:

«Я змучений, Боже,
    я стомлений, Господи, і вже не маю сил[c].
Бо я дурніший за всіх,
    мене й людиною неможна вважати.
Я не навчився мудрості,
    однак я знаю те, що й святі.
Хто піднісся до небес і спустився вниз?
    Хто зібрав вітри в долоні?
Хто море в одяг загорнув?
    Хто встановив усі кінці землі?
Як звуть Його, яке в Його Сина ім’я?
    Скажи, якщо знаєш!

Збувається кожне слово Бога,
    Він служить щитом кожному,
    хто шукає в Ньому захист.
До сказаного Ним не додавай нічого,
    інакше Він тебе скарає, і брехуном тебе назвуть.

До тебе маю два прохання,
    тож не відмовляй мені, допоки я живу:
неправду і брехню подалі від мене тримай,
    не давай мені ні бідності, ані багатства,
    дай їжі стільки, скільки потребую.
Інакше пересиченим я стану й Тебе відрину,
    запитавши: „Як мого Бога звуть?”
    Або ж в убозтві красти розпочну
    і Господа ім’я спаплюжу.

10 Не пліткуй хазяїну про раба його,
    бо прокляне тебе володар і зробить винним.

11 Бувають люди, що проклинають батька
    й не благословляють матір.
12 Дехто думає, що він чистий,
    хоч і не змитий їхній гріх із них.
13 Дехто має зарозумілий вигляд,
    він кидає на всіх зневажливі погляди.
14 У декого зуби, як мечі, а щелепи, як ножі,
    якими він пожирає убогих і злиденних на цій землі.

15 Ненажера тільки й репетує[d]: „Дай! Дай!”

Три речі невгамовні є й чотири,
    що не скажуть: „Годі!”
16 Це—шеол, неплідне лоно, земля пересохла
    й вогонь, який ніколи не скаже: „Досить!”

17 Те око, що з батька глузує,
    що насміхається із матері старої,
    виклюють круки, що в долині гніздяться,
    орлята його зжеруть.

18 Для мене незбагненні три явища,
    чотири речі я не розумію:
19 як орел кружляє в небі,
    як гадюка по скелі повзе,
як морем корабель пливе,
    і як юнак з дівчиною кохаються.

20 Ось як невірна дружина діє:
    вона поїсть, витре рота й скаже:
    „Я не зробила нічого поганого”.

21 Існують три явища, які потрясають землю,
    насправді вона не може витримати цих чотирьох речей:
22 коли раб береться царювати,
    коли дурень має їжі вдосталь;
23 як жінка ненависна вийде заміж,
    а прислуга хазяйку свою прожене.

24 Є чотири найдрібніші речі на землі,
    однак вони ж і наймудріші:
25 Мурашки—це спільнота, що не має сил,
    та вміє запастись на зиму.
26 Борсуки не мають сили, бо маленькі,
    але собі будують житло в скелі.
27 У сарани немає командира,
    але ж вона йде лавою військовою.
28 Невеличку ящірку можна зловити руками,
    але вона і в царських палацах живе.

29 Поважно ступають три,
    а то й чотири тварини:
30 лев—наймогутніший серед звірів,
    який ні від кого не втікає,
31 гордий півень, козел і цар,
    який підносить свій народ.

32 Якщо ти зверхній був,
    погордливий чи лихо замишляв,
    закрий уста рукою.
33 Як збивання молока дає масло,
    удар по носу викликає кров,
    так і роздмухування гніву приводить до сварки».

Настанови царя Лемуела

31 Висловлювання Лемуела, царя Масси, яких його навчала мати:

Послухай, сину, вислухай, дитя мого лона!
    Послухай-но, сину, обітниці мої!

На жінок не розтрачуй свою чоловічу силу,
    не віддавайся палко тим жінкам, які гублять царів.

Не годиться царям, Лемуеле, пити вино хмільне,
    ані правителям віддаватися трункам міцним,
щоб не напитися й не забути про закон,
    щоб не змінити права, які мали пригноблені.
Дайте хмільного напою вмираючим,
    вино пропонуйте всім, кого охопив відчай.
Нехай собі п’є й забуде про бідність,
    нехай не тримає у серці лиха свого.

Розтули уста на захист тих,
    хто говорити про себе не може,
    захисти права всіх, хто жертвою випадку став.
Розтули уста і справедливий присуд винеси,
    на захист прав пригноблених, нужденних стань.

Ідеальна дружина

10 [e] Хто знайде собі ідеальну дружину[f]?
    Ніякі коштовності її не варті!
11 Довірився їй серцем чоловік,
    їй завдяки не матиме нужди ні в чому.
12 Лише добро вона йому несе, нічим не зашкодить,
    щодня свого життя.
13 Вона шукає вовни, льону,
    і з радістю рукам своїм спокою не дає.
14 Мов торговельні судна, що борознять усі моря,
    вона приносить хліб щоденний для родини.
15 Ще ніч глуха—вона вже на ногах,
    готує для родини добру їжу,
    прислузі роздає роботу.
16 Вона задумує купити землю,
    ось приглянувся добрий лан.
    Із плоду рук своїх вона насадить виноградник.
17 Вона придасть наснаги стегнам для тяжкої праці
    і зміцнить свої руки.
18 Вона прекрасно розуміє: праця її—на користь.
    Світильник не згасає навіть уночі.
19 Вона бере у руки прядку,
    веретено в її долонях.
20 Убогим вона руку подає,
    і до нужденних простягає руки.
21 Не страшно їй за рідних, коли сніг надворі,
    бо кожний має тепле, гарне вбрання.
22 Вона на ліжко покривало шиє,
    сама вбирається в тонке полотно.
23 Її чоловіка шанують у міській громаді,
    серед старійшин міста він сидить.
24 І полотняний одяг шиє, продає його,
    купцям постачає пояси.
25 Гідність і силу кожен у ній побачить,
    вона упевнено прийдешній день зустріне.
26 Її вустами мудрість промовляє,
    наука гідна на її устах.
27 Вона стежить за ладом в оселі,
    без діла хвильки не сидить.
28 Діти встають, благословляють її,
    її похвалить щиро чоловік.
29 Багато в світі є жінок достойних,
    але не порівняти жодну з них з тобою.
30 Оманлива чарівність, а краса не вічна,
    лиш жінка богобоязна завжди буде в шані.
31 Воздай належне за плоди невтомних рук її
    і привселюдно вихваляй її за працю.

Footnotes

  1. 30:1 Аґура Аґур, ймовірно, перекладається як «я супутник».
  2. 30:1 з Масси Слово «Масса» означає «пророцтво», «одкровення».
  3. 30:1 слова… сил Може також перекладатися як «Послання до Ітієла та Укала».
  4. 30:15 Ненажера… репетує Або «у кровопивці дві дочки».
  5. 31:10-31 В оригіналі цей текст побудовано як акровірш: кожен новий вірш починається з наступної літери гебрейської абетки.
  6. 31:10 ідеальну дружину Або «благородну дружину», чи «шляхетну дружину».

11 О, коли б потерпіли ви трохи безумство моє! Але й терпите ви мене.

Бо пильную про вас пильністю Божою, заручив бо я вас одному чоловікові, щоб Христові привести вас чистою дівою.

Та боюсь я, як змій звів був Єву лукавством своїм, щоб так не попсувалися ваші думки, і ви не вхилилися від простоти й чистости, що в Христі.

Коли бо хто прийде й зачне проповідувати про Ісуса іншого, про якого ми не проповідували, або приймете іншого Духа, якого ви не прийняли, або іншу Євангелію, якої ви не прийняли, то радо терпіли б ви те!

Та думаю я, що нічим не лишаюсь позад передніших апостолів.

Хоч і неук я словом, але не знанням, та всюди в усьому ми виявлені поміж вами.

Чи я гріх учинив, себе впокоряючи, щоб підвищити вас, бо я Божу Євангелію благовістив для вас дармо?

Оббирав я інші Церкви, приймаючи плату для служіння вам. А коли я прийшов до вас і терпів недостачу, то нікого я не обтяжив.

Бо мій нестаток поповнили брати, що прийшли з Македонії; і в усьому беріг я себе, щоб не бути для вас тягарем, і збережу.

10 Як правда Христова в мені, так оця похвала не замовчана буде про мене в країнах Ахаї.

11 Для чого? Тому, що я вас не люблю? Відомо те Богові!

12 А що я роблю, те й робитиму, щоб відтяти причину для тих, хто шукає причини, щоб у тому, чим хваляться, показались такі, як і ми.

13 Такі бо фальшиві апостоли, лукаві робітники, що підроблюються на Христових апостолів.

14 І не дивно, бо сам сатана прикидається анголом світла!

15 Отож, не велика це річ, якщо й слуги його прикидаються слугами правди. Буде їхній кінець згідно з учинками їхніми!

Read full chapter

Павло і лжеапостоли

11 Хотів би я, щоб ви зглянулися на мою нерозсудливість. Будьте терпимі до мене! Я вас ревную Божими ревнощами, бо я обіцяв вас обвінчати з Одним Чоловіком—Христом. Тож хочу я віддати вас Йому, як незайману дівчину[a]. Але боюсь, щоб, як Єву[b] змій обманув хитрістю своєю, так і розум ваш може розбеститися, і ви відхилитеся від істинної відданості і чистоти, якими ми зобов’язані Христу.

Бо коли хтось приходить і проповідує вам іншого Ісуса, не Того, Котрого ми проповідували, або якщо ви приймаєте Дух, зовсім інший, ніж той, що маєте, або якщо ви приймаєте якусь Добру Звістку, що відрізняється від тієї, що ви прийняли, то ви б з великим бажанням погодилися з усім цим, чи не так?

Бо ж я вважаю себе аж ніяк не нижчим від отих ваших «великих апостолів». Можливо, мені бракує такого красномовства, але не знань. Навпаки. І, зрештою, це ми вам показали вповні.

Чи, може, я згрішив, принижуючи себе, щоб ви могли піднестися, коли безплатно проповідував вам Добру Звістку? Я брав плату з інших церкв для того, щоб служити вам. А коли я був з вами і терпів нестатки, то я не обтяжував нікого. Брати наші, які прийшли з Македонії, допомагали мені в скруті. Я намагався ні в чому не бути тягарем для вас, і старатимусь, щоб так було і надалі. 10 Запевняю вас істиною Христовою, яка в мені, що я не мовчатиму і не перестану вихвалятися про це по всій провінції Ахаї! 11 Навіщо? Може, тому, що я не люблю вас? Та Бог знає, як я вас люблю.

12 Але те, що я роблю, я робитиму і надалі, щоб не дати можливості тим іншим «апостолам» ставити себе в рівень з нами в тім, про що вони вихваляються. 13 Бо ці люди—лжеапостоли. Вони лукаві, бо видають себе за апостолів Христових. 14 І це не дивно, адже і сам сатана маскується в Ангела світла[c]. 15 Тож немає нічого дивного в тому, що слуги його маскуються в праведних служителів. Та кінець кінцем вони дістануть те, що заслужили за вчинки свої.

Read full chapter

Footnotes

  1. 11:2 незайману дівчину Або «бездоганну наречену».
  2. 11:3 Єва Перша жінка, дружина Адама. Див.: Бут. 3:1, 4, 13.
  3. 11:14 Ангел світла Божий посланець. Сатана обдурює людей, удаючи себе за Ангела Божого.